Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
15 лютого 2021 рокуСправа № 912/447/21
Суддя Господарського суду Кіровоградської області Кабакова В.Г., розглянув матеріали позовної заяви Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області, 28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Соборний, 59
до Фізичної особи - підприємця Чаплинського Сергія Леонідовича, АДРЕСА_1
про стягнення 30 612,48 грн та розірвання договору,
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області з вимогами про стягнення з фізичної особи - підприємця Чаплинського Сергія Леонідовича 30612,48 грн заборгованості за договором особистого строкового сервітуту земельної ділянки № 277 від 09.01.2019; розірвання договору особистого строкового сервітуту земельної ділянки № 277 від 09.01.2019; покладення на відповідача судових витрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Таким чином, реалізація права на звернення до суду із позовом є процесуальною дією в суді, яка має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва, або її процесуальним представником. При цьому підписання та/або подання позовної заяви є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.
Згідно ч. 5 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (ч. 5 ст. 164 ГПК України).
Положеннями ч. 2, 3 ст. 131-2 Конституції України передбачено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
За змістом підп. 11 п. 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу (ч.ч. 1, 2, ст. 58 ГПК України).
Приписами ст. 237 ЦК України визначається поняття та підстави представництва, відповідно до ч.ч 1, 3 якої представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє; представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Представник від імені особи, яку він представляє, здійснює тільки певні юридичні дії внаслідок повноваження. Наявність у представника повноважень є обов'язковою умовою будь - якого представництва.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України).
Для підтвердження повноважень самопредставництва юридична особа має надати статут, положення чи трудовий договір (контракт), у яких чітко визначене право цих осіб діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження.
Відповідна позиція висловлена у пункті 26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі №9901/39/20, провадження №11-137заі20, та підтримана в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №925/756/19.
Документи, що посвідчують повноваження представників, і порядок їх оформлення визначаються ст. 60 ГПК України.
Відповідно до частини 3 статті 60 ГПК України, довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі не має підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання (ч. 9 ст. 60 ГПК України).
Позовна заява Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області підписана в.о. начальника управління Ю. Крисановою.
На підтвердження повноважень в.о. начальника управління Ю. Крисанової до позовних матеріалів не долучено відповідних документів.
З "Положення про управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради", витяг якого додано до позову, не вбачається повноважень виконуючого обов'язки начальника управління на представництво інтересів управління.
Відомості щодо наявності у Ю. Крисанової статусу адвоката, або докази уповноваження такої особи діяти від імені позивача на підставі статуту, положення, трудового договору (контракту) в якості реалізації права на самопредставництво юридичної особи, матеріали позовної заяви не містять.
Крім того, відповідні відомості про наявність у Ю. Крисанової повноважень на вчинення дій від імені юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні, що вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 15.02.21, сформованого на запит судді Кабакової В.Г.
Разом із цим, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (положення статті 92 ЦК України).
Відповідно до приписів статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.
Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (частина 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що до матеріалів позовної заяви не надано доказів наявності повноважень у Ю. Крисанової на підписання позовної заяви у відповідності до процесуального закону. Суд звертає увагу, що частиною 3 статті 56 ГПК України визначено підстави, за яких допускається самопредставництво юридичної особи. За інших обставин представником у суді в справах, що розглядаються в порядку загального провадження, може бути адвокат.
Враховуючи викладене, позовна заява, підлягає поверненню без розгляду на підставі пункту 1 частини 5 статті 174 ГПК України.
Як передбачено пунктом 1 частини 5 статті 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ч. 8 ст. 174 ГПК України).
Керуючись статтями 60, 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суддя
1. Позовну заяву Управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області і додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.
2. Звернути увагу позивача, що згідно ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
3. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
4. Примірники ухвали надіслати Управлінню приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради Кіровоградської області (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Соборний, 59), Фізичній особі - підприємцю Чаплинському Сергію Леонідовичу на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1.
Суддя В.Г. Кабакова