Справа № 317/29/18
Провадження № 1-кп/317/17/2021
Іменем України
15 лютого 2021 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
адвоката обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду Запорізького районного суду Запорізької області кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народився в смт.Балабине Запорізького району Запорізької області, громадянина України, українця, освіта середня спеціальна, офіційно працевлаштованого КП "Зеленбуд", робітник, дітей не має, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого
07.11.2016 року вироком Запорізького районного суду Запорізької області та Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 30 січня 2017 року до обмеження волі з випробуванням на 2 роки. Ухвала про закінчення строку покарання з випробуванням не виносилась,
у скоєнні правопорушень, передбачених ч 2, 3 ст.185 КК України, -
На початку березня 2017 року, (точна дата досудовим розслідуванням не встановлена), у нічний час ОСОБА_5 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , (осіб відносно яких кримінальне провадження закрите у зв'язку зі смертю) прибув до території домоволодіння, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Де діючи без розриву в часі, ОСОБА_8 , стала неподалік та спостерігала, щоб їх злочинні дії не були помічені сторонніми особами. У цей час ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , шляхом подолання перешкоди у виді металевого паркану проникли на огороджену територію вказаного домоволодіння, де знаходячись на зазначеній території, з приміщення гаражу, почали виносити майно, що належить ОСОБА_10 , а саме: 1) 3 кВт електродвигун, вартістю 150 грн. 00 коп.; 2) металевий 5 кВт електронасос з двигуном, вартість якого згідно висновку Правобережної товарної біржі від 23.01.2018 складає 3 000 грн. 00 коп; 3) металеві швелери довжиною 1 м, товщиною - 1,5 мм, в кількості 3 шт., вартістю 45 грн. 00 коп. за 1 шт) 4) металеві швелери довжиною - 1, 5 м, товщиною - 2 мм, в кількості 4 шт., вартістю 87 грн. 00 коп. за 1 шт., 5) металеві труби довжиною - 2 м, діаметр -20 мм, товщина - 1 мм, в кількості 5 шт., вартістю 30 грн. 00 коп. за 1 шт., тим самим отримали реальну змогу розпорядитись викраденим майном, тобто таємно викрали його.
Таким чином, у результаті злочинних дій ОСОБА_5 та інших осіб, відносно яких провадження закрите у зв'язку зі смертю потерпілому ОСОБА_11 завдано матеріальну шкоду на загальну суму 3 783 гривні 00 копійок.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у сховище.
Крім того, у кінці березня 2017 року (точна дата досудовим розслідуванням невстановлена), в нічний час, ОСОБА_5 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (осіб, відносно яких кримінальне провадження закрито у зв'язку зі смертю), прибув до території домоволодіння, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Де діючи без розриву в часі, ОСОБА_8 стала неподалік та спостерігала, щоб їх злочинні дії не були помічені сторонніми особами. У цей час ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , шляхом подолання перешкоди у виді металевого паркану проникли на огороджену територію вказаного домоволодіння, де знаходячись на зазначеній території, з приміщення гаражу, почали виносити майно, що належить ОСОБА_12 , а саме; 1) бак з нержавіючої сталі V- 50 л, вагою - 40 кг., вартість якого згідно висновку Правобережної товарної біржі від 23.01.2018 складає 1 425 гривень 00 коп.: 2) металеві двері 1 х 2,1 м, вагою 50 кг., вартістю 300 грн. 00 коп.
Таким чином, у результаті злочинних дій ОСОБА_5 та інших осіб у відношенні яких кримінальне провадження закрите у зв'язку зі смертю потерпілому ОСОБА_13 завдано матеріальну шкоду на загальну суму 1725 гривень 00 копійок.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у сховище.
Крім того, 09.07.2017 року близько 00 години 00 хвилин, ОСОБА_5 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_7 (особи відносно якої кримінальне провадження закрите у зв'язку зі смертю), прибув до території домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , шляхом вільного доступу, здійснили крадіжку однієї секції металевого паркану вказаного домоволодіння, розмірами 150x193 см, вагою 87 кг., вартістю 315 грн. 00 коп.
Таким чином, у результаті злочинних дій ОСОБА_5 та особи, відносно якої провадження закрите у зв'язку зі смертю потерпілій ОСОБА_14 , завдано матеріальну шкоду на загальну суму 315 гри. 00 коп.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Потерпілий ОСОБА_11 надав суду заяву про слухання справи за його відсутності та просив призначити покарання на розсуд суду. (т.1 ас.65)
Потерпіла ОСОБА_14 подала до суду заяву в якій просила суд розглядати справу за її відсутності, повністю підтримала заявлений цивільний позов, просила його задовольнити (т.1 а.с.120). Судом оголошувався цивільний позов, самостійно потерпіла його не оголошувала, не підтримувала доказами.
