18 січня 2021 року Справа № 480/156/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кунець О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Хижняк З.І.,
представника відповідача - Лисиці Д.А.,
представника відповідача - Лагути А.В.,
представника відповідача - Сахно М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/156/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Сумській області, третя особа - начальник відділу нагляду в АПК та СКС Управління Держпраці у Сумській області Журба С.О. про визнання протиправними та скасування результатів виконання завдань,-
Позивач, ОСОБА_1 звернулась до суд з позовною заявою до Управління Держпраці у Сумській області, третя особа - начальник відділу нагляду в АПК та СКС Управління Держпраці у Сумській області Журба С.О., в якій, з урахуванням заяви про остаточне уточнення позовних вимог (від 22.12.2020р. - ІІ том), просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Управління Держпраці у Сумській області № 485-к від 11.12.2019 «Про звільнення ОСОБА_1 » зі змінами, внесеними наказами від 21.12.2019 № 496-к, від 29.01.2019 № 25-к, від 13.02.2020 № 48-к ««Про внесення змін до наказу Управління Держпраці у Сумській області від 11.12.2019 № 485-к «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- визнати протиправними та скасувати результати виконання завдань ОСОБА_1 , державним службовцем, яка займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за 2019 рік за підписом безпосереднього її керівника Журби С.О. від 16.10.2019 в частині виставлення балів та їх обґрунтування за завдання 2,3,4; негативної оцінки в цілому;
- визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця управління Держпраці у Сумській області ОСОБА_1 , яка займає посаду державної служби категорії «Б» та «В» у 2019 році, затверджений наказом відповідача від 09.12.2019 № 482-к «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців управління Держпраці у Сумській області, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» у 2019 році»;
- визнати протиправним та скасувати наказ управління Держпраці у Сумській області від 09.12.2019 № 482-к «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців управління Держпраці у Сумській області, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» у 2019 році» в частині затвердження висновків щодо результатів оцінювання службової діяльності головного державного інспектора відділу нагляду в АПК та СКС управління Держпраці у Сумській області ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу з питань нагляду в АПК та СКС Управління Держпраці у Сумській області з 14 лютого 2020р.;
- стягнути з відповідача на користь позивачки моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.;
- стягнути з Управління Держпраці у Сумській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення до прийняття судом рішення у справі.
При цьому, за підрахунками позивача та представника позивача загальна сума яку відповідач має виплатити за весь час вимушеного прогулу за період з 14.02.2020р. по 18.01.2021р. (по день винесення рішення у даній справі ) становить 88775, 61 грн. з розрахунку середньоденної заробітної плати в сумі 384,31 грн. х 231 (кількість робочих днів вимушеного прогулу за період з 14.02.2020р. по 18.01.2021р.) = 88775,61грн.
Ухвалою суду від 23.12.2019 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що з 18.07.2017 вона обіймає посаду головного державного інспектора відділу нагляду в АПК та СКС управління Держпраці у Сумській області, є державним службовцем категорії «В». 16.10.2019 безпосереднім керівником позивача - начальником відділу нагляду в АПК та СКС Журбою С.О. було проведено оцінювання виконання ОСОБА_1 завдань за 2019 рік, виставлено бал «2,25», що є негативною оцінкою.
Результати оцінювання затверджено наказом відповідача від 09.12.2019 № 482-к «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців управління Держпраці у Сумській області, які займають посади державної служби категорії «Б» та «В».
Позивач просить суд врахувати, що оскаржуваними результатами виконання завдань створено негативні наслідки та призвели до порушення прав, свобод та інтересів позивача та негативно виливають на ділову репутацію позивача, як державного службовця.
Внаслідок виставлення занижених балів відповідачем під час перебування позивача у стані тимчасової непрацездатності винесено наказ про звільнення від 11.12.2019 № 485-к «Про звільнення ОСОБА_1 » (а.с.48, І том). В подальшому до спірного наказу від 11.12.2019 № 485-к «Про звільнення ОСОБА_1 » у зв"язку з перебуванням позивача на лікарняному, відповідачем було внесено зміни наказами від 21.12.2019 № 496-к, від 29.01.2019 № 25-к, від 13.02.2020 № 48-к «Про внесення змін до наказу Управління Держпраці у Сумській області від 11.12.2019 № 485-к «Про звільнення ОСОБА_1 » (а.с.43, ІІ том). Згідно остаточних змін внесених відповідачем, позивача було звільнено з посади з 13 лютого 2020 року (13.02.2020р. - останній день роботи позивача на посаді).
Позивач вважає, що оцінювання, проведене безпосереднім керівником Журбою на власний розсуд, є некомпетентне, необ'єктивне, необґрунтоване, упереджене.
Позивач звертає увагу суду на те, що завдання та критерії оцінювання визначено без урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, управління нагромаджено необгрунтовано велику кількість ключових показників як у кількісному, так і у % відношенні, більшість критеріїв суб'єктивного широкого тлумачення
Крім цього, позивач просить врахувати, що з нею, у статусі державного службовця, було укладено трудовий договір; до неї, як до працівника, при звільненні повинні застосовуватися норми КЗпГІ України, які регулюють порядок звільнення з ініціативи роботодавця - відповідача. Тобто, при звільненні позивача за ініціативою суб'єкта призначення повинно бути обов'язкове погодження з профспілкою, членом якої є позивач - Профспілкою «Справедливість» Управління Держпраці у Сумській області.
