Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
(додаткове)
15 лютого 2021 року Справа №520/16521/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу по адміністративній справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (просп. Науки, буд. 40, 6 поверх, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 40324829) про визнання протиправною та скасування постанови, -
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2021 у справі №520/16521/2020 адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови - задоволено в повному обсязі.
Визнано протиправною та скасовано постанову від 04.11.2020 р. №5.0-59 Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (просп. Науки, буд. 40, 6 поверх, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 40324829) про накладення штрафу на Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ).
Стягнуто на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (просп. Науки, буд. 40, 6 поверх, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 40324829).
У судовому рішенні від 03.02.2021 не вирішувалось питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем.
Позивачем на наступний день після ухвалення судового рішення - 04.02.2021 (за вх.№01-26/10532/21) року через канцелярію суду подано заяву про розподіл судових витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 16477,50 грн..
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З огляду на те, що заява надійшла на наступний день після ухвалення рішення, суд приходить до висновку, що така заява подана з дотриманням зазначених строків.
Необхідності в проведенні судового засідання з повідомленням сторін, в даному випадку не вбачається, тому суд розглядає питання щодо судових витрат у порядку, встановленому ч.ч.3, 5 ст.143, ч.3 ст.252 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши відповідні норми права, суд робить висновок, що заява позивача підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Приписами ч. 3 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з положеннями ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 6 ст. 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст. 135 КАС України).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями дійсності та співмірності необхідних і достатніх витрат, а також розумності їх розміру.
Суд також зазначає, що на підтвердження витрат на правову допомогу повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо).
В свою чергу, розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді, тощо.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховий Суд, про що останнім вказується, зокрема, в постанові від 01.10.2018 року у справі № 569/17904/17.
Частиною 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2 ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Частиною 1 ст.94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, про що зазначено в постанові Верховного Суду від 22.05.2018 р. по справі №826/8107/16 (провадження № К/9901/26989/18).
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Згідно з п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Як вбачається з матеріалів справи, інтереси Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі за текстом - ФОП ОСОБА_1 ,) представляла адвокат Петренко О.В., яка надавала правову допомогу на підставі ордеру.
Так, між ФОП ОСОБА_1 , та Адвокатом Петренко Оксаною Василівною (надалі за текстом - Петренко О.В., Адвокат) було укладено договір про надання правничої допомоги №б/н від 18.11.2020 р., відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_1 , доручає, а Адвокат приймає на себе обов'язки, пов'язані з наданням правової допомоги ФОП ОСОБА_1 , у якості представника законних прав та інтересів в порядку ст. 59 Конституції України, з усіма правами наданими законом (КАС України, ЗУ ""Про адвокатуру та адвокатську діяльність") позивачу, відповідачу, третій особі, у тому числі з правом повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни предмету позову, укладання мирової угоди, оскарження рішення суду, вчиняти інші дії пов'язані з виконанням угоди.
Відповідно до п. 4 вищевказаного Договору, розмір, порядок обчислення і внесення винагороди визначається за домовленістю сторін та підтверджується актом виконаних робіт та касовим ордером, який є невід'ємною частиною договору. Обов'язок щодо сплати зборів та податків покладається на ФОП ОСОБА_1 . При укладанні договору ФОП ОСОБА_1 , сплачує аванс у сумі 7500,00 грн., Сторони складають акт виконаних робіт (послуг) протягом трьох днів після ухвалення судового рішення ФОП ОСОБА_1 , зобов'язаний сплатити всю суму гонорару разом із підписанням акту виконаних робіт.
Підтвердженням наданих за Договором послуг є підписаний акт виконаних робіт від 04.02.2021 на суму 16477,50 грн., відповідно до якого Виконавцем (Адвокатом) у відповідності до Договору про надання правової допомоги від 18.11.2020 по справі №520/16521/2020 наданий Замовникові (ФОП ОСОБА_1 ) комплекс юридичних послуг (професійної правничої допомоги), а саме:
- консультування (18.11.2020р.) - 1 год. 1098,50,00 грн.;
- ознайомлення з наданими документами (19.11.2020р.) - 2 год. 2197,00 грн.;
- складання адвокатського запиту №34 від 18.11.2020 року - 1 год., 1098,50 грн.;
- складання позовної заяви від 20.11.2020р. - 3 год., 3295,50 грн.;
- складання заяви про виклик свідка від 20.11.2020р. - 1 год., 1098,50 грн.,
- складання власного письмового підтвердження від 20.11.202р. - 1 год., 1098,50 грн.;
- складання відповіді на відзив від 21.12.2020р. - 2 год., 2197,00 грн.;
- участь у судових засіданнях (в т.ч явка до суду) - 3 год., 3295,50 грн.;
- вивчення юридичної практики, правових позицій ВС України - 1 год., 1098,50 грн..
