Справа № 333/989/18
Провадження № 1-кп/333/35/21
Іменем України
15 лютого 2021 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі колегії суддів:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
прокурорів ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
потерпілого ОСОБА_8 ,
представників потерпілого - адвокатів ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_11 ,
обвинуваченого ОСОБА_12 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, кримінальне провадження № 12018080040000076 відносно
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, українця, маючого вищу освіту, офіційно не працевлаштованого, розлученого, маючого неповнолітню дитину - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
-за обвинуваченням в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, -
Судом визнано доведеним, що обвинувачений ОСОБА_12 вчинив кримінальне правопорушення при наступних обставинах.
1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
06.01.2018 року, приблизно о 10 год. 00 хв., ОСОБА_12 , знаходячись біля закусочної «Наливайка», розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, буд. 1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в ході раптового словесного конфлікту з ОСОБА_8 , з мотивів раптово виниклих неприязних відносин, маючи прямий умисел на умисне заподіяння тілесних ушкоджень, за допомогою невстановленого в ході судового слідства предмета, що має колюче-ріжучу поверхню, наніс потерпілому ОСОБА_8 один удар в область серця і один удар в ліве стегно, спричинивши останньому згідно з висновком судово-медичної експертизи № 138 від 29.01.2018 року проникаюче поранення грудної клітини зліва в проекції 5-го міжребр'я по середній ключичній лінії з частковим пошкодженням хрящових частин 4 та 5 ребер по парастернальній лінії, з пошкодженням жирового привіска перикарда, зі скупченням крові в порожнині перикарда та в плевральній порожнині, яке кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, що було небезпечним для життя в момент заподіяння, а також рану в області лівого стегна, яка кваліфікується як легке тілесне ушкодження.
Своїми умисними діями ОСОБА_12 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
2. Пояснення обвинуваченого.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_12 свою вину у вчинені вказаного кримінального правопорушення не визнав і суду пояснив, що вранці 06.01.2018 року він хотів віддати грошові кошти одному з працівників. Так як він не зміг додзвонитися до останнього, то вирішив, що той може знаходитися у кафе «Наливайка». Біля кафе він зустрів знайомого ОСОБА_15 . До кафе вони зайшли вдвох. Там вони випили 100 г коньяку. Далі до приміщення кафе прийшов потерпілий, який є його сусідом. Вони випили разом з ним по 50 г коньяку і замовили ще по 50 г. Потерпілий, коли прийшов до кафе, був вже напідпитку. Після цього до приміщення кафе зайшов таксист і почав питати, хто викликав таксі. Потерпілий з таксистом вийшли на вулицю. Через хвилину він також вийшов за ними - покурити. Автомобілем таксі був «Ланос» білого кольору. У потерпілого з таксистом виник конфлікт - останній просив сплатити йому простій. Він підійшов до них і запропонував заплатити за таксі. ОСОБА_8 відмовив йому у грубій формі. Після цього він повернувся у кафе. Де в цей час був ОСОБА_15 , він не бачив. Потім до приміщення кафе повернувся потерпілий. Вони знову випили. У цей час до них підійшов ОСОБА_15 . Між останнім і потерпілим відбувся конфлікт, з приводу чого він не пам'ятає. ОСОБА_8 вдарив ОСОБА_15 головою в обличчя. Після цього всі вийшли з приміщення кафе на вулицю покурити. Він почав йти до дому. Потерпілий пішов за ним і запропонував покурити «траву», на що він відмовився. Через це у них знову виник конфлікт. ОСОБА_8 вдарив його в обличчя, від чого він упав. Потерпілий сів зверху на нього і почав бити руками в обличчя. Він закривав обличчя руками, через що у нього потім діагностували перелом руки. Їх почали розтягувати ОСОБА_15 та інші відвідувачі кафе, всього чоловік п'ять. ОСОБА_8 знову його вдарив, після цього він його штовхнув, від чого той упав. Він підняв потерпілого і посадив на сходи, а потім пішов у приміщення кафе, де умив обличчя. Через кілька хвилин зайшов потерпілий і попросив викликати швидку допомогу. Потерпілий був брудний. В той день була сльота. Потім бармен кричала, що кафе закривається, тому він пішов додому. У нього з носа текла кров. Ніж він з собою не носить. У той день у нього ніякого ножа не було. Звідки у потерпілого ножове поранення, він не знає. Ніяких ударів потерпілому він не наносив. Ножа він ні у кого не бачив. Обвинувачений цивільний позов, заявлений потерпілим, не визнав.
3. Докази на підтвердження встановлених судом обставин вчинення злочину.
Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим,суд вважає, що вина останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за викладених у вироку обставинах, повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні наступними доказами.
Потерпілий ОСОБА_8 пояснив суду, що 06.01.2018 року, приблизно о 09 год. 30 хв., він зайшов до приміщення кафе «Наливайка» по вул. Олімпійській, буд. 1, у м. Запоріжжі, де замовив коньяк. ОСОБА_12 також замовив коньяк. Після цього він вийшов на вулицю покурити. ОСОБА_12 вийшов на вулицю за ним і хотів щось запитати. Потім він знову зайшов до кафе, замовив коньяк, випив і вийшов на вулицю. В цей час ОСОБА_12 вийшов за ним, став з правої сторони від нього і накинувся, поваливши з ніг. Вони стояли праворуч біля дверей кафе. Момент нанесення йому удару ножем, він не пам'ятає. Коли він встав, був уже весь в крові. Піднявся він в трьох метрах від поручня. Йому не вистачало кисню, він побачив калюжу крові. Він зажав рукою між четвертим і п'ятим ребром зліва. Після цього він відкрив двері приміщення кафе і попрохав викликати швидку допомогу. ОСОБА_12 вже не було. Коли почув, що зараз приїде поліція, він направився до дому - на АДРЕСА_2 , але, дійшовши до третього під'їзду, втратив свідомість. Далі він пам'ятає, як його забирала швидка допомога. Від місця події до місця, де він втратив свідомість метрів 100. Раніше з обвинуваченим він знайомим не був. В кафе було ще декілька чоловіків і двоє дівчат. У той день він був одягнутий в чорне спортивне пальто, джинси, шкіряні кеди сірого кольору. ОСОБА_12 був одягнутий в червоний пуховик. У ОСОБА_12 ніж він не бачив. До зазначених подій, ніяких тілесних ушкоджень у нього не було. Він випивав ввечері, а вранці в кафе замовив лише два рази по 50 г коньяку. Ніяких тілесних ушкоджень ОСОБА_12 він не наносив. Цивільний позов підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позовні вимоги. ОСОБА_12 ніяких матеріальних збитків йому не відшкодував. Також просив суд покарати обвинуваченого суворо і призначити останньому максимальне покарання, пов'язане з позбавленням волі.
