Провадження № 6/712/84/21
Справа № 2-2405/12
11 лютого 2021 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді - ПИРОЖЕНКО С.А.
при секретарі - ГАПОНЕНКО О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за поданням начальника Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про звернення стягнення на майно, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку,
Начальник Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Романенко Р.П. звернувся до суду з поданням про звернення стягнення на майно, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, посилаючись на те, що на виконанні у Черкаському районному відділі державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) знаходиться зведене виконавче провадження, до складу якого входить три виконавчих документа: АСВП № 3465733 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2405, виданого 04.10.2012 року Соснівським районним судом м. Черкаси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 інфляційних нарахувань за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 86171,91 грн.; АСВП № 26786860 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2027, виданого 26.05.2011 року Соснівським районним судом м. Черкаси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 407 120 грн.; АСВП № 60191891 з примусового виконання виконавчого листа №712/4953/16 ц, виданого 01.12.2016 року Соснівським районним судом м. Черкаси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 інфляційних нарахувань за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з березня 2014 року по 29 лютого 2016 року в сумі 268128,58 грн. та 3% річних за період з березня 2014 року по 29 лютого 2016 року в сумі 24445,75грн., а всього на загальну суму 292 574,33 грн.
Державним виконавцем проведено ряд заходів, зокрема, накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, арешт коштів, неодноразово здійснювалася перевірка майнового стану шляхом направлення відповідних запитів у відповідні органи, проте виявити майно, кошти, дохід, на які можливо звернути стягнення не виявилося можливим.
Боржнику неодноразово направлялися виклики, які боржником проігноровано. Проте після винесення постанови про арешт коштів боржника, боржник з'явився до відділу та надав пояснення, що заборгованість буде погашено після зняття арештів з майна. В наданні інших пояснень щодо причин довготривалого невиконання виконавчих листів, державному виконавцю було відмовлено, про що складено відповідний акт.
В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, міститься інформація про наявність у боржника нерухомого майна та про наявність обтяжень.
Відповідно до наданих матеріалів від КП «ЧООБТІ» за боржником на праві приватної власності наявні об'єкти нерухомого майна, що підтверджується відповідною інформаційною довідкою. Боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
22.09.2020 року в ході примусового входження відповідно до ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.08.2020 року, описано та арештовано майно боржника, а саме: частку житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з прибудовою та надвірними спорудами відповідно до постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника, про що складено відповідний акт.
Проте право власності на вказану частину житлового будинку не зареєстровано в установленому законом порядку. Зі слів ОСОБА_1 зареєстрована за ним частка в розмірі 50,5% з відповідною часткою надвірних споруд, належала йому на праві приватної власності згідно договору купівлі-продажу від 11.12.2001 року, до моменту поділу майна з колишньою дружиною ОСОБА_1 . Згідно рішення Апеляційного суду Черкаської області від 07 травня 2013 року за ОСОБА_1 визнано право власності на Ѕ частину 50,5 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Провести реєстраційні дії щодо належної частки будинку ОСОБА_1 відмовляється.
У зв'язку з цим, просить вирішити питання про звернення стягнення на майно боржника не зареєстроване в установленому законом порядку на у/2 частину 50,5 частин житлового будинку з відповідною часткою надвірних споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Державний виконавець до судового засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, у поданні просив повідомити про результати розгляду справи.
Стягувач та боржник до судового засідання не з'явилися, причини неявки суду не відомі, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.
У зв'язку з неявкою сторін фіксація технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалася.
Відповідно до ч.1 ст. 440 Цивільного процесуального кодексу України, суд негайно розглядає подання державного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.
Суд, дослідивши матеріали заяви, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 10 ст. 440 ЦК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Судом встановлено, що на виконанні у Черкаському районному відділі державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) знаходиться зведене виконавче провадження, до складу якого входить три виконавчих документа: АСВП № 3465733 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2405, виданого 04.10.2012 року Соснівським районним судом м. Черкаси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 інфляційних нарахувань за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 86171,91 грн.; АСВП № 26786860 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2027, виданого 26.05.2011 року Соснівським районним судом м. Черкаси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 407 120 грн.; АСВП № 60191891 з примусового виконання виконавчого листа №712/4953/16 ц, виданого 01.12.2016 року Соснівським районним судом м. Черкаси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 інфляційних нарахувань за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з березня 2014 року по 29 лютого 2016 року в сумі 268128,58 грн. та 3% річних за період з березня 2014 року по 29 лютого 2016 року в сумі 24445,75грн., а всього на загальну суму 292 574,33 грн.
