ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.02.2021Справа № 910/2042/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Cпичака О.М. розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвесткомм» (02140, м. Київ, вул. Вишняківська, 8-А, офіс 187)
до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13)
про визнання протиправним та скасування наказу та зобов'язання вчинити дії.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвесткомм» звернуолсь до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасувати наказу Міністерства юстиції України №4451/5 від 23.12.2020 року «Про задоволення скарги» та зобов'язання вчинити дії щодо відновлення скасованих реєстраційних дій (скасування записів про їх скасування).
Вказана позовна заява з доданими до неї документами сформована заявником в системі "Електронний суд" 10.02.2021 та зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" за вх. № 2042/21.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2020 для розгляду позовної заяви в електронній формі визначено суддю Спичака О.М.
Так, згідно статті 1 Господарського процесуального кодексу України, господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Як вказано у частині 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами статті 6 Господарського процесуального кодексу України, у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше трьох днів з дня їх надходження до суду переводяться у електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
У разі неможливості розгляду справи судом в електронній формі з технічних причин більше п'яти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, справа розглядається за матеріалами в паперовій формі, для чого матеріали справи невідкладно переводяться в паперову форму у порядку, встановленому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції, або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
Несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.
Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.
Відповідно до пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:
- подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (п.п. 17.1 п. 17);
- Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Таке оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи опубліковано 01.12.2018 в газеті "Голос України" № 229 (6984).
Разом з тим, 01.03.2019 у періодичному виданні "Голос України" (№ 42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення про відкликання ДСА України оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 01.12.2018) щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Так, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 01.12.2018).
Визначено, що після публікації цього оголошення зміни, передбачені Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", пов'язані з початком функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), не набувають чинності.
Тобто, функціонування роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи відтерміновано, а відповідно, до початку її функціонування подання процесуальних документів та інших документів, доказів здійснюється в паперовій формі, тоді як позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвесткомм» до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу та зобов'язання вчинити дії і додані до неї документи подані в електронній формі.
Зазначені висновки знайшли свої відображення і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 №145/1330/17.
В свою чергу, Верховний Суд у складі КАС та КГС вирішував спірні питання покладення на позивача обов?язку у разі звернення з позовною заявою в електронній формі з обов'язковим її скріпленням власним електронним підписом учасника справи та поданням такого документу через Електронний кабінет подати таку позовну заяву ще і в паперовій формі.
Судовими рішеннями КАС ВС і КГС ВС було визначено можливість і необхідінсть застосування підсистеми "Електронний суд" пілотними судами.
Разом з тим, суд зазначає, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням ЄСІТС, за винятком випадків, визначених Кодексом.
Так, наказом Державної судової адміністрації України від 22 грудня 2018 року №628, на який посилались касаційні суди, запроваджено тестову експлуатацію підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах), під час якої усі місцеві та апеляційні суди у ході тестового режиму експлуатації підсистеми зобов'язано дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 у відповідній редакції (далі - Положення №30).
Відповідно до пункту 2.3 рішення Ради суддів України від 12 квітня 2018 року №16 передбачено, що ряд норм Положення №30, у тому числі і розділ XI (Підсистема «Електронний суд»), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом ДСА України.
У подальшому, наказом Державної судової адміністрації України від 01 червня 2020 року №247 запроваджено з 01.06.2020 тестову експлуатацію підсистеми "Електронний суд" та "Електронний кабінет" у всіх місцевих та апеляційних судах України (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду (далі - пілотні суди).
Пунтком 2 Наказу 247 визначено пілотним судам у ході проведення дослідної експлуатації Підсистем керуватися вимогами, визначеними в Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (із змінами), у частині функціонування Підсистем.
Відповідно до п. 3 Наказу, Державному підприємству "Центр судових сервісів"
(Нетишенській О. І.), як адміністратору відкритого середовища ЄСІТС, у
процесі дослідної експлуатації Підсистем визначено забезпечити:
3.1. Технічне супроводження та адміністрування Підсистем.
