Справа №461/25/21
10.02.2021 року Галицький районний суд м.Львова
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження /внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12020140050002315 від 03.12.2020 року/ про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м.Арциз Одеської області, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, востаннє вироком Галицького районного суду м.Львова від 18.02.2016 року за ч.1 ст.121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років 6 місяців позбавлення волі, -
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.342 КК України,
02.12.2020 року, близько 22 год. 20 хв., інспектор 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у м.Львові ОСОБА_5 та поліцейський 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у м.Львові ОСОБА_6 , здійснюючи свої повноваження щодо виконання завдань із забезпечення публічної безпеки та щодо проведення превентивної та профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню порушень, покладених на останніх статтею 23 Закону України «Про Національну поліцію», а саме: превентивних заходів, передбачених п.п.1, 2, 9 ч.1 ст.31 Закону України «Про національну поліцію», прибули у квартиру, що за адресою: АДРЕСА_2 на виклик неповнолітньої ОСОБА_7 , під час якого остання повідомила про те, що її батько - ОСОБА_4 вчинив домашнє насильство, яке полягало у нецензурному висловлююванні та агресії щодо її матері - ОСОБА_8 . Під час перебування в квартирі за вказаною адресою, працівниками поліції було виявлено мешканця даної квартири - ОСОБА_4 , якому після пред'явлення службових посвідчень запропоновано надати пояснення по суті виклику, однак, останній, усвідомлюючи, що вказані працівники поліції перебували у форменному одязі при виконанні покладених на них службових обов'язків, на противагу законних вимог працівників поліції, чинив їм активний опір, на їх законні вимоги не реагував, штовхав працівників поліції, висловлювався до працівників поліції нецензурною лайкою, порвав форменний одяг поліцейському ОСОБА_5 . В подальшому, працівниками поліції з метою особистої безпеки та безпеки присутніх осіб, застосовано до обвинуваченого ОСОБА_4 заходи фізичного впливу та кайданки, в ході чого, останній продовжував чинити активний опір та умисно наніс один удар правою рукою у ліву половину обличчя ОСОБА_5 , внаслідок якого, тілесні ушкодження завдано не було.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 , після роз'яснення йому суті обвинувачення, свою вину в інкримінованих кримінальних правопорушеннях визнав повністю та дав пояснення, які в повній мірі відповідають обставинам, викладеним в описовій частині обвинувального акту. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо його не карати, вказавши, що повністю усвідомив протиправність своїх дій. Зокрема, пояснив, що дійсно перебуваючи у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає, після пред'явлення йому службових посвідчень працівниками поліції, не реагував на їх вимоги, чинив їм опір, штовхав, висловлювався нецензурною лайкою, порвав форменний одяг поліцейському ОСОБА_5 та наніс останньому удар в обличчя.
Потерпілий - інспектор Управління патрульної поліції у м.Львові - ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, скерував на адресу суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи без його участі. Щодо призначення обвинуваченому покарання - покладається на розсуд суду.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, з'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно усіх фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що сторонами провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з'ясувавши правильне розуміння сторонами кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, суд прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342 КК України.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.342 КК України, оскільки він вчинив опір працівникам правоохоронного органу під час виконання ними службових обов'язків.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують покарання, а саме: щире каяття та повне визнання вини. Обставин, що обтяжують покарання - не встановлено.
Щодо особи обвинуваченого, встановлено, що ОСОБА_4 характеризується посередньо, на обліках в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, вину у вчиненому визнав повністю.
З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів - в межах санкцій статей особливої частини Кримінального кодексу України, за якими кваліфіковано його дії, у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
Долю речових доказів слід вирішити на підставі ч.6 ст.100 КПК України.
Цивільний позов не заявлявся.
Витрат на проведення експертиз у кримінальному провадженні немає.
Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст. 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Речові докази, а саме:
- оптичний електронний носій (DVD-R, compact disk), на якому міститься відеозапис з нагрудних камер поліцейського ОСОБА_5 - залишити при матеріалах справи на окремому аркуші;
- куртку (поліцейський бушлат) чорного кольору з капюшоном з розпізнавальними шевронами Національної поліції, на якій пошкоджена (надірвана) права передня нагрудна кишеня - залишити потерпілому ОСОБА_5 .
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1