Загальний розмір за надання вказаних послуг протягом 15 годин становить 16477,50 грн..
Квитанцією до прибуткового касового ордера № б/н від 18.11.2020 та квитанцією до прибуткового касового ордера № б/н від 04.02.2021 ФОП ОСОБА_1 , сплачено за послуги з надання правової допомоги Адвоката на підставі договору про надання правової допомоги від 18.11.2020р. суму у загальному розмірі 16477,50 грн..
Таким чином, суд зазначає, що позивачем було надано докази того, що останнім були понесені витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката під час розгляду даної справи.
Разом з тим, суд приходить до висновку, що сума в розмірі 16477,50 грн. в якості судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою представника позивача під час розгляду справи, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, не є співмірною із виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), оскільки частина виконаних робіт не є роботами чи послугами, наданими протягом розгляду справи в суді.
Відповідно до ч. ч. 2, 5, 6 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зауважує, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду, висловленою в постанові від 23.04.2019 р. по справі №826/9047/16.
Частиною 5 ст. 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Окрім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України"", оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Так, згідно акту виконаних робіт від 04.02.2021 Адвокатом надано послуги з консультування (18.11.2020 р.) - 1 год. 1098,50 грн..
З цього приводу суд зазначає, що консультація не стосуються витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді та не є правничою допомогою, наданою протягом розгляду справи. Крім того, адвокатом не наведено детальний опис таких консультацій.
Щодо ознайомлення з наданими документами (19.11.2020р.) - 2 год. 2197,00 грн.; складання адвокатського запиту №34 від 18.11.2020 року - 1 год., 1098,50 грн.; складання власного письмового підтвердження від 20.11.202р. - 1 год., 1098,50 грн.; вивчення юридичної практики, правових позицій ВС України - 1 год., 1098,50 грн., суд зауважує, що це є складовою процесу написання адміністративного позову, тому вказані витрати не можуть підлягати окремій компенсації за рахунок відповідача.
Таким чином, позивач не довів понесення витрат на правову допомогу в розмірі 6591,00 грн., за такі послуги: консультація (18.11.2020 р.) - 1 год. 1098,50 грн., ознайомлення з наданими документами (19.11.2020р.) - 2 год. 2197,00 грн.; складання адвокатського запиту №34 від 18.11.2020 року - 1 год., 1098,50 грн.; складання власного письмового підтвердження від 20.11.202р. - 1 год., 1098,50 грн.; вивчення юридичної практики, правових позицій ВС України - 1 год., 1098,50 грн.,
Відносно участі Адвоката у судових засіданнях (в т.ч явка до суду) - 3 год., 3295,50 грн., суд зауважує, що Адвокат Петренко О.В., була присутня у судових засіданнях призначених 21.01.2021 та 03.02.2021, а отже в даній частині заява частково необґрунтована.
Водночас, позивачем доведено понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 8788,00 грн., (складання позовної заяви (20.11.2020)- 3295,50 грн., участі в судовому засіданні (21.01.2021 та 03.02.2021) - 2197,00 грн., складання заяви про виклик свідка від 20.11.2020 - 1 год., 1098,50 грн., складання відповіді на відзив від 21.12.2020 - 2 год., 2197,00 грн..
Однак, проаналізувавши розрахунок витрат на професійну правничу допомогу та враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, суд вважає розмір витрат на оплату послуг адвоката у цій адміністративній справі неспівмірний із складністю справи та наданими послугами, обсягом наданих послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторони.
З огляду на вищевикладене, враховуючи пов'язаність витрат з розглядом справи, співмірність заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що на користь позивача підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, внаслідок якого сталось порушення прав позивача, сума витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн..
При вирішенні питання щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрат на професійну правничу допомогу судом, на виконання приписів ч. 5 ст. 242 КАС України було враховано також правові висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 26 червня 2019 року (справа №200/14113/18-а), Великої Палати Верховного Суду від 4 червня 2019 року (справа № 9901/350/18).
Відповідно до положень ч.5 ст. 252 КАС України, додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Керуючись статтями 139, 241-247, 252, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу по адміністративній справі №520/16521/2020 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (просп. Науки, буд. 40, 6 поверх, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 40324829) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити частково.
Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (просп. Науки, буд. 40, 6 поверх, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 40324829) суму витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн. (вісім тисяч гривень 00 копійок).
В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Додаткове рішенні може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю. О. Супрун