Справа № 909/240/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
11.02.2021 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі судового засідання Сегін І. В., за участю представника позивача адвоката Созоника В. В., відповідача Кузіва М. О. та представника відповідача адвоката Томина С. В., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 909/240/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Центр ділового співробітництва "Фортуна" про стягнення з фізичної особи-підприємця Кузіва Мирослава Орестовича 493 700 грн 00 коп. збитків, здійснення демонтажу частково змонтованої дитячої ігрової зони та звільнення приміщення від демонтованих частин.
В березні 2019 р. ТОВ "ЦДС "Фортуна" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з ФОП Кузіва М. О. 493 700 грн 00 коп., з яких 265 700 грн - сплачений аванс і 228 000 грн - завдані збитки та здійснення демонтажу частково змонтованої ігрової зони і звільнення приміщення від демонтованих частин (складових та комплектуючих) дитячої ігрової зони. В обґрунтування позовних вимог ТОВ "ЦДС "Фортуна" зазначило, що відповідач всупереч умовам договору підряду на виготовлення та монтаж дитячої ігрової зони від 21 червня 2018 р., у строк до 11 жовтня 2018 р. не виконав належним чином погоджені договором роботи, у зв'язку з чим 17 грудня 2018 р. йому було направлено претензію № 17/12-п з повідомленням про відмову від зазначеного договору, вимогою відшкодувати збитки і демонтувати ігрову зону. Також позивач зазначив, що внаслідок порушення відповідачем строку виконання робіт за вказаним договором, ТОВ "ЦДС "Фортуна" порушило свої зобов'язання за договором оренди нежитлових приміщень від 31 серпня 2018 р. № 1-Д, укладеним між ним і ФОП Василик Т. М. щодо передачі в оренду приміщення із змонтованою дитячою ігровою зоною у повній відповідності з умовами договору підряду від 21 червня 2018 р. у строк до 11 грудня 2018 р., у зв'язку з чим сплатило передбачений договором оренди штраф у сумі 228 000 грн.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 20 червня 2019 р., залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 23 вересня 2019 р., зазначений позов було задоволено у повному обсязі.
20 травня 2020 р., Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалив постанову, якою зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 909/240/19 передано на розгляд судді Ткаченко І. В.
30 червня 2020 р., суд прийняв дану справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 21 липня 2020 р. та встановив сторонам строк на подання письмових пояснень з урахуванням висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, що викладені у постанові від 20 травня 2020 р. у цій справі - п'ятнадцять днів з моменту отримання ухвали.
13 липня 2020 р., до суду надійшли письмові пояснення ФОП Кузіва М. О., із змісту яких вбачається, що відповідач щодо позову заперечує, при цьому зазначає, що договір оренди нежитлового приміщення від 31 серпня 2018 р. № 1Д, за порушення умов якого позивач сплатив штраф у сумі 228 000 грн, є неукладеним, оскільки об'єкт оренди не був переданий у користування; відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення суми збитків відповідно до статей 849 і 22 ЦК України, оскільки відсутні докази неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань із надання (виготовлення) монтажу дитячої ігрової зони; сума авансу, яка складалася з двох платежів, сплачена позивачем відповідачу як передоплата на придбання необхідних для ігрової кімнати матеріалів та обладнання не є збитками і не підлягає стягненню з відповідача. Крім того, зазначив, що перерахування позивачем авансу на суму 22 300 грн після закінчення строку виконання відповідачем повного обсягу монтажних робіт (26 листопада 2018 р.), є підставою вважати, що прострочення боржника не настало, оскільки несплата кредитором даної суми унеможливлювала виконання відповідачем зобов'язань за договором у встановлений у ньому строк.
