ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.02.2021Справа № 910/17731/20
Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНОРО"
пр-кт Маяковського, буд. 68, оф. 233, м. Київ, 02232
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астек Сервіс"
вул. Гната Юри, 7, м. Київ, 03148
про стягнення 41 177,07 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНОРО" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астек Сервіс" (далі-відповідач) про стягнення 41 177,07 грн. заборгованості та штрафних санкцій за Договором №56СД19 від 01.04.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2020 відкрито провадження у справі №910/17731/20, постановлено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Означену ухвалу, направлено відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та отримано відповідачем 24.11.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105476360893.
Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/17731/20, однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв'язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.
Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Між ТОВ «Вінгс ЛТД», за договором - Постачальник, та ТОВ «АСТЕК-СЕРВІС», за договором - Покупець, було укладено Договір поставки №56СД19 від 01.04.2019.
Укладеним між постачальником та покупцем договором було обумовлено всі його істотні умови та підписано уповноваженими особами.
За вказаним договором поставки постачальник зобов'язався поставляти покупцю товар, а покупець зобов'язаний був його оплатити в строки визначені п. 5.2. Договору.
Так, у відповідності до п. 5.2. Договору - строк оплати поставленого товару становить - 21 календарний день, які обчислюються з моменту поставки товару. Інший строк сторонами обумовлений не був.
Адреса поставки: м. Київ, вул. ГНАТА ЮРИ, буд. 7 (додаток №1 до Договору поставки).
На виконання умов Договору постачальник поставив покупцю товар на загальну суму: 47 433,70 гривень.
23.08.2019р. за видатковою накладною №ОКв000148232 від 23.08.2019 поставлено товар на суму 25 238,50 грн.
05.09.2019р. за видатковою накладною №ОКв000148290 від 05.09.2019 поставлено товар на суму 12 893,32 грн.
11.09.2019р. за видатковою накладною №ОКв000148309 від 11.09.2019 поставлено товар на суму 9 301,88 грн.
Будь-яких претензій щодо якості поставленого товару, його кількості та асортименту від покупця до постачальника не надходило, а тому очевидно, що постачальник свої зобов'язання виконав у повному обсязі.
В свою чергу, обов'язок з оплати оставленого товару враховуючи умови, закріплені п. 5.2. Договору поставки, були обмежені для покупця наступними строками:
за видатковою накладною №ОКв000148232 від 23.08.2019 на суму 25 238,50 грн. оплата повинна була бути здійснена в строк до 13.09.2019 включно.
за видатковою накладною №ОКв000148290 від 05.09.2019 на суму 12 893,32 грн. оплата повинна була бути здійснена в строк до 26.09.2019 включно.
за видатковою накладною №ОКв000148309 від 11.09.2019 на суму 9 301,88 грн. оплата повинна була бути здійснена в строк до 02.10.2019 включно.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що у визначені Договором строки, оплату вартості поставленого товару, за зазначеними вище видатковими накладними, на загальну суму коштів в розмірі 47 433,70 гривень, покупець не здійснив, чим вчинив порушення умов Договору.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
На виконання умов Договору та заявки Позивач здійснив поставку товару, що підтверджується видатковими накладними №ОКв000148232 від 23.08.2019 на суму 25 238,50 грн.; видатковою накладною №ОКв000148290 від 05.09.2019 на суму 12 893,32 грн.; видатковою накладною №ОКв000148309 від 11.09.2019 на суму 9 301,88 грн.
Водночас, 29 листопада 2019 року між первісним постачальником - ТОВ «Вінгс ЛТД» (код ЄДРПОУ 42411188), покупцем - TOB «АСТЕК-СЕРВІС», та новим постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС УКРАЇНСЬКИХ ПРИВАТНИХ КОМПАНІЙ" (код ЄДРПОУ 42040276), в особі директора філії «ВІНАРА» ТОВ «АЛЬЯНС УКРАЇНСЬКИХ ПРИВАТНИХ КОМПАНІЙ» (код ЄДРПОУ ВП 43311037) в особі П'ятигорського Антона Львовича , що діяв на підставі Довіреності (копія довіреності додається), укладається Договір про заміну сторони у зобов'язанні від 29Л 1.2019, у відповідності до п. 1.1. якого - «За цим Договором Сторони домовились, що права та обов'язки Постачальника визначені Договором поставки №56СД19 від 01 квітня 2019 року, укладеним між Первісним постачальником та Покупцем, переходять до Нового Постачальника. За цим Договором Первісний Постачальник передає, а Новий Постачальник приймає на себе всі права та обов'язки, що належать Первісному постачальнику за Основним Договором».