Щодо заявленої до стягнення моральної шкоди, позивач зазначає, що її було спричинено неправомірними діями: умисним створенням відповідачем ситуацій, у яких позивачка не мала можливості виконати свої посадові обов'язки, упереджене ставлення відповідача до позивачки, постійне притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді письмового зауваження, доган, накази від 10.10.2019 № 394-к, № 395 - к, № 452-к , від 19.11.2019 № 452- к Про притягнення до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання посадових обов'язків (дані Накази позивач вимушена були оскаржити в судовому порядку і їх було скасовано рішенням Сумського окружного адміністративного суду у справі і 480/4212/19.).
Постійні, стреси, хвилювання, переживання, - тим самим позивачці нанесено моральну шкоду, яка полягає у тому, що нанесено шкоду її здоров'ю, а саме: неодноразове перебування її у стані непрацездатності, зокрема, у період з 13.01.2020 до 12.02.2020, листок непрацездатності серії АДЧ № 130788 - перебування на стаціонарному лікуванні, а відповідно до виписного епікризу перебувала на лікуванні у гінекологічному відділенні зі скаргами на низ живота (вагітність - 5 тижнів), загроза аборта після стресових ситуацій; проведено певну операцію, позивачка втратила дитину.
Протиправні дії відповідача щодо позивачки призвели до вимушених змін у житті - залишилась без роботи, без коштів; принижено честі та гідності позивачки та ділову репутацію, адже лише вона за результатами оцінювання має негативну оцінку.
Розмір моральної шкоди у даній ситуації позивач визначає у розмірі 10 000 грн.
В судовому засіданні позивач та представник позивача у повному обсязі підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити.
30.01.2020 представником відповідача подано до суду письмовий відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , копія якого одночасно надіслана на адресу позивача та третьої особи. У відзиві відповідач заперечує проти позовних вимог та просить відмовити в їх задоволенні.
Тетьою особою до канцелярії суду надано письмові пояснення, в якій зазначено, що проведення оцінювання службової діяльності позивача здійснювалось у повній відповідності до норм чинного законодавства.
Ухвалою суду від 05.02.2020 вирішено перейти до розгляду справи №480/156/20 за правилами загального позовного провадження, у зв'язку з чим, призначено у справі підготовче засідання на 20.02.2020 о 10 год. 30 хв.
20.02.2020 представником відповідача подано до суду письмовий відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 05.02.2020. У відзиві відповідач заперечує проти позовних вимог та просить відмовити в їх задоволенні, оскільки на переконання відповідача, проведення оцінювання службової діяльності позивача здійснювалось у повній відповідності до норм чинного законодавства.
Відповідно до ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 11.06.2020р. провадження у даній справі було зупинено до набрання законної сили рішення у справі №480/2412/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправними та скасування наказів.
18.09.2020 поновлено провадження у справі та призначено до розгляду.
В судовому засіданні позивач та представник позивача просили суд задовольнити позовні вимоги з урахуванням заяви про їх остаточне уточнення.
Представники відповідача заперечували проти позовні вимог та просили суд відмовити в їх задоволенні.
Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши наявні докази у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог виходячи з наступного:
Судом встановлено, що з 18.07.2017 і на момент виникнення спірних правовідносин позивач обіймала посаду головного державного інспектора відділу нагляду в АПК та СКС управління Держпраці у Сумській області, є державним службовцем категорії «В».
У відповідності до статті 44 Закону України «Про державну службу», Типового порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою КМУ від 23.08.2017 року № 640, керуючись Методичними рекомендаціями щодо визначення результатів службової діяльності та визначення якості виконання державними службовцями, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», завдань, начальником Головного управління Держпраці у Сумській області Ю.Семеног 01 жовтня 2019 року видано наказ №384-К «Про визначення результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорії "Б" і "В" в Управління Держпраці в Сумській області у 2018 р.» (а.с.5-8, ІІ том).
Даним Наказом було визначено список осіб які підлягають оцінюванню та затверджено графік визначення результатів виконання завдань державними службовцями і безпосередні керівники були зобов"язані у визначені терміни в графіку забезпечити виконання відповідних заходів.
Відповідно до «Списку державних службовців в Управлінні Держпраці у Сумській області, які підлягають оцінюванню результатів службової діяльності у 2019 році», що був затверджений вищевказаним наказом Позивач - ОСОБА_1 - головний державний інспектор відділу нагляду в АГІК та СКС підлягала оцінюванню, про що вона була ознайомлена під підпис 03.10.2019.
