Справа № 643/15370/16-ц
Провадження № 2/643/1702/21
12.02.2021 року Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Довготько Т.М.
за участю секретаря судового засідання - Хотян К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, -
07.12.2016 року позивач - Комунальне підприємство «Харківводоканал» (далі: КП «Харківводоканал») звернувся до суду з вищевказаним позовом, у якому зазначив, що відповідачі по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, які надаються позивачем, шляхом відкриття абонентського особового рахунку № НОМЕР_1 . У підсумку за боржниками утворилась заборгованість в сумі 11158 грн. 35 коп., а саме: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.12.1999 року по 31.10.2016 року у розмірі 7492 грн. 89 коп., за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.03.2003 року по 31.10.2016 року у розмірі 3665 грн. 46 коп. Боржникам було направлено рахунок-попередження з пропозицією погасити борг за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у 10-денний термін. На момент подання позову відповідачі не здійснили жодних заходів до повного погашення заборгованості. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість з оплати послуг з централізованого водопостачання та водовідведення з урахуванням відповідно до ст. 625 ЦК України індексу інфляції в сумі 1456 грн. 11 коп. та трьох процентів річних в сумі 199грн. 63 коп., а всього: 12814 грн. 09 коп., а також покласти на відповідачів судові витрати.
07.02.2017 року по справі було увалено заочне рішення.
Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 12.11.2020року заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 07.02.2017 року, ухвалене у справі за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення було скасовано та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Представником відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 було надано відзив на позовну заяву, в якому останній просить застосувати строк позовної давності до вимог КП «Харківводоканал» і відмовити у задоволенні позову у повному обсязі; визнати ОСОБА_2 неналежним відповідачем; закрити виконавче провадження ВЕ №6206536 що було відкрито відповідно до постанови від 06.08.2020року відносно ОСОБА_2 ; стягнути з КП «Харківводоканал» грошові кошти, які були стягнуті з ОСОБА_2 на підставі постанови про звернення стягнення на заробітну плату від 06.08.2020року відповідно до виконавчого провадження ВЕ №6206536 на користь ОСОБА_2 . В обґрунтування відзиву зазначено, що позивач звернувся до суду з позовом 20.12.2016року, однак його позовні вимоги охоплюються періодом з 01.12.1999року по 31.10.2016року. Таким чином, позивач може вимагати стягнення можливої заборгованості лише за період з 31.10.2014року по 31.10.2016року. Заборгованість за інші часові періоди стягненню не підлягає. Відповідач ОСОБА_2 не проживав в квартирі та не може бути визнаним належним відповідачем. ОСОБА_2 був лише зареєстрований у житловому приміщені, а починаючи з листопада 2000 року він за вказаною адресою не проживав, а проживав разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_2 . Так, ОСОБА_2 з 2005 по 25.05.2012р.р. навчався у Харківській ЗОШ І-ІІІ ступенів №124; з 01.09.2012 по 14.11.2013 р.р., навчався у Харківському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою; з 05.11.2013 по 30.05.2014 р.р. навчався в Державній гімназії-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус; з 02.08.2014 по 20.06.2019 р.р. навчався на денній формі навчання на повному державному забезпеченні в ХНУ Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Квартира перебуває у комунальній власності. Стягнення з відповідача ОСОБА_2 солідарно усієї суми заборгованості є неправомірним, оскільки він не є наймачем квартири, та не проживав в ній, а отже не повинен був сплачувати комунальні послуги та заборгованість за нею.
04.02.2021року представником відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 було надано до суду заяву про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить стягнути з КП «Харківводоканал» на користь ОСОБА_2 4 999, 00 грн. компенсації витрат на професійну правничу допомогу.
Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до наступного.
28.11.2016 року ухвалою Московського районного суду м. Харкова було відмовлено у прийнятті заяви КП «Харківводоканал» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення солідарно з боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення (а.с.15).
Як вбачається з матеріалів справи (а.с.4 ), відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , станом на 06.09.2016року були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 та являлися споживачами послуг з централізованого водопостачання і водовідведення шляхом відкриття абонентського особового рахунку № НОМЕР_1 .
Відповідно до зведеної картки абонента В + К (окремо) за відповідачами існує заборгованість в сумі 12814 грн. 09 коп., а саме: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.12.1999 року по 31.10.2016 року у розмірі 7492 грн. 89 коп., за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.03.2003 року по 31.10.2016 року у розмірі 3665 грн. 46 коп.; інфляційні витрати - 1456грн. 11 коп.; три відсотки річних від простроченої суми - 199 грн. 63 коп.
