Справа № 643/2547/21
Провадження № 1-кс/643/861/21
15 лютого 2021 року cлідчий суддя Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 на дії слідчого СВ Московського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12020220470003824 від 14.08.2020,
15.02.2021 адвокат ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 звернувся до Московського районного суду м. Харкова із зазначеною скаргою на дії слідчого СВ Московського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12020220470003824 від 14.08.2020.
Перевіривши матеріали скарги з додатками, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно з положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень. Так, главою 26 КПК України передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження.
Об'єктом оскарження на підставі глави 26 КПК України може бути тільки рішення, дії, бездіяльність слідчого, прокурора при здійсненні своїх повноважень під час досудового розслідування.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Згідно ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, а саме: 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна; 2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником; 3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником; 5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом; 7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником; 8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником; 10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником; 11) відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Так, визначені у ч. 1 ст. 303 КПК України положення щодо можливості оскарження конкретних рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора, не дають жодних підстав для різного (неоднозначного) їх тлумачення. Таким чином, ч. 1 ст. 303 КПК України наведено вичерпний перелік випадків оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.
Як вбачається зі змісту скарги адвоката ОСОБА_2 , в ній йдеться мова про визнання дій слідчого СВ Московського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , працівників УПК ОСОБА_6 , ОСОБА_7 щодо проведення обшуку 02.02.2021 за адресою: АДРЕСА_1 неправомірними.
В той же час, слідчим суддею оглянуто додатки до скарги, серед яких копія протоколу обшуку квартири, де мешкає ОСОБА_3 від 02.02.2021, в якому зазначено, що старший слідчий Московського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220470003824 від 14.08.2020 на підставі ухвали слідчого судді №643/13/21 1-кс/643/13/21 від 04.01.2021 за участю адвоката ОСОБА_2 , прокурора, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , працівників УПК в Харківській області, понятих, з використанням відеокамери Панасонік Ne-V 260 провів обшук за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає ОСОБА_3 .
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що адвокатом ОСОБА_2 оскаржуються дії слідчого, які не можуть бути предметом оскарження, згідно вимог ст. 303 КПК України в порядку нагляду за досудовим розслідуванням слідчим суддею, в рамках вказаного заявником кримінального провадження №12020220470003824 від 14.08.2020, оскільки оскаржувані дії не входять до переліку дій, які можуть бути оскаржені слідчому судді, визначених ст.303 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст.304 КПК України суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Що стосується визнання бездіяльності посадових осіб Московського ВП ГУНП в Харківській області, то слідчий суддя зазначає, що нормами КПК України, у тому числі, ст. 303 КПК України не передбачено заявлення вимоги про визнання дій або бездіяльності слідчого або прокурора протиправною.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, слідчий суддя не вирішує питання про визнання дії або бездіяльності «неправомірними», «протиправними» або «незаконними», а відповідно до ст. 307 КПК України скасовує рішення, або зобов'язує припинити чи вчинити певну дію.
При цьому, як роз'яснив Європейський суд з прав людини у рішеннях по справах "Верітас проти України" та "Сокуренко та Стригун проти України", суд не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством.
За таких обставин слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 на дії слідчого СВ Московського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12020220470003824 від 14.08.2020, а скаргу з додатками повертає заявнику.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.303, 304 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 на дії слідчого СВ Московського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12020220470003824 від 14.08.2020.
Скаргу з додатками повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1