Графіком визначення результатів виконання завдань державними службовцями Управління Держпраці у Сумській області у 2019 році передбачено, що в термін з 07.10.2019р. по 08.10.2019 державний службовець подає безпосередньому керівнику письмовий звіт про виконання завдань і ключових показників (за бажанням державного службовця). В термін з 09.10.2019 по 11.10.2019 державний службовець подає безпосередньому керівнику форми щодо результатів виконання завдань державним службовцем з заповненням відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання (Додаток 2). В термін з 15.10.2019 по 18.10.2019 проведення безпосереднім керівником оціночної співбесіди. В термін з 21.10.2019 по 22.10.2019 подання безпосередніми керівниками до сектору персоналу форм щодо результатів виконання завдань.
Відповідно до статті 44 ЗУ «Про державну службу» результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар'єри. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку.
Оцінювання Позивача - ОСОБА_1 здійснювалося відповідно до Завдань, ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», з якими ОСОБА_1 було ознайомлена (а.с.13, ІІ том).
Відповідно до частини 8 ЗУ «Про Державну службу» державний службовець має право висловити зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи.
На виконання наказу Управління Держпраці у Сумській області від 01.10.2019 №384-к «Про визначення результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» в Управлінні Держпраці у Сумській області у 2019 році» начальником відділу нагляду в АПК та СКС Управління Журбою С.О. був визначений Графік проведення оціночної співбесіди, з яким позивач - ОСОБА_1 була ознайомлена 08.10.2019 року під особистий підпис.
Наказом Управління Держпраці у Сумській області від 09.12.2019 №482-к «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Управління Держпраці у Сумській області, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» у 2019 році» (а.с.15-16, ІІ том) затверджено висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Управління Держпраці у Сумській області.
Відповідно до висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців Управління Держпраці у Сумській області у 2019 році у ОСОБА_1 - головному державному інспектору відділу нагляду в АПК та СКС висновком затверджено н е г а т ив н у оцінку за результатами оцінюваний службової діяльності за 2019 рік.
Враховуючи, що на час затвердження Висновку позивач - ОСОБА_1 була відсутня на роботі у зв'язку з перебуванням у відпустці на підставі Наказу Управління Держпраці у Сумській області «Про надання щорічної основної відпустки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 » від 18.10.2019 №96-в (період з 27.11.2019 по 11.12.2019) (а.с.17, ІІ том) то відповідно до пункту 9 розділу IV Методичних рекомендацій щодо визначення результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 29 серпня 2018 року №208-18 (у редакції наказу Національного агентства України з питань державної служби від 24 вересня 2019 №177-19) на домашню адресу Позивача - ОСОБА_1 , яка була зазначена в особовій картці, рекомендованим листом з повідомленням та описом вкладення направлено лист від 10.12.2019 №18- 28/14/9627/2019 та Витяг із висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців для ознайомлення з одночасним направленням на електронну адресу ОСОБА_1 .
На виконання вимог частини 6 статті 44 ЗУ «Про державну службу», у разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до п. З ч. 1 статті 87 цього Закону.
Відповідно, 11.12.2019 відповідачем було прийнято Накааз № 485-к «Про звільнення ОСОБА_1 ». (а.с.48, І том).
В подальшому до спірного наказу від 11.12.2019 № 485-к «Про звільнення ОСОБА_1 » у зв"язку з перебуванням позивача у відпустці та на лікарняному, відповідачем було внесено зміни наказами від 21.12.2019 № 496-к, від 29.01.2019 № 25-к, від 13.02.2020 № 48-к «Про внесення змін до наказу Управління Держпраці у Сумській області від 11.12.2019 № 485-к «Про звільнення ОСОБА_1 » (а.с.43, ІІ том). Згідно остаточних змін внесених відповідачем, позивача було звільнено з посади з 13 лютого 2020 року (13.02.2020р. - останній день роботи позивача на посаді).
Не погоджуючись з висновком відповідача, який складено за наслідками оцінювання та з Наказом про звільнення, який було прийнято з урахуванням висновків оцінювання, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про їх скасування.
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Законом, який регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця є Закон України "Про державну службу".
Частиною 1 ст. 5 вказаного Закону, передбачено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Як визначено ч.1 ст.1 Закону України "Про державну службу", державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Законом України "Про державну службу" також регламентовано питання оцінювання результатів службової діяльності.
Так, відповідно до ч.ч.1-3 ст.44 Закону України "Про державну службу", результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар'єри.
Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб'єктом призначення.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну службу", безпосередній керівник - найближчий керівник, якому прямо підпорядкований державний службовець.
Згідно ч. 11 ст. 44 Закону України «Про державну службу», передбачено, що Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.
Процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності (далі - оцінювання) державних службовців, які займають посади державної служби категорій "А", "Б" і "В" визначено Типовим порядком проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затверджений Постановою КМ України від 23.08.2017 року №640 (далі - Типовий порядок).
Відповідно до п.1 Типового порядку №640, він визначає процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - оцінювання). Дія цього Типового порядку поширюється на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "А", "Б" і "В".
Пунктами 8-10 Типового порядку передбачено, оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції. Оцінювання проводиться щороку у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про проведення оцінювання. Оцінювання проводиться поетапно: визначення та перегляд завдань і ключових показників; оціночна співбесіда (крім випадків, передбачених цим Типовим порядком); визначення результатів оцінювання та їх затвердження.