При перехресному допиті у судовому засіданні зі свідком ОСОБА_16 потерпілий ОСОБА_8 пояснив суду, що в момент нанесення йому тілесних пошкоджень біля нього були ОСОБА_12 і ОСОБА_15 , можливо ще хтось. Обвинувачений, коли накинувся на нього, знаходився поруч з ним справа, біля входу в кафе. ОСОБА_12 наніс йому удар правою рукою в лівий бік. Коли саме обвинувачений наніс удар ножем, він не пам'ятає. ОСОБА_12 повалив його і сидів на ньому зверху. Після того як він зміг встати, то не міг дихати і був весь в крові. ОСОБА_15 не міг нанести йому тілесне ушкодження ударом ножа, так як він знаходився збоку його. Ніж в руках у обвинуваченого, він не бачив. Після нанесеного удару, обвинувачений разом із ОСОБА_15 забігли до кафе. Коли він прийшов до кафе, то попросив викликати таксі. Таксиста він не бачив, з ним не спілкувався. Обвинувачений був в червоному пуховику або у червоній олімпійці. Як був одягнутий ОСОБА_15 , він не пам'ятає. У кафе було ще декілька чоловіків. Він пару раз вдарив ОСОБА_12 , захищаючись.
При перехресному допиті у судовому засіданні зі свідком ОСОБА_15 потерпілий ОСОБА_8 пояснив суду, що зі свідком ОСОБА_15 щодо показань про те, що ОСОБА_12 лежав на землі, він не зовсім погоджується, на землі лежав він. Коли його підіймав ОСОБА_15 , лежав він на землі чи ні, він не пам'ятає. До того як він прийшов в кафе, у нього тілесних ушкоджень не було. До цього він знайомий з ОСОБА_12 не був. З приводу чого почався конфлікт, він не пам'ятає. В кафе він просив барменшу викликати таксі, так як збирався їхати додому на ОСОБА_17 .
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснив суду, що з обвинуваченим разом працював, потерпілого раніше не знав. 06.01.2018 року, приблизно о 08 год. 30 хв., він разом з ОСОБА_12 зайшли до кафе «Наливайка», де відпочивали, пили. ОСОБА_12 пив коньяк, він не був п'яний. Через приблизно півгодини до кафе прийшов потерпілий і почав вести себе агресивно: до всіх чіплявся, наносив відвідувачам удари головою. Він так зрозумів, що обвинувачений з потерпілим були раніше знайомі: вони обіймалися, декілька разів разом виходили з приміщення кафе, курили, підходили вдвох до барної стійки, де пили коньяк. Коли ОСОБА_12 і ОСОБА_8 вийшли з кафе, то через деякий час він і ще один відвідувач на ім'я ОСОБА_18 також вирішили покурити і вийшли на вулицю, де побачили як потерпілий сидить на ОСОБА_12 зверху і б'є останнього. Вони їх розняли. Початок конфлікту він не бачив. Він не бачив у ОСОБА_12 ножа. Також він не бачив, щоб обвинувачений наносив тілесні ушкодження потерпілому. Коли вони їх розняли, то у потерпілого з лівої сторони трохи вище живота була незначна рожева пляма, але він не придав тому значення. Після цього вони один на одного покричали і розійшлися. Потерпілий пішов додому, а він з обвинуваченим зайшли до кафе, де випили ще по 50 г, а після пішли по домам. Крові на крильці, він не бачив. Потерпілий був одягнутий в чорне пальто, чорну шапку, джинси і светр. Обвинувачений був одягнутий в куртку і білі кросівки.
При перехресному допиті у судовому засіданні з потерпілим свідок ОСОБА_15 пояснив суду, що конфлікт між обвинуваченим і потерпілим почався на вулиці, початок конфлікту він не бачив. Коли він вийшов на вулицю, то побачив, що ОСОБА_12 лежить на землі, а ОСОБА_8 сидить на ньому і наносить по голові удари. Це відбувалося на відстані кількох метрів від сходинок. ОСОБА_12 ніяких пошкоджень ОСОБА_8 не наносив. Вони одразу їх розняли: взяли під руку потерпілого і відтягли. Погроз він не чув. Був розбитий ніс, але у кого саме, він не пам'ятає. Коли вони їх рознімали, з кафе виходила барменша. Після цього ОСОБА_12 встав і вони пішли до кафе, а потерпілий пішов в іншу сторону. На светрі у потерпілого збоку була рожева пляма невеликого розміру. Потерпілий до конфлікту в кафе вів себе агресивно: лише його останній вдарив двічі головою, на що він його відштовхнув. Потім потерпілий пішов до іншого відвідувача, той теж відійшов від нього в бік, не вступаючи в конфлікт.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснила суду, що вона працювала барменом в кафе «Наливайка» по вул. Олімпійській, буд. 1, у м. Запоріжжі. 06.01.2018 року у кафе прийшли обвинувачений і ще один чоловік. Вони вживали спиртні напої. Через хвилин 5-10 до кафе прийшов потерпілий. Потерпілий підходив до обвинуваченого. Вони нормально спілкувалися, відпочивали, разом пили коньяк біля барної стійки, а потім хвилин через 20 вийшли на вулицю курити. Обвинувачений, потерпілий і ще один чоловік вийшли на вулицю разом. Хвилин через 10 вона також вийшла на вулицю покурити і побачила бійку між обвинуваченим, потерпілим і ще одним чоловіком. Вони в трьох лежали на землі. Вона не пам'ятає, що саме між ними відбувалося і хто кому наносив удари. Вони билися не біля приміщення кафе, а на алеї. Вона злякалася і одразу повернулася до кафе за ключами, щоб закрити двері. Потім до приміщення забігли ОСОБА_12 і його товариш, з яким він прийшов до кафе. Вона їм сказала, що закриває кафе. На вулиці, через відкриті двері кафе, вона побачила у потерпілого на джинсах і на плитці кров. Джинси були синього кольору. Після цього вона закрила двері, зателефонувала директору і повідомила йому, що відбулася бійка. Поліцію і швидку допомогу вона не викликала. Потерпілий у кафе агресивно себе не поводив. Ніж вона ні у кого не бачила. У що був одягнутий обвинувачений, вона не пам'ятає. Його товариш був одягнутий в темно-рижу куртку.