3.2. Спільно з Державним підприємством "Інформаційні судові системи"
проведення навчань працівників апаратів пілотних судів з питань організації
роботи з Підсистемами.
3.3. Доопрацювання, оновлення та підтримку в актуальному стані
інформаційних матеріалів (інструкцій, відеороликів тощо) з питань організації
роботи з Підсистемами.
3.4. Оновлення та підтримку в актуальному стані інформації в Базі знань,
розміщеній за посиланням: https://wiki.court.gov.ua (для пілотних судів).
3.5. Опрацювання пропозицій щодо вдосконалення роботи Підсистем, отриманих від пілотних судів та інших користувачів.
Аудит стану впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) виявив суттєві недоліки, що є загальновідомою обставиною.
Відповідно до пп.15 ч.1 розділу ІІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затв. Рішенням Ради суддів України 26.11.2010 року № 30 у подальших редакціях електронний кабінет - захищений веб-сервіс, за допомогою якого забезпечується взаємодія авторизованого користувача з АСДС у режимі реального часу. Порядок реєстрації та роботи з електронним кабінетом встановлюється адміністратором.
Водночас, на даний час робота підсистеми "Електронний суд", "Електронний кабінет" з боку суду (судді) уможливлює лише отримання електронного документу (заяви по суті/з процесуальних питань), виготовлення паперового примірника (роздрукувати) та надсилання виготовленого у АСДС "ДСС" процесуального документу на адресу ЄДРСР та офіційну електронну адресу учасника процесу (у разі якщо проведено його реєстрацію і авторизацію) без можливості встановлення/перевірки факту його надсилання та вручення учасникам справи.
Необхідінсть же виготовлення судом документів на паперових носіях для формування справи та необхідності надсилання процесуальних документів учасникам для їх належного повідомлення покладає додаткове навантаження на видаткову частину бюджету, який критично недофінасований, що також є загальновідомою обставиною.
За таких обставин Державним підприємством "Центр судових сервісів" допоки не забезчено належне функціонування Підсистеми на рівні формування справи, підтвердження вручення процесуальних документів, що унеможливлює виконання приписів ст. 2 та 13 ГПК України.
Отже, суд зазначає, що позивачу необхідно подати суду позовну заяву та додані до неї додатки (в разі якщо до матеріалів справи долучаються копії, вони повинні бути належним чином засвідчені), в порядку Розділу IIІ Господарського процесуального кодексу України із додержанням вимог, передбачених статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік документів, що подаються до позовної заяви, зокрема вказано, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270 грн 00 коп.
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено дві немайнові вимоги, а саме:
- про визнання протиправним та скасувати наказу Міністерства юстиції України №4451/5 від 23.12.2020 року «Про задоволення скарги»
- зобов'язання вчинити дії щодо відновлення скасованих реєстраційних дій (скасування записів про їх скасування).
З огляду на вищезазначене положення Закону України "Про судовий збір", розмір судового збору за подання позивачем до Господарського суду міста Києва вказаної позовної заяви про визнання недійсними результатів переговорної процедури та визнання недійсним договору становить 4 540, 00грн.
Проте, при перевірці надходження до державного бюджету сплаченого Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвесткомм» судового збору, судом встановлено, що позивачем сплачено лише 2270, 00 грн.
Таким чином, судом встановлено, що позивач не виконав вимоги вказаних норм, оскільки до позовної зави не було додано докази в підтвердження сплати судового збору у встановленому Законом розмірі.
Відповідно до частин 1, 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвесткомм» підлягає залишенню без руху.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст. 233, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвесткомм» залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - не пізніше 5 днів з дня вручення зазначеної ухвали.
3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання:
- позовної заяви в порядку Розділу IIІ Господарського процесуального кодексу України із додержанням вимог, передбачених статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
- подання документу, який підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі; надати докази його направлення відповідачу.
4. Відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Спичак О.М.