Пунктом 1.2. Договору про зміну сторони у зобов'язанні передбачено, що Новий Постачальник одержує право замість Первісного Постачальника вимагати від Покупця належного виконання всіх зобов'язань за основним договором, а Покупець в свою чергу зобов'язаний виконати свої зобов'язання за Основним договором на користь Нового постачальника, в строк та на умовах передбачених Основним договором.
Пунктом 1.3. Договору про зміну сторони у зобов'язанні розмір грошових зобов'язань Покупця за основним договором визначений у розмірі 47 433,70 гривень.
Так, на виконання Договору про зміну сторони у зобов'язанні від 29.11.2019 Покупець 19 грудня 2019 року здійснює перерахування на поточний рахунок Нового постачальника в розмірі 10 000,00 грн. (копія платіжного доручення №1783 від 19.12.2019 додається). Жодних інших платежів Покупець на користь Нового постачальника не здійснював, а тому заборгованість Покупця за Договором поставки №56СД19 від 01.04.2019, після здійснення часткової оплати Новому постачальнику становила 37 433,70 гривень.
05 липня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС УКРАЇНСЬКИХ ПРИВАТНИХ КОМПАНІЙ" (код ЄДРПОУ 42040276), в особі директора філії «ВІНАРА» ТОВ «АЛЬЯНС УКРАЇНСЬКИХ ПРИВАТНИХ КОМПАНІЙ» (код ЄДРПОУ ВП 43311037) в особі П'ятигорського Антона Львовича , що діяв на підставі Довіреності, як Первісним кредитором, з Товариством з обмеженою відповідальністю «Віноро» (позивачем за даним позовом), як Новим кредитором, у відповідності до приписів закріплених ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України, укладається Договір про відступлення права вимоги, у відповідності до п. 1.1. якого «Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором поставки N 56СД19 від "01" квітня 2019 р. (далі - Основний договір), укладеним між Первісним кредитором та ТОВ "АСТЕК-СЕРВІС" 03148, м. Київ, ВУЛИЦЯ ГНАТА ЮРИ, будинок 7 код ЄДРПОУ 22968334 (в подальшому - Боржник)».
У відповідності до п. 1.2. та п. 1.3. Договору про відступлення права вимоги:
« 1.2. За цим Договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов'язань за Основним договором, а Боржник в свою чергу зобов'язаний виконати свої зобов'язання за Основним договором на користь Нового кредитора, в строк та на умовах передбачених Основним договором.
Після підписання даного Договору Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошових коштів в розмірі 37 433 (тридцять сім тисяч чотириста тридцять три) грн. 70 коп. (з ПДВ), а також усіх штрафних санкцій, передбачених Основним договором та чинним в Україні законодавством, а Боржник повинен здійснювати оплати за Основним договором Новому кредитору».
За твердженням позивача, котре підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем, боржника - ТОВ "АСТЕК-СЕРВІС", про укладання Договору про відступлення права вимоги від 05.07.2020р. було повідомлено рекомендованим поштовим відправленням №0406005798341 від 18.08.2020р. з описом вкладенням, шляхом направлення Заяви- повідомлення від 10.07.2020 та засвідченої копії договору про відступлення права вимоги.
За твердженням позивача, котре не спростоване відповідачем, станом на день подання позову зобов'язання з оплати суми у розмірі 37 433,70 грн. перед Новим кредитором (ТОВ «Віноро») відповідачем не виконано. Вказане відповідачем не заперечується.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Також позивачем заявлено до стягнення із відповідача штрафу - 3 743,37 грн. на підставі п.7.3. Договору.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 7.3. Договору поставки №56СД19 від 01.04.2019 сторони погодили, що за несвоєчасну оплату поставленого товару передбачений штраф в розмірі 10% від вартості несвоєчасно оплаченого товару.
Суд, перевіривши наведений у позовній заяві розрахунок зазначає, що належною до стягнення з відповідача є сума штрафу у розмірі 10 % від вартості несвоєчасно оплаченого товару, а саме - 3 743,37 грн.
Таким чином вимога про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 10 % від вартості несвоєчасно оплаченого товару підлягає задоволенню.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.
Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав, жодного заперечення проти позову не навів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астек Сервіс" (вул. Гната Юри, 7, м. Київ, 03148; код ЄДРПОУ 22968334) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНОРО" (пр-кт Маяковського, буд. 68, оф. 233, м. Київ, 02232; код ЄДРПОУ - 43304166) основного боргу у розмірі 37 433 грн 70 коп., 10% штрафу у розмірі 3 743 грн.37 коп. та судового збору у розмірі 2102 грн 00 коп..
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Суддя М.О. Лиськов