При перехресному допиті у судовому засіданні з потерпілим свідок ОСОБА_16 пояснила суду, що під час конфлікту був обвинувачений, потерпілий і ще один чоловік. Поблизу них вона більше нікого не бачила. Конфлікт відбувався не біля входу до кафе, а на алейці, метрів 10 від входу. Після конфлікту до кафе забіг обвинувачений і ще один чоловік, вона їх вигнала. У когось з них було розбите обличчя, але у кого конкретно, вона не пам'ятає. Потерпілий стукав в кафе, а потім пішов. На асфальті і на джинсах потерпілого вона бачила краплі крові. Коли потерпілий прийшов до кафе, то попросив викликати таксі. Вона викликала таксі зі свого телефону. Таксиста у приміщенні кафе вона не бачила. Їй на телефон дзвонили зі служби таксі, казали, що автомобіль під'їхав. Одяг на обвинуваченому був темний, не червоний. В кафе були ще декілька відвідувачів, а коли вона виганяла обвинуваченого з товаришем, в кафе вже нікого не було.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_19 пояснила суду, що є матір'ю потерпілого, обвинувачений є її сусідом - проживає у сусідньому під'їзді. Вранці 06.01.2018 року, приблизно о 09 год. 00 хв., до неї приїхав син, побув десь півгодини і пішов. Він не був п'яний. Через хвилин сорок вона дізналася, що син дійшов до сьомого поверху і сидів на сходинках, де його побачила сусідка і викликала швидку допомогу. Він був у свідомості. Речі були порвані і в крові. На ньому були джинси, футболка, толстовка і пуховик. З обвинуваченим до вказаних подій у неї були добрі сусідські відносини. Син їй не дзвонив, у двері подзвонила сусідка. Сусідка викликала швидку допомогу.
Допитана у судовому засіданні експерт ОСОБА_20 пояснила суду, що за даними спеціальної медичної літератури пацієнти з пораненнями, як у потерпілого ОСОБА_8 , можуть пересуватися на відстані від 1 метра до кілометра, від кількох секунд до кількох годин, в залежності від стану здоров'я, фізичних даних, наявності алкогольного сп'яніння тощо. Питання скільки пересувався після отримання поранення ОСОБА_8 і скільки перебував у свідомості, не досліджувалися і навряд чи можливо було б відповісти на них. У ОСОБА_8 була внутрішня кровотеча. Людина, яка досить часто знаходиться в алкогольному сп'янінні, може запам'ятати, що з ним відбувалося. Потерпілий міг самостійно пройти відстань від кафе до будинку і піднятися на ліфті на сьомий поверх, однак піднятися по сходинках не зміг би.
Крім показів потерпілого, свідків і експерта судом досліджені наступні докази, що підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Із рапорту чергового Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, судом встановлено, що 06.01.2018 року о 10:40 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 06.01.2018 року о 10:40 за адресою: АДРЕСА_3 , оператор швидкої № 18 повідомив, що в 1 під'їзді ножове поранення у чоловіка, викликала сусідка.
Із рапорту чергового Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, судом встановлено, що 06.01.2018 року о 12:14 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 06.01.2018 року о 12:11 бригада швидкої медичної допомоги 1 Науменко: потерпілий ОСОБА_8 з діагнозом ножове поранення грудної клітини зліва, доставлений об 11-55 в П'яту міську лікарню; невідомий вдарив ножем 06.01.2018 року, приблизно о 10-30, на вул. Європейській.
Судом встановлено з протоколу огляду CD-R диску «Arena», який наданий з архіватору мовлення інформації служби 102 УІЗ ГУНП в Запорізькій області, від 06.01.2018 року, що на диску знаходиться аудіозапис, який містить діалог оператора 29 поліції та іншої особи, яка повідомила про те, що вона з центральної швидкої, до них надійшов виклик на 7 поверх першого під'їзду будинку по АДРЕСА_2 , ножове поранення в живіт. Викликала сусідка, потерпілий йшов до матері у квартиру АДРЕСА_2 . Також на диску знаходиться аудіозапис, який містить діалог оператора 41 поліції та іншої особи, яка повідомила про те, що до П'ятої міської лікарні 06.01.2018 року об 11-55 годині був доставлений ОСОБА_8 з ножовим пораненням грудної клітини зліва, який повідомив, що невідомий вдарив його ножем 06.01.2018 року, приблизно о 10-30 годині, на вул. Європейській.
Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 07.01.2018 року встановлено, що ОСОБА_8 звернувся до Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області із заявою про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_21 , який 06.01.2018 року, приблизно о 10-00 годині, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Олімпійська, буд. 1, біля кафе «Наливайка», в ході бійки наніс йому ножове поранення в область серця, чим спричинив тілесні ушкодження і моральну біль.
Протоколом огляду місця події від 06.01.2018 року з ілюстраційною таблицею до нього встановлено, що 06.01.2018 року слідчий Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, в присутності двох понятих, за участю спеціаліста (криміналіста) і власника приміщення ОСОБА_22 , здійснив огляд приміщення кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яке розташоване з торця будинку АДРЕСА_4 . При виході з приміщення з крильця мається пішохідна доріжка, довжиною 8 м, посередні якої виявлено безліч крапель речовини бурого кольору, невизначеної форми, найбільшими розмірами від 1 х1 мм до 3 х 4 см. На відстані 7,5 м від крильця виявлено пляму бурого кольору розміром 18 х 19 см невизначеної форми. На момент огляду всі плями речовини бурого кольору вологі. За допомогою марлевого тампону зроблено змив з даної плями і поміщено до паперового конверту. На відстані 2 м від вищевказаної плями на земельній поверхні серед рослинності виявлено зв'язку ключів, які були вилучені і поміщені до спеціального конверту. На відстані 3 м від них в сторону приміщення кафе виявлено слід речовини бурого кольору у формі відбитку низу взуття розміром 6,5 х 8 см. На відстані 2 м на доріжці мається ще один відбиток взуття нечіткого протектору найбільшою довжиною 31 см та найбільшою шириною 13 см. По праву сторону від виходу з приміщення кафе мається спуск до пішохідної доріжки. На поверхні виявлено безліч крапель речовини бурого кольору невизначеної форми розмірами від 2 х 1 мм до 3 х 3 мм. Краплі у формі ланцюга найбільшою шириною до 30 см. Серед них виявлено дев'ять слідів низу взуття (всі аналогічні), розмірами 29 см довжиною та найбільшою шириною 11 см. Сліди бурого кольору. Протектор відобразився погано. За допомогою марлевого тампону зроблено змив речовини бурого кольору і поміщено до паперового конверту. Також з зовнішньої сторони вхідних дверей до приміщення кафе виявлено декілька крапель речовини бурого кольору внизу дверей, зроблено змив і упаковано до паперового конверту. З кришки столу № 1, який розташований з лівої сторони при вході до приміщення кафе за допомогою світлої дактоплівки відібрано мікрочастки, які упаковано до паперового конверту. При обробці дактопорошком «Маланіт» виявлено і вилучено 23 сліди папілярних узорів рук (слідів пальців рук), які відкопійовані на 19 фрагментах липкої стрічки та липким шаром накладені на аркуш паперу. Сліди № 1-4 вилучені з зовнішньої сторони вхідних дверей до кафе, сліди № 5, 6 - з внутрішньої сторони вхідних дверей до кафе, сліди № 7 - з дверної ручки з зовнішньої сторони вхідних дверей до кафе, сліди № 8-15 з пластикових одноразових стаканчиків зі сміттєвого відра за барною стійкою в кафе, сліди № 16-23 - з пластикових стаканчиків зі сміттєвого баку при вході до приміщення кафе. Від приміщення кафе до будинку АДРЕСА_2 на земельній поверхні виявлені краплі круглої і невстановленої форми бурого кольору, які на момент огляду мають вологий вигляд.
