/заочне/
10 лютого 2021 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Жупанової І.Б., за участю секретаря судового засідання Палубінської К.М., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справі № 336/3365/20 пр.№ 2/336/246/2021 за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, Матвіївської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, третя особа - П'ята Запорізька державна нотаріальна контора, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на кватриру та земельні ділянки,-
Позивач звернулась до суду з позовом до Територіальної громади м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, Матвіївської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, третя особа - П'ята Запорізька державна нотаріальна контора, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на кватриру та земельні ділянки.
Свої вимоги мотивувала тим, що дідусь позивача - ОСОБА_3 та бабуся - ОСОБА_4 , зареєстрували шлюб 24.10.1968. Від шлюбу у них народився єдиний син - ОСОБА_5 , який є рідним батьком позивача. Інших дітей у мого дідуся та бабці не було. Перебуваючи в шлюбі дідусь позивача отримав на родину двокімнатну кооперативну квартиру АДРЕСА_1 . Право власності на вказану квартиру зареєстровано за дідусем - ОСОБА_3 . Крім того, у власності її дідуся ОСОБА_3 зареєстрована земельна ділянка площею 0,055 га, кадастровий номер 2322155900;02;003:1085, цільове призначення для ведення садівництва, за адресою: АДРЕСА_3 . У власності бабці позивача - ОСОБА_4 теж зареєстрована земельна ділянка площею 0,129 га, кадастровий номер 2321583600:03:008:0070, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресю: АДРЕСА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивача - ОСОБА_5 помер. Після смерті батька, мати позивача почала проживати однією сім'єю з іншим чоловіком, у зв'язку з чим, позивач пішла жити до своєї бабці - ОСОБА_4 та дідуся - ОСОБА_3 в квартиру АДРЕСА_1 . Позивач допомагала своєму дідусю та бабці, так як інших близьких людей у них не залишилось, а вони потребували сторонньої допомоги. ІНФОРМАЦІЯ_2 дідусь позивача - ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на належну йому квартиру АДРЕСА_1 та земельну ділянку 0,055 га., кадастровий номер 2322155900:02:003:1085, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 . Після смерті дідуся - ОСОБА_3 , бабця позивача - ОСОБА_4 , як його дружина, яка була зареєстрована та проживала зі своїм чоловіком з моменту реєстрації шлюбу прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав в силу своєї правової необізнаності. Після смерті дідуся, позивач продовжувала проживати з бабцею у квартирі АДРЕСА_1 та опікувалась нею. Інших спадкоємців після смерті дідуся та бабці немає. ІНФОРМАЦІЯ_3 бабця позивача - ОСОБА_4 померла. Після її смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 0,129 га, кадастровий номер 2321583600;03;008;0070, яка належала їй на праві приватної власності, та на квартиру АДРЕСА_1 , земельну ділянку 0,055 га, кадастровий номер 2322155900:02;003;1085, які належали на праві власності її чоловіку- ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якого ОСОБА_4 прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав. Після смерті бабці- ОСОБА_4 , позивач залишилась єдиною спадкоємицею. Позивач проживала з бабусею та дідусем з липня 2012 та доглядала їх до самої смерті, тому фактично прийняла спадщину після померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 11.10.2018 позивач звернулась до П'ятої запорізької державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 . Однак, 27.02.2019 Державним нотаріусом В.В. Кисельовою було винесено постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії, нотаріус вмотивував свою постанову тим, що згідно інформаційної довідки від 19.11.2018 виданою Департаментом реєстраційних послуг, за адресою: АДРЕСА_1 по 18.10.2018 була зареєстрована ОСОБА_4 (померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ), разом з нею на день смерті зареєстровані особи відсутні. В зв'язку з наявністю розбіжностей щодо зареєстрованого та фактичного місця проживання спадкоємця позивач не має можливості іншим шляхом оформити спадщину після смерті своєї бабці, інакше як через суд.
На підставі викладеного позивач просить суд встановити факт постійного проживання спадкоємця, тобто її, разом із спадкодавцем - ОСОБА_4 , 1949 року народження за адресою: АДРЕСА_1 . на час відкриття спадщини тобто на день смерті ОСОБА_4 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 та визнати за позивачем право власності на земельну ділянку площею 0.129 га, кадастровий номер 2321583600;03;008;0070, яка належить ОСОБА_4 на праві власності, та на квартиру АДРЕСА_1 , та земельну ділянку 0,055 га, кадастровий номер 2322155900;02;003;1085 які вона прийняла у спадщину від померлого чоловіка - ОСОБА_3 , та не оформила своїх спадкових прав.