Відповідно до п.28 Типового порядку, завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні. Завдання і ключові показники оформляються згідно з додатком 6 і зберігаються в особовій справі державного службовця, а копії залишаються у державного службовця та його безпосереднього керівника.
Відповідно до п.33 Типового порядку, державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", зазначає результати своєї діяльності у висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за формою згідно з додатком 7 в частині опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання. За результатами оцінювання виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання і досягнення ключових показників, що виставляється з урахуванням критеріїв виставлення балів згідно з додатком 4. Безпосередній керівник ознайомлює відповідного державного службовця з такими результатами у порядку, визначеному Законом України "Про державну службу", після цього передає службі управління персоналом висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", з підписом керівника структурного підрозділу та відміткою про ознайомлення відповідного державного службовця.
Відповідно до п.34 - 36. Типового порядку, результати оцінювання затверджуються суб'єктом призначення. Копія затвердженого висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", зберігається в особовій справі державного службовця. За результатами оцінювання державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", разом із службою управління персоналом складає індивідуальну програму підвищення рівня професійної компетентності за формою згідно з додатком 8, яку погоджує безпосередній керівник такого державного службовця та затверджує керівник самостійного структурного підрозділу, в якому він працює.
Відповідно до п.41 - 42 Типового порядку, висновок щодо результатів оцінювання з негативною оцінкою може бути оскаржений державним службовцем.
Висновок щодо результатів оцінювання окремого державного службовця скасовується суб'єктом призначення або судом. Не підлягає скасуванню висновок щодо результатів оцінювання, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання. (п.43 Типового порядку).
Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 7 Закону України «Про державну службу» державний службовець має право на оскарження в установленому законом порядку рішень про накладення дисциплінарного стягнення, звільнення з посади державної служби, а також висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності.
При дослідженні "Результатів виконання завдань за 2019 рік" які складено відносно позивача - ОСОБА_1 (а.с.9-11) та відповідних "Завдань та ключових показнриків" які доводились ОСОБА_1 на 2019 рік (а.с.13- ІІ том), судом встановлено наступне:
"Завдання -1" - організація та проведення превентивних заходів спрямованих на поліпшення стану рівня охорони праці - виконано якісно та на високому рівні.
За виконання завдань, як свідчить з "Результатів виконання завдань на 2019 рік", позивачу визначено 4 бали.
Щодо Завдання - 1 позивач не має будь-яких заперечень і позовні вимоги щодо скасування результатів виконання завдання -1 відсутні.
"Завдання - 2" - стосувалося підвищення ефективності державного нагляду та контролю на підприємствах шляхом проведення аналізу щодо ведення робіт з суб"єктами господарювання, шляхом подання звіту про виконання до відділу (а.с.13, ІІ том).
У "Результатах виконання завдань" безпосередній керівник ставить позивачу 2 бали за виконання 2-го завдання і зазначає наступне - "інспектор систематично не інформує начальника відділу щодо піднаглядових суб"єктів господарювання за результатами проведених перевірок, про кількість працюючих, про порушення, що несуть загрозу життю і здоров"ю працівників, проблемні питання які виникають під час проведення перевірок, не співпрацює з начальником відділу в напрямку аналізу умов дії дозволів та аналізу діяльності піднаглядових суб"єктів".
Однак, суд звертає увагу на те, що у "Завданні 2" відсутня вимога щодо необхідності інформування начальника відділу щодо піднаглядових суб"єктів господарювання за результатами проведених перевірок. Також відсутня вимога і щодо інформування про кількість працюючих, про порушення, що несуть загрозу життю і здоров"ю працівників, проблемні питання які виникають під час проведення перевірок. Не визначено а ні періодичність, а ні порядок інформування (усно, письмово). Щодо необхідності співпраці з начальником відділу в напрямку аналізу умов дії дозволів та аналізу діяльності піднаглядових суб"єктів, відповідач також не надав будь-яких ґрунтовних пояснень стосовно того, що такі заходи (аналіз діяльності піднаглядових суб"єктів у співпраці з начальником відповідного відділу) та співпраця з начальником відділу в будь-якому напрямку взагалі передбачено посадовою інструкцією чи будь-яким іншим внутрішнім розпорядчим документом. Натомість, позивачем було надано докази того, що нею (як того і вимагало Завдання №2) подавався звіт про проведення заходів державного нагляду (контролю) за І, ІІ та ІІІ квартали 2019 року (копії звітів в справі - додаток до пояснень представника позивача від 18.12.2020р. (вх.22.12.2020р.)).
Отже, твердження відповідача у "Результатах виконання завдань" та в судовому засіданні про те, що "інспектор не співпрацює з начальником відділу в напрямку аналізу умов дії дозволів та аналізу діяльності піднаглядових суб"єктів є також недоречним та безпідставним. Натомість позивачем доведено факт виконання Завдання №2 шляхом надання до матеріалів справи відповідних звітів з аналізом щодо ведення робіт з суб"єктами господарювання.
"Завдання - 3 " - "Підвищення якості контрольно-наглядової діяльності відділу". (а.с.13, ІІ том).