В цивільному позові ОСОБА_14 просила стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 та ОСОБА_8 солідарно завдану злочином матеріальну шкоду в розмірі 30296 грн.50 коп. (т.1 а.с.45-53)
Провадження було відкрите відносно ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 .
ОСОБА_8 за відомостями лікарського свідоцтва про смерть № 38/к від 23.04.2018 року ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. (т.1. а.с.94).
Ухвалою суду від 03.05.2018 року провадження відносно ОСОБА_8 за ч.1,2,3 ст.185 КК України було закрите у зв1язку зі смертю обвинуваченої. Кримінальні провадження відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_7 було об*єднано в одне провадження ухвалою від 03.05.2018 року.
Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області 31.10.2019 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 було закрите у зв*язку з його смертю. (т.3 ас.71)
Починаючи з червня 2018 року Запорізький районний сектор Запорізького міськрайонного відділу з питань пробації Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції щомісяця направляє до суду запити та інформацію щодо перебування ОСОБА_5 на обліку у зв*язку з іспитовим строком. З поданням про зняття з обліку у зв*язку із закінченням строку покарання служба пробації до суду не зверталась.
ОСОБА_7 провину свою у скоєні всіх інкримінованих йому правопорушень визнав повністю. Дав згоду на надання показів суду.
Провину у скоєному правопорушенні ОСОБА_5 не визнав, щодо обставин правопорушення заначив наступне: що злочинів він не скоював. Де він перебував в час скоєних правопорушень повідомити не може. Вважає, що інкриміновані йому злочини це помста правоохоронців та особиста неприязнь.
На початку березня 2017 року він з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не спілкувався. ОСОБА_7 купив автомобіль та іноді допомагав ОСОБА_5 перевозити речі - наприклад метал та речі бабусі за адресою АДРЕСА_1 . ОСОБА_5 проживав разом зі своєю тіткою з листопада 2016 року по червень2017 року, але адресу її не пам*ятає. До своєї матері він в цей час не приїздив.
Вважає, що ОСОБА_7 бажав його обмовити, погрожував навіть. Чому його обмовила ОСОБА_8 не знає. Вважає, що ОСОБА_15 та ОСОБА_16 боялися відповідальності за якийсь злочин та пішли на змову з працівниками поліції щодо нього ОСОБА_5 . З заявами до правоохоронних органів щодо ймовірної змови, оговорів та неправомірний дій з боку працівників поліції, інших осіб, а ні ОСОБА_5 , і ні його захисник в його інтересах за час досудового розслідування, під час судового розгляду не зверталися. Жодного прізвища працівників поліції, які нібито здійснювали тиск, фальшували докази відносно ОСОБА_5 не називали.
Згідно з протоколом про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 09.02.2018 року ОСОБА_5 ознайомлений з усіма матеріалами кримінального провадження. Захисник обвинуваченого зауважень та доповнень не висловлював. (т.1. а.с.134-135).
Незважаючи на позицію обвинуваченого та заяву його адвоката про недопустимість доказів по справі та порушення права його підзахисного на захист, суд проаналізувавши зібрані по провадженням та перевірені в судовому засіданні докази приходить до висновку, що провина ОСОБА_5 в скоєнні крадіжок повністю знайшла своє підтвердження, а саме:
Згідно з протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 06.10.2017 року у ОСОБА_11 за адресою АДРЕСА_2 було скоєно крадіжку, а саме баку з нержавіючої сталі та металевих дверей. (т.3 а.с.150). Згідно з протоколом від 13.03.2017 року у ОСОБА_11 також за адресою АДРЕСА_2 було викрадено також електродвигун, електронасос металеві труби та металеві швелери (т.3 а.с.151). Вказані обставини підтверджено також протоколом огляду місця події від 13.03.2017 року (т.3 а.с.153-155). А також протоколом прийняття заяви про вчинене правопорушення від 13.10.2017 року за заявою ОСОБА_17 про скоєння крадіжки в ніч з 09.07.2017 на 10.07.2017 року за адресою АДРЕСА_3 . (т.3 а.с.157).