Ухвалою суду від 23.11.2020 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Представник позивача та позивач в судовому засіданні підтримали позовну заяву наполягали на її задоволенні.
Представник відповідача Територіальної громади м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради - Онищенко Л.А. в судове засідання не з'явився, 08.12.2020 надано заяву про розгляд справи без їх пердстаника, щодо вирішення спору залишив на розсуд суду.
Представник відповідача Матвіївської сільської ради Вільнянського району Запорізької області - Гладишев О.С. в судове засідання не з'явився, 07.12.2020 надано заяву про розгляд справи за їх відсутності, щодо вирішення спору думку не висловив.
Представник позивача Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області в судове засідання не з'явився, про дату та час слухання справи був належним чином повідомлений, причина не явки суду не відома.
Представник 3-ї особи в судове засідання не з'явився, 04.12.2020 надійшла заява про розгляд справи без їх пердставника, щодо вирішення спору залишили на розсуд суду.
Відповідачі відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подали.
Інших заяв та клопотання до матеріалів справи до початку її розгляду від відповідачів не надходили.
Суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку із неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, не здійснюється згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Всебічно вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, вислухавши пояснення позивача та його представника, свідків, які були допрошені у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позов заявлений обгрунтовано і підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, дідусь позивача - ОСОБА_3 та бабуся - ОСОБА_4 , зареєстрували шлюб 24.10.1968, що рідтвержкється копією свідоцтвом про шлюб (а.с.13).
Від шлюбу у них народився єдиний син - ОСОБА_5 (а.с.14), який є рідним батьком позивача ОСОБА_1 (а.с.12).
Інших дітей у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не було.
ОСОБА_3 , який є дідусь позивача, перебуваючи в шлюбі отримав на родину двокімнатну кооперативну квартиру АДРЕСА_1 , право власності на вказану квартиру зареєстровано за ним, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.20).
Крім того, у власності ОСОБА_3 зареєстрована земельна ділянка площею 0,055 га, кадастровий номер 2322155900;02;003:1085, цільове призначення для ведення садівництва, за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується Витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.22).
У власності ОСОБА_4 , тобто бабці позивача, теж зареєстрована земельна ділянка площею 0,129 га, кадастровий номер 2321583600:03:008:0070, цільове призначення земельної ділянки -для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресю: АДРЕСА_2 , що підтверджується Державним актом про право власності на земельну ділянку Серія РК 965160 (а.с.21).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , який є батьком позивача, помер, що підтвержується копією свідотвом про смерть (а.с.16).
Після смерті батька позивача, її мати почала проживати однією сім'єю з іншим чоловіком, у зв'язку з чим, позивач пішла жити до своєї бабці - ОСОБА_4 та дідуся - ОСОБА_3 в квартиру АДРЕСА_1 , що підтвержується довідкою, яка надана ОСББ «Чарівна 46-А» (а.с.19).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , який є дідусь позивача, помер, що підтвержується копією свідотвом про смерть (а.с.11).
Після його смерті відкрилася спадщина на належну йому квартиру АДРЕСА_1 та земельну ділянку 0,055 га., кадастровий номер 2322155900:02:003:1085, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 .
Після смерті ОСОБА_3 , бабця позивача - ОСОБА_4 , як його дружина, яка була зареєстрована та проживала зі своїм чоловіком з моменту реєстрації шлюбу прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав в силу своєї правової необізнаності.
Після смерті ОСОБА_3 , позивач продовжувала проживати з бабцею у квартирі АДРЕСА_1 та опікувалась нею.
Інших спадкоємців після смерті дідуся та бабці позивача немає.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , яка є бабцею позивача, померла, що підтвержується копією свідотвом про смерть (а.с.18).
Після її смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 0,129 га, кадастровий номер 2321583600;03;008;0070, яка належала їй на праві приватної власності, та на квартиру АДРЕСА_1 , земельну ділянку 0,055 га, кадастровий номер 2322155900:02;003;1085, які належали на праві власності її чоловіку- ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якого ОСОБА_4 прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав.
