61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
15.02.2021 Справа № 5006/5/39б/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І., розглянувши матеріали
заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 , м. Лиман, Донецька область, у справі
за позовом: ОСОБА_1 , Донецька область, м. Лиман
до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства «Донбаспромелектромонтаж», Донецька область, м. Донецьк
до відповідача-2: Товарна біржа «Межрегіональна Українська Біржа», м. Київ
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1:Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф», м. Київ
за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1: Товарної біржі «Євгенія Сервіс», Донецька область, м. Краматорск
за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1: ОСОБА_2 , Донецька область, с.Новотроїцьке, м.Добропілля
про визнання укладеним договору купівлі-продажу
в межах справи:
про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Донбаспромелектромонтаж», м.Донецьк, Донецька область
ліквідатор Скалянський В.В.
В провадженні Господарського суду Донецької області знаходиться справа №5006/5/39б/2012 за позовом ОСОБА_1 , м. Лиман, Донецька область, до відповідача-1, Публічного акціонерного товариства «Донбаспромелектромонтаж», м. Донецьк, Донецька область, та відповідача-2, Товарної біржі «Межрегіональна Українська Біржа», м. Київ, про визнання укладеним договору купівлі-продажу комплексу будівель загальною площею 4666,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 . Розгляд справи здійснюється в межах справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Донбаспромелектромонтаж» №5006/5/39б/2012.
12.02.2021 на електронну адресу від представника позивача надійшла заява про застосування заходів забезпечення позову до набрання законної сили судовим рішенням у справі №5006/5/39б/2012 шляхом:
- накладення арешту на нерухоме майно: будівлю промбази, загальною площею 4666,9кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2089289614129;
- заборони будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам права на нерухоме майно, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь-які реєстраційні дії у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно: будівлю промбази загальною площею 4 666,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2089289614129).
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що позивач був визнаний переможцем аукціону від 07.09.2018 (аукціон проводився в межах ліквідаційної процедури ПАТ «Донбаспромелектромонтаж»), однак не може отримати майно (будівлю промбази, загальною площею 4 666,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2089289614129) у власність через те, що ліквідатор боржника ухиляється від укладення договору купівлі-продажу. Зазначає, що 18.11.2019 був проведений інший аукціон щодо продажу зазначеного майна, за результатами якого переможцем визнано третю особу ОСОБА_2 . Право власності на майно зареєстровано за ОСОБА_2 , який уклав договір іпотеки від 01.06.2020, а тому існує загроза, що спірне майно може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду або взагалі перейде у власність до іншої особи. Вказані обставини зумовлюють вимогу позивача про накладення арешту на спірне майно, оскільки в разі задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 щодо визнання укладеним договору купівлі-продажу цього майна, рішення суду практично буде неможливо виконати, буде неможливо провести державну реєстрацію за позивачем права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, існує загроза того, що право власності на спірне майно може перейти до іншої особи, що може призвести до необхідності подання інших позовів про витребування майна з чужого незаконного володіння до нових власників.
З урахуванням відсутності клопотання про розгляд заяви за участю представника заявника та інших учасників справи та з огляду на обмежені строки розгляду заяви про забезпечення позову згідно з ч.1 ст.140 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про розгляд заяви про забезпечення позову без виклику сторін та третіх осіб.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з такого.
Положеннями ст.136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, виходячи з вимог п. 3 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України повинна обґрунтувати причини звернення із відповідною заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є доведення підстав та подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів сторонніх осіб.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність та співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Здійснюючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів суд зазначає наступне.
Предметом позову, питання забезпення якого розглядається судом, є визнання укладеним між позивачем ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Донбаспромелектромонтаж» договору купівлі-продажу комплексу будівель загальною площею 4666,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже судове рішення у даній справі, виходячи з предмету позову, у разі його задоволення не вимагатиме примусового виконання, з урахуванням чого суд не приймає до уваги посилання позивача на неможливість виконання рішення в разі невжиття заявлених заходів забезпечення позову.
Аналогічна позиція наведена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.
Щодо посилань позивача на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до необхідності подання інших позовів про витребування майна з чужого незаконного володіння до нових власників, суд зазначає, що накладання арешту на спірне майно не може запобігти його вибуттю з власності відповідача-1 Публічного акціонерного товариства «Донбаспромелектромонтаж», оскільки це майно на час розгляду заяви про забезпечення позову вже вибуло з власності відповідача-1 та зареєстровано на праві власності за третьою особою без самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 .
Водночас обґрунтованих доводів, яким чином застосування заходів забезпечення позову (арешт майна та заборона здійснювати реєстраційні дії щодо майна) на поточний час вплине на можливість ефективного захисту порушених прав позивача в межах одного заявленого позову про визнання укладеним договору купівлі-продажу, заявником не наведено.
Отже, досліджуючи, чи не призведе невжиття заявлених заходів забезпечення позову до неможливості справедливого та ефективного захисту порушених прав позивача в межах заявленого позову про визнання договору укладеним, судом не встановлено наявності зв'язку між тими заходами забезпечення позову, на застосуванні яких наполягає позивач, і предметом позову, яким є визнання договору купівлі-продажу майна укладеним.
Питання співмірності заходів забезпечення позову як співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, судом не досліджується з огляду на відсутність доведеного зв'язку між запропонованими позивачем заходами забезпечення позову і предметом розглядуваного спору.
Окремо суд зауважує на тому, що позивач у заяві про забезпечення позову лише посилається на потенційну можливість реалізації/знищення/пошкодження майна без надання відповідних доказів у підтвердження фактичного вчинення або підготовки до вчинення таких дії. При цьому достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність тих фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Підсумовуючи, суд підкреслює, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, виходячи з вимог п. 3 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України повинна обґрунтувати причини звернення із відповідною заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є доведення підстав та подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Враховуючи відсутність доведення з боку заявника наявності обгрунтованих та доведених відповідними доказами підстав для забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 138 Господарського процесуального кодексу України,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , м. Лиман, Донецька область, про застосування заходів забезпечення позову у справі №5006/5/39б/2012.
Повний текст ухвали складено та підписано 15.02.2021.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя К.І. Аксьонова