Протоколом огляду місця події від 06.01.2018 року з ілюстраційною таблицею до нього встановлено, що 06.01.2018 року слідчий Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, в присутності двох понятих, за участю власника приміщення ОСОБА_23 , здійснив огляд квартири АДРЕСА_5 , де ОСОБА_23 надала речі свого брата ОСОБА_12 , в які він вдягався останні три місяця 2017-2018 років, а саме з підлоги ванної кімнати було вилучено: куртку чоловічу темно-синього кольору з пошкодженням у лівій частині рукава по шву, чоловічий джемпер чорного кольору з червоною окантовкою, майку чоловічу чорного кольору, чоловічі черевики шкіряні з утеплювачем чорного кольору, розміром 40-41, на шнурках. ОСОБА_23 пояснила, що вказані речі ОСОБА_12 залишив 06.01.2018 року, коли зайшов до дому і переодягнувся в інший одяг.
Протоколом огляду від 11.01.2018 року та фототаблицями до нього встановлено, що 11.01.2018 року слідчий Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, в присутності двох понятих, на підставі заяви свідка ОСОБА_19 про добровільну видачу речей, провів огляд курточки, джинсових штанів, кофти і футболки. При огляді курточки в її лівій частині виявлено пошкодження у вигляді вертикального наскрізного прорізу. Проріз рівних країв та довжиною 2 см. По окружності прорізу з внутрішньої і зовнішньої сторони, а також в нижній частині курточки маються сухі настоювання бурого кольору. Джинсові штани синього кольору з паском на момент огляду сухі. Ліва штанина зверху до низу з внутрішньої і зовнішньої сторони має сухі настоювання речовини бурого кольору. На лівій стороні кофти темно синього кольору на застібці мається пошкодження у вигляді горизонтального прорізу. На момент огляду кофта у вологому стані та просочена речовиною бурого кольору. На лівій стороні футболки мається пошкодження у вигляді горизонтального прорізу. Починаючи з верхньої третини та до низу футболки, на всій поверхні з зовнішньої та внутрішньої сторони маються нашарування речовини бурого кольору.
Висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_8 № 138 від 29.01.2018 року встановлено, що проникаюче поранення грудної клітини зліва в проекції 5-го міжребр'я по середній ключичній лінії з частковим пошкодженням хрящових частин 4 та 5 ребер по парастернальній лінії, з пошкодженням жирового привіска перикарда, зі скупченням крові в порожнині перикарда та в плевральній порожнині у ОСОБА_8 кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, що було небезпечним для життя в момент його спричинення. Рана в області лівого стегна, в області лівої гомілки у ОСОБА_8 кваліфікується як легкі тілесні пошкодження. Дані ушкодження, крім рани в області лівої гомілки, утворилися від дії предмета, що має колюче-ріжучи властивості. Рана в області лівої гомілки утворилася від дії тупого предмета. Давність утворення тілесних ушкоджень не суперечить строку, вказаному освідуваним (06.01.2018 року). ОСОБА_8 спричинено не менше трьох травмуючих впливів. Взаєморозташування нападаючого та потерпілого в момент спричинення останньому тілесних ушкоджень могло бути будь-яким при умові доступності частин тіла на яких були виявлені тілесні ушкодження для їх ураження. Частини тіла на яких були виявлені тілесні ушкодження доступні для рук потерпілого.
Висновком судово-медичної експертизи куртки, джинсових брюк, кофти, футболки, вилучених з місця подій, № 125 від 01.02.2018 року встановлено, що згідно з висновком експерта № 119 від 11.01.2018 року кров ОСОБА_8 відноситься до групи В. Відповідно до висновку експерта № 79 від 09.01.2018 року кров ОСОБА_12 відноситься до групи В. В слідах на куртці (об'єкти № 1-5), кофті (об'єкти № 6-8), футболці (об'єкт № 9), джинсових брюках (об'єкти № 10, 11), вилучених 11.01.2018 року під час проведення огляду місця події, знайдена кров людини в об'єктах № 1, 9-11. Отриманий результат не виключає походження крові в даних об'єктах від ОСОБА_24 та (або) ОСОБА_12 , при наявності у нього на момент злочину тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею.
Висновком судово-медичної експертизи куртки, кофти (светра), спортивних штанів та пари черевиків ОСОБА_12 № 123 від 30.01.2018 року встановлено, що в слідах на підошві правого (об'єкт № 12) та лівого (об'єкт № 14) черевика ОСОБА_12 виявлена кров людини встановити групову приналежність якої не виявилось можливим через неусувний вплив предмета носія. На речах ОСОБА_12 - куртці, кофті, спортивних штанах та в інших слідах на черевиках наявність крові не встановлена.
Висновком судово-медичної експертизи змивів обох кистей рук ОСОБА_12 № 124 від 31.01.2018 року встановлено, що згідно з висновком експерта № 119 від 11.01.2018 року кров ОСОБА_8 відноситься до групи В. Відповідно до висновку експерта № 79 від 09.01.2018 року кров ОСОБА_12 відноситься до групи В. В змиві з правої руки ОСОБА_12 знайдена кров людини. Отриманий результат не виключає походження крові в даному об'єкті від ОСОБА_8 та (або) ОСОБА_12 , при наявності у нього на момент злочину тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею. В змиві з лівої руки ОСОБА_12 наявність крові не встановлена.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками і фототаблицями до нього від 07.01.2018 року встановлено, що 07.01.2018 року слідчий СВ Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, у приміщенні службового кабінету, в присутності двох понятих, провів пред'явлення свідку ОСОБА_22 для впізнання фотознімків чотирьох осіб, в ході чого свідок ОСОБА_22 впізнала особу на фотознімку під № 2 ( ОСОБА_12 ) як чоловіка на ім'я ОСОБА_25 , який 06.01.2018 року виходив з приміщення кафе разом з потерпілим.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками і фототаблицями до нього від 07.01.2018 року встановлено, що 07.01.2018 року слідчий СВ Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, у приміщенні П'ятої міської лікарні, в присутності двох понятих, провів пред'явлення потерпілому ОСОБА_8 для впізнання фотознімків чотирьох осіб, в ході чого потерпілий ОСОБА_8 впізнав особу на фотознімку під № 3 ( ОСОБА_12 ) як чоловіка на ім'я ОСОБА_25 , який наніс йому тілесні пошкодження.
