ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
попереднього засідання
м. Київ
01.02.2021Справа № 910/13907/20
За заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Суддя: Мандичев Д.В.
секретар судового засідання Судак С.С.
Представники учасників:
від боржника - Рибіцька Ю.Б.,
керуючий реструктуризацією - Горлатий О.В.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2020 заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність було залишено без руху, встановлено заявнику строк сім днів з дня вручення цієї ухвали на усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
05.10.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про усунення недоліків, встановлених ухвалою Господарського суду від 15.09.2020, залучено до матеріалів справи належні докази.
09.10.2020 до суду надійшла заява арбітражного керуючого Микитюка А.І. про участь у справі про неплатоспроможність.
12.10.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Бандоли О.О. про участь у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 № 910/13907/20 заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 11.11.2020, визначених автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражних керуючих Білика Ю.М., Бандолу О.О. та Микитюка А.І. зобов'язано подати заяви про участь у справі.
26.10.2020 до суду надійшла заява арбітражного керуючого Білика Ю.М. про участь у справі про неплатоспроможність.
09.11.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Микитюка А.І. про участь у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.11.20 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ). Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за номером 65474 від 17.11.2020. Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Білика Юрія Миколайовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 17.06.2013 № 1169). Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 13.01.2021.
27.11.2020 до суду надійшло повідомлення Державної прикордонної служби України по справі.
14.12.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Акціонерного товариства "Альфа-Банк" з грошовими вимогами до боржника на суму 20 629 494,46грн.
14.12.2020 до суду надійшов звіт керуючого реструктуризацією про результати розгляду вимог кредиторів.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.12.2020 прийнято заяву Акціонерного товариства "Альфа-Банк" про визнання кредитором боржника на суму 20 629 494,46 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 13.01.2021.
13.01.2021 до суду надійшло клопотання керуючого реструктуризацією про відкладення розгляду справи.
13.01.2021 до Господарського суду м. Києва надійшли документи керуючого реструктуризацією по справі.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.01.2021 відкладено розгляд справи у попередньому засіданні на 01.02.2021.
27.01.2021 до Господарського суду м. Києва надійшов звіт арбітражного керуючого Білика Ю.М.
01.02.2021 до суду надійшло клопотання Акціонерного товариства "Альфа-Банк" про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 01.02.2021 судом проведено попереднє засідання та встановлено наступне.
У відповідності до ч.1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Відповідно до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Відповідно до ч.4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду,зокрема, зазначаються: 1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 14 днів з дня постановленої ухвали; дата засідання господарського суду, яке має відбутись не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Статтею 133 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів за зобов'язаннями боржника, забезпеченими заставою майна фізичної особи, задовольняються за рахунок такого майна.
Кошти, отримані від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, після покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем цього майна, та сплати додаткової винагороди арбітражного керуючого відповідно до положень статті 30 цього Кодексу використовуються виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які таке майно забезпечує.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами;
3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Так, за наслідками дослідження заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника, визнанню кредитором фізичної особи ОСОБА_1 підлягає:
Акціонерне товариство «Альфа-Банк»
Із заяви Акціонерного товариства «Альфа-Банк» слідує, що у боржника існує заборгованість у розмірі 20 629 494,46 грн.
Звертаючись із заявою про визнання кредиторських вимог, Банк зазначає, що 30.10.2007 між АКБ СР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», та ОСОБА_1 (позичальник) був укладений договір кредиту № 08-038/520, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 348 750,00 дол. США, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 13,0 % річних та кінцевим терміном користування коштами до 30.10.2017.
Відповідно до п.п. 1.1.1 вказаного договору починаючи з місяця, що слідує за місяцем надання кредиту, позичальник щомісячно до 30 числа кожного місяця рівними частинами сплачує кредитору суму грошових коштів, яка включає заборгованість за кредитом і проценти за користування кредитом у розмірі 5 246,78 дол. США.
У редакції договору від 30.08.2010 про внесення змін до договору сторони погодили внести зміни до пункту 1.1.1 щодо погашення кредиту до 20 числа (включно) кожного місяця, починаючи з серпня 2010 року.
