Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
15 лютого 2021 р. № 520/17501/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Панченко О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопартс-ВМ" (62416, Харківська область, Харківський район, смт.Пісочин, пл.Ю.Кононенко, буд.7, кв.38, код ЄДРПОУ 40708715) до Слобожанської митниці Держмитслужби (61003, м.Харків, вул.Короленка, буд.16 Б, код ЄДРПОУ 43332958) про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, -
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Автопартс-ВМ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2020/001116/2 від 09.06.2020 року Слобожанської митниці Держмитслужби;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2020/00714 від 09.06.2020 року Слобожанської митниці Держмитслужби.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/001116/2 від 09.06.2020 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807170/2020/00714 від 09.06.2020 є протиправними та такими, що прийняті всупереч нормам чинного законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, оскільки, позивачем при митному оформленні товарів надано повний пакет документів для підтвердження вартості товарів за основним методом та вірно розраховано митну вартість товарів.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2020 року відкрито спрощене провадження у даній справі за правилами ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу в порядку визначеному пунктом 1 частини 3 статті 124 КАС України, на офіційну адресу електронної пошти - kh@customs.sfs.gov.ua, вказаної позивачем в позовній заяві.
Отже, відповідач - Слобожанська митниця Держмитслужби, належним чином повідомлений про відкриття спрощеного провадження у справі, у встановлений в ухвалі суду про відкриття спрощеного провадження у справі строк, правом надати письмовий відзив на позов та документи в його обґрунтування до суду не скористався.
Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних суд вирішує справу за наявним матеріалами.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до статі 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
З'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлено, що 20.08.2018 року між ТОВ "Автопартс-ВМ" (Україна) та S.C. CONEX DISTRIBIBUTION S.A. (Румунія) (продавець) укладений контракт купівлі-продажу №2694 про купівлю-продаж запасних частин та матеріалів до автомобілів (далі - товар), згідно пропозицій продавця. Найменування, кількість, комплектація та ціни придбаного товару встановлюються інвойсами, які є невід'ємною частинами контракту і мають юридичну силу специфікацій.
Відповідно до умов вказаного контракту, товар має бути поставлений в Україну на умовах поставки FCA відповідно до правил "Інкотермс-2010", якщо інше не передбачено в Інвойсі.
До вказаного договору був оформлений Інвойс №4606 від 03.06.2020 року на загальну суму 46560,12 доларів США на умовах поставки СРТ - Харків, Україна, які передбачають, що витрати за договором перевезення товару несе продавець, тому ТОВ "Автопартс-ВМ" договір на перевезення товару не укладало та сплату за перевезення товару не здійснювало.
Договір страхування товару не укладався, так як вказане не обмовлено умовами контракту №2694 від 20.08.2018 року.
Оплата за поставлений товар здійснена ТОВ "Автопартс-ВМ" відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті або банківських металах №141 від 12.06.2020 року.
Позивачем з метою митного оформлення товару, імпортованого на підставі вищевказаного контракту надано до митного посту "Харків-центральний" Слобожанської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію № UA807170/2020/028607 від 09.06.2020 року.
У цій декларації позивач визначив митну вартість товару (автозапчастини) за основним (першим) методом визначення митної вартості - за ціною Контракту на рівні - 46560,12 дол. США, сума у гривні - 1238522,47 (по курсу валюти 26,60).
Разом з митною декларацією ТОВ "Автопартс-ВМ" подано відповідачу на підтвердження заявленої митної вартості, згідно з ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, наступні документи: контракт купівлі-продажу №2694 від 20.08.2018; інвойс №4606 від 03.06.2020; пакувальний лист №4606 від 03.06.2020; автотранспортна накладна б/н від 03.06.2020; сертифікат про походження товару №184 від 04.06.2020; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів №5534396 від 07.06.2020; копія митної декларації країни відправлення №Z0ROIS4650E0031590 від 04.06.2020.
