Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
15 лютого 2021 р. № 520/18695/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шляхової О.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними бездіяльність з боку Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає в поверненні до Адміністрації Державної прикордонної служби України нової довідки № 11/2314 від 29.09.2020 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019 та у відмові перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до наданої з Адміністрації Державної прикордонної служби України нової довідки № 11/2314 від 29.09.2020 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019 за його останньою штатною посадою з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) з урахуванням 70% грошового забезпечення; з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії; із урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 №889 зі змінами; з урахуванням індексації грошового забезпечення протягом останніх 24 місяців підряд перед звільненням з військової служби та у відмові здійснити виплату ОСОБА_1 недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою з 01.04.2019 з нарахуванням компенсації втрати частини доходу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повернути з Адміністрації Державної прикордонної служби України нову довідку № 11/2314 від 29.09.2020 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019 після чого невідкладно перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до наданої з Адміністрації Державної прикордонної служби України нової довідки № 11/2314 від 29.09.2020 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019 за його останньою штатною посадою з 01.04.2019 (першого числа місяця що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) з урахуванням 70% грошового забезпечення; з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсі; із урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 №889 зі змінами; з урахуванням індексації грошового забезпечення протягом останніх 24 місяців підряд перед звільненням з військової служби та здійснити виплату ОСОБА_1 недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою з 01.04.2019 з нарахуванням компенсації втрати частини доходу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом місяця з дня набрання постановою законної сили звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 382 КАС України;
- стягнути з відповідача судові витрати на користь позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що пенсійним органом протиправно повернуто до Адміністрації Державної прикордонної служби України довідку №11/2314 від 29.09.2020 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 та не перераховано позивачу пенсію з 01.04.2019 відповідно до вказаної довідки.
Ухвалою суду від 28.12.2020 відкрито спрощене провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 по справі №826/3858/18 (набрало законної сили 05.03.2019) визнано протиправними та скасовано п.п. 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103. Нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, після дати набрання зазначеним рішенням суду законної сили Урядом України не приймалося. У зв'язку з цим, та враховуючи, що нова довідка про розмір грошового забезпечення позивача видана після набрання законної сили зазначеним судовим рішенням, підстави для проведення перерахунку його пенсії відсутні. Враховуючи вищенаведене, у випадку коли спеціальним Законом № 2262-ХІІ передбачено право, форми і види пенсійного забезпечення, але не унормовано розмір та види складових перерахунку пенсії та віднесено визначення підстав для перерахунку пенсії до повноважень Кабінету Міністрів України, підвищення розміру грошового забезпечення та/або введення додаткових видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців без прийняття відповідного урядового рішення не зумовлює для уповноваженого органу обов'язку вчинити дії, спрямовані на проведення перерахунку пенсії.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
У період з 22.01.2021 по 11.02.2021 включно суддя перебувала у відпустці.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач проходив військову службу в Харківському прикордонному загоні Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, остання посада перед звільненням - інспектор прикордонної служби "Дергачі" ІІ категорії (тип Б) Харківського прикордонного загону.
Позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992, основний розмір пенсії складає 70% грошового забезпечення.
Листом від 07.10.2020 року №11/К-10179 Адміністрація Державної прикордонної служби України повідомила позивача про те, що листом від 05.10.2020 за вих. № 0.11-130000/6-20 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області направлено оновлену довідку від 29.09.2020 №11/2314 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про перерахунок та виплату пенсії на підставі виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України довідки від 29.09.2020 №11/2314 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 за останньою штатною посадою з 01.04.2019, з урахуванням 70% грошового забезпечення з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 №889 зі змінами, з урахуванням індексації грошового забезпечення протягом останніх 24 місяців підряд перед звільненням з військової служби з нарахуванням компенсації втрати частини доходу.
Листом від 16.11.2020 року №9397-13997/К-02/8-2000/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю законних підстав для перерахунку.