20 липня 2020 р., представник позивача через канцелярію суду подав письмові пояснення та заперечення щодо письмових пояснень відповідача, в яких зазначив, що відповідачем не виконано роботи по виготовленню та монтажу дитячої ігрової зони у строки встановлені договором підряду від 21 червня 2018 р., відповідно позивачем правомірно направлено лист-претензію про відмову від договору на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України та вимогу про відшкодування заподіяних збитків і звільнення приміщення від демонтованих частин (складових та комплектуючих) дитячої ігрової зони. Також вказав на те, що в діях відповідача є склад цивільного правопорушення і позивач правомірно заявляє до стягнення 493 700 грн завданих збитків. Крім того, зазначив, що твердження відповідача, викладені в письмових поясненнях є безпідставними та необґрунтованими.
В судовому засіданні, 14 серпня 2020 р., суд долучив до матеріалів справи наданий відповідачем лист ТОВ "ЦДС "Фортуна", в якому позивач повідомив йому, що дитяча ігрова зона, яка монтувалася ФОП Кузівим М. О. на підставі договору підряду на виготовлення та монтаж дитячої ігрової зони від 21 червня 2018 р., повністю демонтована.
14 серпня 2020 р., протокольною ухвалою суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 25 вересня 2020 р.
25 вересня 2020 р., суд оголосив перерву до 25 вересня 2020 р., а 25 вересня 2020 р., відклав розгляд справи на 10 грудня 2020 р.
10 грудня 2020 р., суд оголосив перерву до 22 грудня 2020 р., однак в цей день судове засідання не відбулося у зв'язку з самоізоляцією секретаря судового засідання Сегін І. В.
29 грудня 2020 р., суд призначив розгляд справи на 09 лютого 2020 р.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення учасників справи, суд
21 червня 2018 р., ТОВ "ЦДС "Фортуна" (замовник) та фізична особа-підприємець Кузів М. О. (виробник) уклали договір підряду на виготовлення та монтаж дитячої ігрової зони (Договір), відповідно до п. 1.1 якого виробник зобов'язується виконати роботи з виготовлення та монтажу дитячої ігрової зони, а замовник зобов'язується прийняти належно виконані роботи та оплатити їх загальну вартість (ціну робіт), в порядку та на умовах визначених цим договором.
Згідно з п. 1.2 Договору, результат виконаних за ним робіт: дитяча ігрова зона, що являє собою комплекс виготовлених та змонтованих у місці монтажу взаємопов'язаних між собою складових частин, який за своїм складом (комплектуючими, матеріалами, фурнітурою, аксесуарами, лако-фарбовим покриттям), своїми технічними характеристиками (розмірами, кресленнями, вогнестійкістю, навантаженнями тощо) та своїм дизайном (кольором, тонуванням, декоруванням, формами тощо) повинен:
- відповідати, погодженим стронами: Специфікації - додатку № 1 до Договору; Дизайн-проекту дизайн студії "3600" (виконавець ФОП Бойко Юрій Володимирович, РНОКПП - НОМЕР_1 ) - додатку № 2 до Договору та Кошторису - додатку № 3 до Договору;
- бути відповідним, придатним та безпечним до експлуатації за цільовим призначенням - використовуватися для організації та забезпечення дозвілля, розваг та ігор для дітей.
В п. 3.1 Договору визначено, що загальна вартість (ціна) робіт становить 288 000 грн.
За змістом п. 2.2 Договору, строк виконання повного обсягу робіт з виготовлення та монтажу дитячої ігрової зони становить 107 календарних днів та обчислюється з моменту сплати замовником в користь виробника авансу, передбаченого в пп. 3.3.1 Договору.
Строк виконання виробником всього обсягу робіт за цим договором продовжується (і таке продовження не потребує додаткового погодження сторонами) пропорційно на кількість календарних днів прострочки у наступних випадках:
- у випадку прострочення сплати замовником авансових платежів за цим договором;
- у випадку прострочення зі сторони замовника у наданні виробнику схеми скритих комунікацій в місці монтажу (водопостачання та водовідведення, електропостачання, теплопостачання, сигналізація вентиляція);
- у випадку прострочення зі сторони замовника у надані виробнику вільного доступу до місця монтажу;
- у випадку прострочення зі сторони замовника в усуненні недоліків приміщень місця монтажу, які виявлені виробником за результатами первинного обміру приміщень або недоліків, які виникли внаслідок виконання замовником додаткових робіт у приміщеннях місця монтажу після здійснення виробником первинного обміру.