Під час вивчення цих документів та порівняння їх з базою ЄАІС, Слобожанською митницею виявлено, що за іншими митними деклараціями рівень митної вартості на подібний товар (митні декларації №UA100060/2020/310080 від 15.03.2020 року, №UA100530/2020/16890 від 24.03.2020, №UA807200/2020/8042 від 26.05.2020, №UA100060/2020/303037 від 30.01.2020, №UA807170/2020/17433 від 30.03.2020) визначено за другорядним (резервним) методом, тому адміністративним органом була застосована процедура консультацій з приводу рівня митної вартості товару.
09.06.2020 року Слобожанською митницею Дермитслужби прийнято оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/001116/2, яким внаслідок застосування резервного - другорядного методу визначення митної вартості товарів визначено митну вартість товару на рівні - 7,31 доларів США для кожної одиниці товару на суму 1164,41 дол.США, 8,01 доларів США для кожної одиниці товару на суму 636,31 дол. США, 2,42 доларів США для кожної одиниці товару на суму 399,30 дол.США, 4,23 доларів США для кожної одиниці товару на суму 3379,01 дол.США, 5,22 доларів США для кожної одиниці товару на суму 8809,06 дол.США, 6,16 доларів США для кожної одиниці товару на суму 377,12 дол.США, 6,16 доларів США для кожної одиниці товару на суму 4435,38 дол.США, 7,16 доларів США для кожної одиниці товару на суму 9080,24 дол.США, 10,12 доларів США для кожної одиниці товару на суму 1314,39 дол.США, а загалом на суму 29595,22 дол. США.
В рішення про коригування митної вартості товару Слобожанською митницею Держмитслужби вказано, що причинами ініціювання процедури консультацій були: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв'язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також в зв'язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МКУ, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: на матеріал та витрат, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товарів; витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.
Також 09.06.2020 Слобожанською митницею Дермитслужби прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення.
Не погодившись із визначеною митною вартістю, та з метою випуску товарів у вільний обіг, ТОВ "Автопартс-ВМ" здійснило оформлення митної декларації №UA807170/2020/028703 від 09.06.2020 в порядку частини 7 статті 55 Митного кодексу України з наданням фінансової гарантії.
Листом ТОВ "Автопартс-ВМ" від 25.08.2020 року вих.№25/08-20, складеного в порядку п.8 ст.55 Митного кодексу України, звернулось до Слобожанської митниці Держмитслужби, в якому просило прийняти та розглянути додаткові документи щодо підтвердження ціни товару та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/001116/2 від 09.06.2020 року.
В якості додатків та підтвердження митної вартості товарів, задекларованих за митною декларацією №UА807170/2020/028607, позивач надав до листа: копію прайс-листа S.C. CONEX DISTRIBUTION S.A. (Румунія) на автомобільні запчастини від 01.06.2020; копію платіжного доручення №141 від 12.06.2020 про сплату за товар; копії податкових накладних з ідентичними товарами, які раніше були реалізовані ТОВ "Автопартс-ВМ" на території України; копію звіту про оцінку майна №20/08/2020/03 від 20.08.2020 щодо визначення ринкової вартості майна, що ввозиться на територію України.
За результатами розгляду поданих позивачем додаткових документів, відповідачем направлений на адресу ТОВ "Автопартс-ВМ" лист від 31.08.2020 №15/13/11797, в якому зазначено, що подані декларантом додаткові документи не спростовують в повній мірі сумнівів митниці щодо дійсності задекларованої митної вартості оцінюваного товару, в зв'язку з чим не можуть бути підставою для скасування раніше прийнятого митницею рішення про коригування митної вартості товару.
Вважаючи неправомірною визначену відповідачем митну вартість згідно оформленої митної декларації №UА807170/2020/028607 від 09.06.2020 року з наданням фінансової гарантії, та зі спірним рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зміст та обсяг повноважень митниць на перевірку правильності визначення платниками податків митної вартості товару в операціях з імпорту до України, а також приводи, способи та порядок реалізації таких повноважень унормовані приписами Митного кодексу України.
