№336/188/21
н/п 2/336/1551/2021
Іменем України
про забезпечення позову
15 лютого 2021 року м.Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Боєв Є.С., за участю секретаря судового засідання Мойсєєвої Г.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвокат Дем'янової В.Є., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
15.02.2021 року позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на автомобіль МАН, д.н.з. НОМЕР_1 , 2002 р.в. Позивач зазначила, що 29.12.2015 сторони уклали шлюб, який був зареєстрований Шевченківським відділом ДРАЦС ЗМЮС, актовий запис №642. Від шлюбу сторони мають двох синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сім'я з ОСОБА_5 фактично розпалася, у зв'язку з чим позивач подала до Шевченківського районного суду позовну заяву про розірвання шлюбу (справа №336/8188/20).
Під час шлюбу подружжя придбало майно, зокрема три автомобілі: МАН, д.н.з. НОМЕР_2 , 1999 р.в., Chevrolet lacceti, д.н.з. НОМЕР_3 , 2006 р.в., МАН, д.н.з. НОМЕР_4 , 2005 р.в. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11.01.2021 задоволено заяву про забезпечення позову та накладено арешт на вказані автомобілі. Оскільки у заявника були відсутні документи на четвертий автомобіль, позивачем не було заявлено вимог щодо накладення арешту на нього. На теперішній час у позивача наявна інформація щодо останнього автомобіля, який є МАН д.н.з. НОМЕР_5 , 2002 р.в. Всі автомобілі зареєстровані на ім'я ОСОБА_5 , який від добровільного поділу майна відмовився. Документи на спільно набуте майно утримує у себе. Крім того, з сайту RIA стало відомо, що ОСОБА_5 почав вчиняти дії спрямовані на відчуження спільного майна подружжя.
Посилаючись на ст. ст. 149, 150, 152 Цивільного процесуального кодексу України та на постанову Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9, просила вжити заходів для забезпечення позову, шляхом накладення арешту на автомобіль МАН д.н.з. НОМЕР_1 , 2002 року випуску , власником якого записаний ОСОБА_5 .
Дослідивши подану заяву про забезпечення позову та матеріали справи, суд доходить наступного.
Частинами першою та другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
Позов забезпечується, зокрема, шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1 частини першої статті 150 ЦПК України).
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Саем такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Згідно з п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Як вбачається з матеріалів справи 29 грудня 2015 року був укладений шлюб між сторонами, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_6 , видане 29 грудня 2015 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції.
В провадженні Шевченківського районного суду міста Запоріжжя перебуває цивільна справа єдиний унікальний номер 336/8188/20 про розірвання шлюбу, де позивачем виступає ОСОБА_1 по даній справі, а відповідачем - ОСОБА_5 . Отже, ОСОБА_1 має намір розірвати шлюб з ОСОБА_5 , крім того, у цій справі ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11.01.2021 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та накладено арешт на три автомобілі.
Відповідно до наданих позивачем роздруківок із сайту RIA, відповідачем виставлено на продаж автомобіль МАН д.н.з. НОМЕР_5 , 2002 року випуску.
Таким чином, в матеріалах справи наявні докази на підтвердження вимог заяви, тобто заява про забезпечення позову є обґрунтованою, відповідає вимогам, передбаченим ч. 2 ст. 151 ЦПК України.
Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд враховує те, що невжиття заходу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль в майбутньому може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду про розподіл майна, в той же час така процесуальна дія не порушує інтересів відповідача. ОСОБА_5 так і продовжуватиме користуватися майном, не маючи лише можливості відчуження спільно набутого майна. Такий захід забезпечення позову про розподіл спільного майна подружжя шляхом накладення арешту на автомобілі є адекватним, ефективним, співмірним та достатнім для забезпечення позову.
Керуючись ст. 149-151, 153, 157, 258- 261, 353 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Накласти арешт на транспортний засіб: вантажний автомобіль МAN реєстраційний номер НОМЕР_5 , 2002 року випуску, власником якого є ОСОБА_5 .
Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються наступні відомості:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ;
Відповідач - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття ухвали суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.С. Боєв