Справа № 932/1402/20
Провадження № 2/932/898/20
08 лютого 2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Кудрявцевої Т.О.
при секретарі Левчинської А.А.
за участю позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, заподіяних дорожньо-транспортною пригодою, -
-
04.02.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача ОСОБА_2 . В обґрунтування позову позивач зазначає, що 05.11.2018 року о 08 год. 35 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки ВАЗ 211140, державний номер НОМЕР_1 по вул. Короленко в м. Дніпро, на перехресті вказаної вулиці з вул. Старокозацька, не надав дороги автомобілю марки Toyota Landcruiser 200 державний номер НОМЕР_2 , що рухався по головній дорозі по відношенню до вул. Короленко, а тому не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 та здійснив з вказаним транспортним засобом зіткнення. Водій автомобіля марки Toyota Landcruiser 200 державний номер НОМЕР_2 втратив керування, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем BMW X3 державний номер НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 . В наслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали технічні ушкодження. Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.01.2019 року винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди визнаний ОСОБА_2 , на якого зазначеною постановою накладене адміністративне стяґнення у розмірі 340 грн.
Позивач зазначає, що страховою компанією «ВУСО» йому було виплачено страхове відшкодування у розмірі 99000,00 грн. згідно із страховим актом № 02260-24 від 01.03.2019 року. Розмір матеріальних збитків, нанесених йому в результаті вчинення відповідачем ДТП, становить 179 740,00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою ФОП ОСОБА_3 № 273 від 05.12.2019 року на оплату послуг з ремонту його автомобіля та Актом виконаних робіт № 273 на вказану суму. Таким чином, різниця між фактичним розміром шкоди - 179 740,00 грн. і страховою виплатою - 99 000,00 грн., яка одержана від страховика, становить 80 740,00 грн., тому позивач просить стягнути зазначену суму збитків з відповідача на свою користь.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2020 року суддя ОСОБА_4 був визначений для розгляду даної справи.
Ухвалою судді від 10.03.2020 року у справі було відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.
В зв'язку із відстороненням судді ОСОБА_4 від здійснення правосуддя, відповідно до розпорядження керівника апарату суду та згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2020 року суддя Кудрявцева Т.О. була визначена для розгляду даної справи.
Ухвалою від 21.08.2020 року справа була суддею прийнята до провадження, визначено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та, посилаючись на обставини, викладені в позові, просив їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що він не винен в дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася 05.11.2018 року, та не повинен відшкодовувати шкоду позивачу. Також пояснив, що постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, якою він визнаний винним у вчиненні зазначеної ДТП він не оскаржував.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно до ч.1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В судовому засіданні встановлено, що згідно постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.01.2019 року по справі № 200/18582/18, яка вступила в законну силу 22.01.2019 року, 05.11.2018 року о 08.35 год. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки ВАЗ 211140, державний номер НОМЕР_1 , по вул. Короленко в м. Дніпро на перехресті вказаної вулиці з вул. Старокозацька, не надав дороги автомобілю марки Toyota Landcruiser 200 державний номер НОМЕР_2 , що рухався по головній дорозі по відношенню до вул. Короленко, а тому не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 та здійснив з вказаним транспортним засобом зіткнення. Водій автомобіля марки Toyota Landcruiser 200 державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_5 втратив керування, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем BMW X3 державний номер НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 . В наслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали технічні ушкодження.
Внаслідок ДТП транспортні засоби пошкоджені, чим спричинена матеріальна шкода, своїми діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху України та дорожнього знаку 2.2.
У вказаній постанові суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, його цією постановою притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 340 грн.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ст. 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що ссоба, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Судом встановлено, що автомобіль BMW X3 державний номер НОМЕР_3 , якому протиправними діями ОСОБА_2 були спричинені механічні пошкодження, на момент скоєння вищевказаної ДТП належав позивачу ОСОБА_1 на праві власності, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 .