За пунктом 1.2 кредитного договору кредитні кошти банк надав позичальнику на придбання пакету дисконтних, цільових, безпроцентних облігацій (код випуску UA 400013528) у без документарній формі та у кількості, що становить 174375 штук, що емітовані у без документарній формі ТОВ «Фінансова компанія ВАТ «АК «Київреконструкція», що надають право на отримання у власність незакінченого будівництвом нежитлового приміщення, цільове призначення якого - дизайн-студія будівельний №3, що розташоване на першому поверсі, загальною проектною площею 279,0 кв. м, яке будується за адресою: АДРЕСА_2 , згідно з договором купівлі-продажу облігацій №3-5/1/36/2007-К від 21.08.2007 року, що укладений між ВАТ «АК «Київреконструкція» при посередництві професійного торгівця цінними паперами ТОВ «Т.Н.Т» та позичальником.
Згідно з пунктом 1.3 кредитного договору в якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення зобов'язань за цим договором, кредитор укладає іпотечний договір та договір застави цінних паперів.
Надання кредиту, відповідно до пункту 2.1 договору, здійснюється шляхом видачі позичальнику готівкових грошей в іноземній валюті (долари США) з наступною їх конвертацією (обміном) через операційного касу кредитора в гривні та прийняттям суми в гривнях для перерахування на цілі, визначені пунктом 1.2 цього договору.
На виконання пунктів 3.3.8 кредитного договору позичальник зобов'язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредиту в порядку, визначеному п.п. 2.4., 2.5 цього договору.
Згідно з пунктами 2.4, 2.4.4 кредитного договору (в редакції договору від 30.08.2010 про внесення змін) нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на суму фактичної заборгованості за кредитом у валюті кредиту за методом факт/360. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту. Сплата процентів здійснюється щомісячно у валюті наданого кредиту не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом у повній сумі.
Пунктом 4.2 договору сторони погодили, що в разі прострочення терміну сплати комісії за дострокове погашення кредиту (частини кредиту), строків сплати процентів, визначених пунктом 2.4 договору, а також прострочення строків повернення кредиту, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 1 % від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період.
У забезпечення виконання зобов'язань позичальником за договором кредиту від 30.10.2007 № 08-038/520 між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено договір застави від 30.10.2007 № 02-038/943 цінних паперів - пакет безпроцентних іменних облігацій, який становить 348 750 шт., які емітовані у бездокументарній форсі номінальною вартістю 11,25 грн., загальною вартістю 3 923 437,50 грн.
Згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна 20.07.2015 державним реєстратором Мироною О.М. Хмельницької філії Державного підприємства «Національні інформаційні системи» внесено запис про заборону відчуження рухомого майна ОСОБА_1 - цінних паперів, на підставі договору застави від 30.10.2007 № 02-038/943; обтяжувач - АТ «Альфа-банк».
Банк, посилаючись на те, що позичальник порушив строки повернення кредиту та процентів, що встановлені кредитним договором, вказує на наявність у позичальника заборгованості перед Банком станом на 17.11.2020 у розмірі 733 823,33 дол. США (еквівалентно 20 629 494,46 грн.), з яких: 297 151,18 дол. США заборгованість по кредиту (еквівалентно 8 353 513,97 грн.), 323 532,59 дол. США відсотки за кредитом (еквівалентно 9 095 148,17 грн.), 54 254,85 дол. США пені за несвоєчасне повернення кредиту (еквівалентно 1 525 212,34 грн.), 58 893,71 дол. США пені за несвоєчасну сплату відсотків (еквівалентно 1 655 619,98 грн.).
Боржник у поданій до суду заяві грошові вимоги АТ «Альфа-банк» визнав частково, окрім нарахованої після пред'явлення вимоги про повернення кредитних коштів пені. Боржник також зазначив, що право нараховувати передбачені договором проценти та неустойку припиняється після визначеного договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Укладений між Банком та ОСОБА_1 договір кредиту № 08-038/520 від 30.10.2007 за своєю правовою природою є кредитним договором, до положень якого також застосовуються приписи Цивільного кодексу України щодо позики.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2 статті 1050 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 ГК України).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до приписів статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Унаслідок прострочення виконання ОСОБА_1 свого обов'язку щодо повернення суми запозичених коштів ПАТ «Укрсоцбанк» звертався до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом про стягнення заборгованості, процентів та пені за кредитним договором.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 12.08.2014 у справі № 760/13253/14-ц позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто за договором кредиту від 30.10.2007 № 08-038/520 станом на 23.01.2014 заборгованість на загальну суму 409 573,63 доларів США, що еквівалентно 3 273 722,03 грн., з яких: 2 375 129,38 грн. - заборгованість за кредитом; 734 444,98 грн. - заборгованість за відсотками; 85 148,55 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 78 999,12 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків.
Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За таких обставин, судом вважаються обґрунтованими підтверджені судовими рішеннями у справі № 760/13253/14-ц суми боргу ОСОБА_1 за договором кредиту від 30.10.2007 № 08-038/520 у сумі 409 573,63 доларів США (еквівалент станом на 17.11.2020 становить 11 513 933,88 грн.).
У той же час судом враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні.
Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень («що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності»).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) та постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/23028/17.
Отже, звернувшись із позовом до Солом'янського районного суду м. Києва, Банк реалізував своє право кредитора на дострокове повернення всієї суми кредиту та здійснив заміну в односторонньому порядку строку виконання кредитного зобов'язання. При цьому, як встановлено судом у межах справи № 760/13253/14-ц, вимога про дострокове стягнення кредиту направлена Банком на адресу позичальника 30.01.2014 року.
Таким чином, нарахування Банком пені в розмірі 324 258,70 дол. США (що станом на 17.11.2020 еквівалентно 9 115 560,57 грн.) здійснено поза межами строку дії кредитного договору та звернення Банку до позичальника з вимогою щодо дострокового стягнення всієї суми кредиту.
Відповідно до cтатті 572 ЦК України, у силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Частиною першою статті 583 ЦК України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель); відповідні положення наведено також у частині другій статті 11 Закону України "Про заставу", за якою заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).
Згідно зі статтею 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
За змістом частини першої статті 584 ЦК України, частини першої статті 12 Закону України "Про заставу" у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.
За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором застави (частина друга статті 589 ЦК України, стаття 19 Закону України "Про заставу").
Статтею 572 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави, кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставного майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст. 589 Цивільного кодексу України, за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч.2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.
Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку про те, що вартість предмета застави, в тому числі і розмір вимог заставного кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, визначаються у розмірі вартості предмета застави, який визначений між кредитором та боржником у договорі застави.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідні вимоги за договором кредиту від 30.10.2007 № 08-038/520 є забезпеченими на суму 3 923 437,50 грн. відповідно до заставної вартості цінних паперів згідно з договором застави від 30.10.2007 № 02-038/943.
Такий висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладений 15.05.2018 в постанові у справі №902/492/17, оскільки з набранням чинності Кодексу України з процедур банкрутства (з 21.10.2019) порядок визначення забезпечених вимог було конкретизовано законодавцем в ч. 2 ст. 45 Кодексу та визначено, що кредитор є забезпеченим лише в частині вартості предмета застави.Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду №905/2028/18 від 17.06.2020 року.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання Акціонерного товариства «Альфа-банк» кредитором боржника на суму 11 518 137,88 грн., з яких: 3 923 437,50 грн. - вимоги, забезпечені заставою майна боржника, 7 013 176,26 грн. - вимоги другої черги, 577 320,12 грн. - вимоги третьої черги.
Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 204,00 грн.
У задоволенні решти вимог у розмірі 9 115 560,58 грн. суд дійшов обґрунтованого висновку відмовити.
З огляду на викладене, суд вважає за доцільне закінчити попереднє засідання.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 45, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Визнати кредитором у справі № 910/13907/20 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 :
- Акціонерне товариство «Альфа-Банк» з грошовими вимогами на суму 11 518 137,88грн., з яких 4 204,00грн.- витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 3 923 437,50грн.-вимоги забезпечені заставою майна боржника, 7 013 176,26грн.-вимоги другої черги, 577 320,12грн.-вимоги третьої черги;
2. Зобов'язати керуючого реструктуризацією сформувати реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
3. Зобов'язати керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 24.02.2021
4. Керуючому реструктуризацією боржника строк до 10.03.2021 подати до Господарського суду м. Києва плану реструктуризації боргів боржника.
5. Визначити дату проведення судового засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 15.03.21 о 11:30. Засідання відбудеться у приміщені господарського суду м. Києва в залі судових засідань № 5 (корпус Б).
6. Відмовити Акціонерному товариству «Альфа-Банк» у визнанні кредитором на суму 9 115 560,58грн.
7. Ухвалу направити учасникам провадження у справі та керуючому реструктуризацією.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена.
Повний текст ухвали складено 15.02.2021.
Суддя Д.В. Мандичев