Справа № 461/733/21
Провадження № 2/461/769/21
про повернення позовної заяви
15.02.2021 року суддя Галицького районного суду міста Львова Стрельбицький В.В., дослідивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про притягнення до відповідальності та відшкодування збитків,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про притягнення до відповідальності та відшкодування збитків.
Ухвалою суду від 02 лютого 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
Копія ухвали позивачем отримана 02 лютого 2021 року о 15:05 год., шляхом її скерування на електронну пошту позивача.
03 лютого 2021 року ОСОБА_1 подала заяву про усунення недоліків позовної заяви.
09 лютого 2021 року, 11 лютого 2021 року, 12 лютого 2021 року ОСОБА_1 подала додаткові пояснення.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Суд повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець, держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співрозмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права. Право на доступ до правосуддя не є абсолютним з точки зору його практичного забезпечення, вказане право в силу своєї природи вимагає державного регулювання (яке може змінюватися залежно від місця та часу, з урахуванням потреб і ресурсів як суспільства, так і конкретних осіб). Разом з тим, таке врегулювання не повинно завдавати шкоди змісту цього права та конкурувати з іншими правами, встановленими Конвенцією.
Дослідивши надані позивачем документи, суд приходить до висновку, що станом на 15 лютого 2021 року позивач не виконала вимоги ухвали суду від 02 лютого 2021 року, оскільки у заяві про усунення недоліків та додаткових поясненнях остання не вказала повні дані про місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), стосовно всіх відповідачів; до позовної заяви не додала її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів; у позовній заяві не виклала вимог щодо предмета спору та їх обґрунтування; у позовній заяві не виклала точного змісту позовних вимог; у позовній заяві не виклала змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у позовній заяві не вказала виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у позовній заяві не зазначила відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, також не вказала чи такі проводилися; не зазначила перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; не зазначила докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); не зазначила щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; не вказала попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; не долучила документ, що підтверджує сплату судового збору (згідно ціни позову зазначеної у поданій заяві) - 11 350,00 гривень.
З урахуванням вище викладеного, позивач, не виконала вимоги закону, визначені ч. 1 ст. 185 ЦПК України та викладені в ухвалі від 02.02.2021 року, у повному обсязі, а тому, згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, матеріали позовної заяви вважаються неподаними і повертаються позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини (усунення недоліків), що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст.185 ЦПК України, -
постановив:
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про притягнення до відповідальності та відшкодування збитків - вважати неподаною та повернути позивачеві.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 15 лютого 2021 року.
Суддя Стрельбицький В.В.