Також судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність відповідача як власника автомобіля марки ВАЗ 211140, державний номер НОМЕР_1 , на час вказаної дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПраТ «ВУСО», що підтверджується Полісом № АМ/6379761 від 29.08.2018 року. Згідно із страховим актом № 02260-24 від 01.03.2019 року ПраТ «ВУСО» позивачу ОСОБА_1 було виплачено страхове відшкодування у розмірі 99 000,00 грн., що підтверджується листом даної страхової компанії № 279 від 14.01.2020 року, платіжним дорученням № 5349 від 01.03.2019 року та випискою з карткового рахунку позивача.
Розмір матеріальних збитків, завданих позивачу в результаті вчинення відповідачем ОСОБА_2 зазначеної дорожньо-транспортної пригоди становить 179 740,00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою ФОП ОСОБА_3 № 273 від 05.12.2019 року на оплату послуг з ремонту його автомобіля, вартості придбаних запчастин та матеріалів, нарядом-замовленням № 273 від 05.12.2019 року на виконання вказаних ремонтних робіт, Актом виконаних робіт № 273 на вказану суму та товарним чеком про сплату позивачем грошових коштів за ремонт автомобіля в сумі 179 740,00 грн.
Таким чином, різниця між фактичним розміром шкоди - 179 740,00 грн. і страховою виплатою - 99 000,00 грн., яка одержана від страховика, становить 80 740,00 грн.
У зв'язку з тим, що завдана внаслідок ДТП шкода так і не була відшкодована відповідачем, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом про відшкодування матеріального збитку та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно ч.1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
У постанові Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одному з володільців підвищеної небезпеки з вини іншого - відшкодовується винним.
Таким чином, факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов'язане з виконанням цими особами обов'язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов'язання. Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала. Сторонами деліктного зобов'язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно до п.1 ч. 2 цієї статті - збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
У відповідності до ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 04.06.2014 року у справі № 6-49цс14, власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу має право на відшкодування в повному обсязі завданої йому матеріальної шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду в загальному порядку.
Отже, позивач ОСОБА_1 як власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу має право на відшкодування в повному обсязі завданої йому майнової шкоди.
Як вже було зазначено вище, розмір витрат, які позивач поніс у зв'язку з відновлювальним ремонтом пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля BMW X3 державний номер НОМЕР_3 становить 179 740,00 грн., страховою компанію позивачеві було виплачене страхове відшкодування в сумі 99 000,00 грн., таким чином, різниця між фактичним розміром шкоди становить 80 740,00 грн.
Таким чином, відповідачем по справі ОСОБА_2 було порушено право позивача ОСОБА_1 на відшкодування завданої протиправними діями відповідача матеріальної шкоди, у зв'язку з чим вказані право підлягає судовому захисту.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заподіяних в наслідок зазначеної ДТП матеріальних збитків у розмірі 80 740,00 грн. (179 740,00 грн. - 99 000,00 грн. = 80 740,00 грн.).
В судовому засіданні відповідач позовні вимоги не визнав та посилався на те, що він не винен в дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася 05.11.2018 року, а тому не повинен відшкодовувати шкоду позивачу.
Разом з цим, як зазначено вище, вина відповідача ОСОБА_2 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за його участю 05.11.2018 року, та під час якої було пошкоджено належний позивачу автомобіль, встановлена постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.01.2019 року по справі № 200/18582/18, яка не була ним оскаржена та вступила в законну силу 22.01.2019 року, і відповідно до положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України дана постанова суду є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій відповідача, стосовно якого вона ухвалена, і обставини, за яких сталася ДТП, не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.
Крім того, будь-яких доказів в спростування розміру збитків, заявленого до стягнення позивачем у даній справі, відповідачем суду не надано.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволено, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним витрати по справі - сплачений судовий збір у розмірі 840 грн. 40 коп.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 76-82, 89, 110, 141, 259, 263-265, 274-279, 280, 282 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_6 , в рахунок відшкодування матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - 80 740,00 грн., судові витрати по справі у розмірі 840 грн. 40 коп., а всього 81 580 грн. 80 коп. (вісімдесят одну тисячу п'ятсот вісімдесят гривень вісімдесят копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Т.О. Кудрявцева