Справа № 727/4941/17
Провадження № 1-кп/727/126/21
15 лютого 2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, -
за участю
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8
обвинувачених - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
На розгляді в Шевченківському районному суді м.Чернівці знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
В судому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_7 заявлено клопотання про скасування арешту майна, в якому просив скасувати арешт накладений ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова №466/9314/16-к. Також просив визнати незаконними та скасувати постанови слідчого військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_9 від 12.04.2017 року про визнання мобільного телефону речовим доказом та від 18.04.2017 року про визнання 100 доларів США речовим доказом. Крім цього просив зобов'язати військову прокуратуру Західного регіону України повернути ОСОБА_4 тимчасово вилучене під час обшуку 03.11.2016 року майно, а саме мобільний телефон марки «Iphone 5s», 100 доларів США та флеш-накопичувач об'ємом 8 GB марки «Team». Клопотання мотивоване тим, що на думку сторони захисту обшук проведений на підставі ухвали слідчого, в якій не зазначено строк її дії є незаконним, виявлені та вилучені речі не мають доказового значення у даному кримінальному провадженні, арешт на них накладено не обґрунтовано, в ухвалі про арешт майна наявні описки, постанови слідчого військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_9 про визнання вилученого майна речовим доказом необґрунтовані та незаконні.
Обвинувачені та їх захисники клопотання підтримали.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання.
Заслухавши думку всіх учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 10.11.2016 року частково задоволено клопотання старшого слідчого СВ СУ військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_10 погоджене з прокурором військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_11 , про накладення арешту на майно, а саме накладено арешт на 100 доларів США (серія та номер LL 52550592F), записник (блокнот) сірого кольору, записник (блокнот) коричневого кольору, мобільний телефон марки «Iphone» 5 сірого кольору у прозорому силіконовому чохлі, записник червоного кольору, флеш накопичувач марки «Теам» об'ємом 8 GB, вилучені у службовому кабінеті ОСОБА_4 під час проведення обшуку 03.11.2016 року в службових приміщень адміністративної будівлі ГУНП у Чернівецькій області за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 24, шляхом заборони відчуження, розпорядження та/або користування майном. Гроші - 189 грн. повернуто власнику ОСОБА_4 .
Зі змісту ухвали слідує, що арешт на вищевказане майно був накладений з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання, про що свідчить мотивувальна частина ухвали.
Враховуючи те, що на момент розгляду клопотання про арешт майна ОСОБА_12 було оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 369-2 КК України, тому арешт його майна накладений з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання, є обґрунтованим.
В зв'язку з викладеним, посилання сторони захисту на те, що вилучені речі не мають доказового значення у даному кримінальному провадженні та посилання на ряд інших обставин, які на їхню думку можуть свідчити про необґрунтованість накладеного арешту, не спростовують обґрунтованість накладення арешту.
Враховуючи те, що кримінальне провадження на даний час не завершене, кінцеве рішення у ньому не прийнято, тому потреба в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження не відпала.
Таким чином, оскільки арешт на майно накладено обґрунтовано, потреба у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження не відпала, стороною захисту не доведено інших об'єктивних обставин для скасування арешту, тому клопотання в частині скасування арешту задоволенню не підлягає.
Стосовно інших вимог клопотання суд зазначає, що главою 26 КПК України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування. Частиною 1 ст.303 КПК України передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження та ким саме такі рішення, дії чи бездіяльність можуть бути оскаржені. Встановлений ч.1 ст.303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування є вичерпним.
За приписами ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Враховуючи те, що підготовче провадження у даному кримінальному проваджені завершено 12.07.2017 року, тому на даній стадії кримінального провадження постанови слідчого військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_9 від 12.04.2017 року про визнання мобільного телефону речовим доказом та від 18.04.2017 року про визнання 100 доларів США речовим доказом оскарженню не підлягають.
При цьому, порядок вирішення питань пов'язаних із долею речових доказів врегульовано ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 174, 369, 371, 372 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_7 про скасування арешту майна, а саме з мобільного телефону марки «Iphone 5s», 100 доларів США та флеш-накопичувача об'ємом 8 GB марки «Team», накладеного ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 10.11.2016 року у справі № 466/9314/16-к - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ ОСОБА_13