15 лютого 2021 року Чернігів Справа № 620/949/21
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Житняк Л.О., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування пункту наказу,
Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить визнати протиправним та скасувати пункт наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.01.2021 №16 «Про результати службового розслідування з метою з'ясування причин і умов передчасного виходу з ладу двигуна на танку Т-64 Б1В стройовий номер 671, заводьський номер Б12ЕТ02052», відповідно до якого, позивача було притягнуто до обмеженої матеріальної відповідальності в розмірі 15 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, що складає 34.054,00 грн.
Одночасно просить поновити строк звернення до суду.
Частиною 5 cт. 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Отже, дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» (№ 3236/03 від 03.04.2008, §41) зазначено, що «…Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави».
Суд зазначає, що безпідставне поновлення строку на оскарження є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини щодо справедливого судового розгляду. Європейський суд з прав людини визначив, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28.10.2004).
У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип юридичної визначеності, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (п.41 рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008).
Отже, досліджуючи питання строку звернення до суду, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
За приписами ст.17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 (ратифіковано Україною 17.07.1997) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані". Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Обгрунтовуючи підстави поновлення пропущеного строку звернення до суду, позивач звертає увагу, що відповідач надав копію матеріалів службового розслідування та копію оскаржуваного наказу тільки 02.02.2021, чим позбавив позивача в терміни визначені КАСУ вчасно звернутися до суду.
За результатом вивчення заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та перевірки матеріалів позовної заяви, суддею вбачаються підстави для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення позивачу пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою.
Так, зазначений спір виник із публічно-правових відносин у яких відповідач є суб'єктом владних повноважень. Зазначений спір згідно з вимогами ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ) належить до компетенції адміністративних судів та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Позовну заяву подано з дотриманням правил підсудності і вона відповідає вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 КАСУ. Позивачем пред'явлено вимогу, згідно якої позовна заява підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.
Керуючись ст. ст. 160-162, 171, 173, 175, 243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
1. Визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити пропущений строк звернення до суду з даною позовною заявою.
2. Прийняти позовну заяву та відкрити провадження у справі.
3. Призначити справу до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначити підготовче засідання 15 березня 2021 року о 14:00 год, під головуванням судді Житняк Л.О., в приміщенні Чернігівського окружного адміністративного суду за адресою: вул. Київська, 23, м. Чернігів, зал №4.
4. Відповідно до ст.ст. 162-164,175,182 КАСУ встановити відповідачам для подання відзиву на позов, який повинен бути складений та поданий за правилами, встановленими ст.162 КАСУ, або заяви про визнання позову - 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
5. Роз'яснити відповідачам, що згідно зі ст.79 КАСУ вони повинні подати суду докази разом із поданням відзиву на позов, та документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. В разі, якщо доказ не може бути поданий у встановлений строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Відзив або заява про визнання позову мають бути подані відповідачем до суду за адресою: вул. Київська 23, м. Чернігів, 14000.
Попередити відповідачів, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин спір буде вирішено за наявними матеріалами справи.
6. Роз'яснити позивачу, що він може подати відповідь на відзив у 5-денний строк з дня отримання відзиву на позов.
7. Встановити відповідачам, у разі подання позивачем відповіді на відзив - 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для надання своїх заперечень.
8. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо розгляду даної справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.cn.court.gov.ua/sud2570/.
9. Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.О. Житняк