ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
№ 22/152
09.08.07
За позовом комунального підприємства «Київпасттранс»
до акціонерного комерційного банку «Київ»
про стягнення 710, 74 грн.
Суддя Пасько М.В.
Представники:
від позивача Соколова А.В. -предст. за дов.,
від відповідача Супрункова О.В. -предст. за дов.
Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до акціонерного комерційного банку «Київ» про стягнення 710, 74 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.04.07 порушено провадження у справі № 22/152 та призначено її розгляд на 14.05.07.
В судовому засіданні від акціонерного комерційного банку «Київ» надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує в повному обсязі.
В судовому засіданні було оголошено перерву на 21.05.07.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Саранюка В.І. № 01-1/57 від 18.07.07 «Про передачу справ», з метою уникнення затягування, справа № 22/150 передана для подальшого розгляду судді Пасько М.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.07.07 суддя Пасько М.В. прийняв справу до свого провадження та призначив її розгляд на 09.08.07.
Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -
28.01.2002 р. між Житлово-експлуатаційною дільницею та Подільською філією акціонерного комерційного банку «Київ» (далі - Відповідач) було укладено договір на здійснення розрахункового касового обслуговування рахунку ЖЕД р/р 26008200190201.
Предметом даного договору є здійснення Банком розрахунково-касового обслуговування рахунку (рахунків) клієнта відповідно до умов Інструкції НБУ «Про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті» затвердженої Правлінням НБУ від 18.12.98 № 527.
Житлово-експлуатаційна дільниця є відокремленим підрозділом комунального підприємства «Київпасттранс» (далі -Позивач) без статусу юридичної особи і здійснює свою діяльність відповідно до Положення, затвердженого наказом комунального підприємства «Київпасттранс».
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для Позивача є календарний місяць.
Отже, страхові внески до Пенсійного фонду по нарахованій заробітній платі за листопад 2004 р. працівників Житлово-експлуатаційної дільниці повинні були бути перераховані не пізніше 20.12.04 р.
20.12.04 Відповідач прийняв від Позивача платіжне доручення № 628 на суму 7 940, 99 грн. для перерахування страхових внесків в Пенсійний фонд Печерського району. Касир банку на платіжному дорученні поставив дату виконання платіжного доручення 20.12.04, однак, фактичне перерахування коштів було здійснено на наступний день -21.12.2004 р.
У зв'язку з тим, що перерахування коштів до Пенсійного фонду було здійснено 21.12.04, а не 20.12.04, Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва застосувало до Житлово-експлуатаційної дільниці фінансові санкції за несвоєчасне перерахування страхових внесків до Пенсійного фонду у вигляді стягнення штрафу в розмірі 703, 70 грн. і пені в розмірі 7, 04 грн.
Позивач сплатив фінансові санкції до Пенсійного фонду, що підтверджується пл. дор. №№ 474, 475 від 23.12.2005 р.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що вказані збитки у розмірі 710, 74 грн. повинні бути відшкодовані за рахунок Відповідача, оскільки, штрафних санкції до Позивача були застосовані внаслідок несвоєчасного перерахування банком страхових внесків в Пенсійний фонд Печерського району.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» Національний банк України здійснює регулювання та банківський нагляд відповідно до положень Конституції України, цього Закону, Закону України "Про Національний банк України", інших законодавчих актів та нормативно-правових актів Національного банку України.
Державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України і всі банківські установи зобов'язані сумлінно дотримуватися і виконувати нормативно-правові акти Національного банку України.
Відповідно до п. 2.3 договору від 28.01.2002 р. на здійснення розрахункового касового обслуговування рахунку банк зобов'язувався своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в господарському обігу України, забезпечувати своєчасно зарахування коштів на рахунок клієнта, здійснювати приймання та видачу готівки відповідно до чинного законодавства та нормативних актів Національного банку України, видавати за вимогою клієнта виписку р рахунку з доданням необхідних документів, гарантувати таємницю операцій за рахунком клієнта, надавати консультацію клієнту з питань застосування банківського законодавства.
В період перерахування перерахування страхових внесків Позивача до Пенсійного фонду банк в своїй роботі керувався Постановою Національного банку України «Про тимчасові заходи щодо діяльності банків» № 576 від 30.11.2004, яка діяла до 01.01.2005 р.
П. 7.4 Постановою Національного банку України «Про тимчасові заходи щодо діяльності банків» № 576 від 30.11.2004, яка діяла до 01.01.2005 р. встановлено, що платіжні доручення надаються в банк для переказу коштів у межах залишку на рахунку на момент надання платіжного доручення до банку.
Відповідно до п. 7.5 зазначеної Постанови, з метою посилення контролю за виконанням платежів та положень фінансового моніторингу, встановлено, що кошти можуть перераховуватись їх одержувачу на наступний день з моменту надання платіжного доручення.
Отже, цією нормою на банк покладається право перерахувати кошти в день надання платіжного доручення, а не зобов'язання.
Платежі від клієнта комунального підприємства «Київпасттранс» банк прийняв 20.12.2004 р. і здійснив проплату в межах залишку на рахунку Позивача. Відповідно до залишку на рахунку станом на 20.12.2004 р. банк виконав платіж, який не перевищував межі залишку коштів, а платіж, який перевищував межі залишку коштів наступного операційного дня.
Станом на 20.12.2004 р. залишок на рахунку Позивача на початок дня становив 6 471, 27 грн., а станом на початок дня 21.12.04 - 13 951, 21 грн.
Отже, Подільська філія акціонерного комерційного банку «Київ» діяла в межах чинного законодавства, повноважень і приписів, наданих їй керуючими органами.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу покладаються на Позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -
В задоволенні позову відмовити.
Суддя М.В.Пасько