В графі "Досягнутий результат" (а.с.9-10, ІІ том) позивач вказала, що нею було протягом звітного періоду проведено 11 планових 40 позапланових перевірок та прийнято участь у 1 плановій перевірці. Складено 100% актів та приписів з належним їх оформленням відповідно до вимог чинного законодавства з питань охорони праці. Подано звіти до відділу про проведені перевірки ".
У "Результатах виконання завдань" безпосередній керівник ставить позивачу 2 бали за виконання завдання-3. Обґрунтування керівника: "Не всі перевірки оформлені згідно встановлених норм. Перевірка ТОВ "НІВАТ" проведена з порушенням термінів, в результаті чого інспектора п р и т я г н у т о до дисциплінарної в і д п о в і д а л ьності. Інспектор не повідомив начальника відділу про не проведену перевірку TOB "ЕЛТ", де визначена відповідальною за проведення перевірки. Проекти актів та приписів не подаються начальнику відділу для аналізу контролю та перевірки. Інспектор систематично та принципово не звітує начальнику відділу про результати проведених перевірок.
Слід зазначити, що 10.10.2019р. начальником управління дійсно було видано накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. Зокрема, відповідачем було видано:
- Наказ №394-к відповідно до якого на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді догани за порушення, яке полягало у тому, що в наслідок не сумлінного і не професійного виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків позивачем допущено порушення строків підписання акту перевірки ТОВ виробничо-комерційна фірма "Ніват".
- Наказ № 452-к від 19 листопада 2019 року про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за неналежне виконання своїх службових обов'язків, а саме: в наслідок не сумлінного і не професійного виконання своїх посадових обов'язків не забезпечено своєчасне розміщення відомостей стосовно перевірки ТОВ "ЕЛТ" в інтегрованій системі державного нагляду.
Позивач скористалась своїм правом на оскарження зазначених Наказів управління в судовому порядку.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 13.01.2020р. у справі №480/4212/20 позовні вимоги ОСОБА_1 щодо скасування Наказів управління Держпраці у Сумській області , у тому числі і Наказу №394-к від 10.10.2019р. та Наказу №452-к від 19.11.2019р. було задоволено. Зокрема у рішенні суду у справі №480/4212/20, яке було залишено без змін судом апеляційної інстанції, судом було встановлено, що ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за порушення термінів підписання акту перевірки ТОВ виробничо-комерційна фірма "НІВАТ", а саме, що акт перевірки був підписаний не в останній день перевірки 31 травня 2019 року, а в другий день перевірки - 28 травня 2019 року. Відповідачем не взято до уваги факт наявності наказу начальника управління Держпраці в Сумській області від 27.05.2019 № 879 про позапланову перевірку стану охорони праці у дитячому оздоровчому таборі "Сонячний" АТ "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування" Насосенергомаш" в період з 29 по 30 травня 2019 року. Таким чином, суд визнає, що в цьому випадку відповідач створив ситуацію, при якій ОСОБА_1 виконала достроково перевірку ТОВ "ВКФ "НІВАТ" і акт цієї перевірки датований днем її фактичного завершення, що не може бути в жодному випадку підставою для її притягнення до дисциплінарної відповідальності оскільки сам відповідач призначив дві перевірки на один і той же період часу підприємств, що знаходяться в різних населених пунктах Сумської області. Таке порушення терміну складання та підписання акту жодних негативних наслідків для будь-кого не створило, відповідач своїми наказами № 803 від 16.05.2019 та № 879 від 27.05.2019 фактично створив ситуації, при якій позивачки вимушена була діяти таким чином.
Крім цього, у рішенні суду у справі №480/4212/20 , щодо наказу 452-к від 19 листопада 2019 року про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за неналежне виконання своїх службових обов'язків, а саме: в наслідок не сумлінного і не професійного виконання своїх посадових обов'язків не забезпечено своєчасне розміщення відомостей стосовно перевірки ТОВ "ЕЛТ" в інтегрованій системі державного нагляду, то суд враховує, що позивачка з згідно з наказом начальника управління Држпраці № 1570 від 25.09.2019 "Про проведення планової перевірки" у період з 30 вересня по 04 жовтня 2019 року планової перевірки ТОВ "ЕЛТ" зобов'язано здійснити ОСОБА_1 , яка визначена як відповідальна особа за її проведення, однак забезпечити контроль за проведенням цієї перевірки з моменту її підготовки до моменту її завершення повинен був начальник відділу нагляду в АПК та СКС управління Держпраці Журба С.
В період цієї перевірки, до офіційної дати завершення перевірки, ОСОБА_1 захворіла і їй було офіційно видано 02 жовтня 2019 року листок непрацездатності, тому притягувати позивачку до дисциплінарної відповідальності за не забезпечення своєчасного розміщення відомостей стосовно перевірки ТОВ "ЕЛТ" в інтегрованій системі державного нагляду правових підстав немає, оскільки перевірку вона не завершила через хворобу і не мала саме через це можливості занести відомості про перевірку до ІАС ДНК.
