про залишення позовної заяви без руху
15 лютого 2021 року м. Рівне№460/890/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
ОСОБА_1
до Голови медико - соціальної експертної комісії Бойка Миколи Антоновича
про зобов'язання вчинення певних дій,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Голови медико - соціальної експертної комісії Бойка Миколи Антоновича, в якому просив суд:
-зобов'язати кардіологічну медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) м.Рівне зареєструвати, прийняти направлення Міноборони України за №1/568 від 05.08.2020, з усіма зазначеними військовообліковими та медичними документами, в приміщенні суду;
-повідомити позивача письмово про дату реєстрації, прийому всіх військовооблікових та медичних документів, коли йому прибути на огляд комісії (МСЕК);
-розглянути Рівненський окружний адміністративний суд ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі №569/741/21 Рівненського міського суду від 18.01.2021.
Згідно з п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161 цього Кодексу.
Перевіривши відповідність позовної заяви статтям 160,161 КАС України суддя встановив наступне.
Частина 1 статті 160 КАС України регламентує, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по-батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Проте, позивачем у позовній заяві не зазначено:
-поштового індексу адреси позивача; реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номеру і серії паспорта позивача;
-повного найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по-батькові - для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштового індексу; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомих номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача.
Згідно з вимогами п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Зміст адміністративного позову - це адресоване адміністративному суду прохання позивача процесуально-правового характеру задовольнити його вимогу до відповідача.
Частина 1 статті 5 КАС України визначає формулювання позовних вимог, що можуть становити зміст адміністративного позову. За суттю, це бажаний для позивача спосіб захисту адміністративним судом прав, свобод чи інтересів, які він вважає порушеними. Тому вимагається точності та дотримання вимог, встановлених законом.
Зокрема, відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
При цьому, суд окремо звертає увагу на необхідності дотримання положень ч.1 ст.172 КАС України, відповідно до якої в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Разом з тим, порушення правил об'єднання позовних вимог є підставою для повернення позовної заяви відповідно до пункту шостого частини четвертої статті 169 КАС України.
Тобто, зміст прохальної частини позовної заяви повинен бути викладений у відповідності до вимог ч.1 ст.5 КАС України, чітко та зрозуміло, сформульовано спосіб захисту права, який, на думку позивача, є належний для відповідної вимоги.
Виділення змісту позову має важливе практичне значення, оскільки дозволяє встановити межі дослідження обставин справи під час судового розгляду і ухвалити конкретне, повне і доступне рішення, що є підставою для ефективного та швидкого відновлення порушеного права.
Чіткість і зрозумілість формулювання позовних вимог пов'язана також із сумою судового збору, необхідною для сплати при зверненні до суду.
Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи дії державного органу та прийняті ним рішення суб'єкта владних повноважень прийняті у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень чи давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прохальної частини позовної заяви сформульовані не точно, більше того за своєю суттю є втручанням у дискреційні повноваження державного органу, що не може вважатись належним виконанням п.4 ч.5 ст.160 КАС України щодо формулювання змісту позовних вимог.
Крім того, відповідачем у позовній заяві вказано - Голову медико-соціальної експертної комісії Бойко Миколу Анатолійовича, проте вимог саме до такої особи не визначено, як і не зазначено яким чином, на думку позивача, вказана особа порушила права ОСОБА_1 .
Відповідно до п.11 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В порушення п.11 ч.5 ст.160 КАС України позивачем не надано власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно з ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Всупереч наведеному, позивачем не додано до позовної заяви її копії та доданих до неї документів для надіслання їх судом відповідачу.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI).
Згідно з абз.4 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 №1082-IX з 01.01.2021 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 2270,00 грн.
За змістом приписів ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За правилами ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Тобто, за кожну позовну вимогу немайнового характеру до сплати належить 908,00 грн.
Всупереч викладеному, позивачем не додано до позовної заяви документа про сплату судового збору.
Суд повторно наголошує, що сума судового збору безпосередньо пов'язана з чіткістю та зрозумілістю формулювання позовних вимог.
Поряд з цим, позивачем в позовній заяві заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Проте, жодного доказу на підтвердження обґрунтованості вказаного клопотання про звільнення від сплати судового збору до матеріалів позову додано не було.
Відповідно до ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху.
Позивачу недоліки позовної заяви слід усунути у спосіб, який передбачає подання до суду:
-належним чином оформленої позовної заяви відповідно до вимог ч.5 ст.160 КАС України, з зазначенням у ній змісту позовних вимог щодо відповідача з урахуванням вимог ч.1 ст.5 КАС України;
-власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
-копії позовної заяви та доданих до неї документів для відповідача;
-документа про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн. за кожну позовну вимогу немайнового характеру або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись ст.169 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Голови медико - соціальної експертної комісії Бойка Миколи Антоновича про зобов'язання вчинення певних дій залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя С.А. Борискін