Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
15 лютого 2021 рокуСправа № 912/389/21
Cуддя Господарського суду Кіровоградської області Тимошевська В.В., розглянувши матеріали
за позовом: Опришка Олександра Леонідовича , АДРЕСА_1
до: Дворжанська Галина Павлівна , АДРЕСА_2
та до: Дворжанського Сергія Андрійовича , АДРЕСА_3
про стягнення 223 004,12 грн матеріальної шкоди та 100 000,00 грн моральної шкоди,
Опришко Олександр Леонідович звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, яка містить вимоги до Дворжанської Галини Павлівни та Дворжанського Сергія Андрійовича наступного змісту:
- стягнути солідарно з Дворжанської Галини Павлівни та Дворжанського Сергія Андрійовича матеріальну шкоду у розмірі 223 004,12 грн;
- стягнути солідарно з Дворжанської Галини Павлівни та Дворжанського Сергія Андрійовича моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн, з покладенням на відповідачів судових витрат.
Розглянувши зазначену позовну заяву, господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Статтями 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України визначено вимоги щодо оформлення позовної заяви та комплектність документів, які повинні додаватися до неї.
Відповідно до частини 1 пункту 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", в редакції на дату подання позовної заяви, встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду встановлено наступний розмір та порядок сплати судового збору: за позовними заявами майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за позовними заявами немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2020 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 2 270,00 грн.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до частини 1 пункту 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Таким чином, подавши вказаний позов, позивач мав сплатити 5 615,06 грн (3 345,06 грн за вимогу про стягнення матеріальної шкоди + 2 270,00 грн за вимогу про стягнення моральної (немайнової ) шкоди).
Таких доказів позивачем не надано. Натомість, разом із позовною заявою позивач подав до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору.
При вирішенні питання прийняття позовної заяви до розгляду та відстрочення слати судового збору суд зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" .
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, редакція зазначеної статті передбачає право суду з урахуванням майнового стану сторони, зокрема, звільнити від сплати судового збору, за наявності викладених вище умов. При цьому, умови, які наведено в пунктах 1-3 частини 1 ст. 8 Закону, оцінюються судом у взаємозв'язку з майновим станом сторони. Тобто, для вирішення питання щодо звільнення від сплати судового збору має значення як наявність вказаних умов, так і майновий стан сторони.
Питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження наявності передбачених законом обставин, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Обов'язок доказування і подання доказів визначений статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, ті інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Однак, доданими до заяви доказами не доведено обставин того, що майновий стан заявника перешкоджає сплаті ним судового збору в установленому порядку і розмірі, виходячи з наступного.
Так, додана до клопотання копія податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця є декларацією за 2019 рік, тоді як позовна заява подана в лютому 2021 року та попереднім календарним роком є 2020 рік.
Суд констатує, що заявником не додано жодних доказів щодо його майнового стану, зокрема, відомостей щодо сукупного доходу за 2020 рік, наявності чи відсутності відкритих банківських рахунків та рух коштів по ним, документовані результати господарської діяльності як фізичної особи-підприємця, наявність чи відсутність іншого реального доходу тощо.
Фактично обґрунтування підстав для звільнення від сплати судового збору пояснюється наявністю статусу багатодітної сім'ї та наявність дитини-інваліда.
Однак, вказане не є беззаперечнім свідченням складного майнового стану учасника справи та в силу нормативних вимог ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не є достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору.
Обставини, які пов'язані з пошкодженням майна внаслідок його затоплення, на що також посилається заявник, є предметом розгляду позовної заяви та будуть встановлюватись судом під час вирішення даного спору.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" та від 26.07.2005 у справі "Едамський та Едамська проти Польщі", оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища
У рішенні від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).
За вказаних обставин суд дійшов висновку, що заявником не додано належних та допустимих доказів, з якими Закон пов'язує обставини звільнення від сплати судового збору, зокрема, доказів того, що майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому Законом порядку та розмірі і така сплата стала б "надмірним тягарем" для заявника.
З підстав викладеного суд відмовляє в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку з його необґрунтованістю та з урахуванням принципу рівності сторін.
