Справа № 333/5997/19
Провадження № 1-кп/333/97/21
Іменем України
10 лютого 2021 року м. Запоріжжя
Колегія суддів Комунарського районного суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, кримінальне провадження відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Запорізької області, українця, громадянина України, освіта - середня, холостого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 08.07.2011 року Пологівським районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 120 годин громадських робіт;
- 15.10.2012 року Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;
- 18.01.2013 року Пологівським районним судом Запорізької області за ч.ч. 2, 3 ст. 185 України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;
- 13.03.2014 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць;
- 04.04.2016 року Вільнянським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки;
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України;
У провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Прокурором ОСОБА_5 надано письмове клопотання про продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою на два місяці у зв'язку з тим, що закінчується двохмісячний строк тримання під вартою обвинуваченого та існують ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.
В обґрунтування клопотання зазначено наступне. Прокурор вважає, що встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, ОСОБА_7 може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), який, згідно зі ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років. Зібрані слідством докази по кримінальному провадженню вказують на винність ОСОБА_7 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, що повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, які у своїй сукупності утворюють наявність обґрунтованої підозри. Згідно з матеріалами кримінального провадження, ОСОБА_7 офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходів. Встановлено, що ОСОБА_7 являється особою, схильною до вчинення корисливих кримінальних правопорушень. Усвідомлюючи тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, а також невідворотності покарання, ОСОБА_7 може безперешкодно покинути межі м. Запоріжжя, тим самим переховуючись від суду, а також інше кримінальне правопорушення.
У зв'язку з вищевикладеним, прокурор вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Крім того, при обранні особистого зобов'язання обвинувачений зобов'язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду. Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, обставин, за яких його було вчинено, є ризик того, що обвинувачений буде переховуватися від органів суду; особи, які заслуговують на довіру та поручаються за виконання обвинуваченим ОСОБА_7 обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні. Відсутність таких осіб, а також враховуючи те, що обвинувачений не працевлаштований та не має постійного джерела доходів, унеможливлює застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави.
Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, наявність вищевказаних ризиків та обставин, які свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Вказане клопотання підтримано прокурором у судовому засіданні.
Потерпіла ОСОБА_9 , будучі належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справу, у судове засідання не з'явилася. Подала заяву про проведення судового засідання за її відсутності.
Обвинувачений ОСОБА_7 вказав, що письмове клопотання отримав, додатковий строк для ознайомлення йому не потрібен. Проти клопотання заперечує, вважає його необґрунтованим.
Захисник ОСОБА_6 зазначив, що додатковий строк для ознайомлення з клопотанням йому не потрібен, проти задоволення клопотання заперечує.
Вислухавши думку учасників провадження, вивчивши клопотання та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного.
Частиною 1 ст. 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України за наслідками розгляду питання про доцільність продовження тримання під вартою обвинуваченого, суд своєю ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Вимоги клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб відносно ОСОБА_7 обґрунтовані тим, що останній неодноразово судимий, в тому числі за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядку.
Як вбачається з матеріалів вищезазначеного кримінального провадження, відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слідчим суддею Комунарського районного суду м. Запоріжжя 17 серпня 2019 року було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб, а саме до 15 жовтня 2019 року, який в подальшому було продовжено.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого розслідуванні кримінального правопорушення та розгляду справи у суді (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки обвинуваченого, способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя.
При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, в якій його переслідують та міжнародними контактами.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив про те, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів, а у справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland № 7/03 від 04.05.2006) наголосив на тому, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним способом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину (кримінального правопорушення), а також тяжкості ймовірного покарання.
Згідно з матеріалами кримінального провадження, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, санкцією якої передбачено покарання до 15 років.
Вказані обставини свідчать про те, що обвинувачений, будучі обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення та покарання, яке загрожує у разі визнання його винуватим, може здійснити спроби переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
При цьому, колегія суддів вважає, що приймаючи до уваги суворість покарання, яке передбачено за вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 115 КК України, ОСОБА_7 може визнати, що негативні наслідки від спроби переховуватися від суду, створять для нього меншу шкоду, ніж ймовірність бути притягнутим до кримінальної відповідальності з призначенням відповідного покарання.
Те, що ОСОБА_7 раніше був засуджений за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, як вважає колегія суддів, свідчить про можливість останнього, з метою власного збагачення, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто, існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, враховуючи дані про особу обвинуваченого, приймаючи до уваги наявність ризиків, а також беручи до уваги відсутність на даний час даних про те, що з моменту обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу змінились обставини, що враховувалися при обранні, а також відсутність будь - яких відомостей щодо незадовільного стану здоров'я та неможливості його подальшого тримання під вартою на цей час, колегія суддів вважає за необхідне клопотання прокурора про продовження строку застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити та продовжити ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці.
Необхідність арешту обвинуваченого, що обмежує його особисту недоторканість, відносно ОСОБА_7 не буде суперечити нормі ст. 5 ч. 1 п. «b» Європейської конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», за якою особи можуть бути арештовані для виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом. Такі обов'язки передбачено в чинному кримінально-процесуальному законодавстві України, зокрема, в ст. 177 КПК України.
Керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання прокурора Комунарського відділу Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області ОСОБА_5 - задовольнити.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою вважати продовженим строком на 60 днів, а саме до 10 квітня 2021 року включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити начальнику Запорізького слідчого ізолятору Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.
Повний текст ухвали буде складено та оголошено 11 лютого 2021 року о 09 годині 00 хвилин.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3