1Справа № 335/9899/20 3/335/291/2021
27 січня 2021 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Макаров В.О., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника адвоката Марчевського Д.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, що надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого водієм, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія АА № 087605 від 13.11.2020 року, складеним командиром взводу 2 роти 1 батальйону 1 УПП в Запорізькій області ДПП старшим лейтенантом поліції Богомоловим Ю.І., 13.11.2020 року о 07 год. 10 хв., у м. Запорожжі, острів Хортиця, автодорога Т-806, водій ОСОБА_1 здійснював міське перевезення пасажирів на транспортному засобі БАЗ 2215 СПГ, державний номер НОМЕР_1 , маршрут № 30, перевозив пасажирів у кількості більшій ніж кількість місць для сидіння, а саме на чотири пасажири більше ніж передбачено технічною характеристикою ТЗ визначеного у реєстраційному документі, чим порушив вимоги п.п. 2 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020 року (зі змінами).
Дії ОСОБА_1 поліцією згідно протоколу було кваліфіковано за ст. 44-3 КУпАП.
Окрім протоколу, рапорту та письмових пояснень в судовому засіданні було оглянуто відео з диску, долученого поліцією до протоколу.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у пред'явленому правопорушенні не визнав, просив врахувати надані захисником до суду письмові пояснення.
Від адвоката Марчевського Д.І. надійшли письмові пояснення, в яких останній просив провадження закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши ОСОБА_1 , захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, суд враховує, що згідно із ст. 252 КУАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 ст. 8 КУпАП містить норму про чинність закону про відповідальність за адміністративні правопорушення, згідно із яким особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Як вбачається із протоколу серія АА № 087605 від 13.11.2020 року ОСОБА_1 ставиться в провину порушення правил карантину, яке мало місце 13.11.2020 року.
На той момент ст. 44-3 КУпАП не містила частин, оскільки була доповнена частиною другою на підставі Закону України від 06.11.2020 року № 1000-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який був опублікований в «Голосі України» від 20.11.2020 року № 215 та набрав чинності 21.11.2020 року.
Стаття 44-3 КУпАП не визначає конкретних правил карантину, за порушення яких настає відповідальність, проте такі правила встановлюються відповідними актами законодавства. Отже, диспозиція вказаної норми є бланкетною, тобто такою, що відсилає до норм іншого нормативно-правового акта, тому, формулюючи суть правопорушення, вказівка на нормативний акт, його статті, частини, пункти, вимоги яких порушені, є обов'язковою. Зокрема, таким актом є постанова КМУ № 641 від 22.07.2020 року.
У протоколі серія АА № 087605 від 13.11.2020року зазначено про те, що на думку працівника поліції ОСОБА_1 порушив підпункт 2 пункт 11 Постанови Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020 року.
Подія, яка зазначена в протоколі як порушення правил карантину, встановлена поліцією 13.11.2020 року, тому підлягають застосуванню правила Постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року № 641 в редакції Постанови № 1100 від 11.11.2020 року.
На момент складання протоколу серія АА № 087605 від 13.11.2020 п. 11 п.п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» було передбачено, що:
«2. На території регіону (адміністративно-територіальної одиниці), на якій установлено «зелений» рівень епідемічної небезпеки, забороняється здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на цей транспортний засіб.
Тобто, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відповідна особа повинна не тільки вказати кількість пасажирів скільки перевозиться, а й указати, яка кількість місць для сидіння, передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, та вказати відповідно до яких реєстраційних документах на транспортний засіб. Також, необхідно надати матеріали, які підтверджують дані обставини.
Частина 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладає на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП за ст. 44-3 КУпАП такими є посадові особи: органів внутрішніх справ (Національної поліції).
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Підставою адміністративної відповідальності є наявність у вчиненому особою діянні всіх ознак складу правопорушення, передбаченого законом. Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об'єкт, об'єктивну і суб'єктивну сторони та суб'єкта правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
При цьому суд зобов'язаний розглядати справу в межах тверджень про вчинення адміністративного правопорушення, вказаних стосовно особи у протоколі про адміністративне правопорушення.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину у справі.
В той же час, суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не в повному обсязі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, так як в ньому не розкрито об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, а саме: яка кількість місць для сидіння, передбачена технічною характеристикою транспортного засобу та яким реєстраційним документом підтверджується така кількість.
Судом встановлено, що до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не було надано жодних реєстраційних документів на транспортний засіб БАЗ 2215 СПГ, державний номер НОМЕР_1 , які б свідчили про кількість місць для сидіння у вказаному транспортному засобі.
Також, в порушення вимог ст. 256 КУпАП, працівником поліції не вказано свідків вчинення адміністративного правопорушення, та не долучено їх письмових пояснень, що позбавляє суд встановити дійсні обставини справи.
Таким чином, в матеріалах справи, окрім спірної постанови, рапорту та відеозапису, з якого не вбачається факт правопорушення, немає жодних доказів на підтвердження того, що останній порушив вимоги п.п. 2 п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року № 641.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 року, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Слід зазначити, що доданий до протоколу відеозапис не містить жодної інформації щодо кількості пасажирів які перебували в салоні транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 на момент зупинки його поліцейськими.
Рапорт працівника поліції сам по собі не може бути доказом в справі.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що командир взводу 2 роти 1 батальйону 1 УПП в Запорізькій області ДПП старший лейтенант поліції Богомолов Ю.І., під час складення спірного протоколу, не надав достатніх доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП, а саме здійснював перевезення пасажирів понад максимальну кількість, визначену в реєстраційних документах.
Разом з тим, судом відхиляються доводи захисника на предмет того, що водій ОСОБА_1 не є суб'єктом адміністративного правопорушення за ст. 44-3 КУпАП щодо недотримання останнім п. 11 п.п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 22.07.2020 року № 641 (зі змінами), з огляду на їх необґрунтованість.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Питання закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення врегульоване ст. 247 КУпАП. Приписи цієї статті встановлюють обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення. Зокрема відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті до підстав, за наявності яких провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, віднесено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Беручи до уваги те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, а саме об'єктивна сторона, органами поліції не було надано належних та допустимих доказів порушення ним вимог підпункту 2 пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020 року, поліцією формально було перевірено дотримання вимог п. 11 п.п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року № 641 в редакції Постанови № 1100 від 11.11.2020 року - провадження слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. 8, ст. 62 Конституції України, ст.ст. 9, 10, 44-3, 245, 247, 251, 266, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її оголошення. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя В.О. Макаров