Державним виконавцем проведено ряд заходів, зокрема, накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, арешт коштів, неодноразово здійснювалася перевірка майнового стану шляхом направлення відповідних запитів у відповідні органи, проте виявити майно, кошти, дохід, на які можливо звернути стягнення не виявилося можливим.
Боржнику неодноразово направлялися виклики, які боржником проігноровано. Проте після винесення постанови про арешт коштів боржника, боржник з'явився до відділу та надав пояснення, що заборгованість буде погашено після зняття арештів з майна. В наданні інших пояснень щодо причин довготривалого невиконання виконавчих листів, державному виконавцю було відмовлено, про що складено відповідний акт.
В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, міститься інформація про наявність у боржника нерухомого майна та про наявність обтяжень.
Відповідно до наданих матеріалів від КП «ЧООБТІ» за боржником на праві приватної власності наявні об'єкти нерухомого майна, що підтверджується відповідною інформаційною довідкою. Боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
22.09.2020 року в ході примусового входження відповідно до ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.08.2020 року, описано та арештовано майно боржника, а саме: частку житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з прибудовою та надвірними спорудами відповідно до постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника, про що складено відповідний Акт.
Проте право власності на вказану частину житлового будинку не зареєстровано в установленому законом порядку. Зі слів ОСОБА_1 зареєстрована за ним частка в розмірі 50,5% з відповідною часткою надвірних споруд, належала йому на праві приватної власності згідно договору купівлі-продажу від 11.12.2001 року, до моменту поділу майна з колишньою дружиною ОСОБА_1 . Згідно рішення Апеляційного суду Черкаської області від 07 травня 2013 року за ОСОБА_1 визнано право власності на Ѕ частину 50,5 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Державний виконавець вказує на те, що оскільки за боржником право власності на вказану частину будинку не зареєстровано в установленому законом порядку, звернення стягнення для погашення заборгованості перед стягувачем не можливе.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами., прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Загальний порядок звернення стягнення на заставлене майно визначений ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.
У разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.
Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.
У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Так, до подання додано рішення Апеляційного суду Черкаської області від 07 травня 2013 року, яке не містить відмітки про набрання ним законної сили, тому підстави вважати, що боржник має у власності майно, але не здійснив його реєстрації, відсутні.
Разом з тим, слід звернути увагу на те, що окрім надання відповідних документів виконавцю обов'язково потрібно довести факт того, що у боржника недостатньо грошових коштів або рухомого майна, за рахунок яких можна задовольнити вимоги стягувача.
Це обумовлено тим, що Законом України «Про виконавче провадження» передбачено черговість звернення стягнення на майно боржника, відповідно до якої стягнення на нерухоме майно звертається у останню чергу.
Так, державним виконавцем не надано відомостей про те, чи вживалися ним заходи щодо виявлення доходів боржника, зокрема, місця роботи, станом на час звернення з даним поданням до суду. У зв'язку з чим, неможливо стверджувати про відсутність у боржника іншої можливості для виконання рішення суду.
Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що постанова про відкриття виконавчого провадження була вручена боржнику, а отже боржнику фактично не було надано час для добровільного виконання рішення суду. З урахуванням відсутності таких даних, неможливо стверджувати, що боржник ухиляється від виконання судового рішення.
Відповідно до частин першої, третьої статті 12 та частин першої, шостої статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За положеннями частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З урахуванням встановлених обставин та вимог процесуального закону щодо меж судового розгляду, а також того що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення подання.
Керуючись ст.ст. 258-260, 440 ЦПК України, ст.ст.1, 50 Закону України „Про виконавче провадження ”, суд -
У задоволенні подання начальника Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Романенка Р.П. про звернення стягнення на майно, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.