Зважаючи на відсутність документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, суд дійшов висновку про невідповідність позовної заяви вимогам пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, при вирішенні питання про прийняття позовної заяви суд також враховує наступне.
Згідно поданого позову зазначено позивачем та відповідачами відповідних осіб, як фізичних осіб.
Мотивуючи підстави звернення до господарського суду з даним позовом позивачем вказано про закриття провадження за правилами цивільного судочинства у справі № 401/972/20 між тими ж сторонами і про той самий предмет з підстав віднесення спору до розгляду в порядку господарського судочинства.
Зі змісту наданих судових рішень у справі № 401/972/20 вбачається, що обґрунтуванням віднесення даного спору до підвідомчості господарського суду є обставини того, що позивач та відповідачі зареєстровані як фізичні особи-підприємці та використовують нерухоме майно для здійснення підприємницької діяльності. За висновком суду у справі № 401/972/20 всі сторони у справі є суб'єктами господарювання (ФОП) та між ними виник спір щодо відшкодування матеріальної і моральної шкоди позивачу безпосередньо як суб'єкту господарської діяльності.
На час подання позову до господарського суду судом встановлено, що згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - Опришко Олександр Леонідович , Дворжанська Галина Павлівна та Дворжанський Сергій Андрійович зареєстровані як фізичні особи-підприємці.
Між тим, не враховуючи обставини реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та висновок суду у справі №401/972/20 у поданому позові сторонами визначено фізичних осіб, тоді як правильним є зазначення сторонами: позивач - фізична особа-підприємець Опришко Олександр Леонідович, відповідачі: фізична особа-підприємець Дворжанська Галина Павлівна та фізична особа-підприємець Дворжанський Сергій Андрійович.
З підстав викладеного суд вважає за необхідне витребувати від позивача письмові пояснення щодо підстав визначення сторонами у спорі фізичних осіб при наявності статусу реєстрації таких осіб як фізичних осіб-підприємців та висновку суду у справі №401/972/20 щодо умов віднесення даного спору до підвідомчості господарського суду.
За вимогами п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до приписів ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно сформованих судом Витягів з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. місцезнаходженням Фізичної особи-підприємця Дворжанської Галини Павлівни є: АДРЕСА_4 ; Фізичної особи-підприємця Дворжанського Сергія Андрійовича є: АДРЕСА_4 .
Згідно ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
У відповідності до п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Згідно з п. п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
З наведеного вбачається, що належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення у поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі або належним чином засвідченій копії.
В той же час, до позовної заяви таких доказів не надано.
Натомість, згідно переліку додатків до позовної заяви значиться "Квитанції про направлення позовної заяви з додатками відповідачам та третім особам".
В той же час, до позовної заяви в якості доказів направлення додано лише фіскальні чеки, з яких неможливо встановити, які саме документи та на яку саме адресу направлено.
Будь-які інші докази, які б підтверджували вручення відповідачам примірників позовної заяви у інший спосіб, відсутні.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази на підтвердження направлення відповідачам копії позовної заяви і доданих до неї документів не є належним доказом виконання позивачем вимог ст.ст. 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, господарський суд вважає за необхідне позовну заяву Опришка Олександра Леонідовича залишити без руху.
Керуючись ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суддя
1. У задоволенні клопотання Опришка Олександра Леонідовича про звільнення від сплати судового збору відмовити.
2. Позовну заяву Опришка Олександра Леонідовича - залишити без руху.
3. Опришку Олександру Леонідовичу усунути встановлені при поданні позовної заяви, недоліки в строк не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме надати суду:
- письмові пояснення щодо підстав визначення сторонами у спорі фізичних осіб при наявності статусу реєстрації таких осіб як фізичних осіб-підприємців та висновку суду у справі №401/972/20 щодо умов віднесення даного спору до підвідомчості господарського суду;
- належні докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі;
- належні докази направлення відповідачам копії позовної заяви з доданими до неї документами (описи вкладення).
4. Роз'яснити позивачу, що у відповідності до ч. 3, 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Копію ухвали надіслати Опришку Олександру Леонідовичу за адресою: АДРЕСА_1 та за адресою: АДРЕСА_5 .
Суддя В.В.Тимошевська