Борг до теперішнього часу не сплачено.
Відповідно до копії характеристики від 25.05.2012року, ОСОБА_4 , 1997 року народження, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , навчався у Харківській ЗОШ І-ІІІ ступенів №124 з 2005року по 25.05.2012року.
З копії свідоцтва про зміну імені Серія НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_4 03.04.2013року змінив прізвище на ОСОБА_5 .
Відповідно до копії довідки Комунального закладу «Ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою «Патріот» Харківської обласної ради №204 від 07.09.2020року, ОСОБА_2 навчався в Харківському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою Харківської обласної ради з 01.09.2012 року по 04.11.2013року.
Відповідно до копії довідки Державної гімназії-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус» №646 від 08.09.2020року, ОСОБА_2 навчався з 05.11.2013року по 30.05.2014року в Державній гімназії-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус». Перебував на неповному державному забезпеченні. Стипендію не отримував.
Відповідно до копії довідки Харківського національного університету повітряних сил імені Івана Кожедуба №3/1367 від 29.09.2020року та витягів з Наказів начальника Харківського університету Повітряних Сил імені І.Кожедуба №174 від 02.08.2014року та №158 від 21.06.2019року, ОСОБА_2 перебував на військовій службі та навчався у Харківському національному університеті Повітряних Сил, з 02.08.2014року по 20.06.2019року, денна форма навчання, повне державне забезпечення, четвертий рівень акредитації. З 22.07.2019року ОСОБА_2 вибув для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 , с.Липники Львіської області.
Як вбачається з копії паспорта громадянина України ОСОБА_2 , останній був знятий 25.06.2019року з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , та з 01.08.2019року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до ст.ст. 67, 68, 162 ЖК України - плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач (власник) зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Згідно із ст. 64 ЖК України, члени сім"ї наймача, які проживають з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення . Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо вказані особи перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.
Відповідно до статті 179 ЖК УРСР користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальними послугами визначається результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (стаття 1, частина друга статті 3, стаття 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Приписами п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону та пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, встановлено, що споживач, серед іншого, зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, з приписів п. 6 ч. 1 ст. 20 вищевказаного Закону слідує, що порядок звільнення споживача від оплати за житлово-комунальні послуги встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом 3 пункту 29 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 передбачене право споживача не сплачувати комунальні послуги з водопостачання та водовідведення та газопостачання у випадку відсутності споживача та опломбування запірної арматури на системі водопостачання та газопостачання.
При цьому, слід зауважити, що чинне законодавство не звільняє споживача від оплати комунальної послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у разі його непроживання у квартирі.
З наведених вище законодавчих актів можна дійти висновку, що споживач має право не сплачувати вартість лише комунальних послуг з водопостачання, водовідведення та газопостачання за умови, що виконавець послуги припинив водопостачання та газопостачання у квартиру та встановив пломбу на запірній арматурі (за умови відсутності квартирного лічильника води) та при відповідному документальному оформленні відсутності споживача.
Основним доводом представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 є те, що відповідач ОСОБА_2 у квартирі не проживав, тому він є неналежним відповідачем та немає підстав для стягнення з нього суми боргу за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Такі доводи є безпідставними з огляду на те, що позивачем надавалась послуга з централізованого водопостачання та водовідведення в квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , в якій були зареєстровані відповідачі, а тому та обставина, що відповідач ОСОБА_2 не проживав в квартирі не звільняє його від обов'язку здійснювати платежі за комунальні послуги.
З огляду на вищевикладене можна зробити висновок, що вимоги про стягнення заборгованості є обґрунтованими, разом з тим з їх розміром суд не може погодитись через наступне: вимоги про стягнення заборгованості з оплати наданих послуг, що знаходяться поза межами позовної давності, не можуть бути задоволені в зв'язку з відповідною заявою представника відповідача та відсутності підстав для застосування положень ст. 264 ЦК України.
Відповідно до положень ч. 3, ч. 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони в спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Поданням заяви про видачу судового наказу заявник (стягувач) не перериває позовної давності за відповідною вимогою чи її частиною. На підставі припису частини другої статті 264 ЦК України переривання позовної давності відбувається у разі подання до суду саме позову до належного відповідача з дотриманням вимог процесуального закону щодо форми та змісту позовної заяви, правил предметної та суб'єктної юрисдикції й інших вимог, порушення яких перешкоджає відкриттю провадження у справі (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020року у справі №712/8916/17).