Відповідно до пп. 3.3.1 Договору, аванс в розмірі 243 400 грн сплачується на користь виробника не пізніше як протягом трьох банківських днів з моменту укладення цього Договору.
Аванс в розмірі (1/2) половини несплаченого залишку від загальної вартості (ціни) робіт за цим договором сплачується в користь виробника не пізніше як протягом трьох банківських днів з моменту отримання замовником повідомлення виробника про готовність до монтажу та огляд замовником готових комплектуючих виробів ігрової зони на складі виробника (пп. 3.3.2 Договору).
Згідно з п. 7.2 Договору, договір набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
26 червня 2018 р., на виконання умов пп. 3.3.1 Договору, ТОВ "ЦДС "Фортуна" сплатило ФОП Кузіву М. О. аванс у сумі 243 400 грн, що підтверджується даними платіжного доручення № 310 від 26 червня 2018 р.
26 листопада 2018 р., позивач сплатив відповідачу другу частину авансу в сумі 22 300 грн.
17 грудня 2018 р., позивач направив відповідачу претензію про відмову від договору підряду на виготовлення та монтаж дитячої ігрової зони від 21 червня 2018 р. та вимогою відшкодувати у семиденний строк заподіяні збитки у розмірі сплачених авансових платежів на загальну суму 265 700 грн, здійснити демонтаж частково змонтованої ігрової зони та звільнити від демонтованих частин (складових і комплектуючих) дитячої ігрової зони приміщення третього поверху будівлі по вул. Бельведерській, 2А у м. Івано-Франківську.
31 серпня 2018 р., ТОВ "ЦДС "Фортуна" (орендодавець) та ФОП Василик Т. М. (орендар) уклали договір оренди нежитлових приміщень № 1-Д, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язався передати до 11 грудня 2018 р., а орендар зобов'язався прийняти в оренду приміщення загальною орендованою площею 169,9 м2, які розміщені на третьому поверсі будівлі по вул. Бельведерській, 2А в м. Івано-Франківську. У приміщенні на момент передачі в оренду мала бути змонтована дитяча ігрова зона у повній відповідності до умов договору підряду від 21 червня 2018 р., укладеного між ТОВ "ЦДС "Фортуна" і ФОП Кузівим М. О.
19 лютого 2019 р., за порушення умов договору оренди щодо передачі ФОП Василик Т. М. в оренду приміщення у визначеному договором стані та у встановлений ним строк, ТОВ "ЦДС "Фортуна" сплатило ФОП Василик Т. М. штраф в розмірі 228 000 грн, що підтверджується даними, зазначеними в платіжному дорученні від 19 лютого 2019 р. № 431.
Отже, предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України завданих збитків, здійснення демонтажу частково змонтованої дитячої ігрової зони та звільнення приміщення від демонтованих частин.
За змістом положень ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Положеннями ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
У статті 849 ЦК України визначено права замовника під час виконання роботи. Так, згідно з частиною 1 цієї норми, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.
Відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України (яку визначено позивачем як підставу цього позову), якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (ч. 3 ст. 849 ЦК України).
За змістом ч. 4 ст. 849 цього Кодексу, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Отже, у статті 849 ЦК України передбачено три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду, а саме: - підрядник несвоєчасно розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (ч. 2); - очевидність для замовника невиконання роботи належним чином та невиконання підрядником у визначений замовником строк вимоги про усунення недоліків (ч. 3); - відмова замовника від договору до закінчення робіт із виплатою підрядникові плати за виконану частину робіт та відшкодуванням збитків, завданих розірванням договору (ч. 4). Відповідно, правові наслідки відмови замовника від договору підряду на підставі ст. 849 ЦК України є різними.
Аналогічний правовий висновок наведено у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 16 березня 2020 р. у справі № 910/205/19.
