Єдиний унікальний номер 317/1887/20
Провадження номер 2/317/63/2021
05.02.2021 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді: Громової І.Б.,
при секретарі: Коваль В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
В липні 2020 р. до суду надійшов позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , зацікавлена особа: ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, яка неодноразово уточнювалась.
Відповідно до уточненої позовної заяви від 18.11.2020 р., ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є співвласниками житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 не є співвласником зазначеного вище будинку, та більше трьох років за зазначеною адресою не проживає, особистих речей не має, комунальні послуги не оплачує, домогосподарством не займається і взагалі станом домогосподарства не цікавиться.
Перешкод у користуванні жилим приміщенням власники житла відповідачу не чинили, він добровільно визначив собі інше місце проживання (м. Мінськ Білорусії) і спірним жилим приміщенням не користується понад трьох років.
Факт реєстрації відповідача порушує право позивачів на вільне розпорядження і користування майном.
Враховуючи вищенаведене, позивачі просять суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1 у зв'язку з тривалою, понад трьох років без поважної причини відсутністю за місцем реєстрації.
Ухвалою від 05.02.2021 р. судом було закрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням у частині позовних вимог ОСОБА_3 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв'язку зі смертю позивача.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи позивач ОСОБА_1 до суду не з'явився. Через канцелярію надав до суду заяву про підтримку позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач ОСОБА_2 до суду не з'явився. Відзив на позов не подав, скориставшись своїми процесуальними правами на власний розсуд.
Згідно із ст. 130 ЦПК України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування), вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. За згодою позивача, його представника та представника третьої особи суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
У відповідності до ст.ст. 76-83 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, та це підтверджується документами, наданими стороною позивача, оригінали яких досліджені судом, а їх копії знаходяться в матеріалах справи, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на праві приватної власності володіють житловим приміщенням розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 10.11.2008 р. та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 1599009 від 10.01.2009 р.
Відповідно довідки № 1116 від 21.10.2020 р. наданої Наталівською сільською радою Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але не проживає.
Крім того, відповідно до акту про встановлення факту проживання особи за місцем реєстрації від 18.11.2020 р. складеного комісійно, ОСОБА_2 не проживає за адресою: АДРЕСА_1 більше 5 років.
Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок (ст. ст. 379,383 ЦК України).
Права власника житлового будинку (квартири) визначені ст. 383 ЦК України, ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Обмеження чи втручання у право власника можливе лише на підставах, передбачених законом. Таким чином, право члена сім'ї власника будинку користуватися цим житлом існує лише за наявності у власника права приватної власності на це майно. Згідно ст. 405 ЦК України право користування житлом надається лише члену сім'ї власника.
Як було встановлено судом відповідач ОСОБА_2 не є членом родини позивачів.
У відповідності до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
За положеннями ст.ст. 319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 27, 76-80, 83, 95, 128-130, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, ст.ст.317, 391, 405 ЦК України, ст.ст.72, 156 ЖК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити в повному обсязі.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 355 ЦПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
У відповідності до п.п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017), до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя І.Б. Громова