Так, згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч.1 ст.53 названого кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною 1 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
В силу ч.3 ст.53 Митного кодексу України підставами для видання органом доходів і зборів письмової вимоги про подання платником додаткових документів є: 1) розбіжності у вже наданих документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; 2) наявність ознаки підробки поданих документів; 3) відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Окрім того, у силу ч.4 ст.53 названого кодексу обґрунтоване припущення Митниці про існування взаємозв'язку між продавцем і покупцем дозволяє додатково витребувати інформацію, зокрема, про вартість товару в звичайних умовах.
Таким чином, у порядку ч.1 ст.54 Митного кодексу України владним суб'єктом здійснюється контроль за правильністю самостійно обчисленого платником податків показника митної вартості товару, зокрема, у спосіб згідно з ч.3 ст.53 Митного кодексу України та згідно з ч.4 ст.53 Митного кодексу України.
Суд зазначає, що відповідно до ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57); кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57); застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57); у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (ч. 5 ст. 57); при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57); методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 7 ст. 57); у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ч. 8 ст.57).
Правила визначення митної вартості за ціною договору викладені законодавцем в ст.58 Митного кодексу України, згідно з ч.4 якої митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
При цьому, у силу п.п.5, 6, 7 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, 1) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 2) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 3) витрати на страхування цих товарів.
Згідно з ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Вирішуючи спір по суті, суд бере до уваги приписи ч.3 ст.54 Митного кодексу України, де указано, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.55 цього ж кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Таким чином, у порядку ч.1 ст.55 Митного кодексу України владний орган - Митниця - приймає власне рішення про визначення митної вартості товару і у силу ч.2 ст.2 КАС України дане рішення повинно бути обґрунтовано належними юридичними і фактичними мотивами, до яких не належить неправильність первісного визначення митної вартості товару платником, адже ця подія є виключно приводом для розгляду питання, а не єдиною і достатньою підставою для прийняття остаточного управлінського рішення.
За правилами ст.64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч.1 ст.64); Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч.2 ст.64).
Отже, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості Митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.
До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст.60 Митного кодексу України, де, зокрема, указано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч.2 ст.60).
Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч.3 ст.60); Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч.4 ст.60); У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч.5 ст.60).
Суд звертає увагу, що текст рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товару, не містить жодних відомостей про подібність товарів за поданою заявником митною декларацією №UA807170/2020/028607 від 09.06.2020 та про схожість умов поставки товару.
Поряд з тим, відсутність доведеного факту подібності товару та умов імпорту не дозволяє використовувати рівні показники митної вартості товару.
Вказане підтверджується змістом Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (затверджені наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012р. за №883/21195; далі за текстом - Правила №598), позаяк у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Проте, текст оскарженого рішення про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.
Застосування Митницею з причини спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з'ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, у спірних правовідносинах, як з'ясовано судом, митницею такого порівняння зроблено не було. До суду документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було.
Враховуючи викладене, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/001116/2 від 09.06.2020 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807170/2020/00714 від 09.06.2020 не відповідають вимогам пунктів 1, 2, 4 ч. 2 ст.55 МК України, оскільки, не містить належного обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 по справі №816/1199/15-а визначив, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominenv. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Також Верховний Суд визначив, що серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб'єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб'єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності оскаржуваного в даній адміністративній справі рішення про коригування митної вартості товарів №UА807000/2020/001116/2 від 09.06.2020 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА807000/2020/00714 від 09.06.2020.
З огляду на вищезазначене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопартс-ВМ" у повному обсязі.
Витрати зі сплати судового збору підлягають розподілу відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопартс-ВМ" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2020/001116/2 від 09.06.2020 року Слобожанської митниці Держмитслужби.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2020/00714 від 09.06.2020 року Слобожанської митниці Держмитслужби.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопартс-ВМ" (62416, Харківська область, Харківський район, смт.Пісочин, пл.Ю.Кононенко, буд.7, кв.38, код ЄДРПОУ 40708715) сплачену суму судового збору в розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (вул.Короленка, буд.16 Б, м.Харків, 61003, код ЄДРПОУ 43332958).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Панченко