номер провадження справи 17/153/20
08.02.2021 Справа № 908/2283/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л.
при cекретарі судового засідання Шульгіна А.А.
розглянувши матеріали скарги ТОВ "ІНЖЕНЕРНО-ПРОЕКТНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "СПЕЦЗАХИСТ" від 27.01.21 на дії приватного виконання ОСОБА_1 в частині не зняття арешту з коштів на рахунку який використовуються для виплати заробітної плати та сплати податкових зобов'язань, а також зобов'язання приватного виконавця вчинити певні дії
у справі за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ СОУЛ", 04073, м. Київ, вул. Семена Скляренка, буд. 15
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНО-ПРОЕКТНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "СПЕЦЗАХИСТ", 69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд. 9, кв. 69
про стягнення коштів
за участі: приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області ОСОБА_1: 69035, м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, буд. 6, оф. 109
У засіданні приймали участь представники:
від заявника (відповідача): Єренко Д.В., ордер серії ЗП № 131079 від 28.10.20
Машко Г.І., ордер серії АР № 1030664 від 22.12.20
від позивача: Семеренко С.О., ордер серії ЗП № 037478 від 04.11.20
від заінтересованої особи: не з'явився (лась)
07.09.20 до господарського суду Запорізької області звернулось ТОВ "СІТІ СОУЛ" з позовною заявою про стягнення з ТОВ "ІПВК "СПЕЦЗАХИСТ" 8 886 331,79 грн. заборгованості за договором поставки.
Ухвалою від від 05.10.20 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2283/20, підготовче засідання призначено на 04.11.20.
Ухвалою від 04.11.20 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 02.12.20.
Ухвалою від 10.11.20 заяву директора ТОВ "СІТІ СОУЛ" за вих. від 05.11.20 № 0511/20 про забезпечення позову задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ "ІПВК "СПЕЦЗАХИСТ" в межах заявленої у позовній заяві суми 8 886 331,79 грн. розміщених на всіх рахунках, які знаходяться в банківських установах, в т.ч., але не обмежуючись: р/р НОМЕР_1 в АТ "Укрексфімбанк" м. Київ, МФО 322313; р/р НОМЕР_2 в АТ "УкрСиббанк" м. Київ, МФО 351005 (IBAN НОМЕР_3 ) до моменту скасування заходів забезпечення позову визначеного ст. 145 ГПК України. В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою від 23.11.20 у задоволенні клопотання ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ" про скасування заходів забезпечення позову у справі № 908/2283/20 відмовлено з підстав викладених в ухвалі.
Ухвалою від 14.12.20 у задоволені скарги ТОВ "ІНЖЕНЕРНО-ПРОЕКТНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "СПЕЦЗАХИСТ" від 03.12.20 на дії приватного виконавця ОСОБА_1 в частині не зняття арешту з коштів на рахунку, які використовуються для виплати заробітної плати та сплати податкових зобов'язань, а також щодо зобов'язання приватного виконавця усунути порушення шляхом зняття арешту із грошових коштів заявника із вказаного рахунку відмовлено із підстав викладених в тексті такої ухвали.
Ухвалою від 18.12.20 скаргу ТОВ "СІТІ СОУЛ" за вих. від 09.12.20 № 0912/20 на дії приватного виконавця ОСОБА_1 щодо закінчення виконавчого провадження з виконання ухвали господарського суду Запорізької області від 10.11.20 у справі № 908/2283/20 задовольнено частково. Визнано неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області ОСОБА_1 щодо винесення постанови від 01.12.20 про закінчення виконавчого провадження (ВП № 63581007) з виконання ухвали господарського суду Запорізької області від 10.11.20 у справі № 908/2283/20. Визнано неправомірною (незаконною) постанову приватного виконавця ОСОБА_1 від 01.12.20 про закінчення виконавчого провадження (ВП № 63581007) з виконання ухвали господарського суду від 10.11.20 у справі № 908/2283/20. Зобов'язано приватного виконавця ОСОБА_1 вчинити дії визначені ч. 1 ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження" щодо відновлення виконавчого провадження з виконання ухвали господарського суду від 10.11.20 у справі № 908/2283/20 якою було накладено арешт на грошові кошти ТОВ "ІНЖЕНЕРНО-ПРОЕКТНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "СПЕЦЗАХИСТ" в межах заявленої у позовній заяві суми - 8 886 331,79 грн. розміщених на всіх рахунках, які знаходяться в банківських установах, в т.ч., але не обмежуючись: р/р НОМЕР_1 в АТ "Укрексімбанк" м. Київ, МФО 322313; р/р НОМЕР_2 в АТ "УкрСиббанк" м. Київ, МФО 351005 (IBAN НОМЕР_3 ) до моменту скасування заходів забезпечення позову визначеного ст. 145 ГПК України (та до отримання приватним виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів достатніх для виконання процесуального рішення суду про забезпечення позову у справі № 908/2283/20 - 8 886 331,79 грн. В іншій частині скаргу відхилено.
