Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" лютого 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3998/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31)
до Приватного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 63)
про стягнення 24999,12 грн.
без виклику учасників справи
Позивач, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 24999,12 грн.
Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи складається з суми сплаченого судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 2102,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.12.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заяв або клопотань, відповідно до ст. 80 ГПК України, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою господарського суду Харківської області від 14.12.2020 на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.
Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим ст. 178 ГПК України. При цьому, копію ухвали господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 14.12.2020, яку було надіслано на адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та яка підтверджена Інформацією, наявною в ЄДРПОУ, отримана відповідачем 18.12.2020, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №033064/2.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.
З урахуванням наведеного, оскільки Приватним акціонерним товариством "Харківська муніципальна страхова компанія" не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Із матеріалів справи убачається, що між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 9585483-02-10-01 від 21.01.2020 (т.с. 1 а.с. 15-21), відповідно до умов якого, страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля MitsubishiOutlander, д.р.н. НОМЕР_1 .
Так, із обставин справи слідує, що 07.05.2020 у місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля MitsubishiOutlander, д.р.н. НОМЕР_1 та автомобіля CHEVROLET LACHETTI д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , у результаті якого, транспортні засоби (далі - ТЗ) отримали механічні ушкодження).
У відповідності до постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 08.07.2020 особою, винною у скоєнні ДТП, є ОСОБА_3 , яку було притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (т.с. 1 а.с. 31).
Відповідно до рахунку СТО вартість відновлювального ремонту складає 24999,12 грн.
У матеріалах справи також наявна належним чином засвідчена копія звіту про визначення коефіцієнта фізичного зносу колісного транспортного засобу №22952 від 11.11.2020 (т.с. 1 а.с. 36-47).
Згідно із ст. 25 Закону України «Про страхування», умов Договору, на підставі заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування (т.с. 1, а.с. 58), Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО" було здійснено перерахування грошових коштів на рахунок СТО у розмірі 24 999,12 грн., що убачається із належним чином засвідченої копії платіжного доручення № 13401 від 19.05.2020 та страхового акту №2030119-1 від 18.05.2020 (т.с. 1 а.с. 55-56).
Отже, позивачем у позові вказано, що після виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до винної особи на відшкодування суми понесених матеріальних витрат.
Відповідно до інформації, отриманої із ЄЦБД МТСБУ стало відомо, що цивільна відповідальність особи, винної в скоєнні ДТП на момент настання страхової події була застрахована у відповідача за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АО/2610359 ( Поліс), за яким ліміт за шкоду, заподіяну майну, становить 130000,00 грн., франшиза - 0,00 грн. (т.с. 1 а.с. 57).
Позивачем у позові вказано, що з метою досудового врегулювання спору між сторонами, позивачем 09.06.2020 була направлено на адресу відповідача претензію з вимогою про відшкодування суми понесених збитків за вих.№ 4049, проте станом на момент звернення до суду з позовом сума боргу залишається несплаченою в повному обсязі.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, в контексті зазначених обставин та змісту правовідносин, що склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За приписами статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача ПрАТ "СК "ВУСО" перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
За змістом Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (статті 9, 22 - 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.
Водночас, зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок.
Пунктом 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика у разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування (регламентна виплата безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля цивільна відповідальність особи, винної в скоєнні ДТП на момент настання страхової події була застрахована у Приватного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АО/2610359 (Поліс), за яким ліміт за шкоду, заподіяну майну, становить 130000,00 грн., франшиза - 0,00 грн. (т.с. 1 а.с. 57).
Таким чином, особою, відповідальною за завдані у цьому випадку збитки, відповідно до Закону, у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, є відповідач АТ "СК "Мега-Гарант".
Пунктом 22.1 статті 22 Закону передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Із матеріалів справи убачається, що Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" звернулося до ТОВ «Експертно - Асистуюча Компанія «Фафорит» для визначення коефіцієнта фізичного зносу автомобіля Mitsubishi Outlander, д.р.н. НОМЕР_1 .
Так, відповідно до наявної у матеріалах справи належним чином засвідченої копії Звіту про визначення коефіцієнта фізичного зносу колісного транспортного засобу № 22952 від 11.11.2020 коефіцієнта фізичного зносу (Ез) автомобіля Mitsubishi Outlander, д.р.н. НОМЕР_1 дорівнює 0,00.
Відповідно до статті 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
У разі, якщо цивільно-правова відповідальність особи застрахована, вона відповідає за заподіяну нею шкоду тільки у розмірі, який перевищує ліміт відповідальності страховика. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, та не відшкодовується шкода, пов'язана із втратою товарної вартості транспортного засобу, ці втрати підлягають відшкодуванню за рахунок особи, з вини якої заподіяна шкода.
Враховуючи положення вищевказаних правових норм, господарський суд дійшов висновку, що факт події, вина та заподіяння шкоди підтверджено судовими рішеннями, розмір заподіяної і відшкодованої шкоди підтверджений страховим актом і платіжним дорученням, своєчасне звернення - заявою про сплату страхового відшкодування з відміткою про одержання відповідачем.
Всупереч вимог статей 13, 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій) доказів на спростування наведеного відповідачем не надано.
Щодо цього питання в постанові від 05.06.2018 у справі №910/7449/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що з виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування обов'язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди відповідно до статті 512 ЦК України відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах, тому перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов'язань винуватця та страховика за договором (полісом).
У зв'язку з цим суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 24999,12 грн.
Таким чином, з урахуванням всіх обставин справи, позивач подав суду належні докази, які об'єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію щодо позовних вимог, з урахуванням чого, заявлені позовні вимоги визнаються судом правомірними, обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи і відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про повне задоволення позову покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача у розмірі 2102,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 63, код ЄДРПОУ 21186813) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (03150, місто Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 31, код ЄДРПОУ 31650052) - суму страхового відшкодування в розмірі 24999,12 грн. та витрати з оплати судового збору в розмірі 2102,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складено "12" лютого 2021 р.
Суддя Г.І. Сальнікова