Протоколом проведення слідчого експерименту від 24.10.217 року за участі ОСОБА_7 (т.1 а.с.153-155) та стенограмою до вказаного протоколу (т.3 а.с.43-44), відповідно до якого, ОСОБА_7 пояснив, що на початку березня 2017 року в нічний час, разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_8 вони прибули до домоволодіння АДРЕСА_2 . ОСОБА_8 стояла неподалік та спостерігала за оточуючою обстановкою, щоб вони не були помічені. ОСОБА_7 та ОСОБА_5 через паркан проникли на територію домоволодіння, де з гаражу виносили металеві вироби. З ОСОБА_5 вони скоювали крадіжки 2 рази. Виносили різні предмети.
Хоча вказаний слідчий експеримент було проведено слідчим з деякими процесуальними порушеннями, в сукупності, надавши їм оцінку, суд, вважає, що вказані докази можливо прийняти на підтвердження вини ОСОБА_5 , оскільки в них містяться покази ОСОБА_7 , який в ході розгляду справи помер, визнавав провину та пояснював про участь у скоєнні злочинів ОСОБА_5 , але надати покази суду не встиг.
Протоколом проведення слідчого експерименту від 24.10.2017 року за участі ОСОБА_18 (т.1 а.с.156-158) та стенограмою до вказаного протоколу (т.3 а.с.45), згідно з якими ОСОБА_18 скоювала крадіжки разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_19 з території домоволодіння АДРЕСА_2 . Вона чекала біля воріт, спостерігаючи за обстановкою. 2 рази приймала участь в крадіжках з цього домоволодіння з ОСОБА_5 . Суд приймає вказані докази, як докази обвинувачення ОСОБА_5 , які свідчать про його участь в скоєнні злочинів.
Протоколом проведення слідчого експерименту від 24.10.2017 року за участі ОСОБА_7 (т.1. а.с.159-161). та стенограмою до вказаного протоколу (т.3 а.с.46), відповідно до якого ОСОБА_7 пояснив, що влітку 2017 року у нічний час він проходив з ОСОБА_5 повз домоволодіння АДРЕСА_3 . ОСОБА_5 запропонував здійснити крадіжку однієї створки металевого паркану. Вони зняли створку та заховали неподалік в траві. Наступного ранку ОСОБА_7 розпорядився викраденим.
Невід'ємною частиною зазначених протоколів є ДВД-диск з записами проведених слідчих дій (т.1. а.с.162), який був оглянутий слідчим, відповідно до протоколу огляду від 25.10.2017 року на якому під час огляду було виявлено відеозаписи згідно яких, (т.1. а.с. 163-164), відображено події проведених слідчих експериментів за участі ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , які провину у скоєному визнавали, та розповідали про свою участь у скоєнні крадідок та участі ОСОБА_5 .
Зазначений ДВД-диск визнаний речовим доказом по справі та долучений до матеріалів (т.1. а.с.165)
Протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.09.2017 року та 10.01.2018 року згідно яким свідок ОСОБА_20 впізнав на фотознімках ОСОБА_5 , як особу, яка на автомобілі ВАЗ білого кольору на території металобази по вул.Космічній в м.Запоріжжі продала йому металеві предмети (металеві труби, металевий бак, металеві двері). (т.1. а.с.199-201).(т.1 а.с.208-210)
Протоколом проведення слідчого експерименту від 10.01.2018 року за участю ОСОБА_7 , який поясняв, що він на початку березня 2017 року та на початку липня 2017 року разом з ОСОБА_5 скоював крадіжки. В липні скоювати крадіжку йому пропонував ОСОБА_5 (т.1. а.с.202-204), з відеозаписом (т.1. а.с.205).
Протоколом огляду зазначеного диску від 11.01.2018 року за яким, слідчим під час огляду диску встановлено, що на запису ОСОБА_8 з ОСОБА_7 пояснюють, що за адресами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 вони разом з ОСОБА_5 скоювали крадіжки (т.1. а.с.207).
Суд приймає пояснення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які були надані ними в ході проведення слідчих експериментів, щодо участі в спільних крадіжках ОСОБА_5 відповідно до ст.97 КПК України, оскільки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на час судового розгляду допитати не можливо у зв'язку з їх смертю. При цьому суд враховує 1) значення пояснень і показань, оскільки вони правдиві, для з'ясування обставин скоєння крадіжок за участі ОСОБА_5 , і їх важливість для розуміння інших відомостей; 2) обставини надання первинних пояснень, які викликають довіру щодо їх достовірності. Суд визнав неможливим допит ОСОБА_8 та ОСОБА_7 під час судового засідання внаслідок смерті.