Законність відмови замовника від договору підряду на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України у разі недоведення порушень умов договору підряду з боку підрядника не може бути виправдана безумовним правом замовника відмовитися від договору підряду на підставі ч. 4 цієї статті.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 вересня 2019 р. у справі № 911/1433/18.
Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Для вирішення питання про наявність підстав для відшкодування збитків необхідно встановлювати наявність у діях винної особи чотирьох елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки заподіювача шкоди, причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Так, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій в цій справі, Верховний Суд у своїй постанові від 20 травня 2020 р. зазначив, що для правильного вирішення даного спору, суду необхідно з'ясувати обставини виникнення у замовника (позивача) права на відмову від договору підряду, яке відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України не є безумовним і пов'язано із діями підрядника (своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим), з урахуванням умов укладеного між сторонами договору підряду та, відповідно, встановити наявність чи відсутність підстав для стягнення збитків.
За змістом ч. 2 ст. 849 ЦК України, на підставі якої ТОВ "Фортуна" заявлено позовні вимоги, передбачено право замовника на відмову від договору підряду лише за наявності конкретно визначеної законодавством умови, зокрема, коли підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим.
В ч. 1 ст. 846 ЦК України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Так, в п. 2.2 укладеного між сторонами Договору визначено, що строк виконання повного обсягу робіт з виготовлення та монтажу дитячої ігрової зони становить 107 календарних днів та обчислюється з моменту сплати замовником в користь виробника авансу, передбаченого пп. 3.3.1 цього Договору.
В свою чергу, згідно з пп. 3.3.1 Договору, аванс в розмірі 243 400 грн сплачується на користь виробника не пізніше як протягом трьох банківських днів з моменту укладення цього Договору.
Аналіз змісту наведених п. 2.2 та пп. 3.3.1 укладеного між сторонами Договору свідчить, що початок виконання робіт за цим Договором пов'язувався саме зі сплатою авансу в розмірі 243 400 грн.
Із змісту наявних в матеріалах справи документів вбачається, що на виконання умов пп. 3.3.1 Договору, позивач 26 червня 2018 р. сплатив авансовий платіж в розмірі 243 400 грн, відтак, строк виконання підрядником робіт (107 календарних днів з моменту сплати замовником виробнику авансу, передбаченого в пп. 3.3.1 Договору) розпочався 27 червня 2018 р. та завершився 11 жовтня 2018 р.
Таким чином, виходячи із змісту положень ч. 2 ст. 849 ЦК України, позивач мав право відмовитися від договору підряду на підставі цієї норми (якщо відповідач вчасно не розпочав роботу або виконував її настільки повільно, що закінчення її у строк стало явно неможливим), виключно до закінчення встановленого договором строку виконання робіт, тобто до 11 жовтня 2018 р. Натомість, позивач звернувся до відповідача із претензію про відмову від договору підряду лише 17 грудня 2018 р., а саме після закінчення цього строку.
При цьому суд також бере до уваги, що позивач перерахував відповідачу другу частину авансового платежу 26 листопада 2018 р., тобто після закінчення встановленого договором строку виконання робіт, що свідчить про відсутність у нього наміру відмовлятися від договору підряду.
Враховуючи наведене, а також те, що позивач доказів звернення до відповідача з вимогою про відмову від договору підряду у встановлений договором строк виконання робіт суду не надав, й в матеріалах справи такі докази відсутні, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача збитків на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України. Тож в позові ТОВ "ЦДС "Фортуна" слід відмовити повністю.
Витрати позивача по сплаті судового збору, згідно з положеннями ст. 129 ГПК України, суд покладає на позивача.
Керуючись статтями 129, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
у позові товариства з обмеженою відповідальністю "Центр ділового співробітництва "Фортуна" про стягнення з фізичної особи-підприємця Кузіва Мирослава Орестовича 493 700 грн 00 коп. збитків, здійснення демонтажу частково змонтованої дитячої ігрової зони та звільнення приміщення від демонтованих частин - відмовити повністю.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, - покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І. В. Ткаченко
Повний текст рішення складено 15 лютого 2021 р.