Справа № 500/47/21
11 лютого 2021 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Баб'юка П.М.
за участю:
секретаря судового засідання Косюк О.П.
представника позивачів Біля Р.С.,
представнкиа відповідача Карпяк К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Різдвянівська сільська рада про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі, також, - позивачі) звернулись до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (далі, також, - відповідач), в якому просять:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 11.10.2020 №19-4946/14-20-СГ та від 23.10.2020 №Я-7704/0-2037/0/17-20 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Різдвянівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, за межами населеного пункту;
зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 07.08.2020, від 21.09.2020 та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Різдвянівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, за межами населеного пункту;
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 02.11.2020 №Г-7851/0-2200/0/17-20 про відмову ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,9000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Різдвянівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, за межами населеного пункту;
зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 23.09.2020 та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області прийняти рішення про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,9000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Різдвянівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, за межами населеного пункту.
Позов обґрунтовано протиправністю рішень Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність через відсутність підстав для цього, визначених статтями 118, 122 Земельного кодексу України. Зокрема, підставою для відмови є те, що масив, в якому знаходяться земельні ділянки, розташований в межах населеного пункту (комунальна власність) Різдвянівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області. Проте, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дані земельні ділянки відносяться до державної форми власності. Таку відмову вважає необґрунтованою та безпідставною.
Позивачі вказують, що ними дотримані передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою та зазначають, що належним і ефективним способом захисту буде зобов'язання відповідача прийняти рішення про надання такого дозволу.
Ухвалою суду від 11.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено у справі судове засідання. Також, залучено до участі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Різдвянівську сільську раду Теребовлянського району Тернопільської області.
Від відповідача на адресу суду 26.01.2021 надійшов відзив адміністративний позов, у він проти позову заперечує, просить відмовити у його задоволенні (аркуші справи 37-3). В обґрунтування заперечень посилається на те, що Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області прийнято наказ від 11.12.2020 №50-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», яким передано Микулинецькій селищній раді Теребовлянського району Тернопільської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 729,6427 га, які розташовані на території Різдвянівської, Струсівської, Хмелівської сільських рад. У вказану площу населеного пункту входить земельна ділянка площею 5,2668 га, за рахунок яких позивачі бажають отримати у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства. Однак, земельна ділянка перейшла у комунальну власність Різдвянівської сільської ради Чортківського району Тернопільської області, а тому, право володіння та розпоряджання нею перейшло до органу місцевого самоврядування. За такої обставини відсутній предмет даного спору щодо якого заявлені позовні вимоги до Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області.
В судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги підтримав, посилаючись на обґрунтування, викладені в позовній заяві, просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, посилаючись на викладені у відзиві обґрунтування, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Різдвянівська сільська рада Теребовлянського району Тернопільської області в судове засідання не прибув, про час дату і місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області з заявою від 07.08.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,000 га у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель запасу розташованої на території Різдвянівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, за межами населеного пункту (аркуш справи 12). Одночасно заявниця повідомляла, що право на безкоштовну приватизацію земельної ділянки за даним цільовим призначенням згідно зі статтями 116, 118 ЗК України не використала. До заяви долучені викопіювання з Публічної кадастрової карти, копія паспорта, копія ідентифікаційного коду.
21 вересня 2020 року ОСОБА_1 повторно звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,000 га у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель запасу розташованої на території Різдвянівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, за межами населеного пункту, долучивши викопіювання з Публічної кадастрової карти, копія паспорта, копія ідентифікаційного коду (аркуш справи 14). Одночасно заявниця повідомляла, що право на безкоштовну приватизацію земельної ділянки за даним цільовим призначенням згідно зі статтями 116, 118 ЗК України не використала.
Відповідач наказом від 11.09.2020 №19-4946/14-20-СГ та листом від 23.10.2020 №Я-7704/0-2037/0/17-20 відмовив ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Різдвянівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, за межами населеного пункту, в зв'язку із тим, що згідно з даними Державного земельного кадастру ділянка за бажаним місцем розташування відноситься до земель запасу - пасовища, та на даний час є громадським пасовищем (аркуші справи 18-19).
ОСОБА_2 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області з заявою від 23.09.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,900 га у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель запасу розташованої на території Різдвянівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, за межами населеного пункту (аркуш справи 20). Одночасно заявниця повідомляла, що право на безкоштовну приватизацію земельної ділянки за даним цільовим призначенням згідно зі статтями 116, 118 ЗК України не використала. До заяви долучені викопіювання з Публічної кадастрової карти, копія паспорта, копія ідентифікаційного коду.
Відповідач листом від 02.11.2020 №Г-7851/0-2200/0/17-20 відмовив ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,9000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Різдвянівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, за межами населеного пункту, в зв'язку із тим, що згідно з даними Державного земельного кадастру ділянка за бажаним місцем розташування відноситься до земель запасу - пасовища, та на даний час є громадським пасовищем (аркуш справи 25).