Посилання відповідача у "Результатах виконання завдань" на те, що проекти актів та приписів не подаються начальнику відділу для аналізу контролю та перевірки, а також на те, що інспектор систематично та принципово не звітує начальнику відділу про результати проведених перевірок, суд сприймає як безпідставні та не підтверджені належними доказами у межах розгляду даної справи. Так, відповідачем не доведено той факт, що позивач мав виготовляти проекти актів та приписів (в які строки також не визначено) та надавати їх начальнику відділу для аналізу контролю та перевірки. Щодо звітів, то позивачем надано до суду докази подання відповідних щоквартальних звітів (копії звітів в справі - додаток до пояснень представника позивача від 18.12.2020р. (вх.22.12.2020р.)).
"Завдання - 4 " - "Здійснення функціонування роботи відділу". (а.с.13, на звороті, ІІ том).
Позивач в графі "Досягнутий результат " (а.с.10, ІІ том) вказала, що нею було протягом звітного періоду:
"Забезпечено підготовку та направлення у визначений строк щомісячного звіту про наглядову діяльність за формою 3-НД.
Забезпечено підготовку та направлення у визначений строк щомісячного звіту про травматизм за формою 4-зт.
Своєчасно та з дотриманням вимог інструкції з діловодства в управлінні...на 100% забезпечено підготовку проектів повідомлень, наказів та направлень про проведення планових/позапланових перевірок, звернень громадян, а також своєчасно опрацьовано іншу кореспонденцію, яка надходить до відділу.
На 100 % вноситься інформація до інспекційного порталу.
Під час виконання службових обов'язків повноваження або службове становище в особистих інтересах чи в неправомірних особистих інтересах інших осіб не використовувала. Конфліктів у стосунках з громадянами керівниками суб'єктів господарювання та колегами не виникало ".
У "Результатах виконання завдань" безпосередній керівник ставить позивачу 1 бал за виконання завдання-4.
Обґрунтування керівника: "звіт за формою 3-НД за серпень місяць подано із запізненням, що є порушенням п.2.2. посадової інструкції ...звіт 4 -ЗТ не подано... про що керівником відділу написана службова на керівнику управління. Проекти наказів та направлень інспектор відмовляється готувати. З метою стабільності роботи відділу проекти наказів та направлень готуються начальником відділу.
Інформація до ІАС ДНК систематично вноситься з помилками. Порушенням термінів. Доказом чого є службові записки сектору організаційно аналітичного забезпечення та відкриті дисциплінарні провадження стосовно інспектора, що є порушенням п.1 наказу управління № 543 від 02.04.2019.
Інспектор систематично і принципово не звітує начальнику відділу про своє місцезнаходження у робочий час під час відряджень, що унеможливлює контроль роботи інспектора.
Інспектор категорично відмовляється виконувати усні вказівки начальника відділу стосовно робочих питань а виконує тільки письмові що забирає багато часу та негативно впливає на роботу відділу в цілому.
Інспектор систематично порушує Загальні правила етичної поведінки державних службовців...наказ Нацдержслужби № 158, про що начальником відділу подавалися службові записки на ім 'я начальника управління. "
При цьому, в ході розгляду справи, жодне з вищенаведених порушень з боку позивача відповідачем не доведено належним чином з наданням належних доказів до матеріалів справи.
Посилання на те, що Інформація до ІАС ДНК систематично вноситься позивачем з помилками, з порушенням термінів, доказом чого є службові записки сектору організаційно аналітичного забезпечення та відкриті дисциплінарні провадження стосовно інспектора, що є порушенням п.1 наказу управління № 543 від 02.04.2019, спростовуються обставинами, які встановлені у рішенні суду у справі №480/4212/19 в якому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для притягнення позивача до відповідальності, оскільки позивач не завершила перевірку ТОВ "ЕЛТ" через хворобу і не мала саме через це можливості занести відомості про перевірку до ІАС ДНК. Окрім цього, судом у даному рішенні було встановлено , що ще 11 працівників допускали порушення термінів внесення інформації до ІАС ДНК та інші порушення, однак відповідачем не надано жодних доказів щодо проведення перевірки по кожному такому порушенні та, тим більш, притягнення інших, крім ОСОБА_1 , працівників до дисциплінарної відповідальності.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб'єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб'єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Згідно з частиною 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов переконання, що негативний висновок за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця ( ОСОБА_1 ) і, як наслідок, наказ начальника Управління Держпраці у Сумській області № 485-к від 11.12.2019 «Про звільнення ОСОБА_1 » зі змінами, внесеними наказами від 21.12.2019 № 496-к, від 29.01.2019 № 25-к, від 13.02.2020 № 48-к ««Про внесення змін до наказу Управління Держпраці у Сумській області від 11.12.2019 № 485-к «Про звільнення ОСОБА_1 » суперечать принципам обґрунтованості та пропорційності, визначеними частиною 2 статті 2 КАС України. Відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Крім цього, з урахуванням вищевикладених обставин суд дійшов висновку про протиправність та наявність правових підстав для скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця управління Держпраці у Сумській області ОСОБА_1 , яка займає посаду державної служби категорії «Б» та «В» у 2019 році, затверджений наказом відповідача від 09.12.2019 № 482-к «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців управління Держпраці у Сумській області, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» у 2019 році».