Крім того, судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2018 у справі №2040/6357/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії з надбавками ОСОБА_1 за рахунок виплати 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з 01.01.2018 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 70 % грошового забезпечення з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 01.01.2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнено з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 704,80 грн.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 у справі №520/10172/19 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає в тому, що після отримання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області від Адміністрації Державної прикордонної служби України довідки №240 від 08 травня 2019 року про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 за останні 24 місяці підряд перед звільненням з 01.10.2015 р. по 30.09.2017 р. начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головне управління Пенсійного фонду У країни в Харківській області не здійснило перерахунок розміру пенсії та виплату ОСОБА_1 пенсії, обчисливши розмір пенсії з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 р. №889 зі змінами. Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити перерахунок розміру пенсії та виплачувати ОСОБА_1 пенсію, обчисливши розмір пенсії з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 р. №889 зі змінами відповідно до наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України довідки №240 від 08 травня 2019 року про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 за останні 24 місяці підряд перед звільненням з 01.10.2015 р. по 30.09.2017 р. та здійснити виплату ОСОБА_1 сум недоплаченої частини основного розміру пенсії з 11.10.2017 року однією сумою. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 у справі №520/10173/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплати пенсії ОСОБА_1 з 11.10.2017 року, обчисливши її розмір з грошового забезпечення з урахуванням індексації грошового забезпечення протягом останніх 24 місяців підряд перед звільненням з військової служби відповідно до наданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України довідки від 25 червня 2019 року №11/18054 про суму отриманої ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, з урахуванням виплачених сум. В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 768,40 грн.
Згідно з ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі визначено Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі за текстом Закон №2262).
Статтею 51 Закону №2262 визначено, що при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 63 Закону №2262 перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Відповідно до абз. 12 п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей" перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 1-4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі за текстом Порядок №45) пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону №2262 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103 (далі за текстом Постанова №103).
Пунктом 1 Постанови №103 визначено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Таким чином, зміни внесені постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, зокрема до додатку 2 Порядку №45, визнані судом протиправними та нечинними, а тому з 05.03.2019, тобто з дати набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18, діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до вказаних змін.
Разом з тим, порядок дій, які повинен вчинити, у даному випадку - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.
Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють відповідний орган Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а.
При цьому перерахунок може бути здійснено після надходження до органу Пенсійного фонду довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій військовослужбовців.
Як зазначалось судом вище, Адміністрацією Державної прикордонної служби України складено довідку від 29.09.2020 року №11/2314 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, що враховується для перерахунку пенсії, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів, яка містить усі складові за посадою позивача, яку направлено до ГУ ПФУ в Харківській області .
Однак, пенсійним органом не здійснено позивачу перерахунок пенсії з 01.04.2019.
Беручи до уваги, що позивач має право на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною (підвищенням) розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області після одержання від Адміністрації Державної прикордонної служби України оновленої довідки від 29.09.2020 №11/2314 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, зобов'язане перерахувати пенсію ОСОБА_1 та здійснити виплату пенсії, з урахуванням 70% основного розміру пенсії, починаючи з 01.04.2019 року.
Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у відмові перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до наданої з Адміністрації Державної прикордонної служби України нової довідки № 11/2314 від 29.09.2020 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019 за його останньою штатною посадою з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) з урахуванням 70% грошового забезпечення; з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії; із урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 №889 зі змінами; з урахуванням індексації грошового забезпечення протягом останніх 24 місяців підряд перед звільненням з військової служби, підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у поверненні до Адміністрації Державної прикордонної служби України нової довідки №11/2314 від 29.09.2020 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, суд зазначає наступне.
Судом з матеріалів справи встановлено, що Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області протиправно повернуто до Адміністрації Державної прикордонної служби України нову довідку №11/2314 від 29.09.2020.
Суд зазначає, що відповідна позовна вимога позивача підлягає задоволенню у спосіб визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у поверненні до Адміністрації Державної прикордонної служби України нової довідки №11/2314 від 29.09.2020 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019.
Такий спосіб захисту порушених прав позивача суд пояснює тим, що за своєю правовою природою бездіяльність - пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, а дія - це активна поведінка суб'єкта владних повноважень.