Ухвалою від 25.01.21 судом відмовлено у задоволенні клопотання керівника ТОВ "ІНЖЕНЕРНО-ПРОЕКТНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "СПЕЦЗАХИСТ" б/н від 19.01.21 про скасування заходів забезпечення позову у справі № 908/2283/20 з підстав викладених в тексті вказаної ухвали.
27.01.21 до суду від ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ" надійшла скарга від 27.01.21 на дії приватного виконання (далі по тексту п/в) ОСОБА_1 в прохальній частині якої заявник просить суд визнати дії вказаного п/в в частині не зняття арешту з грошових коштів в сумі 515 610,92 грн. необхідних для виплати заробітної плати працівникам, податків, аліментів розміщених на рахунку ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ" в АТ "УкрСиббанк" № НОМЕР_3 неправомірними та зобов'язати п/в усунути порушення шляхом зняття арешту з суми грошових коштів в розмірі 515 610,92 грн. розміщених на рахунку ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ" НОМЕР_3 в АТ "УкрСиббанк" з метою виплати заробітної плати, сплати податків, аліментів.
Скарга обґрунтована тим, при вчиненні виконавчих дій щодо накладення арешту на рахунки ТОВ "ІПВК "СПЕЦЗАХИСТ" п/в ОСОБА_1 накладено арешт на рахунок в АТ "УкрСиббанк" № НОМЕР_3 , що використовується для виплати заробітної плати, сплати податків та аліментів. 26.01.21 ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ" звернулось до вказаного п/в із заявою про зняття арешту з коштів на вказаному рахунку боржника в сумі необхідній для виплати заробітної плати працівникам, податків аліментів.
Разом з тим, у відповіді за наслідком розгляду вказаного звернення за вих. від 26.01.21 № 1043 п/в було зазначено про відсутність законних підстав для зняття арешту з коштів боржника на його рахунку.
Заявник скарги вважає вказану відмову у знятті арешту з вказаної суми грошових коштів протиправною, незаконною та такою, що порушує право працівників на своєчасне одержання сум заробітної плати за наслідками своєї трудової діяльності.
До скарги надано:
- лист приватного виконавця від 26.01.21 № 1043 на адресу ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ" про розгляд заяви від 26.01.21 про зняття арешту з грошових коштів (при цьому саму заяву ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ" до п/в від 26.01.21 суду не надано);
- виписку по рахунку № НОМЕР_3 ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ" в АТ «УкрСиббанк» з 17.11.20 по 17.11.20 на 1 арк. (призначення платежу заробітна плата та аванси ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ" за листопад 2020, дебет 61 026,56 грн.); виписку по рахунку № НОМЕР_3 ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ" в АТ «УкрСиббанк» з 10.11.20 по 10.11.20 на 2 арк. (призначення платежу заробітна плата та аванси ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ" за жовтень 2020, дебет 52 428,99 грн.); виписку по рахунку № НОМЕР_3 ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ" в АТ «УкрСиббанк» з 22.10.20 по 22.10.20 на 2 арк. (призначення платежу заробітна плата та аванси ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ" за жовтень 2020, дебет 59 876,56 грн.); виписку по рахунку № НОМЕР_3 ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ" в АТ «УкрСиббанк» з 05.10.20 по 05.10.20 на 5 арк. (призначення платежу заробітна плата та аванси ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ" за вересень 2020, дебет 56 932,53 грн.); виписку по рахунку № НОМЕР_3 ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ" в АТ «УкрСиббанк» з 24.09.20 по 24.09.20 на 2 арк. (призначення платежу заробітна плата та аванси ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ" за вересень 2020, дебет 63 353,50 грн.); виписку по рахунку № НОМЕР_3 ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ" в АТ «УкрСиббанк» з 15.09.20 по 15.09.20 на 2 арк. (призначення платежу заробітна плата та аванси ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ" за серпень 2020, дебет 53 903,00 грн.); виписку по рахунку № НОМЕР_3 ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ" в АТ «УкрСиббанк» з 21.08.20 по 21.08.20 на 1 арк. (призначення платежу заробітна плата та аванси ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ" за серпень 2020, дебет 64 576,11 грн.); виписку по рахунку № НОМЕР_3 ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ" в АТ «УкрСиббанк» з 07.08.20 по 07.08.20 на 2 арк. (призначення платежу заробітна плата та аванси ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ" за липень 2020, дебет 59 235,12 грн.); виписку