Справа № 560/5069/20
іменем України
15 лютого 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Віньковецької районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Віньковецької районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання нарахувати та виплатити грошову допомогу до 05 травня 2020 року як члену сім'ї (дружині) ветерана війни - учасника бойових дій, який помер внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом батьківщини, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та рішень Конституційного Суду України №10рп/2008 від 22.05.2008, № 3-р/2020 від 27.02.2020.
Також просить зобов'язати відповідача виплатити зазначену щорічну разову грошову допомогу у визначеному законом розмірі (з урахуванням раніше виплачених коштів).
В обґрунтування позову покликається на те, що відповідач у 2020 році виплатив зазначену допомогу не у розмірі, встановленому Законом, а відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 та на підставі п. 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у зменшеному розмірі (в сумі 900 грн.). У той же час, рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 поновлене право фізичних осіб на отримання разової грошової допомоги до 5 травня у розмірах, встановлених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Провадження у справі відкрите за правилами спрощеного позовного провадження, про що сторони повідомлені.
Відповідач подав відзив, у якому позов не визнає. Посилається на те, що виплата позивачу разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році проводилась відповідно до вимог чинного на той час законодавства - постанови КМУ від 19.02.2020 № 112, в межах видатків бюджету. Також зазначає, що Міністерство соціальної політики України здійснює організацію та виплату вказаної грошової допомоги, тоді як формує і реалізує державну політику у цій сфері Міністерство у справах ветеранів України. Зважаючи на це, управління соцзахисту не мало підстав для перерахунку і виплати позивачу недоплаченої суми допомоги. У позові, відтак, просить відмовити.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
Позивач має право на пільги, передбачені законодавством України для членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 14.03.2018 року, перебуває на обліку відповідача як отримувач щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.
У 2020 році відповідач виплатив позивачу зазначену грошову допомогу в розмірі 900 грн. На звернення про виплату недоплаченої частини грошової допомоги до 5 травня відповідач надав відповідь, де вказав на те, що допомогу було виплачено відповідно до вимог постанови КМУ від 19.02.2020 № 112 та згідно з визначеним головним розпорядником обсягом фінансування на вказані цілі, передбаченим бюджетним законодавством.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII.
Законом №367-ХІV статтю 15 Закону № 3551-XII доповнено частиною четвертою в такій редакції: "Щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружились вдруге, щорічна разова грошова допомога виплачується в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком."
У подальшому, положення статей 12 - 16 Закону №3551-XII були викладені у зміненій редакції, яка передбачала, що разова грошова допомога вказаним категоріям громадян виплачується у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені Законом № 107-VI від 28.12.2007 року, визнані неконституційними.
Протягом 2012-2014 років положення статей 12 - 16 Закону № 3551-XII застосовувались у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджетів Пенсійного та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України Рішенням від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Зі змісту пункту 2.2 мотивувальної частини цього Рішення вбачаться висновок про те, що нормами бюджетного законодавства (законами про державний бюджет) не можуть вноситись зміни до інших законів України, зупинятись їх дія чи скасовуватись положення інших законів, а також встановлюватись інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
Враховуючи це, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 відновлена дія норм Закону України № 3551-XII в частині попередньо визначених розмірів щорічної грошової допомоги до 5 травня (у редакції Закону № 367-ХІV)
Судом встановлено, що у постанові № 112 Кабінет Міністрів України передбачив, що у 2020 році виплата грошової допомоги до 5 травня особам, вказаним у статтях 12,13,14,15,16 Закону України № 3551-XII, здійснюється у розмірі, меншому, ніж це передбачено цими статтями.
Враховуючи передбачений КАС України загальний принцип пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру щорічної грошової допомоги до 5 травня слід застосовувати Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу, ніж постанова Уряду.
Таким чином, щорічна грошова допомога до 5 травня у 2020 році повинна виплачуватись особам, вказаним у статтях 12 - 16 Закону № 3551-XII, у розмірах, встановлених цими статтями (у редакції Закону № 367-ХІV).
Як вбачаться з позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 13.01.2021 по справі № 440/2722/20, яка є обов'язковою для врахування в силу ч.5 ст.242 КАС України, вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком. Відповідно до ч. 1 статті 28 Закону № 1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Таким законом є Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік. Згідно із частиною 4 статті 28 Закону № 1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Закон № 1058-ІV є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком. Отже держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
Таким чином, при врегулюванні спірних правовідносин щодо обрахунку щорічної грошової допомоги до 5 травня застосуванню підлягає саме частина 1 статті 28 Закону № 1058-ІV.
Враховуючи викладене, невиплата позивачу грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, встановленому Законом, і виплата її відповідно до постанови № 112 у зменшеному розмірі, є неправомірними.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 по справі № 440/2722/20 Суд зазначає, що Мінсоцполітики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які здійснюють безпосередню виплату щорічної грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій. Враховуючи це, управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є органами, уповноваженими здійснювати виплату цієї допомоги.
Посилання на те, що Міністерство соціальної політики України здійснює організацію та виплату вказаної грошової допомоги, тоді як формує і реалізує державну політику у цій сфері Міністерство у справах ветеранів України, також не впливає на право особи отримати призначену їй виплату у повному обсязі, передбаченому законом.
Відповідно до статей 1, 3 Конституції України держава не може довільно відмовлятися від взятих на себе фінансових зобов'язань, передбачених законами, іншими нормативно-правовими актами, а повинна діяти ефективно і відповідально в межах чинного бюджетного законодавства (абзаци другий, третій підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення 27.11.2008 у справі № 1-37/2008). Таким чином, законодавство, що визначає фінансові зобов'язання держави, має первинний характер, а бюджетне законодавство - похідний від нього характер. Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України, зокрема, у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 №6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.
У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки відповідачем не доведено правомірності відповідної бездіяльності/відмови, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідача слід зобов'язати виплатити позивачеві недоплачену щорічну грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII (в редакції Закону №367-ХІV), з урахуванням рішень Конституційного Суду України № З-р/2020 від 27.02.2020, №10рп/2008 від 22.05.2008 у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум допомоги.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов - задоволити.
Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Віньковецької районної державної адміністрації щодо невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Віньковецької районної державної адміністрації виплатити ОСОБА_1 недоплачену разову щорічну грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 15 лютого 2021 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Управління праці та соціального захисту населення Віньковецької районної державної адміністрації (вул. Соборної України, 15,Віньківці,Віньковецький район, Хмельницька область,32500 , ідентифікаційний номер - 03198379)
Головуючий суддя І.С. Козачок