Згідно висновку Правобережної товарної біржі від 25.10.2017 року вартість створки металевого паркану становить 315.00 гривень. (т.1. а.с.166-183).
Згідно висновку Правобережної товарної біржі від 23.01.2018 року вартість баку з нержавіючої сталі становить 1425.00 гривень. (т.1. а.с.216-233).
Згідно висновку Правобережної товарної біржі від 23.01.2018 року вартість металевого електронасосу з двигуном становить 3000.00 гривень. (т.1. а.с.234-251).
В судовому засіданні допитані в якості свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_20 .
Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні впізнав ОСОБА_5 , як особу, яка спільно з іншими особами на автомобілі ВАЗ приїхали до металобази по вул.Космічній та продав ОСОБА_20 металеві предмети - бак, металеві двері. Серед продавців був високий худорлявий хлопець та світленька жінка, а також ОСОБА_5 , що знаходиться в залі суду. В чому були вдягнені не пам'ятає. Особи прибули в автомобілі ВАЗ білого кольору, сидіння були розкладені, в багажнику та салоні якого перебувало майно. Майно на продаж пропонували ОСОБА_22 та ОСОБА_15 , жінка стояла осторонь. Оскільки в господарстві куплені речі не знадобилися, через місяць він перепродав вказані речі.
Окрім того, в ході досудового розслідування ОСОБА_20 пред'являлися особи для впізнання за фотознімками 21.09.2017 року та 10.01.2018 року, серед яких ОСОБА_20 впізнав особу ОСОБА_5 (т.1. а.с.199-201), (т.1. а.с.208-210)
Суд сприймає покази свідка ОСОБА_20 надані ним в судовому засіданні як правдиві, оскільки впізнання на стадії досудового розслідування проводилося за фотознімками, але свідок незважаючи на час, що пройшов з часу проведення слідчої дії, впевненно в судовому засіданні вказав на особу, яка пропонувала разом з іншими купити йому металеві вироби. З ОСОБА_5 свідка не пов'язують жодні стосунки, він не має причин та підстав оговорювати ОСОБА_5 .
Допитана в судовому засіданні в якості свідка захисту ОСОБА_21 пояснила, що ОСОБА_5 її син, якого раніше притягували до відповідальності за крадіжки. В певний час (ні дат, ні місяців вказати не змогла) ОСОБА_5 перебував у своєї тітки ОСОБА_23 , оскільки вона з ним посварилась. Адреси своєї сестри свідок не знає, вказати не може. Коли в останнє з нею спілкувалась також сказати суду не змогла. На її думку її покази складають тверде алібі для ОСОБА_5 , тому що на її думку підтверджують те, що ОСОБА_5 не міг скоїти крадіжку, тому що не перебував за адресою свого місця мешкання.
При розгляді об'єднаного кримінального провадження відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_5 адвокатом обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 було заявлено клопотання про допит свідків окрім ОСОБА_21 . В подальшому від допиту вказаних осіб захист відмовився. (т.3 на а.с. 12-15), явка вказаних свідків не була забезпечена.
У відповідності до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.
У відповідності до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі.
Як передбачено ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У відповідності до ч.2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Оскільки потерпіла в судовому засіданні не підтримувала свого цивільного позову та не надавала пояснень, щодо розміру спричиненої моральної та матеріальної шкоди, суд приходить до висновку, що заявлений та поданий до суду цивільний позов підлягає залишенню без розгляду з роз'ясненням потерпілій права на звернення в порядку цивільного судочинства та за умови виконання всіх норм цивільного-процесуального Закону.
В ході судового розгляду суд безпосередньо, всебічно та повно дослідив усі докази, що містяться в матеріалах кримінального провадження і встановив правильність збирання стороною обвинувачення та закріплення кожного з них, тому, виходячи з положень статті 86 КПК України вважає їх допустимими.
Крім того, суд дійшов до висновку, що досліджені у судовому засіданні докази прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, тому є належними.
Суд не може погодитися з думкою захисника адвоката ОСОБА_6 про недопустимість доказів. Суд не погоджується з зазначеними доводами та вважає надані суду письмові докази належними, допустимими та достовірними доказами, які узгоджуються один з одним, не викликають сумнівів та підтверджують винуватість обвинуваченого, а стороною захисту не надано підтвердження на сумнів, не проаналізовано жодного письмового доказі з огляду на недопустимість та порушення процесуального законодавства.