по рахунку № НОМЕР_3 ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ" в АТ «УкрСиббанк» з 24.07.20 по 24.07.20 на 2 арк. (призначення платежу заробітна плата та аванси ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ" за липень 2020, дебет 70 979,92 грн.); виписку по рахунку № НОМЕР_3 ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ" в АТ «УкрСиббанк» з 13.07.20 по 13.07.20 на 2 арк. (призначення платежу заробітна плата та аванси ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ" за червень 2020, дебет 64 399,99 грн.); виписку по рахунку № НОМЕР_3 ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ" в АТ «УкрСиббанк» з 19.06.20 по 19.06.20 на 2 арк. (призначення платежу заробітна плата та аванси ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ" за червень 2020, дебет 70 115,50 грн.); штатний розпис ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ" на 2020 р. (кількість штатних одиниць по підприємству, всього - 69, місячний фонд заробітної плати 361 1000,00 грн.);
- оборотно-сальдову відомість по рахунку 661 за 01.12.20-26.01.21 на 4 арк.;
- оборотно-сальдову відомість по рахунку 6855 за 01.12.20-26.01.21 на 1 арк.;
- відомість на виплату грошей № ВПЗ-000001 за грудень 2020 (на загальну суму 114 942,05 грн., кількість прізвищ за відповідними табельними номерами - 24);
- відомість про нарахування коштів № ВЗП-000001 (заробітна плата та аванси за грудень 2020 на карткові рахунки співробітників, із зазначенням 24 карткових рахунків, всього по відомості сума - 114 942,05 грн.);
- відомість на виплату грошей № ВПЗ-000002 за грудень 2020 (на загальну суму 222 652,03 грн., кількість прізвищ за відповідними табельними номерами - 55);
- платіжне доручення № 1 від 26.01.21, платник ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ", військовий збір 1,5% з з/п у грудні, сума 6331,64 грн. (без підписів, відтисків штампів чи печаток та за відсутності доказів його проведення банком);
- платіжне доручення № 2 від 26.01.21, платник ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ", призначення платежу - перерахування ПДФО 18% з з/п у грудні грудні, сума 75 979,64 грн. (без підписів, відтисків штампів чи печаток та за відсутності доказів його проведення банком);
- платіжне доручення № від 26.01.21, платник ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ", призначення платежу - сплата аліментів ОСОБА_2 , ВП № 57411027 за листопад-грудень 2020, сума 2012,50 грн. (без підписів, відтисків штампів чи печаток та за відсутності доказів його проведення банком);
- платіжне доручення № 4 від 26.01.21, платник ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ", призначення платежу ОСОБА_3 , виплата за виконавчим листом за листопад-грудень 2020, сума 2364,75 грн. (без підписів, відтисків штампів чи печаток та за відсутності доказів його проведення банком);
- платіжне доручення № 5 від 26.01.21, платник ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ", призначення платежу - заробітна плата та аванси ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ" за грудень 2020 р. згідно відомості № ВПЗ-000001 від 26.01.21, сума 114 942,05 грн. (без підписів, відтисків штампів чи печаток та за відсутності доказів його проведення банком);
- платіжне доручення № 6 від 26.01.21, платник ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ", призначення платежу - сплата ЄСВ з з/п за грудень 2020 р., сума 91 328,34 грн. (без підписів, відтисків штампів чи печаток та за відсутності доказів його проведення банком);
- копія грошового чеку від 26.01.21 на 222 652,00 грн.;
- копія листа за підписом начальника відділення № 695 АТ «УКРСИББАНК» за вих. від 11.11.20 № 354/60-2-11/34 на адресу директора ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ" (за змістом якого банк повідомляє, що рахунок ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ" № НОМЕР_3 використовується для виплати заробітної плати співробітникам ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ"(укладено зарплатний проект) та для сплати податкових зобовязань);
- копія довідки за підписом начальника відділення № 695 АТ «УКРСИББАНК» за вих. від 25.01.21 № 55-2-11/34-8 (згідно із змістом якої вказується, що клієнту - ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ" відкрито поточний рахунок № НОМЕР_3 . Залишок грошових коштів за рахунком, станом на 25.01.21, складає 1 494 498,55 грн., на які накладено арешт згідно постанови б/н від 11.11.20 п/в ОСОБА_1 при примусовому виконанні ухвали № 908/2283/20 від 10.11.20 господарського суду Запорізької області).