Протоколом проведення слідчого експерименту від 24.01.2018 року встановлено, що потерпілий ОСОБА_8 , в присутності понятих, представника потерпілого ОСОБА_9 , біля будинку № 1 по вул. Олімпійській у м. Запоріжжі, розповів про події, що мали місце 06.01.2018 року і за допомогою статиста показав механізм нанесення йому тілесних ушкоджень. ОСОБА_8 пояснив, що 06.01.2018 року, приблизно о 10 год. 00 хв., він прийшов в кафе «Наливайка» по вул. Олімпійській, буд. 1, у м. Запоріжжі. У приміщенні кафе він замовив 50 г коньяку. До нього підійшов сусід на ім'я ОСОБА_25 , який теж замовив 50 г коньяку і випив. Через деякий час, коли він курив на вулиці, до нього підійшов ОСОБА_25 , який почав виражатися нецензурною лайкою, на зауваження не реагував. Далі ОСОБА_25 почав штовхати його, а потім наніс йому удар ножем в ліву сторону тулубу в область серця. В момент нанесення удару ОСОБА_25 знаходився від нього на відстані приблизно 50 см. Після цього він пішов додому. Він був одягнутий в курточку, шапку, кеди. ОСОБА_25 був одягнутий в пуховик червоного кольору.
Судом також досліджувався диск СD-R з відеозаписом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_8 .
Висновком судово-медичної експертизи (за матеріалами справи) № 45/к від 26.02.2018 року судом встановлено, що згідно даних запису із протоколу слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_8 від 24.01.2018 року, останній зазначає, що знайомий чоловік на ім'я ОСОБА_25 почав штовхати його, а потім наніс йому удар ножем в ліву сторону тулуба в область серця. При вивчення СД-носія з відеозаписом протоколу слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_8 від 24.01.2018 року, останній зазначає, що знайомий чоловік на ім'я « ОСОБА_25 », стоячи перед ним обличчям до обличчя та тримаючи ніж правої рукою верхнім хватом, паралельно по відношенню до підлоги та перпендикулярно по відношенню до середньої лінії тіла, наніс йому удар в область лівої половини грудної клітини спереду-назад та справа-наліво в область лівої половини грудної клітини на рівні серця. Згідно з висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_8 було спричинено поранення грудної клітини зліва в проекції 5-го міжребер'я по середній ключичній лінії. Враховуючи покази потерпілого та розташування тілесного ушкодження, спричиненого йому в області грудної клітини та приймаючи до уваги принципове співпадіння локалізації, кількості впливів у вказану ділянку тіла та характер травмуючого предмету не виключається його утворення при обставинах, які він зазначає в ході проведення слідчого експерименту 24.01.2018 року.
Висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_12 № 46 від 13.02.2018 року встановлено, що закритий субкапітальний перелом 2-ї п'ястної кістки правої кисті (за даними медичної документації) у ОСОБА_12 кваліфікується як тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я (перше тілесне ушкодження). Синець в ділянці лівого плеча (друге тілесне ушкодження), садно в ділянці правого колінного суглобу (третє тілесне ушкодження) у ОСОБА_12 кваліфікується як легкі тілесні ушкодження. Дані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих предметів. Давність утворення першого тілесного ушкодження не суперечить строку, вказаному в даних медичної документації. Давність утворення другого і третього тілесних ушкоджень в межах 3-5 днів на момент освідування. Висловитись про знаряддя та спосіб спричинення тілесних ушкоджень виявлених у ОСОБА_26 за наданими даними не є можливим. Взаєморозташування нападаючого та потерпілого в момент спричинення останньому тілесних ушкоджень могло бути будь-яким при умові доступності відповідної ділянки тіла для їх нанесення. Тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_12 могли бути спричинені його ж власною рукою. Перше тілесне ушкодження могло утворитися при одноразовому падінні на тупу поверхню з висоти власного зросту. Утворення другого і третього тілесних ушкоджень при одноразовому падінні на тупу плоску поверхню представляється малоймовірним.
У судовому засіданні також досліджені документи, що характеризують особу ОСОБА_12 .
Із висновку судово-психіатричного експерта № 32 від 24.01.2018 року, складеного експертною комісією КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня» ЗОР, суд встановив, що ОСОБА_12 ознаків психічного розладу не виявляв та не виявляє на теперішній час. У період скоєння інкримінованого йому правопорушення ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв, а знаходився у стані гострої алкогольної інтоксикації. У ході обстеження порушень інтелектуально-мнестичних і когнітивних функцій не виявлено. Загальний інтелектуальний рівень відповідає освіті і життєвому досвіду у особистості з акцентуйованими рисами характеру з притаманними йому: брехливістю, виверткістю, прагненням до самоствердження, зверхністю, схильністю до імпульсивних дій та збудливих реакцій. У ситуації, що досліджується, ОСОБА_12 перебував у стані алкогольного сп'яніння, що виключає кваліфікацію стану вираженої емоційної збудженості чи емоційної напруженості, розглядатися як психологічна основа виникнення сильного душевного хвилювання. Вище перелічені індивідуально-психологічні відмінності особистості ОСОБА_12 мали просте відображення у його поведінці у момент здійснення кримінального правопорушення. У ситуації, що досліджується, ОСОБА_12 не виявляв характерних феноменологічних ознак стану душевного хвилювання, який виник в результаті конфлікту з ОСОБА_8 . У ситуації, що досліджується, ОСОБА_12 з урахуванням індивідуально-психологічного стану особистості міг повною мірою усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. Отже, він міг і в теперішній час може усвідомлювати свої дії і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
У суду немає сумнівів у психічному стані обвинуваченого ОСОБА_12 і суд вважає його осудним.
У ході судового слідства суд дослідив всі докази, надані сторонами обвинувачення і захисту, із дотриманням принципу змагальності і свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведені перед судом їх переконливості.
4. Формулювання обвинувачення, яке пред'явлено особі, органом досудового розслідування.
