Справа №464/2964/18
пр № 6/464/47/21
10 лютого 2021 року м.Львів
Сихівський районний суд міста Львова
у складі: головуючої - судді Сабари Л.В.,
за участі: секретаря судового засідання - Козир О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Сихівського районного суду м. Львова подання державного виконавця про розшук боржника, -
встановив:
Державний виконавець Сихівського відділу державної виконавчої служби міста Львова Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Зелінський Я.С. 05.02.2021 звернувся до суду з поданням від 02.02.2021 № 8887 про розшук боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Подання обґрунтовано наступним.
На виконанні у Сихівському ВДВС у м. Львові перебуває виконавче провадження №58041970 з виконання виконавчого листа 464/2964/18 від 14.11.2018 виданого Сихівським районним судом м.Львова про збільшення розмір аліментів, визначений рішенням Сихівського районного суду м.Львів від 04 вересня 2012 року, та стягувати із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,у твердій грошовій сумі в розмірі 1200 (однієї тисячі двісті) грн. щомісячно, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
10.01.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку скеровано сторонам. З метою перевірки майнового стану боржника скеровано запити в реєструючі органи.
09.09.2019 винесено постанову про арешт майна боржника, яку скеровано сторонам та в реєструючі органи.
Відповідно до повідомлення МВС транспортні засоби за боржником не зареєстровані. Згідно відповіді УПФ України боржник не перебуває на обліку в управлінні як пенсіонер, та не працює за трудовими чи цивільно-правовими договорами. Згідно відповіді Державної податкової служби України інформація про джерела отримання доходів боржника , та номери рахунків відкриті у банківських та інших фінансових установах України відсутня.
Боржник на виклики державного виконавця не з'являється. Згідно даних виконавчого документа адреса боржника - АДРЕСА_2 . При виході за адресою АДРЕСА_2 встановлено, що ОСОБА_1 за вказаною адресою не проживає, місцеперебування невідоме. Згідно відповіді ВАДР ГУ ДМВ України у Львівській області ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 .
Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 06.04.2020 у справі №464/1305/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУПАП та накладено адміністративне стягнення у виді виконання суспільно-корисних робіт на строк 120 годин.
Заборгованість згідно даного виконавчого документа станом на 01.02.2021 становить 78000,00 грн.
У зв'язку з наведеними обставинами державний виконавець вважає, що існують підстави для розшуку боржника.
В судове засідання державний виконавець не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд подання.
Суд, оглянувши матеріали подання, дійшов наступного висновку.
Ч.1 ст. 36Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.
Однак, відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно п.п.1,2,5 ч.2 ст.18Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
В абзаці другому п.14 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.
Згідно з ч.1 ст.2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад, як верховенства права; законності; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.
Елементами верховенства права є принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005). Принцип правової визначеності означає, що „обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки“ (підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010.
При цьому ст. 8 Конституції України закріплено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Одночасно, у ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зокрема, відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець, як учасник виконавчого провадження (ст. 14 вказаного Закону) розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону серед яких судовий наказ. Згідно ч. 5 вказаної статті виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій, серед іншого, як це передбачено п. 7 Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі Інструкція) зазначає найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність, за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.
Судом встановлено, що на виконанні у Сихівському ВДВС у м. Львові перебуває виконавче провадження №58041970 з виконання виконавчого листа 464/2964/18 від 14.11.2018 виданого Сихівським районним судом м.Львова. 10.01.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку скеровано сторонам. З метою перевірки майнового стану боржника скеровано запити в реєструючі органи. 09.09.2019 винесено постанову про арешт майна боржника, яку скеровано сторонам та в реєструючі органи. Відповідно до повідомлення МВС транспортні засоби за боржником не зареєстровані. Згідно відповіді УПФ України боржник не перебуває на обліку в управлінні як пенсіонер, та не працює за трудовими чи цивільно-правовими договорами. Згідно відповіді Державної податкової служби України інформація про джерела отримання доходів боржника, та номери рахунків відкриті у банківських та інших фінансових установах України відсутня.
Державний виконавець вказує на те, що боржник на виклики державного виконавця не з'являється. Згідно даних виконавчого документа адреса боржника - АДРЕСА_2 . При виході за адресою АДРЕСА_3 / встановлено, що ОСОБА_1 за вказаною адресою не проживає, місцеперебування невідоме. Згідно відповіді ВАДР ГУ ДМВ України у Львівській області ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 .
Однак, суд зазначає, що в матеріалах подання відсутні дані про те, що боржник ОСОБА_1 був повідомлений про відкриття виконавчого провадження, так як доказів про вручення постанови про відкриття виконавчого провадження суду не надано. Одночасно, судом не встановлено, що останній повідомлений про необхідність прибуття до Сихівського ВДВС до подання. Доказів про виклики ОСОБА_1 державним виконавцем суду не надано.
З неякісної копії акту державного виконавця від 28.01.2021 року вбачається, що останній виходив по місцю проживання ОСОБА_1 , однак такий за вказаною адресою - АДРЕСА_3 не проживає. Також, в акті відсутні поняті, які б мали бути присутні при встановленні факту непроживання особи за вказаною адресою. Крім цього, в описовій частині та прохальній частині подання не співпадає номер квартири на АДРЕСА_4 ) до якої начебто виходив державний виконавець та встановлював факт непроживання боржника ОСОБА_1 .
Крім того, не представилось можливим встановити обставини, на підставі яких державний виконавець прийшов до переконання, що боржник не проживає за адресою у виконавчому провадженні, і що невідоме місце його знаходження.
Відповідно до ч.2 ст.438 ЦПК України суд має право витребувати від виконавця всі необхідні документи для вирішення питання про оголошення розшуку.
Згідно повідомлення № 464/2964/18/3108/21-Вих/6/464/47/21 від 10.02.2021 року на електронну адресу Сихівського відділу державної виконавчої служби міста Львова Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) судом направлено повідомлення про дату розгляду з вимогою надати суду матеріали виконавчого провадження для огляду в судовому засіданні. Однак, державний виконавець Зелінський Я.С. не з'явився в судове засідання та не надав суду матеріали виконавчого провадження для огляду в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
При цьому, у відповідності до ст. 10 вказаного Кодексу суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
З огляду на ст.ст. 12, 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Одночасно, згідно положень ст.ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином, суд, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надавши оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, прийшов до переконання, про відсутність належних, допустимих та достатніх підстав для задоволення подання про розшук боржника.
На підставі ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 438 ЦПК України, керуючись ст.ст. 258- 261, 263, 353 ЦПК України суд,-
ухвалив:
у задоволенні подання державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби міста Львів Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Зелінського Я.С. про розшук боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 10.02.2021.
Суддя Сабара Л.В.