Після смерті ОСОБА_4 , єдиною спадкоємицею залишилась позивач.
Згідно ч.1 ст.1266 ЦК України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Згідно копії довідки, яка видана головою правління ОСББ «Чарівна 46-А», позивач ОСОБА_1 з липня 2012 по теперішній час проживає за адресою АДРЕСА_1 (а.с.19).
Відповідно до ст.1268 ЦК України, позивач фактично прийняла спадщину шляхом постійного проживання разом зі спадкодавцем на момент її смерті, проте нотаріус відмовив останній у видачі свідоцтва про право на спадщину через те, що вона пропустила строк для прийняття спадщини.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має надати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За змістом зазначених норм прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем, на час відкриття спадщини, або, в разі відсутності наведених вище обставин- поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч.1 ст.1270 ЦК України строк.
Таким чином, фактичні обставини, які свідчать про прийняття позивачем спадщини після смерті дідуся та бабусі шляхом постійного проживання зі спадкодавцями на час відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
11.10.2018 позивач звернулась до П'ятої запорізької державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4
27.02.2019 Державним нотаріусом В.В. Кисельовою було винесено постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії, нотаріус вмотивував свою постанову тим, що згідно інформаційної довідки від 19.11.2018 виданою Департаментом реєстраційних послуг, за адресою: АДРЕСА_1 , по 18.10.2018 була зареєстрована ОСОБА_4 , разом з нею на день смерті зареєстровані особи відсутні.
Крім того, зазначені обставини, підтвердились показами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які в судовому засіданні пояснили, що позивач ОСОБА_1 з 2012 по теперішній час проживає за адресою: АДРЕСА_1 , також на протязі всього часу доглядала за дідусем ОСОБА_3 та бабусею ОСОБА_4 .
Відповідно ч.2 ст.315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Від встановлення факту постійного проживання заявника зі спадкоємцем на час смерті залежить виникнення та зміна її майнових та немайнових прав, що пов'язані з можливістю звернення до нотаріуса за видачою свідоцтва про право на спадщину з правом представництва.
Відповідно до ч.1 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець який прийняв спадщину може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України).
Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місце проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання зі спадкодавцем.
Згідно ч. 1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів
Згідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч.2 ст.78, ч.ч.1, 5 ст.81 ЦПК України обставини справи, які законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до вимог ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Згідно ст.256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як передбачено ст.11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, акти цивільного законодавства, а згідно ст.1220 ЦК України встановлено, що смерть спадкодавця породжує спадкові правовідносини.
Як передбачено ст.1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від померлої фізичної особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців); до складу спадщини входять всі права та обов'язки, які належали спадкоємцю на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Як роз'яснено у п.23 постанови Пленуму ВСУ №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно ( ст. 1297 ЦК України).
Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо. Фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, з чого б вона не складалася і де б вона не знаходилась. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; довідка державної податкової служби або страховика чи іншого органу про те, що спадкоємець після відкриття спадщини сплачував податки або страхові платежі по обов'язковому страхуванню; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем (Постанова ВСУ від 25.03.2020 року у справі №305/235/17)
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Частиною 2 ст.315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Вище перелічені обставини підтверджені належними письмовими доказами, які узгоджуються між собою та не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності.
Оцінивши наявні докази у матерілах цивільної справи, покази позивача та свідків, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Частиною 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 18, 19, 42, 81, 82, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіальної громади м.Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, Матвіївської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, третя особа - П'ята Запорізька державна нотаріальна контора, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на кватриру та земельні ділянки - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання спадкоємця - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , разом із спадкодавцем - ОСОБА_4 , 1949 року народження за адресою: АДРЕСА_1 . на час відкриття спадщини тобто на день смерті ОСОБА_4 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 право власності на земельну ділянку площею 0.129 га, кадастровий номер 2321583600;03;008;0070, яка належить ОСОБА_4 на праві власності, та на квартиру АДРЕСА_1 , та земельну ділянку 0,055 га, кадастровий номер 2322155900;02;003;1085 які вона прийняла у спадщину від померлого чоловіка - ОСОБА_3 , та не оформила своїх спадкових прав.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Суддя: І.Б. Жупанова