Згідно з обвинувальним актом 06.01.2018 року, приблизно о 10 год. 00 хв., ОСОБА_12 , нехтуючи статтею 3 Конституції України та визначеним поняттям, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в України найвищою соціальною цінністю, всупереч встановленого статтею 33 Конституції України права на посягання життя та здоров'я іншої особи, знаходячись біля закусочної «Наливайка», розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в ході раптового словесного конфлікту з ОСОБА_8 , з мотивів раптово виниклих неприязних відносин, маючи умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, за допомогою невстановленого в ході досудового розслідування предмета, що має колюче-ріжучу поверхню, наніс потерпілому ОСОБА_8 один удар в область серця і один удар в ліве стегно, спричинивши останньому згідно з висновком судово-медичної експертизи № 138 від 29.01.2018 року проникаюче поранення грудної клітини зліва в проекції 5-го міжребр'я по середній ключичній лінії з частковим пошкодженням хрящових частин 4 та 5 ребер по парастернальній лінії, з пошкодженням жирового привіска перикарда, зі скупченням крові в порожнині перикарда та в плевральній порожнині, яке кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, що було небезпечним для життя в момент заподіяння, а також рану в області лівого стегна, яке кваліфікується як легке тілесне пошкодження, тобто виконав усі дії, які вважав необхідними для заподіяння смерті ОСОБА_8 , але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, у зв'язку з вчасно наданою співробітниками КУ «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги м. Запоріжжя» медичною допомогою потерпілому.
Вказані дії ОСОБА_12 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України як закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, під час якого особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
5. Мотиви, з яких суд відкидає докази обвинувачення.
Колегія суддів дійшла висновку, що дії обвинуваченого органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК Українинеправильно.
Вказаний висновок суду ґрунтується наступним.
Згідно зі ст. 15 КК України замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Закінченим є замах, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
Відповідно до роз'яснень п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» замах на злочин може бути вчинено лише з прямим умислом (коли особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання). Згідно з пунктом 22 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, питання про наявність у діях особи умислу необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Тому, якщо винна особа діяла з непрямим умислом, вона не може нести відповідальність за замах на вбивство, а лише за наслідки, які фактично були заподіяні.
Отже, якщо умисне вбивство може бути вчинено як з прямим, так і з непрямим умислом, то замах на умисне вбивство можливий лише з прямим умислом, тобто коли вчинене свідчило про те, що винний усвідомлював суспільну небезпечність своїх дій, передбачав можливість або неминучість настання смерті іншої людини і бажав її настання, однак смертельний результат не настав з незалежних від нього обставин.
Як видно з матеріалів кримінального провадження та встановлено судом, а саме: показань самого обвинуваченого, потерпілого, свідків, експерта, даних протоколу огляду місця події, висновків судово-медичних експертиз, після нанесення ОСОБА_8 удару ножем ОСОБА_12 бачив та усвідомлював, що потерпілий залишався живим, при цьому, не маючи жодних перешкод довести злочин до кінця, за власною волею припинив вказані дії, залишив місце подій, пішовши до приміщення кафе, а потім - додому.
Органом досудового слідства в пред'явленому обвинуваченні ОСОБА_12 вказано, що останній не довів свій злочинний умисел до кінця за незалежних від нього причин, а саме: у зв'язку з вчасно наданою співробітниками КУ «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги м. Запоріжжя» медичною допомогою потерпілому. Однак в судовому засіданні встановлено, що медична допомога була надана потерпілому не одразу, а через деякий час - приблизно однієї години з часу спричинення тілесного ушкодження. За цей час потерпілий не тікав від обвинуваченого, самостійно дістався з місця подій до квартири своєї матері, пройшовши значний шлях.
За результатами судового розгляду справи колегія суддів вважає недоведеним те, що ОСОБА_12 завдав потерпілому тяжке тілесне ушкодження, діючи з прямим умислом, направленим на його вбивство. Про це також свідчать встановлені в судовому засіданні обставини, що передумали події: обвинувачений обіймався з потерпілим у кафе, декілька разів разом з ним виходив курити, вони вдвох підходили до барної стійки, де пили коньяк. Про це також свідчить й поведінка обвинуваченого під час події злочину: погрози вбивством ним не висловлював, жодних дій, спрямованих на продовження насильства після нанесення тілесного ушкодження, не вчиняв. Його поведінка після вказаних дій також свідчить про відсутність у обвинуваченого умислу на позбавлення потерпілого життя: він усвідомлював, що потерпілий залишався живим, при цьому, не маючи жодних перешкод довести злочин до кінця, за власною волею залишив місце подій, пішовши до приміщення кафе, що в сукупності не свідчить про його бажання досягнути саме такого тяжкого наслідку своїх, хоча і дійсно вкрай небезпечних дій, як смерть потерпілого. Крім того, потерпілий не заперечував, що між ним і обвинуваченим відбувалася бійка і, що він також пару раз вдарив ОСОБА_12 .
Така поведінка обвинуваченого, на думку колегії суддів, свідчить про наявність у обвинуваченого неконкретизованого умислу на настання будь-яких наслідків у результаті вчинених дій, у тому числі й можливої смерті потерпілого. При цьому підстав стверджувати, що в момент нанесення удару ножем ОСОБА_12 бажав настання лише одного конкретного наслідку саме у виді смерті потерпілого, з матеріалів кримінального провадження не вбачається.
Отже, на думку колегії суддів, вказане переконливо свідчить про наявність в обвинуваченого не прямого - альтернативного умислу на настання будь-яких наслідків у результаті вчинених дій, у тому числі й тяжкого тілесного ушкодження або можливої смерті потерпілого, при встановленні якого відповідальність настає залежно від фактично заподіяних наслідків.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи у потерпілого ОСОБА_8 було виявлено проникаюче поранення грудної клітини зліва в проекції 5-го міжребр'я по середній ключичній лінії з частковим пошкодженням хрящових частин 4 та 5 ребер по парастернальній лінії, з пошкодженням жирового привіска перикарда, зі скупченням крові в порожнині перикарда та в плевральній порожнині, які кваліфікуються як тяжке тілесне ушкодження, що було небезпечним для життя в момент його спричинення.
У даному випадку дії обвинуваченого повністю охоплюються диспозицією ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, натомість кваліфікація їх за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України як закінчений замах на умисне вбивство потерпілого, є неправильною.
Оцінюючи спрямованість умислу в діях обвинуваченого на заподіяння потерпілому тяжкого тілесного ушкодження, суд вважає, що ОСОБА_12 діяв при цьому, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, свідомо припускав їх настання, а тому вважає спричинення тяжкого тілесного ушкодження доведеним.
Таким чином, дії ОСОБА_12 суд, керуючись правилами ч. 3 ст. 337 КПК України, перекваліфіковує з ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 на ч. 1 ст. 121 КК України.