А тому повернення довідки №11/2314 від 29.09.2020 до Адміністрації Державної прикордонної служби України суд розцінює як активну поведінку, що є дією, а не бездіяльністю.
Стосовно позовної вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою, починаючи з 01.04.2019, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів" (рішення у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції" та "Малама проти Греції"). "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права (пункт 83 рішення від 12.07.2001 у справі "Ганс-Адам ІІ проти Німеччини"). "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копецький проти Словаччини").
У даному випадку легітимні сподівання позивача на отримання пенсійний виплат передбачені чинними нормами Законів України, тобто вони є конкретними. Таким чином, на них поширюється режим "існуючого майна".
Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 червня 2014 року у справі "Суханов та Ільченко проти України" зазначив, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 35).
За змістом судової практики Європейського суду з прав людини захист законних сподівань (очікувань) є одним з аспектів правової визначеності.
Принцип законного очікування спрямований на те, щоб у випадках, коли особа переконана, що досягне певного результату, якщо буде діяти відповідно до норм правової системи, забезпечити захист цих очікувань.
У зв'язку з чим позовна вимога у цій частині підлягає задоволенню.
Стосовно вимог позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати компенсацію втрати частини доходу, суд зазначає наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 вказаного Закону зазначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Статтею 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Норми аналогічного змісту містяться також у Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Водночас, зі змісту статті 1 Закону № 2050-ІІІ випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
Згадані вище статті 2, 3 Закону № 2050-ІІІ встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, визначення поняття "доходи" для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.
Пункти 1, 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
У пункті 4 цього Порядку прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів.
За такої умови слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи і пов'язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Так, використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або такий, який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 14.05.2020 у справі № 816/379/16 та від 30.09.2020 у справі № 280/676/19.
Оскільки судом встановлено, що Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області протиправно не перераховано та не виплачено позивачу пенсію в розмірі обчисленого з грошового забезпечення визначеного в довідці №11-2314 від 29.09.2020, з 01.04.2019 та порушено строки її виплати, пенсійний орган зобов'язаний здійснити нарахування компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", а відтак позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Що стосується вимоги про зобов'язання відповідача як суб'єкта владних повноважень, подати звіт про виконання судового рішення, суд відзначає наступне.
Відповідно до ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами. Це виключно як певна (можливо, виняткова) міра впливу на той чи інший орган влади. Застосування наведеної норми це прерогатива суду.
В своєму ж позові про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення позивач не навів аргументованих доводів, та не надав доказів того, що прийняте рішення суду буде відповідачем тривалий час не виконуватись. Тому дана вимога позивача не підлягає задоволенню.
За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у неперерахуванні та невиплаті ОСОБА_1 пенсії відповідно до наданої з Адміністрації Державної прикордонної служби України нової довідки №11/2314 від 29.09.2020 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019, за його останньою штатною посадою, з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) з урахуванням: 70% грошового забезпечення, 100% суми підвищення пенсії, щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 (зі змінами), індексації грошового забезпечення протягом останніх 24 місяців підряд перед звільненням з військової служби.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у поверненні до Адміністрації Державної прикордонної служби України довідки №11/2314 від 29.09.2020 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській повернути з Адміністрації Державної прикордонної служби України довідку №11/2314 від 29.09.2020 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019, після чого перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до наданої з Адміністрації Державної прикордонної служби України нової довідки №11/2314 від 29.09.2020 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019, за його останньою штатною посадою з 01.04.2019 (першого числа місяця що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) з урахуванням: 70% грошового забезпечення, 100% суми підвищення пенсі, щомісячної додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №889 від 22.09.2010 (зі змінами), індексації грошового забезпечення протягом останніх 24 місяців підряд перед звільненням з військової служби та здійснити виплату ОСОБА_1 недоплаченої частини основного розміру пенсії однією сумою з 01.04.2019 з нарахуванням компенсації втрати частини доходу.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Шляхова