Не погоджуючись із відмовами відповідача у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, позивачі звернулися з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.14 Конституції України та ст. 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.
Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України №2768-III від 25.10.2001 (далі - Земельний кодекс України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.
Статтями 2 та 3 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 25 Закону України "Про землеустрій" №858-IV від 22.05.2003, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок є одним із видів документів із землеустрою.
Згідно з частиною 1 статті 50 Закону України "Про землеустрій" №858-IV від 22.05.2003, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.
Згідно із частиною 1 статті 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Пунктом "а" частини 3 статті 22 Земельного кодексу України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Згідно пункту "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Статтею 118 Земельного кодексу України передбачений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.
Зокрема, відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Отже, із системного аналізу вказаних норм вбачається, що законодавцем визначено процедуру набуття громадянами у власність або користування земельних ділянок із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства.
Нормами Земельного кодексу України також чітко визначені підстави, за наявності яких заявнику може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме: невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Даний перелік є вичерпним.
Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого "земельного" питання. У світлі вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов'язковим.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 у справі №520/8576/18 та враховуються судом при вирішенні даного спору.
Як вбачається з оскаржуваних рішень відповідача щодо відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою від 11.10.2020 №19-4946/14-20-СГ, від 23.10.2020 №Я-7704/0-2037/0/17-20 та від 02.11.2020 №Г-7851/0-2200/0/17-20, Головне управління Держгеокадастру в Тернопільській області відмовило позивачам у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою відведення земельних ділянок у власність, орієнтовною площею 2,0000 га та 1,9000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Різдвянівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, за межами населеного пункту, в зв'язку із тим, що згідно з даними Державного земельного кадастру ділянка за бажаним місцем розташування відноситься до земель запасу - пасовища, та на даний час є громадським пасовищем.
Оцінюючи вказану підставу відмови на предмет правомірності з урахуванням принципу верховенства права, суд зазначає наступне.
Підстави для відмови у наданні дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки у власність або користування, які зазначені в абзаці 1 частини 7 статті 118 ЗК України, не підлягають розширеному тлумаченню, визначений нею перелік підстав для відмови є вичерпним.
Відповідач зазначає, що підставою для відмови позивачам у наданні дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки у власність слугувало те, що згідно з даними Державного земельного кадастру ділянка за бажаним місцем розташування відноситься до земель запасу - пасовища, та на даний час є громадським пасовищем.
Разом з тим, віднесення даних земельних ділянок до громадського пасовища (землі загального користування) не підтверджується будь-якими належними доказами. Листи ради з цього приводу не є належними доказами, оскільки не являються землевпорядною документацією, можуть свідчити лише про фактичне використання ділянки, яке не зареєстроване у встановленому порядку, та не є перешкодою у реалізації громадянами права власності щодо вказаної землі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» зобов'язано Держгеокадастр забезпечити, серед іншого, передачу з 17.11.2020 земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 Земельного кодексу України.
Наказом Держгеокадастру від 17.11.2020 №485 "Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності" зобов'язано керівникам головних управлінь Держгеокадастру в областях передати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 Земельного кодексу України з 17.11.2020.
На виконання зазначеного наказу Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області прийнято наказ від 11.12.2020 №50-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність", яким передано Микулинецькій селищній раді (Микулинецькій територіальній громаді) Теребовлянського району Тернопільської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 729,6427 га, які розташовані иа території Микулинецької, колишніх Дарахівської, Дворічанської, Заздрівської, Ладичинської, Різдвянівської, Струсівської та Хмелівської сільських рад (аркуші справи 42-44).
Окрім того, підписано акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної в комунальну власність від 11.12.2020, який разом із наказом Головного управління є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на вказані у додатку земельні ділянки Микулинецькою селищною радою (Микулинецькою територіальною громадою) Теребовлянського району Тернопільської області (аркуш справи 45).
Відповідач вказує, що у вказану площу населеного пункту передано у комунальну власність спірну земельну ділянку площею 5,2668 га, кадастровий номер 6125087100:01:001:0002, за рахунок якої позивачі бажають отримати у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства.
Таким чином, встановлено, що Головне управління, приймаючи оскаржувані рішення викладені у наказі від 11.09.2020 №19-4946/14-20-СГ, листі від 23.10.2020 №Я-7704/0-2037/0/17-20 та у листі від 02.11.2020 №Г-7851/0-2200/0/17-20 щодо відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою виходило з того, що запитувана земельна ділянка, яка зазначена на доданих графічних матеріалах відноситься до земель комунальної власності, отже, порушене питання знаходиться поза межами повноважень Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області.
Однак, суд не може погодитись з таким висновком відповідача, оскільки зазначені в оскаржуваному наказі підстави відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою не передбачені положеннями ч.7 ст.118 Земельного кодексу України.
