15 лютого 2021 року Чернігів Справа № 620/5760/20
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не перерахування з 17.07.2018 та нарахування і виплати позивачу додаткової пенсії у розмірі встановленому статтею 50 Закону України № 796-ХІІ від 28.02.1991; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зробити перерахунок додаткової пенсії позивача за шкоду спричинену здоров'ю з 17.07.2018 та нараховувати і виплачувати позивачу додаткову пенсію у розмірі, встановленому статтею 50 Закону України № 796-ХП.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач у зв'язку з ухваленням 17.07.2018 Конституційним Судом України рішення у справі № 6-р/2018, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України підпункт 7 пункт 4 розділу 1 Закону України № 76-VIII, не здійснив проведення перерахунку пенсії позивача з 17.07.2018 та не виплачує пенсію у розмірі встановленому статтею 50 Закону України № 796-ХІІ.
Відповідачем подано відзив на позов в якому просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що пенсія позивачу призначена та виплачується у відповідності до норм діючого законодавства України, підстави для перерахунку пенсії відсутні. Також вказав на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію по 2 групі інвалідності внаслідок захворювання, отриманого при виконанні службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до статті 21 Закону України № 2262-XII від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 28.11.2019 Чернігівською обласною державною адміністрацією, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, віднесений до 1 категорії та має II групу інвалідності (а.с. 4).
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою від 21.09.2020 про проведення перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, однак листом від 16.10.2020 № 3841-4052/Ф-02/8-2500/20 у перерахунку та виплаті пенсії було відмовлено на тій підставі, що пенсія виплачується у відповідності до порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а.с. 34-35).
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку та виплати з 17.07.2018 додаткової пенсії у розмірі, встановленому статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові підстави та порядок компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, сім'ям у зв'язку із втратою годувальника та щорічна допомога на оздоровлення таким особам визначено у статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-ХІІ).
Згідно зі статтею 49 Закону № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Розмір додаткових пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1 був визначений у статті 50 цього Закону, та для інвалідів IІ групи становив 75% мінімальної пенсії за віком.
Водночас, 01.01.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII (далі - Закон України № 76-VIII), яким текст статті 50 Закону України № 796-XII викладено у такій редакції: «Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України».
Також зазнала змін і стаття 54 Закону України № 796-XII, яка викладена в іншій редакції, зокрема, встановлено, що «Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань».
Статтею 63 наведеного Закону встановлено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.
Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначені у Бюджетному кодексі України.
Відповідно до частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачене законом про Державний бюджет України.
Пунктом 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України установлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Прикінцеві та перехідні положення були доповнені зазначеним пунктом згідно з Законом України від 28.12.2014 № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», який набув чинності з 01.01.2015.
Таким чином, Кабінету Міністрів України були надані повноваження щодо визначення розміру державної і додаткової пенсії, передбачених Законом України № 796-ХІІ.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Порядок) було затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пунктом 13 цього ж Порядку встановлено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону № 796 виплачується у таких розмірах: 1) особам, що належать до категорії 1: числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: особам з інвалідністю І групи - 474,5 гривні; особам з інвалідністю II групи - 379,6 гривні; особам з інвалідністю III групи - 284,7 гривні; для інших осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: особам з інвалідністю І групи - 341,64 гривні; особам з інвалідністю II групи - 227,76 гривні; особам з інвалідністю III групи - 170,82 гривні.
Оскільки відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 28.11.2019, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, віднесений до 1 категорії та має II групу інвалідності, він, зокрема, у період з 17.07.2018 по даний час, отримує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 379,60 грн.
Зазначені положення Закону України № 79-VIII неконституційними не визнавались, положення постанови Кабінету Міністрів України № 1210 є також чинними.
Отже, виплата позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, правомірно проводилась у розмірі, встановленому Порядком.
Згідно пункту 3 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує, зокрема, проведення політики у сфері соціального захисту. Згідно з бюджетними призначеннями Кабінет Міністрів України встановлює розмір окремих видів компенсацій і допомог.
Конституційний Суд України у рішенні від 26.12.2011 № 20-рп/2011 наголосив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.
У рішенні № 3-рп/2012 від 25.01.2012 Конституційний Суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Таким чином, в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Отже, Конституційний Суд України визнав конституційним регулювання Кабінетом Міністрів України розміру соціальних виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відтак, нормативно-правові акти, які видані Кабінетом Міністрів України в межах своїх повноважень, підлягають обов'язковому застосуванню судами під час вирішення справ про соціальний захист громадян.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач при нарахуванні та виплаті позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах встановлених Порядком, діяв правомірно.
Вказана правова позиція також висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 07.06.2018 по справі № 695/2321/17, від 26.06.2018 по справі № 629/3333/17, від 11.12.2018 справа № 709/1605/17, від 19.02.2019 по справі № 363/4916/16-а, від 17.04.2019 по справі № 367/1605/17.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, буд. 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 15.02.2021.
Суддя В.О. Непочатих