Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
15 лютого 2021 р. № 520/17209/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шляхової О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в призначені пенсії за віком ОСОБА_1 на пільгових умовах за списком №2;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2, починаючи з 31.08.2020 року.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 31.08.2020 він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах та надав необхідний пакет документів. Проте, відповідач відмовив йому у призначенні пенсії на пільгових умовах, мотивуючи це тим, що періоди роботи з 28.01.1980 по 14.04.1980 та 09.06.1982 по 21.08.1992 роки не можливо врахувати як роботу за Списком №2, оскільки в пільговій довідці відсутні підстави видачі. Позивач вважає, що відмова відповідача є незаконною та порушує його конституційне право на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 15.12.2020 по справі було відкрито спрощене провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та отримана ним.
Представник відповідача надав відзив на позов, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на той факт, що призначити позивачу пенсію на пільгових умовах немає підстав, оскільки періоди роботи з 28.01.1980 по 14.04.1980 та з 09.06.1982 по 21.08.1992 неможливо врахувати як роботу за Списком №2, бо в пільговій довідці відсутня підстава видачі: відомості про заробітну плату, накази про зарахування на роботу, переводи. Таким чином, відповідач діяв в межах та у спосіб, що передбачні чинним законодавством.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що 31.08.2020 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням №4199 від 03.09.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Мотивуючи прийняте рішення, відповідач зазначив, що періоди роботи з 28.01.1980 по 14.04.1980 та з 09.06.1982 по 21.08.1992 роки не можливо врахувати як роботу за Списком №2, оскільки в пільговій довідці №24 від 10.10.2018 відсутня підстава видачі: відомості про заробітну плату, накази про зарахування на роботу, переводи. На підставі наданих документів та враховуючи індивідуальні відомості про застраховану особу, загальний страховий стаж ОСОБА_1 склав 28 років 0 місяців 15 днів.
У трудовій книжці позивача міститься запис, про те, що в період з 28.01.1980 по 14.04.1980 він працював на посаді акумуляторника на Автобазі №4 Мінпромстрой, що передбачена Розділом XXVIII Списку №2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 та Розділом XXХIII «Загальні професії», 23200000-10047 - акумуляторники, затвердженим Кабінетом міністрів України від 11.03.1994 №162.
Вказаний стаж роботи позивача з 28.01.1980 по 14.04.1980 підтверджується також довідкою №24 від 10.10.2018, виданою ПрАТ "Харківоблбудтранс".
В період з 19.04.1980 по 28.04.1982 позивач проходив військову службу у складі Збройних сил СРСР.
З 09.06.1982 по 13.09.1996 ОСОБА_1 працював на посаді акумуляторника в на Автобазі №4 Мінпромстрой, яка передбачена Списком №2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 та Кабінетом міністрів України від 11.03.1994 №162.
Вказаний стаж роботи позивача з 09.06.1982 по 13.09.1996 підтверджується, як записом в трудовій книжці, так і довідкою №24 від 10.10.2018, виданою ПрАТ "Харківоблбудтранс".
Крім того, в довідці №24 від 10.10.2018 зазначено, що підстава видачі - накази, записи у трудовій книжці. Атестування робочого місця акумуляторника у 1992 р. не здійснювалась, і потім не було.
Відповідно до довідки №15 від 09.06.2017, виданої ПрАТ "Харківоблбудтранс", ОСОБА_1 працював з 01.08.1983 по 13.09.1996 акумуляторником. Дані по заробітній платі за даний період в архіві не зберіглись.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до наступного висноаву.
Статтею 46 Конституції України гарантовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно положень статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки.
Відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах (рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 щодо застосування статті 13).
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Статтею 62 Закону встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено "Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" (далі - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.
Відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:
а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;
б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії, серед іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Таким чином, додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", затверджено Список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII "Загальні професії" передбачені акумуляторники - 23200000-10047.
Також, посада акумуляторника віднесена до Списку № 2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 - розділ ХХХІІ "Загальні професії".
З аналізу наведених норм вбачається, що правовою підставою для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII є набуття нею відповідного стажу при виконанні робіт, передбачених Списком № 2.
При цьому, за правилами застосування Списку № 2, визначеними у наведених вище правових нормах, якщо пільгова робота виконувалася до 31.12.1991, то застосовується Список № 2, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173; якщо виконання пільгової роботи продовжувалося після 01.01.1992 або розпочато після цієї дати, але не більше як до 11.03.1994, то застосовується Список № 2, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10; якщо пільгова робота продовжувалася після 11.03.1994 або розпочата після цієї дати, але не більше як до 16.01.2003, то застосовується Список № 2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.
Водночас, основним документом, який підтверджує наявність в особи відповідного стажу роботи, є трудова книжка, а за відсутності записів в ній - уточнюючі первинні документи.
На переконання суду, у даному випадку, визначені відповідачем недоліки в поданій позивачем уточнюючій довідці, не є підставою для відмови в призначенні позивачеві пільгової пенсії за віком.
Щодо періоду служби позивача в армії суд зазначає наступне.
Статтею 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII визначено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію зараховується військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби; служба у воєнізованій охороні, в органах спеціального зв'язку і в гірничорятувальних частинах, незалежно від відомчої підпорядкованості та наявності спеціального або військового звання; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Пунктом 1 статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року № 2011-XII закріплено, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Крім того, статтею 2 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII передбачено, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Системний аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа, зокрема, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах.
В силу приписів частини першої статті 48 Кодексу законів про працю України, статті 62 Закону №1788-XII, пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок № 637), основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно відомостей трудової книжки ОСОБА_1 у період з 28.01.1980 по 14.04.1980 позивач працював акумуляторником 3 разряду (звільнений з посади у зв'язку із призовом на військову службу);
З 19.04.1980 по 19.04.1982 - служба в рядах Радянської Армії (запис 3).
Факт перебування позивача на стороковій військовій службі у вищезазначений період також підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_2 .
Таким чином, судом встановлено, що позивач 28.01.1980 був прийнятий на роботу акумуляторника, а з 19.04.1980 року - призваний на строкову військову службу.
Тобто, час проходження строкової військової служби в період з 19.04.1980 по 19.04.1982 повинен зараховуватись до стажу роботи позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки на момент призову на строкову військову службу ОСОБА_1 працював за професією, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах.
Враховуючи викладене у сукупності, суд вважає, що матеріалами справи повністю підтверджено, що позивач має право на призначення пенсії на підставі пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, суд вважає, що відмова пенсійного фонду у призначенні пенсії не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та порушує право позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а тому є протиправною.
Відповідно до ст. 45 Закону №1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
Судом встановлено, що з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах позивач звернувся 31.08.2020.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що оскільки на момент звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії позивачем досягнуто віку 55 років, який надає право для призначення пільгової пенсії та маючи необхідний загальний трудовий стаж, з яких більше 12 років на посадах, що за шкідливими умовами праці, відносяться до посад, зайнятість на яких дає йому право на пенсію на пільгових умовах, то позивач має право на призначення пенсії за Списком №2 з дати звернення за пенсією 31.08.2020.
Частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 31.08.2020 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під'їзд, 2-й поверх) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Шляхова