Отже, суд розглядає позовні вимоги Підприємства в межах позовної давності, тобто з грудня 2013 року, оскільки позивач у грудні 2016 року звернувся до суду з даною позовною заявою.
Шляхом математичних розрахунків, зроблених на підставі наданих доказів, суд приходить до висновку, що заборгованість відповідачів перед позивачем за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 грудня 2013 року по 31 жовтня 2016 року становить - 2586 грн. 98 коп., за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 грудня 2013 року по 31 жовтня 2016 року становить - 1963грн. 23 коп.
Крім того, у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Відповідно до позиції зазначеної у правовому висновку ВСУ по справі 6-68цс12 від 20.06.2012 р., виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання. Закріплена в п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених у ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Таким чином, враховуючи викладене вище, позовні вимоги повинні бути задоволені частково, в межах строків позовної давності з 01 грудня 2013 року по 31 жовтня 2016 року, з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних від простроченої суми.
Щодо питання про закриття виконавчого провадження №6206536, що було відкрито відносно ОСОБА_2 , то суд зазначає, що вказане питання регулюється ЗУ «Про виконавче провадження», та не є предметом розгляду вказаного позову. Відповідач не позбавлений можливості, звернутися із відповідною заявою до державного виконання, оскільки відповідно до ч.2 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
Крім того, відповідач у відзиві просить стягнути з КП «Харківводоканал» грошові кошти, які були стягнуті з ОСОБА_2 на підставі постанови про звернення стягнення на заробітну плату від 06.08.2020року відповідно до виконавчого провадження ВЕ №6206536 на користь ОСОБА_2 .
Так, відповідно до ст.444 ЦПК України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він відмовляє у задоволенні позову.
Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він:
1) закриває провадження у справі;
2) залишає позов без розгляду;
3) відмовляє в позові повністю;
4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він:
1) закриває провадження у справі;
2) залишає позов без розгляду;
3) відмовляє в позові повністю;
4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони.
До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.
Так, суд не вбачає підстав для вирішення питання про поворот виконання, оскільки відповідачем ОСОБА_2 не надано доказів, що підтверджують те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку.
Крім того, відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, а згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 цього Кодексу - до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з письмових матеріалів справи, а саме з копії Ордеру від 13.10.2020року, між адвокатом Фєдосєєвим В.В. та ОСОБА_2 був укладений договір про надання правової допомоги №30 від 14.09.2020 року у Московському районному суді м.Харкова (а.с. 67).
До заяви на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу приєднано детальний опис робіт від 02.02.2021 року до Договору №30 про надання професійної правової допомоги від 14.09.2020року, акт приймання-передачі послуг від 02.02.2021 року, рахунок-фактуру №30 від 16.11.2020року на суму 4 999 грн.
Суд вважає, що вказані документи можна визнати належними доказами на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, а тому вимоги щодо відшкодування витрат за надання юридичної допомоги в розмірі з урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України є обґрунтованими та з урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України, підлягають до задоволення пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, оскільки ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 20.12.2016року було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, то з відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 689 грн. 00 коп., в рівних частках по 344 грн. 50 коп. з кожного, а з Комунального підприємства «Харківводоканал» на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 689грн. 50 коп.
На підставі ст. ст. 4, 12, 13, 80, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківводоканал» /м. Харків, вул. Шевченка,2/ до ОСОБА_1 / АДРЕСА_4 , ОСОБА_2 / АДРЕСА_3 / про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_4 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 грудня 2013 року по 31 жовтня 2016 року у розмірі - 2586 грн. 98 коп., за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 грудня 2013 року по 31 жовтня 2016 року у розмірі - 1963грн. 23 коп.; інфляційні витрати - 1456грн. 11 коп.; три відсотки річних від простроченої суми - 199грн. 63 коп., а всього: 6205 /шість тисяч двісті п'ять / грн. 58 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_4 9 на користь держави судовий збір в розмірі 689 грн. 00 коп., в рівних частках по 344 грн. 50 коп. з кожного.
Стягнути з Комунального підприємства «Харківводоканал» на користь держави судовий збір в розмірі 689грн. 50 коп.
Стягнути з Комунального підприємства «Харківводоканал» на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_4 витрати на правничу допомогу у розмірі 2499,50 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 12.02.2021року.
Суддя Т.М. Довготько