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.01.21, зазначену скаргу відносно п/в передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 28.01.21 скарга ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ" від 27.01.21 призначена до розгляду у засіданні 08.02.21 об 11 год. 00 хв. за участю стягувача, боржника та п/в.
Рішенням від 01.02.21 у справі № 908/2283/20 позовну заяву ТОВ "СІТІ СОУЛ" про стягнення з ТОВ "ІПВК "СПЕЦЗАХИСТ" заборгованості за договором поставки задоволено частково.
05.02.21 засобами електронного зв'язку (з ЕЦП) п/в ОСОБА_1 за вих. від 05.02.21 № 1526 надано відзив на скаргу (в якому виконавець просить суд у задоволенні вимог скаржника відмовити оскільки не банком, ні заявником (відповідачем по справі) не надано жодних доказів, які б підтверджувати, що рахунок ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ" в АТ "УкрСиббанк" № НОМЕР_3 має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти на ньому заборонено законом.
08.02.21 до матеріалів справи (скарги) через канцелярію суду від ТОВ "СІТІ СОУЛ" за вих. від 05.02.21 № 0502/21 подано відзив на скаргу відповідача на дії п/в (в якому позивач (в особі уповноваженого представника) просить суд у задоволенні скарги відповідача у справі відмовити в повному обсязі) з доказами направлення вказаного відзиву на скаргу відповідача на дії приватного виконавця.
У судовому засіданні 08.02.21 наведені вище відзиви на скаргу відповідача прийняті судом до розгляду.
В засідання суду 08.02.21 представники відповідача (заявника) з'явились, підтримали вимоги заявлені у скарзі без номеру від 27.01.21.
Представник позивача (стягувач) у судовому засіданні 08.02.21 проти задоволення скарги заперечив.
П/в ОСОБА_1 в засідання суду на 08.02.21 об 11 год. 00 хв. на розгляд скарги не з'явилась. Про дату, місце та час розгляду скарги повідомлена належним чином.
Відповідно до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду з скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно з приписами ч.ч. 1 і 2 ст. 342 ГПК України, скарга розглядається у 10-денний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або ін. посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Враховуючи, що учасників судового процесу судом повідомлено про дату, час і місце розгляду скарги в порядку визначеному чинним ГПК України, суд враховуючи встановлені ч. 1 ст. 342 ГПК України обмежені строки розгляду скарги дійшов висновку, що неявка приватного виконавця не є перешкодою для розгляду скарги по суті.
У судовому засіданні 08.02.21 судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду за наслідками розгляду скарги ТОВ "ІНЖЕНЕРНО-ПРОЕКТНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "СПЕЦЗАХИСТ" від 27.01.21 на дії п/в ОСОБА_1 щодо не зняття арешту з коштів в сумі 515 610,92 грн. на рахунку вказаного товариства в АТ «УкрСиббанк» необхідних для виплати зарплати працівникам, податків та аліментів.
Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення учасників, надавши оцінку аргументам заявника (скаржника) суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги з огляду на наступне.
Положеннями ст. 43 Конституції України закріплено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Приписами ч.1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.49 № 95 (яку ратифіковано Президією Верховної Ради Української РСР 30.06.61), визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятись від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.
Заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стає ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю України, статтях 15, 22, 24 Закону України «Про працю».
Згідно з ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Конституційний Суд України у своєму рішенні № 25рп/2009 від 7 жовтня 2009 р. зазначив, що право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел та забезпечується статтями 7, 22, 46, 58, 68 Конституції України. А саме, кожний громадянин має право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення і всі застраховані особи є рівноправними щодо отримання пенсійних виплат. Конституційні права і свободи громадянина України гарантуються і не можуть бути скасовані.
Таким чином, зазначені вище норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю та їх право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення.
Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Положеннями ч. 1 ст. 18 ГПК України також визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Правовідносини у сфері примусового виконання судових рішень регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.16 № 1404-VIII (у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 1404-VIII).
