Справа №642/3806/19
Провадження №1-кп/639/101/21
15 лютого 2021 року м. Харків
Колегія суддів Жовтневого районного суду м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
захисників - ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному 21.08.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №120182204700004668 за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , -
В провадженні Жовтневого районного суду м. Харкова перебуває вищевказаний обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122, ч.5 ст. 186 КК України; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 186 КК України; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.
Під час судового засідання прокурор ОСОБА_5 заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_18 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , з огляду на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: у разі зміни запобіжного заходу обвинувачені можуть переховуватись від суду, можуть вчинити інше кримінальне правопорушення, можуть незаконно впливати на потерпілих, свідків, іншого обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні, менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених, не зможуть забезпечити виконання покладених на них процесуальних обов'язків та запобігти зазначеним ризикам.
Захисники - адвокати ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ОСОБА_17 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили змінити обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_19 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 запобіжний захід на більш м'який, не пов'язаний із триманням під вартою, який буде співмірним і відповідати завданням кримінального провадження, оскільки прокурором в судовому засіданні не підтверджено існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КК України належними та допустимими доказами.
Крім того, в обґрунтування свого клопотання захисник ОСОБА_16 посилалася на те, що обвинувачений ОСОБА_6 має постійне місце реєстрації та проживання, має малолітню дитину, дружину та матір на утриманні, тобто має стійкі соціальні зв'язки.
Також в обґрунтування свого клопотання захисники ОСОБА_13 та ОСОБА_17 зазначили, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відшкодували матеріальну та моральну шкоду потерпілим в повному обсязі, останні не мають до них будь-яких претензій, ОСОБА_10 має на утриманні двох малолітніх дітей та непрацюючу дружину, тобто має міцні соціальні зв'язки, більш м'який запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку обвинувачених.
Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_20 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 підтримали думку своїх захисників.
Колегія суддів, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи в частині заявлених клопотань, приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За змістом ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Згідно з п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Судовим розглядом встановлено, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 23.12.2020 року обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_21 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, при цьому були враховані ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122, ч.5 ст. 186 КК України, останній з яких є особливо тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 13 років з конфіскацією майна.
ОСОБА_20 , ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 186 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 13 років з конфіскацією майна.
ОСОБА_10 , ОСОБА_11 обвинувачуються у вчиненні декількох епізодів тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років.
При вирішенні клопотання прокурора колегія суддів враховує існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_22 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 :
-перебуваючи на свободі, маючи можливість вільного пересування та контактів, розуміючи тяжкість покарання, яке загрожує їм у разі визнання винними, можуть вчинити дії, направлені на переховування від органів досудового розслідування та суду, як на території України так і виїхати за межі держави, з метою уникнення від кримінальної відповідальності;
-незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки наразі триває судовий розгляд, всі потерпілі та свідки обвинувачення ще не допитані, що не виключає можливості обвинувачених їх схилити до зміни раніше наданих показів;
-можуть вчинити інше кримінальне правопорушення.
Оцінюючи в сукупності обставини, які визначені ст.178 КПК України, колегією суддів враховується: 1) тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винними у вчиненні кримінальних правопорушень, 2) вік та стан здоров'я обвинувачених, які тяжких захворювань чи інвалідності не мають; 3) дані про особу обвинувачених та їх репутацію, які ніде не працюють, не мають стійких соціальних зв'язків та офіційних джерел отримання прибутку, а тому застосування менш суворих запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам, тому з метою забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них обов'язків, колегія суддів приходить до висновку про необхідність продовження дії у відношенні обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_18 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 15 квітня 2021 року.
Доводи сторони захисту самі по собі не можуть бути підставою для обрання обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_21 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не можуть зменшити доведені ризики та враховуються у сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні.
Стороною захисту не доведено, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, зменшились або відпали, будь-яких доказів на підтвердження фактів та обставин, зазначених у судовому засіданні надано не було.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним у п.35 ЄСПЛ «Летельє проти Франції», а також враховуючи суспільну небезпеку злочинів, колегія суддів вважає виправданим продовження щодо обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливим застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а клопотання захисників та обвинувачених про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на менш суворий, задоволенню не підлягає, в зв'язку з чим, колегія суддів вважає необхідним продовжити відносно обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 15 квітня 2021 року.
Колегія суддів зазначає, що сторона захисту не позбавлена можливості оскаржити висновки суду в апеляційному порядку.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 180, 183, 331, 369 - 372, 376, 392 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинувачених ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», на 60 днів, тобто до 15 квітня 2021 року включно.
У задоволенні клопотання захисників ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , про зміну запобіжного заходу на більш м'який, не пов'язаний із триманням під вартою - відмовити.
Копію ухвали направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, що перебувають під вартою - у той же строк з дня отримання копії судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3