За таких умов, коли сторонам обвинувачення та захисту були відомі всі докази, жодного порушення балансу інтересів у кримінальному процесі не відбулося.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, та за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою, групою осіб, поєднана з проникненням у сховище.
При цьому, суд, оцінюючи зазначені докази у цьому кримінальному провадженні на відповідність їх вимогам КПК, враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України»).
Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
При призначенні покарання ОСОБА_5 , суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме: з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, його суспільну небезпечність, вік та здоров'я обвинуваченого (не перебуває на обліку у наркологічному диспансері та на обліку у лікаря-психіатра та інших обліках), думку представника потерпілого щодо призначення покарання в межах санкції статті, характеризуючі особистість обвинуваченого - раніше судимий, скоїв правопорушення під час іспитового строку, має постійне місце реєстрації, офіційно працевлаштований, за місцем проживання характеризується негативно.
Обставин, пом'якшуючих покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Обставини, що обтяжують покарання - є рецидив злочинів.
Враховуючи особистість ОСОБА_5 , конкретні обставини кримінального провадження, відсутність пом'якшуючих покарання обставин, те, що нові злочини ОСОБА_5 скоїв в період іспитового строку, суд вважає, що виправлення та перевиховування останнього не можливо без ізоляції від суспільства.
При призначенні покарання застосувати положення ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Відповідно до вимог ст.78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71,72 цього Кодексу.
Згідно до Ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 30.01.2017 року ОСОБА_5 засуджений за ч.1,2 ст.185 КК України до 1 року обмеження волі з іспитовим строком на 2 роки.
Що стосується відшкодування матеріальних збитків, суд вважає, що позов підлягає залишенню без розгляду.
Підтвердження наявності процесуальні витрат, що необхідно стягнути з обвинуваченого згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні відсутнє.
Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави лише документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Враховуючи, що процесуальні витраті, зазначені в обвинувальному акті документально не підтверджені квитанцією про сплату, тому суд вирішує в стягненні з обвинуваченого зазначених витрат на користь держави відмовити.
Щодо клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд вважає, що для забезпечення виконання ОСОБА_5 процесуальних обов'язків та попередження скоєння нових правопорушень, судом необхідно обрати обвинуваченому запобіжний захід, що забезпечить в подальшому виконання вироку.
Долю речових доказів суд вирішує згідно зі ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100, 368, 373-374, 376, 395 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 та ч.3 ст.185 КК України, на підставі яких призначити йому покарання:
За ч.2 ст.185 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі;
За ч.3 ст.185 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у вигляді 3(трьох) років позбавлення волі.
На підставі положень ст.71 ч.1 КК України, суд до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 07.11.2016 Запорізького районного суду, переглянутого ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 30.01.2017 року за ч.1,2 ст.185 КК України до одного року обмеження волі, з випробуванням на 2 роки, та остаточно призначає покарання ОСОБА_5 у вигляді 3(трьох) років 1 (один) місяця позбавлення волі.
Строк покарання рахувати з часу взяття особи під варту.
Цивільний позов ОСОБА_14 залишити без розгляду.
Речові докази по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_7 - канабіс, загальною масою 79,325 г, макову соломку масою 21,127 г, екстракт канабісу масою 0,082 г, метамфетамін масою 0,00002 г, рідина масою 0,808 г (оцт), 2 ампули "Тітриазолін", що вилучені під час обшуку у ОСОБА_7 та зберігаються в камері схову Запорізького РВП по квитанції 000371 - знищити.
Металева кувалда з дерев*яною ручкою, що була викрадена у потерпілого ОСОБА_24 та передана йому на відповідальне зберігання, підлягає залишенню потерпілому за належністю.
Дріль ударну ПДУ-600К, та металеву кувалду з дерев*яною ручкою, що вилучені під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_7 та знаходяться на зберіганні у батька ОСОБА_7 - ОСОБА_25 залишити останньому, як власникові.
Металевий гвоздодір, переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_11 , вважати переданим за належністю власникові.
Корпус велосипеду, що належить потерпілій ОСОБА_26 , вважати переданим за належністю власниці.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_5 обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов*язання:
1) прибувати по першому виклику до службової особи на визначений нею час;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований і проживає, без дозволу суду;
3) повідомляти суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та роботи,
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Запорізького Апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_1