За змістом статей 1, 5 Закону 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону 1404-VIII, виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону 1404-VIII, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та ін. цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку відкритому у порядку визначеному ст. 351 ПК України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та ін. рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Частинами 1, 2, 3 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 48 Закону 1404-VIII заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному ст. 351 ПК України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст. 151 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст. 191 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до ст. 261 Закону України «Про теплопостачання», ст. 181 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону 1404-VIII, не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Згідно з абзацом 2 ч. 2 ст. 59 Закону 1404-VIII, виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому п. 10 ч. 1 ст. 34 цього Закону.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону 1404-VIII, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», її дочірня компанія «Газ України», ПАТ «Укртрансгаз», постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону 1404-VIII, підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів (затв. постановою Правління Національного банку України від 12.11.03 № 492), поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.
З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов'язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому, ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.
Таким чином, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому, саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Вказане відповідає правовій позиції викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.20 по справі № 905/361/19.
Судом прийнято до уваги, що чинним законодавством України не передбачено відкриття суб'єктам господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати.
З установлених судом в межах справи № 908/2283/20 та скарги обставин вбачається, що рахунок боржника (ТОВ "ІПВК "СПЕЦЗАХИСТ") за № НОМЕР_2 в АТ "УкрСиббанк" м. Київ, МФО 351005 (IBAN НОМЕР_3 ), на кошти на якому п/в ОСОБА_1 був накладений арешт, фактично є поточним рахунком боржника, який використовується для зберігання грошей та здійснення різних розрахунково-касових операцій боржника, у т.ч. виплати заробітної плати (укладено зарплатний проект).
Вказане підтверджується відповідною довідкою банку від 11.11.20 № 354/60-2-11/34, копію якої надано відповідачем у цій справі суду.
Вбачається, що на цьому рахунку зараховуються та зберігаються кошти боржника, призначені не тільки для виплати заробітної плати.
Зазначений рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено (доказів зворотнього матеріали справи не містять і сторонами чи приватним виконавцем суду станом на час винесення цієї ухвали суду не надано).
Судом враховано, що АТ «УКРСИББАНК» (код банку (МФО) 351005), на який нормами ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» покладено обов'язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника на рахунку № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_3 ) виконав (доказів зворотнього матеріали цієї справи не містять).
Зазначене надає право для висновку суду про те, що АТ «УКРСИББАНК» (код банку (МФО) 351005) не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.
З наведеного вище у тексті цієї ухвали вбачається, що зобов'язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов'язаннями суб'єкта господарювання, у т.ч. тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень.
У разі виникнення в боржника зобов'язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю.
Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в боржника зобов'язання з виплати заробітної плати та його розміру. Також арешт в розмірі суми зобов'язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.
Вказане відповідає правовій позиції викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.20 по справі № 905/361/19.
Судом враховано, що з наявних станом на 08.02.21 матеріалів скарги не вбачається та заявником скарги не доведено суду, що боржник (ТОВ "ІПВК "СПЕЦЗАХИСТ") звертався до приватного виконавця із заявою від 26.01.21 про виникнення в нього зобов'язання з виплати заробітної плати саме в розмірі 515 610,92 грн. та про необхідність зняти арешт саме з суми коштів в розмірі 515 610,92 грн. з рахунку № НОМЕР_3 для виплати заробітної плати своїм працівникам.
Так, зокрема, вказуючи на арк. 1 своєї скарги від 27.01.21 про те, що це ТОВ зверталось із заявою до приватного виконавця із заявою від 26.01.21 про зняття арешту із грошових коштів на рахунку в сумі необхідній для виплати заробітної плати працівникам, податків та аліментів, ТОВ "ІПВК "СПЕЦЗАХИСТ":
- ТОВ "ІПВК "СПЕЦЗАХИСТ" не вказано, що такою сумою є саме сума 515 610,92 грн.;
- ТОВ "ІПВК "СПЕЦЗАХИСТ" не надано суду доказів на підтвердження того, що в листі від 26.01.21 (на який посилається заявник) фігурувала саме сума в розмірі 515 610,92 грн.;
- жодною із сторін не надано суду самого листа заявника до приватного виконавця від 26.01.21 (на який посилається заявник);
- не фігурує вказана сума (в 515 610,92 грн.) і в листі приватного виконавця від 26.01.21, копія якого (при цьому жодним чином не засвідчена) надана заявником скарги до суду.