Відповідно, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу управління Держпраці у Сумській області від 09.12.2019 № 482-к «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців управління Держпраці у Сумській області, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» у 2019 році» в частині затвердження висновків щодо результатів оцінювання службової діяльності головного державного інспектора відділу нагляду в АПК та СКС управління Держпраці у Сумській області ОСОБА_1 також підлягають задоволенню.
При цьому, позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування результатів виконання завдань ОСОБА_1 , державним службовцем, яка займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за 2019 рік за підписом безпосереднього її керівника Журби С.О. від 16.10.2019 в частині виставлення балів та їх обґрунтування за завдання 2,3,4; негативної оцінки в цілому судом не задовольняються, оскільки фактично рішеннями які можуть спричинити правові (негативні) наслідки для позивача є відповідний Наказ про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців та (в разі наявності) Наказ про звільнення особи. Зазначені Накази судрм було досліджено та надано їм належну оцінку.
Отже, з урахуванням наведеного, а також, повного та об'єктивного дослідження матеріалів справи та заяв по суті справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано суду достатньо належних доказів, які б свідчили про правомірність прийнятого наказу №485-к від 11.12.2019 «Про звільнення ОСОБА_1 » зі змінами, внесеними наказами від 21.12.2019 № 496-к, від 29.01.2019 № 25-к, від 13.02.2020 № 48-к ««Про внесення змін до наказу Управління Держпраці у Сумській області від 11.12.2019 № 485-к «Про звільнення ОСОБА_1 », щодо звільнення позивача, як особи, що отримала негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності.
Згідно з частиною 1 статті 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 28 жовтня 2014 року у справі № 21-484а14, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.
У відповідності до наказу про звільнення ОСОБА_1 , остання звільнена з посади головного державного інспектора відділу нагляду в АПК та СКС Управління Держпраці у Сумській області 13 лютого 2020 року.
В період з 14 листопада 2019 по 29 листопада 2019, з 16 грудня 2019 по 20 грудня 2019 та з 26 грудня 2019 по 12 лютого 2020 ОСОБА_1 перебувала на лікарняному. З 30 листопада 2019 по 15 грудня 2019 та з 21 грудня по 24 грудня знаходилася у відпустці.
Згідно Наданої відповідачем інформації (відповідні довідки):
Середньоденна заробітна плата позивача складає 384,31 грн. ( а.с.57, ІІ том).
Седеньомісячна заробітна плата складає 8 262, 66 грн. (розрахунок надано відповідачем 18.01.2021р.). Позивач не заперечував проти наведених відповідачем розрахунків.
Отже, днем звільнення позивача з роботи слід вважати 13.02.2020р. Так, відповідно до п.2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 N 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110, днем звільнення вважається останній день роботи.
Статтею 241-1 Кодексу законів про працю України визначено, що строки виникнення і припинення трудових прав та обов'язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.
Отже, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що порушене відповідачем право позивача на проходження державної служби підлягає відновленню шляхом поновлення позивача на попередній посаді з 14 лютого 2020року.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає наситупне.
Згідно з ч.2 ст.235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Отже, виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу.
Як вже встановлено судом, останнім робочим днем позивача було 13 лютого 2020 року, отже, враховуючи поновлення позивача на роботі з 14 лютого 2020 року, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу має розраховуватись саме з цієї дати.
Згідно з правовим висновком зазначеним у Постанові Верховного Суду України від 14.01.2014 року по справі № 21-395а13: суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у порядку.
У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" зазначено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому, враховується положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.
Пунктом 10.4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначено, що задовольняючи позов про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суди повинні вказувати розмір виплати, період вимушеного прогулу та розрахунок розміру виплати.
Середній заробіток працівника згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про оплату праці» визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок №100).
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 14 січня 2014 року у справі №21-395а13.
Середньоденна заробітна плата позивача у даній справі складає 384,31 грн. ( а.с.57, ІІ том).
Седеньомісячна заробітна плата складає 8 262, 66 грн. (розрахунок надано відповідачем 18.01.2021р.). Позивач не заперечував проти наведених відповідачем розрахунків.
Ні позивачем, ні представником позивача під час розгляду справи не було надано жодних зауважень або заперечень до наведених у вказаній довідці сум та розрахунків.
Судом встановлено, що кількість робочих днів в період вимушеного прогулу з 14.02.2020р. по 18.01.2020р. становить 231 днів.
Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14.02.2020 по 18.01.2021р., який підлягає стягненню з Управління Держпраці у Сумській області , складає 88775, 61 грн. (384,31 грн. (середньоденна заробітна плата) х 231 робочих днів).
Відповідно до п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Відтак, рішення суду в частині поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання відповідача відшкодувати позивачу моральну шкоду в розмірі 10000 гривень, суд зазначає наступне.
Згідно ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Відповідно до п.п.З, 4, 9 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнового) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Умовою відшкодування моральної шкоди є неправомірність дій відповідного органу та наявність причинно-наслідкового зв'язку між таким діями і завданою шкодою.