6. Висновок суду щодо винуватості обвинуваченого.
Аналізуючи досліджені по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_12 в кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 121 КК України, за викладених у вироку обставинах повністю підтверджена дослідженими в ході судового слідства доказами.
Стороною захисту було зазначено, що для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження слідчий надав захиснику менше години, при цьому позбавив його можливості ознайомитись з речовими доказами та відеоматеріалами. ОСОБА_12 взагалі не був ознайомлений з матеріалами досудового розслідування. Таким чином, слідчий і прокурор незаконно обмежили право обвинуваченого та його захисника на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, а отже має місце не відкриття матеріалів в порядку ст. 290 КПК України, що є окремою підставою для визнання таких матеріалів недопустимими як доказів.
Відповідно до положень ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню покарання.
Оголошення сторонам про завершення досудового розслідування і відкриття матеріалів іншій стороні є процесуальною гарантією здійснення права на захист підозрюваним та одночасно одним із засобів перевірки повноти і всебічності проведеного досудового розслідування. Сторонам кримінального провадження надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. Поряд з тим сторони кримінального провадження зобов'язані письмово підтвердити протилежній стороні факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів (ч. 9 ст. 290 КПК України).
При цьому закон не визначає певної форми процесуального документа, яким би підтверджувався факт надання доступу та ознайомлення з матеріалами провадження, а лише встановлює, що цей факт повинен бути письмово підтверджений самим учасником кримінального провадження, якому надано доступ. Такі письмові документи повинні додаватися до матеріалів кримінального провадження як підтвердження того, що кожна із сторін виконала свої обов'язки і не порушила прав учасників кримінального провадження (зокрема, права вимагати відкриття матеріалів провадження та права на ознайомлення з цими матеріалами).
Як на підтвердження виконання стороною обвинувачення вимог ст. 290 КПК України прокурор послався на протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 27 лютого 2018 року, в якому зазначено, що в приміщенні кабінету № 20 Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області прокурор у період з 13-00 годині до 14-00 години 27.02.2018 року надав доступ ОСОБА_12 і його захиснику до матеріалів досудового розслідування в 1 томі на 304 аркушах. Підозрюваний ОСОБА_12 відмовився в присутності понятих від підпису про ознайомлення. Захисник ОСОБА_11 зазначив, що ознайомлений в неповному обсязі, і йому було надано недостатньо часу для ознайомлення, не оглянуті ДВД-диски, речові докази. При цьому, захисником не конкретизовано з якими саме доказами, окрім ДВД-дисків і речових доказів, він не встиг ознайомитися, у зв'язку з чим суд не може визначити, які саме докази були відкриті стороні захисту, а які ні, адже захисник і підозрюваний ознайомлювалися з матеріалами кримінального провадження на протязі години. Крім того, на цьому протоколі міститься допис захисника про те, що він ознайомлений з матеріалами справи у повному обсязі 15.03.2018 року. Також, під час оголошення доказів і долучення їх до матеріалів справи прокурором під час судового засідання, захисник і обвинувачений відмовилися від надання їм додаткового часу для ознайомлення з цими доказами.
Ураховуючи наведене, доводи захисника про невиконання стороною обвинувачення свого процесуального обов'язку - надання стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування та невідкриття їй матеріалів кримінального провадження для ознайомлення - є необґрунтованими.
Також сторона захисту зазначила, що все обвинувачення будується на припущеннях: не знайдено і не встановлено знаряддя злочину, відсутні сліди крові потерпілого на одязі обвинуваченого, жоден зі свідків не вказує на те, що злочин вчинив обвинувачений, потерпілий зазначив, що не пам'ятає моменту удару, а вказує на ОСОБА_12 тому що з ним у нього був конфлікт. Крім того, захисник зазначив, що ОСОБА_8 під час скоєння кримінального правопорушення знаходився в стані алкогольного сп'яніння - 2,15 проміле, раніше судимий, перебуває на диспансерному обліку з 12.04.1993 року з діагнозом «Психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, опіоідів, психостимуляторів і канабіноідів». На думку сторони захисту, це свідчить про те, що потерпілий міг не усвідомлювати свої дії і надати неправдиву інформацію. Також сторона захисту зазначила, що в обвинуваченні вказано, що події відбулися приблизно о 09 год. 40 хв., на це вказували і допитані свідки, однак швидка медична допомога приїхала на адресу проживання потерпілого об 11 год. 30 хв. Тобто, потерпілий сам нібито подолав відстань приблизно 200 м, піднявся на 7 поверх, де дочекався швидкої допомоги і знаходився, зі слів його матері - свідка ОСОБА_19 , у притомному стані.
Однак, вищезазначене, а також версія сторони захисту про те, що після конфлікту і бійки біля кафе потерпілий пішов в сторону дому, де біля під'їзду ще до когось чіплявся та отримав там тілесні пошкодження від невідомої особи, спростовується зібраними та дослідженими в суді доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_8 під час судового засідання пояснив, що ОСОБА_12 вийшов за ним з кафе, став з правої сторони від нього і накинувся, поваливши з ніг, а потім сидів на ньому зверху. Хоча момент нанесення йому удару ножем, він не пам'ятає, однак коли він встав, то був уже весь в крові і не міг дихати. До зазначених подій, ніяких тілесних пошкоджень у нього не було. Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснив суду, що бачив конфлікт на вулиці між потерпілим і обвинуваченим, а коли вони їх розняли, то у потерпілого з лівої сторони трохи вище живота була незначна рожева пляма, але він не придав тому значення. Свідок ОСОБА_27 під час допиту у судовому засіданні пояснила, що, коли вона вийшла з приміщення кафе, то побачила бійку між обвинуваченим, потерпілим і ще одним чоловіком, вони в трьох лежали на землі. А потім на вулиці, через відкриті двері кафе, вона побачила у потерпілого на джинсах і на плитці кров. Допитана у судовому засіданні експерт ОСОБА_20 пояснила суду, що за даними спеціальної медичної літератури пацієнти з пораненнями, як у потерпілого ОСОБА_8 , можуть пересуватися на відстані від 1 метра до кілометра, від кількох секунд до кількох годин, в залежності від стану здоров'я, фізичних даних, наявності алкогольного сп'яніння тощо.
