1Справа № 335/3410/20 1-кс/335/654/2021
12 лютого 2021 року слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , представника заявників адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі скаргу ОСОБА_5 , ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 від 04.09.2020 року про закриття кримінального провадження № 12013080070000951 від 22.04.2013 року в частині,
ОСОБА_5 та ОСОБА_3 звернулися до слідчого судді Орджонікідзевського районного суду із скаргою, в якій просять скасувати постанову старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 від 04.09.2020 року про закриття кримінального провадження № 12013080070000951 від 22.04.2013 року в частині вчинення організованою групою 21-22.01.2018 року збройного нападу на територію цілісного майнового комплексу автостоянки № 22 ( АДРЕСА_1 ), захоплення об'єктів нерухомості, автомобілів, вчинення 08.07.2020 року насильницького опору працівниками патрульної поліції, погроз вбивством.
Скаргу обґрунтовують тим, що постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 від 04.09.2020 року було закрито кримінальне провадження № 12013080070000951 від 22.04.2013 року в частині вчинення організованою групою 21-22.01.2018 року збройного нападу на територію цілісного майнового комплексу автостоянки № 22 ( АДРЕСА_1 ), захоплення об'єктів нерухомості, автомобілів, вчинення 08.07.2020 року насильницького опору працівниками патрульної поліції, погроз вбивством.
Вважають зазначену постанову незаконної, оскільки слідчим не було вжито усіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин, встановлених в кримінальному провадженні, залишені без уваги ряд обставин, на які вказували потерпілі, та надано оцінку лише частині зібраним і перевіреним доказам
Враховуючи те, що слідчий формально поставився до здійснення досудового розслідування, а рішення про закриття кримінального провадження прийнято передчасно, просили скасувати постанову слідчого від 04.09.2020 року про закриття кримінального провадження № 12013080070000951 від 22.04.2013 року в частині.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 та адвокат ОСОБА_4 скаргу підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним у скарзі, просили її задовольнити у повному обсязі.
ОСОБА_5 , який звернувся зі скаргою в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином.
Слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, про час та день розгляду скарги повідомлялася належним чином, її неявка не перешкоджає розгляду скарги.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши заявника, адвоката ОСОБА_4 , слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до ст. 8 закону України «Про судоустрій і статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Скарга подана відповідно до ст. 303 КПК України.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, у межах юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, з урахуванням вимог територіальної та інстанційної підсудності.
Так, в пункті 3 інформаційного листа ВССУ № 223-558/0/4-13 від 5 квітня 2013 року «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» зазначено, що беручи до уваги, що законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132 ,ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201, ч. 3 ст. 244, ч. 10 ст. 290 КПК), з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (наприклад, ч. 1 ст. 306, ч. 3 ст. 234 КПК тощо). У таких випадках не можна керуватися положенням ч. 1 ст. 32 КПК, яке, з огляду на зміст цієї статті та її місце у структурі КПК, стосується лише суду, який здійснює кримінальне провадження як орган, що розглядає справу по суті (пункти 20 - 22 ч. 1 ст. 3,ст. 30,ст. 31 КПК), і не регламентує діяльність слідчого судді.
В пункті 1 інформаційного листа ВССУ N 223-1650/0/4-16 від 16 червня 2016 року «Щодо окремих питань здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю в кримінальному провадженні» передбачено, що відповідно до ч. 2 ст. 132 КПК усі клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжних заходів (ч. 2 ст. 131 КПК), подаються до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює відповідне розслідування.
При цьому органом досудового розслідування, враховуючи системний аналіз положень п. 8 ч. 1 ст. 3 КПК та ч. 1 ст. 38 КПК, є: 1) слідчі підрозділи (Головне слідче управління, слідче управління, відділ, відділення) органів Національної поліції України, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів державного бюро розслідувань; 2) підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України. Іншими словами, органом досудового розслідування в конкретному кримінальному провадженні є не сам правоохоронний орган, до складу якого входить відповідний підрозділ (Національна поліція України, Служба безпеки України, Національне антикорупційне бюро України), а його підрозділ (управління, відділ), визначений у ч. 1 ст. 38 КПК.
У випадку проведення досудового розслідування слідчою групою клопотання щодо застосування заходів забезпечення кримінального провадження також розглядаються слідчим суддею місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює відповідне розслідування. Підставою для визначення територіальної юрисдикції суду першої інстанції при розгляді клопотань щодо застосування заходів забезпечення кримінального провадження є постанова керівника відповідного органу досудового розслідування про створення слідчої групи, в якій визначено місце проведення досудового розслідування.
Правильним є застосування зазначеного правила і до розгляду клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (наприклад, ч. 1 ст. 306, ч. 3 ст. 234 КПК тощо).
Як вбачається з матеріалів скарги, заявники оскаржують постанову старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 від 04.09.2020 року.
Відповідно до листа заступника начальника СУ ГУНП в Запорізькій області від 04.02.2021 року № 940/6/04-2021, вбачається, що 23.11.2020 року, на підставі ст. 218 КПК України, у кримінальному провадженні № 12013080070000951 було визначено підслідність за підрозділом дізнання відділу поліції № 5 Запорізького РУП ГУНП, де наразі перебувають матеріали кримінального провадження.
За таких обставин приходжу до висновку що скарга ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 від 04.09.2020 року про закриття кримінального провадження № 12013080070000951 від 22.04.2013 року в частині не підсудна Орджонікідзевському районному суду м. Запоріжжя, а повинна розглядатися слідчим суддею місцевого суду за місцем розташування органу досудового розслідування - відділу поліції № 5 Запорізького РУП ГУНП.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
На підставі викладеного, беручи до уваги, що провадження за скаргою було відкрито ухвалою від 02.02.2021 року, а під час розгляду скарги було встановлено, що скарга не підсудна Орджонікідзевському районному суду м. Запоріжжя, слідчий суддя приходить до переконання, що в задоволенні скарги слід відмовити, не вирішуючи скаргу по суті.
Керуючись ст.ст. 32, 303, 304, 307 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні скарги ОСОБА_5 , ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 від 04.09.2020 року про закриття кримінального провадження № 12013080070000951 від 22.04.2013 року в частині - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом пяти днів з дня її проголошення.
Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 12.02.2021 року.
Повний текст ухвали виготовлено 15.02.2021 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1