Також судом прийнято до уваги та обставина, що заявником не доведено та не обґрунтовано належними та допустимими доказами наявність розбіжностей у кількості працівників зазначених у наданому суду до справи штатному розписі по підприємству відповідача на 2020 рік (69 штатних одиниць із місячним фондом заробітної плати в грн. - 361 1000,00) із відомістю на виплату грошей за грудень 2020 № ВЗП-000001 року в розмірі 114 942,05 грн. (на 24 прізвища), а також із відомістю на виплату грошей за грудень 2020 № ВЗП-000002 року в розмірі 222652,03 грн. (на 55 прізвищ).
Крім того, заявником не доведено суду обгрунтованість заявленої у скарзі суми на виплату заробітної плати та авансів за грудень 2020 року (114 942,05 грн. + 222 652,03 грн. = 337 594,08 грн.), + (плюс) сум вказаних у виписках по рахунку із призначенням платежу на виплату заробітної плати і авансу за червень-листопад 2020 року (61026,56 грн. за листопад 2020, + 52428,99 грн. за листопад 2020, + 52 428,99 грн. за жовтень 2020 + 59 876,56 грн. за жовтень 2020, + 56 932,53 грн. ЗА ВЕРЕСЕНЬ 2020, + 63 353,50 грн. за вересень 2020, + 53 903,00 грн. за серпень 2020, + 64 576,11 грн. за серпень 2020, + 59 235,12 грн. за липень 2020, + 70 979,92 грн. за липень 2020, + 64 399,99 грн. за червень 2020, + 70 115,50 грн. за червень 2020), із заявленою сумою в розмірі 515 610,92 грн., з якої заявник просив приватного виконавця зняти арешт.
Приписами ст. 343 ГПК України визначено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (ч. 2). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ч. 3 ст. 343 ГПК України).
З огляду на викладене вище в тексті цієї ухвали, а також враховуючи, що наявні матеріали справи не містять доказів того, що на адресу приватного виконавця від АТ «УКРСИББАНК» надходили повідомлення про спеціальний режим використання рахунку боржника № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_3 ), суд вважає, що за наслідками розгляду заяви відповідача у цій справі від 26.01.21 приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області ОСОБА_1 (виконавче провадження № 63581007) діяла відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
За вказаних обставин, судом визнаються необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню доводи скаржника викладені у скарзі від 27.01.21 про визнання неправомірними дії п/в виконавчого округу Запорізької області ОСОБА_1 в частині не зняття арешту з грошових коштів в сумі 515 610,92 грн. необхідних для виплати заробітної плати працівникам, податків, аліментів розміщених на рахунку ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ" в АТ "УкрСиббанк" № НОМЕР_3 , а також про зобов'язання вказаного приватного виконавця усунути порушення шляхом зняття арешту грошових коштів у розмірі 515 610,92 грн., розміщених на рахунку ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ" в АТ "УкрСиббанк" № НОМЕР_3 ) з метою виплати заробітної плати, сплати податків, аліментів.
Як наслідок, у задоволенні скарги судом відмовляється.
Керуючись ст.ст. 13, 42, 46, 76-79, 86, 91, 233-235, 339-345 ГПК України, суд
У задоволені скарги ТОВ "ІНЖЕНЕРНО-ПРОЕКТНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "СПЕЦЗАХИСТ" від 27.01.21 (надійшла до суду 27.01.21) на дії приватного виконавця ОСОБА_1 в частині не зняття арешту з коштів в сумі 515 610,92 грн. необхідних для виплати заробітної плати працівникам, податків, аліментів розміщених на рахунку ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ" в АТ "УкрСиббанк" № НОМЕР_3 , а також про зобов'язання вказаного приватного виконавця усунути порушення шляхом зняття арешту грошових коштів у розмірі 515 610,92 грн., розміщених на рахунку ТОВ "ІПВК"СПЕЦЗАХИСТ" в АТ "УкрСиббанк" № НОМЕР_3 з метою виплати заробітної плати, сплати податків, аліментів відмовити.
Копію (екземпляр) ухвали надіслати: заявнику, позивачу та приватному виконавцю виконавчого округу Запорізької області ОСОБА_1
Повний текст ухвали складено 15.02.21.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку визначеному Розділом IV ГПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.
Суддя В.Л. Корсун