Крім того, протоколом огляду місця події від 06.01.2018 року встановлено, що 06.01.2018 року під час огляду території поблизу кафе «Наливайка», яке розташоване з торца будинку АДРЕСА_4 , при виході з приміщення з крильця було виявлено безліч крапель речовини бурого кольору, невизначеної форми, найбільшими розмірами від 1 х1 мм до 3 х 4 см, а на відстані 7,5 м від крильця виявлено пляму бурого кольору розміром 18 х 19 см невизначеної форми. На момент огляду всі плями речовини бурого кольору вологі. Також поблизу кафе було виявлено сліди речовини бурого кольору у формі відбитку низу взуття, безліч крапель речовини бурого кольору невизначеної форми розмірами від 2 х 1 мм до 3 х 3 мм, дев'ять слідів низу взуття бурого кольору. Із зовнішньої сторони вхідних дверей до приміщення кафе виявлено декілька крапель речовини бурого кольору внизу дверей. Висновком судово-медичної експертизи № 125 від 01.02.2018 року встановлено, що в слідах на куртці, кофті, футболці, джинсових брюках ОСОБА_8 знайдена кров людини та отриманий результат не виключає походження крові в даних об'єктах від ОСОБА_8 та (або) ОСОБА_12 , при наявності у нього на момент злочину тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею. Висновком судово-медичної експертизи № 123 від 30.01.2018 року встановлено, що в слідах на підошві правого та лівого черевика ОСОБА_12 виявлена кров людини. Висновком судово-медичної експертизи № 124 від 31.01.2018 року встановлено, що в змиві з правої руки ОСОБА_12 знайдена кров людини і отриманий результат не виключає її походження від Яковлева та (або) ОСОБА_12 , при наявності у нього на момент злочину тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею.
Отже, показання потерпілого суд вважає такими, що повністю відповідають фактичним обставинам, встановленим судом, а також показанням допитаних у судовому засіданні свідків, експерта, дослідженим матеріалам кримінального провадження, тому розцінює їх як достовірні, приймає як доказ вини обвинуваченого і вважає, що вони в сукупності з дослідженими в ході судового слідства доказами можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_12 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, думку потерпілого, який наполягав на суворому покаранні обвинуваченого і призначенні останньому покарання, пов'язаного з позбавленням волі, дані, що характеризують особу винного, - раніше не судимий, його вік, стан здоров'я - на обліку у психіатра і нарколога не перебуває, соціальні зв'язки - розлучений, має неповнолітню дитину - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає з матір'ю ОСОБА_28 , яка є інвалідом третьої групи, за місцем проживання характеризується позитивно. Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_12 , суд не вбачає. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_12 , суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
У рішенні «Бремер проти Німеччини» від 03.10.2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати у зв'язку з відстрочкою.
Згідно з вимогами ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного й обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно із ч. 2 ст. 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - це покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого і для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень у майбутньому буде справедливим та достатнім обрати йому покарання з ізоляцією від суспільства, що є підставою для призначення покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
Дані про особу обвинуваченого у даному конкретному випадку, не є такими, які б свідчили про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за ним контролю при звільненні від відбування покарання з випробуванням, а є лише підставою для призначення мінімального покарання, передбаченого санкцією статті обвинувачення.
Вирішуючи питання про запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_12 , суд, враховуючи відсутність у учасників процесу відповідних клопотань, а також те, що строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту закінчився і продовжений не був, вважає за необхідне запобіжний захід обвинуваченому до вступу вироку в законну силу не обирати.
Вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 , суд приймає до уваги таке.
Потерпілий ОСОБА_8 заявив цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_12 моральної шкоди у розмірі 100 000 гривень. Зазначений цивільний позов обвинувачений не визнав. Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Положеннями ч. 1 ст. 129 КПК встановлено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
На підставі ч. 1 ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 ст. 1167 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Оцінюючи вимоги потерпілого про стягнення моральної шкоди, яка оцінена ним в загальній сумі 100 000 гривень, суд виходить з характеру і обсягу фізичних страждань потерпілого, що виникли в результаті протиправних дій обвинуваченого, моральної шкоди у вигляді змін нормального ритму життя, морально-психологічного хвилювання у зв'язку з отриманням тілесних ушкоджень, принципів виваженості та справедливості, враховує те, що потерпілий в результаті заподіяних обвинуваченим тілесних ушкоджень поніс фізичні страждання, повинен був тривалий час лікуватися, поміняв звичний спосіб життя.
Таким чином, виходячи з наведеного суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги потерпілого про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди частково, а саме стягнути з ОСОБА_12 на користь ОСОБА_8 50 000 гривень в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.
В обвинувальному акті зазначені процесуальні витрати на проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю «Дослідження волокнистих матеріалів і виробів з них» у розмірі 715 грн.00 коп. і за проведення судової дактилоскопічної експертизи, однак під час судового розгляду стороною обвинувачення не надано суду доказів проведення вказаних експертиз саме по даному кримінальному провадженню, а також доказів таких процесуальних витрат, тому суд не вбачає підстав для стягнення з обвинуваченого зазначених процесуальних витрат.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 128, 129, 368, 369, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_13 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
Зарахувати ОСОБА_12 у строк відбуття покарання строк перебування його під вартою в Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор» з 07.01.2018 року по 27.06.2019 року включно.
Запобіжний захід ОСОБА_12 до набрання вироком законної сили не обирати.
Цивільний позов ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_12 на користь ОСОБА_8 в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди грошову суму у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок.
В іншій частині цивільного позову - відмовити.
Речові докази:
- CD-R диск «Arena», об'ємом 700 Мб, на якому містяться аудіозаписи з архіватору мовлення інформації служби 102 УІЗ ГУНП в Запорізькій області і який приєднаний до матеріалів кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження;
- DVD-R диск «Videx», об'ємом 4,7 GB, на якому міститься відеозапис з нагрудних камер патрульних поліцейських за 06.01.2018 року і який приєднаний до матеріалів кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження;
- майку, курточку, джемпер, одну пару черевиків, що належать ОСОБА_12 , вилучені з квартири АДРЕСА_6 і знаходяться в камері схову речових доказів Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Національної поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, - повернути ОСОБА_12 за належністю;
- 23 сліди пальців рук, три змиви, які вилучені з місця події, зразки крові на марлі ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , змиви з обох кистей рук ОСОБА_12 , зрізи вільних кінців нігтьових пластин з обох рук ОСОБА_12 , зрізи вільних кінців нігтьових пластин з обох рук ОСОБА_15 , змиви з кистей обох рук ОСОБА_15 , що знаходяться в камері схову речових доказів Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Національної поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, - знищити;
- кофту, брюки, футболку, куртку, що належать ОСОБА_8 і знаходяться в камері схову речових доказів Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Національної поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, - повернути ОСОБА_8 за належністю;
- одну пару черевиків, спортивні штани, кофту, що належать ОСОБА_12 і знаходяться в камері схову речових доказів Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Національної поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, - повернути ОСОБА_12 за належністю;
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суду м.Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Колегія суддів
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3