Відповідно до статті 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно із статтею 126 Земельного Кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Судом встановлено, що станом на час вирішення заяви позивачів земельна ділянка, кадастровий номер 6125087100:01:001:0002 площею 5,2668 га, цільове призначення: 16.00 землі запасу, перебувала у державній власності, що підтверджується інформацією про ділянку (аркуш справи 13,15).
Отже, в матеріалах справи відсутні належні докази того, що на момент звернення позивачів із заявами від 07.08.2020, 21.09.2020 та 23.09.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, які є частиною ділянки за кадастровим номером 6125087100:01:001:0002 , так і на час розгляду вказаних заяв, зазначена ділянка була передана у комунальну власність Різдвянівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, як стверджує відповідач.
Підстави для відмови у наданні дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки у власність або користування, які зазначені в абзаці 1 частини 7 статті 118 ЗК України, не підлягають розширеному тлумаченню, визначений нею перелік підстав для відмови є вичерпним.
Проект землеустрою розробляється на підставі дозволу ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області, до компетенції якого входить питання про передачу земельних ділянок громадянам.
Враховуючи наведене, рішення відповідача, викладені в наказу від 11.09.2020 №19-4946/14-20-СГ, листі від 23.10.2020 №Я-7704/0-2037/0/17-20 та листі від 02.11.2020 №Г-7851/0-2200/0/17-20 щодо відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою не відповідають вимогам законодавства, а тому, вимоги про їх скасування підлягають задоволенню.
Відповідачем не доведено суду правомірність рішень про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, оскільки станом на момент подання заяв про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зазначена земельна ділянка перебувала у державній власності та не являлась громадським пасовищем згідно документації на землю, а тому, а отже відповідач діяв всупереч положень частини 2 статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 07.08.2020, від 21.09.2020 та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Різдвянівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, за межами населеного пункту; зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 23.09.2020 та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області прийняти рішення про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,9000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Різдвянівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, за межами населеного пункту, суд зазначає наступне.
Суд прийшов до висновку про визнання протиправним та скасування рішень відповідача, викладених в наказі від 11.09.2020 №19-4946/14-20-СГ, листі від 23.10.2020 №Я-7704/0-2037/0/17-20 та листі від 02.11.2020 №Г-7851/0-2200/0/17-20 щодо відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.
Разом із тим, судом під час розгляду справи встановлено, що 19.01.2021 зареєстровано право комунальної власності земельної ділянки за кадастровим номером 6125087100:01:001:0002 площею 5,2668 га за Микулинецькою селищною радою Теребовлянського району Тернопільської області (до складу якої увійшла Різдвянівська територіальна громада), що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 01.02.2021 (аркуш справи 49).
Отже, вказана земельна ділянка станом на час розгляду справи передана в комунальну власність.
Частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам надано повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб. Вказане повноваження кореспондується з положеннями частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, яка встановлює порядок розгляду таких клопотань уповноваженим органом.
Таким чином, станом на час вирішення справи ГУ Держгеокадастру в Тернопільській області не є уповноваженим органом в розумінні Земельного кодексу України, який наділений повноваженнями щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності у власність або у користування для всіх потреб.
Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, є обґрунтованими та доведеними та такими, що підлягають задоволенню в частині визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області викладених в наказі від 11.09.2020 №19-4946/14-20-СГ, листі від 23.10.2020 №Я-7704/0-2037/0/17-20 та листі від 02.11.2020 №Г-7851/0-2200/0/17-20 щодо відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.
В задоволенні позовних вимог про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру в Тернопільській області повторно розглянути заяви позивачів та прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 840,80 гривень в користь ОСОБА_1 , сплачений згідно квитанції №ПН396 від 30.12.2020, та у розмірі 840,80 гривень в користь ОСОБА_2 , сплачений згідно квитанції №ПН371 від 30.12.2020.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області викладені у наказі від 11.09.2020 №19-4946/14-20-СГ та листі від 23.10.2020 №Я-7704/0-2037/0/17-20 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Різдвянівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, за межами населеного пункту.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області викладене у листі від 02.11.2020 №Г-7851/0-2200/0/17-20 про відмову ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,9000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Різдвянівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, за межами населеного пункту.
Відмовити у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області повторно розглянути заяви позивачів та прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській частину сплаченого позивачами при поданні позову судового збору, а саме:
- в користь ОСОБА_1 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.);
- в користь ОСОБА_2 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 15 лютого 2021 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );
- ОСОБА_2 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 НОМЕР_2 );
відповідач:
- Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Лисенка, 20а,м. Тернопіль,46002 код ЄДРПОУ/РНОКПП 39766192);
третя особа:
- Різдвянівська сільська рада (місцезнаходження/місце проживання: с. Різдвяни,Теребовлянський район, Тернопільська область,48178 код ЄДРПОУ/РНОКПП 043994740) .
Головуючий суддя Баб'юк П.М.