про залишення позовної заяви без руху
15 лютого 2021 року Справа № 480/1143/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевченко І.Г., розглянувши матеріали позовної заяви Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Сумський обласний військовий комісаріат) до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправними та скасування постанов,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся Сумський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з позовною заявою до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправними та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Діхтяренка Володимира Олександровича про відкриття виконавчого провадження ВП №64223593, постанови про стягнення виконавчого збору, та постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження за виконавчим листом №480/3870/20, виданим 06.01.2021 Сумським окружним адміністративним судом.
Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Так, відповідно до ч.7 ст.161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Однак, всупереч вказаної норми позивачем не надано суду ні оскаржуваних постанов відповідача про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору, про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, ні клопотання про їх витребування.
Також, відповідно до п.п.2,11 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (п.2); власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (п.11).
Як вбачається з позовної заяви, позивачем не вказано в позовній заяві ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача, а також власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Також, відповідно до ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Із змісту даних норм слідує, що суд, який вирішує публічно-правовий спір, повинен перевірити коли дізнався позивач про порушення своїх прав чи повинен був дізнатися, чи не пропущено позивачем встановлений строк звернення до суду, якщо так, то чи є в матеріалах позову докази поважності причин його пропуску.
У позові позивач зазначає, що оскаржувані постанови отримано ним 25.01.2021 згідно відмітки про реєстрацію вхідної кореспонденції, однак копії журналу вхідної кореспонденції чи будь-яких інших доказів на підтвердження вказаного при цьому не надає.
Відтак, з позову неможливо достовірно встановити дату, коли позивач дізнався про порушене право та, відповідно, з якої необхідно відраховувати десятиденний строк звернення до суду. При цьому, заяви про поновлення строку на звернення з позовом до суду, а також доказів на підтвердження того, що позивач не міг звернутись за захистом порушених прав раніше (у випадку пропущення такого строку), до суду також надано не було.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Із позову вбачається, що позивачем фактично заявлено одну вимогу немайнового характеру (визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження) та одну вимогу майнового характеру (визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору та визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження), однак, до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору.
При цьому, позивачем в позовній заяві заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по суті, оскільки фінансування позивача проводиться з Державного бюджету.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, за приписами п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Водночас, позивачем клопотання належним чином не обґрунтоване та не подано доказів на підтвердження заявленого клопотання.
При цьому, щодо посилання позивача на фінансування з Державного бюджету, суд зазначає наступне.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800, розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
За приписами пункту 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, у разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
Крім іншого, в цьому ж пункті зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
Враховуючи наведене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору, щодо порядку виділення коштів для сплати судового збору та погодження сплати тощо не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору. Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Зважаючи на те, що умови, за наявності яких сплату позивачем судового збору можливо було б відстрочити відсутні, а також враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір, вищевказані посилання позивача не приймаються судом до уваги.
Вказана позиція відображена, зокрема, в ухвалі Верховного суду від 10 січня 2020 року у справі №300/1569/19.
Крім того, можливість відстрочення сплати судового збору, визначена ч.1 ст.133 КАС України, є правом, а не обов'язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого відстрочення.
З урахуванням наведеного, відсутні підстави для відстрочення сплати судового збору, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання позивача необхідно відмовити.
Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, статтею 7 Закону України "Про державний бюджет на 2021 рік" від 15.12.2020 №1082-IX у 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2021 року становить 2270 гривень.
Згідно п. п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Згідно п. п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється ставка судового збору у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 4540,00грн. за подання даної позовної заяви (одна вимога майнового характеру та одна вимога немайнового характеру).
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 132, 133, 160, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Сумський обласний військовий комісаріат) до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправними та скасування постанов - залишити без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені позивачем протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду:
- належним чином завірену копію журналу про реєстрацію вхідної кореспонденції чи інші докази на підтвердження отримання позивачем оскаржуваних постанов 25.01.2021;
- заяви про поновлення строку на звернення з позовом до суду із зазначенням в ній дати, коли позивачеві стало відомо про порушення своїх прав, а також належним чином засвідчених копій доказів на підтвердження того, що позивач не міг звернутись за захистом порушених прав раніше (у випадку пропущення такого строку).
- заяви із зазначенням в ній ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача та письмового підтвердження позивача про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- оригіналу документа, що підтверджує доплату судового збору у розмірі 4540,00грн., який необхідно перерахувати за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37970404
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA878999980313151206084018540
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України; Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Сумський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя І.Г. Шевченко