Провадження № 2/537/97/2021
Справа № 537/2611/20
01.02.2021 Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Фадєєвої С.О. з участю секретаря Посмітної О.М., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Чорнухи Ю.В., розглянувши у судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, де просить ухвалити рішення, яким визнати його батьківство щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказавши його батьком дитини та змінити прізвище дитини з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » та судові витрати покласти на відповідача.
На обґрунтування позову вказав, що у грудні 2016-січні 2017 року з ним за місцем його реєстрації проживала відповідач ОСОБА_2 . З лютого 2017 року вони почали проживати окремо. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син. Через те, що вони не перебували у шлюбі відповідачка зареєструвала народження дитини без нього та відомості про батька дитини були внесені з її слів на підставі ст. 135 СК України. Вказав, що про народження сина його повідомила сама відповідачка. Незважаючи на окреме проживання, він спілкувався з сином, купував продукту та одежу, щомісяця перераховує аліменти на утримання сина. Вказав, що останнім часом відповідач стала обмежувати його у спілкуванні з сином, сказала, що він ніхто для сина і немає права з ним спілкуватися. З урахуванням викладеного просив задовольнити його позовні вимоги.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Чорнуха Ю.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у тексті позову та просила їх задовольнити. Не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 повторно у судове засідання не з'явилася, про день та час слухання справи була належним чином повідомлена. Відзиву на позову заяву та будь-яких клопотань до суду від відповідача не надходило, у зв'язку з чим суд, відповідно до положень ч.8 ст. 178 ЦПК України, вирішує справу за наявними матеріалами.
Представник третьої особи органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій зазначив, що проти позовних вимог позивача не заперечує та просить розгляд справи проводити у його відсутності.
Згідно ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвали заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі наявних у справі доказів, зі згоди позивача та його представника, які не заперечували проти заочного розгляду справи, суд ухвалив розгляд справи, відповідно до ст. 280 ЦПК України, проводити заочно.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка позивач ОСОБА_1 пояснив, що з грудня 016 року по січень 2017 року ОСОБА_2 жила з ним, потім вона стала жити окремо, бо вони розірвали стосунки. Вказав, що незадовго до народження дитини відповідачка повідомила, що то його дитина. ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син, після його народження відповідач забороняла проводити ДНКтест, а потім через рік дозволила провести ДНК. Він разом з дитиною за згодою ОСОБА_2 поїхали до медичної установи та здали біологічний матеріал. За результатами експертизи він батько дитини. Після отримання результатів експертизи він почав допомагати грошима відповідачці, які вона приймала, однак відмовляла йому у побаченні з сином. Вказав, що з сином він спілкувався всього пару разів. Відомості про батька у свідоцтві про народження сина були записані зі слів відповідачки. Він неодноразово звертався до відповідачки з проханням бачитися з дитиною, однак вона відмовляє йому у можливості спілкування з сином.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що він товариш ОСОБА_1 . Вказав, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зустрічалися десь біля трьох років тому, раз чи два приходили до нього в гості. Вони проживали разом деякий час, потім роз'їхалися. Зі слів ОСОБА_7 йому (свідку) стало відомо, що у ОСОБА_1 з ОСОБА_2 народилася дитина і вона, ОСОБА_2 , відмовляє у спілкування з дитиною ОСОБА_7 . Зазначив, що у ОСОБА_7 були підозри, що то не його дитина, тому він і хотів зробити експертизу ДНК. Як розповів ОСОБА_7 експертиза показала, що він є батьком дитини. Вказав, що ОСОБА_7 надає грошову допомогу на утримання дитини. ОСОБА_2 раніше давала ОСОБА_7 спілкуватися з сином, а зараз не надає.
Суд, вислухавши представника позивача, позивача, який був також допитаний в якості свідка, свідка ОСОБА_6 , дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Встановлено, що сторони з грудня 2016 року по січень 2017 року перебували у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу, що підтверджено показами допитаних як свідків позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_6
ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_3 , що підтверджується копією актового запису про народження № 1310, складеного Кременчуцьким міським відділом ДРАЦС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми). Відомості про батька були внесені на підставі заяви матері ОСОБА_2 у відповідності до ч.1 ст.135 СК України.
Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, врегульовано статтею 125 Сімейного кодексу України. Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Часиною 3 статті 128 СК України передбачено, що позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень статті 212 ЦПК України 2004 року, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.
Факт проживання за однією адресою сторін з грудня 2016 року по січень 2017 року підтверджено показами допитаних як свідків позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_6 .
З копій виписок по рахунках АТ «ПриватБанк» вбачається, що позивач з вересня 2018 по червень 2020 перераховував кошти ОСОБА_2 в розмірі від 250 до 500 грн. щомісячно в якості аліментів.
Згідно лабораторного аналізу Medical Genomics Ltd № MG18-48043/C1F1 від 18.06.2018 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; вірогідність батьківства, 99,9999 %, аналіз проведено з біологічного матеріалу дитини та батька (ротовий мазок). Даний лабораторний аналіз не є експертним висновком, як про це зазначав позивач та його представник.
Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи. Позивачеві роз'яснювалося право заявити клопотання про проведення експертизи, проте такого клопотання позивач не заявляв.
Враховуючи, що доказами можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, в тому числі письмові докази, суд вважає, що доказами в справі в їх сукупності підтверджено, що ОСОБА_1 може бути біологічним батьком малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що не спростовується відповідачем у справі.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині визнання батьківства підлягає задоволенню.
За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.
Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793 підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
За таких обставин слід внести зміни до актового запису про народження дитини, та зазначити ОСОБА_1 батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, повязані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн.(а.с.56)
Керуючись ст. ст. 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 141, 200, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст.125. 126, 128, 134Сімейного Кодексу України,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, громадянина України, батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області.
Внести зміни до актового запису № 1310 від 18.08.2017 про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, здійсненого Кременчуцьким міським відділом ДРАЦС Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Суми), зазначивши ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, громадянина України, батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя С.О. Фадєєва
Повний текст рішення складено 11.02.2021