Позивач обґрунтовує дану вимогу тим, що незаконними діями роботодавця йому завдано моральну шкоду неправомірними діями: умисним створенням відповідачем ситуацій, у яких позивачка не мала можливості виконати свої посадові обов'язки, упереджене ставлення відповідача до позивачки, постійне притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді письмового зауваження, доган, накази від 10.10.2019 № 394-к, № 395 - к, № 452-к , від 19.11.2019 № 452- к Про притягнення до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання посадових обов'язків, при тому, що аналогічні порушення допускали всі інспектори), з яких неможливо встановити, яке саме порушення дисципліни та чи дійсно таке порушення з боку позивачки мало місце. Оскаржувані накази не містить детального опису вчинених порушень, в чому виразилося неналежне виконання службових обов'язків позивачем, в наказі не конкретизовано, як встановив Сумський окружний адміністративний суд 13 січня 2020 р. у справі № 480/4212/19. Зокрема, інформація про перевірки ТОВ "ЕЛТ", ТОВ "ВКФ "НІВАТ" лягли в основу обґрунтування безпосереднім керівником позивачки негативної оцінки, результатів оцінювання, висновків; ніякі пояснення позивачки, ні докази перебування іі у стані непрацездатності не бралися до уваги, вони безпідставно відхилялися, наказом відповідача затверджено висновок з негативною оцінкою за результатами оцінювання, її звільнено з посади.
Позивачка посилається на те, що тривалий час переживала постійні стреси, хвилювання, переживання, - тим самим позивачці нанесено моральну шкоду, яка полягає у тому, що нанесено шкоду її здоров'ю, а саме: неодноразове перебування її у стані непрацездатності, зокрема, у період з 13.01.2020 до 12.02.2020, листок непрацездатності серії АДЧ № 130788 - перебування на стаціонарному лікуванні, а відповідно до виписного епікризу перебувала на лікуванні у гінекологічному відділенні зі скаргами на низ живота (вагітність - 5 тижнів), після стресових ситуацій стався викидень; проведено певну операцію, позивачка в т р а т и л а д и т и н у. Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи, зокрема випискою з медичної карти (а.с. 105, ІІ том).
Протиправні дії відповідача щодо позивачки призвели до вимушених змін у житті позивачки. Розмір моральної шкоди позивач визначає її у розмірі 10 000 грн.
Суд зазначає, що положеннями статті 56 Конституції України, гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Порядок відшкодування моральної шкоди визначений в статті 23 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.
Згідно зі статтею 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховним Судом від 30 січня 2018 року в справі № 804/2252/14, яка, в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України, враховується судом при розгляді справи.
За приписами п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
З урахуванням наданих позивачем обґрунтованих пояснень щодо стягнення моральної шкоди та доказів настання втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань та негативних явищ, які у розумінні ст.23 ЦК України є підставою для відшкодування моральної шкоди, суд дійшов висновку, що дана вимога позивача підлягає задоволенню частково. Суд вбачає підстави для стягнення з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 2000 грн.
Крім цього, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Сумській області судові витрати в розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Сумській області, третя особа - начальник відділу нагляду в АПК та СКС Управління Держпраці у Сумській області Журба С.О. про визнання протиправними та скасування результатів виконання завдань - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати наказ Управління Держпраці у Сумській області № 485-к від 11.12.2019 «Про звільнення ОСОБА_1 » зі змінами, внесеними наказами від 21.12.2019 № 496-к, від 29.01.2020 № 25-к, від 13.02.2020 № 48-к «Про внесення змін до наказу Управління Держпраці у Сумській області від 11.12.2019 № 485-к «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця Управління Держпраці у Сумській області ОСОБА_1 , яка займає посаду державної служби категорії «Б» та «В» у 2019 році, затверджений наказом Управління Держпраці у Сумській області від 09.12.2019 № 482-к «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців управління Держпраці у Сумській області, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» у 2019 році».
Визнати протиправним та скасувати наказ Управління Держпраці у Сумській області від 09.12.2019 № 482-к «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців управління Держпраці у Сумській області, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» у 2019 році» в частині затвердження висновків щодо результатів оцінювання службової діяльності головного державного інспектора відділу нагляду в АПК та СКС управління Держпраці у Сумській області ОСОБА_1 .
Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 14.02.2020 на посаді головного державного інспектора відділу з питань нагляду в АПК та СКС Управління Держпраці у Сумській області.
Стягнути з Управління Держпраці у Сумській області (вул. Горького, 28-Б, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 39857622) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.02.2020 по день винесення рішення у даній справі у розмірі 88775 (вісімдесят вісім тисяч сімсот сімдесят п'ять) грн. 61 коп. з відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
Стягнути з Управління Держпраці у Сумській області (вул. Горького, 28-Б, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 39857622) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.
Допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу з питань нагляду в АПК та СКС Управління Держпраці у Сумській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 8262 (вісім тисяч двісті шістдесят дві) грн. 66 коп.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Сумській області (вул. Горького, 28-Б, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 39857622) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У зв'язку з перебуванням головуючого по справі судді на лікарняному, повний текст рішення складено 15.02.2021.
Суддя О.М. Кунець