Рівненський апеляційний суд
12 лютого 2021 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд в складі судді - Ковальчук Н.М.,
з участю ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Маєвського О. А.,
розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 подану адвокатом Маєвським О. А., на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 17 листопада 2020 року відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення за ч.5 ст. 121 КУпАП, ч.2 ст.126 КУпАП,
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 17 листопада 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 121 КУпАП, ч.2 ст.126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян що становить 510 (п'ятсот десять) гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. судового збору.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій вказує, що постанова є незаконною, оскільки суд розглянув справу без його участі, хоча справи про адміністративні правопорушення мають бути розглянуті у присутності особи, що притягується до адмінвідповідальності. З постановою він ознайомлений тільки 01.12.2020 року. Зазначає, що місцевий суд не забезпечив всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи та з'ясування всіх обставин, що призвело до прийняття незаконного і необґрунтованого рішення. Залишилось не розглянутим його клопотання від 17.11.2020 року про відкладення слухання справи. Таке клопотання подавав, оскільки мав бажання мати адвоката. Суд визнав його винним за ч.5 ст. 121 КУпАП, оскільки перевозив пасажирів не пристебнутих ременями безпеки. Разом з тим, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що він керував транспортним засобом не маючи посвідчення водія, тобто вчинив правопорушення за ч.2 ст.126 КУпАП. В обґрунтування дійсних обставин справи слід зазначити, що він керував транспортним засобом по вул. Шухевича,18, на пасажирському сидінні знаходився товариш, який був пристебнутий ременем безпеки. Працівники поліції його зупинили і начебто через тоноване скло побачили, що пасажир не пристебнутий. В матеріалах справи відсутні докази, що у салоні автомобіля перебували пасажири не пристебнуті ременями безпеки. Відповідно до ст.. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 121-127, частинами першою, другою і третьою статті 130, статтею 139, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу. Вчинене правопорушення за своїм характером є малозначним, відтак постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 17 листопада 2020 року слід скасувати, провадження у справі закрити на підставі ст. 22 КУпАП за малозначністю із застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП. Також просив поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки не був присутнім при розгляді справи, з постановою ознайомлений 01.12.2020 року.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення з таких підстав.
В оскаржуваній постанові суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП, а саме: 06 вересня 2020 року о 18 год.34 хв, в м. Рівне, по вул. Шухевича,18 ОСОБА_1 , керував автомобілем Mitsubishi, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом, без посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.1а Правил дорожнього руху України та ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух».
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №288056 від 06.09.2020 року зазначені обставини про те, що 06.09.2020 року о 18:34 в м. Рівне, по вул. Шухевича,18 ОСОБА_1 керував автомобілем Mitsubishi ASX, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом, без посвідчення водія відповідної категорії. Протокол складений у присутності матері ОСОБА_2 , яка протокол підписала.
За п. 2.1 а) водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян( ч.2 ст.126 КУпАП).
06.09.2020 року о 18 год. 34 хв. в м. Рівне, по вул. Шухевича,18 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mitsubishi ASX, державний номерний знак НОМЕР_1 , який обладнаний засобами пасивної безпеки, перевозив пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки, чим порушив п.2.3в Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР18 № 288057 від 06.09.2020 року ОСОБА_1 06 вересня 2020 року о 18:34 в м. Рівне, по вул. Шухевича,18 керував автомобілем Mitsubishi, д.н.з. НОМЕР_1 , який обладнаний засобами пасивної безпеки, перевозив пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Вказаний протокол також кладений у присутності матері ОСОБА_2 , яка протокол підписала.
Згідно п. 2.3 в) Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям-інвалідам, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі.
За ч. 2 ст. 121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В оскаржуваній постанові суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 121 КУпАП, ч.2 ст.126 КУпАП. З таким висновком суду першої інстанції погоджується апеляційний суд. Висновок місцевого суду ґрунтується на доказах, що є у справі.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить застосувати до нього заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
За вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу:1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;2) попередження;3) догана або сувора догана;4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання (ст. 24-1 КУпАП).
Апеляційний суд вважає, що при вирішенні питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд першої інстанції обґрунтовано врахував фактичні обставини та характер вчиненого правопорушення, безальтернативність адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч.5 ст. 121 КУпАП, ч.2 ст.126 КУпАП, дані про особу правопорушника, у тому числі й неповнолітній вік та відсутність у нього посвідчення водія, а також те, що застосування щодо неповнолітніх передбачених ст. 24-1 КУпАП заходів впливу є правом суду, а не обов'язком.
При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що стороною захисту не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу, у тому числі про витребування доказів чи виклику свідків, не заявлялось.
На які-небудь інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені. Враховуючи наведене, апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржувану постанову залишити без змін.
ОСОБА_1 подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
У відповідності до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
ОСОБА_1 копію оскаржуваної постанови отримав 01.12.2020 року, в судовому засіданні присутній не був, а тому пропущений ним строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
Керуючись ст. ст. 283,284,289, 294 КУпАП, суд
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 17 листопада 2020 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 17 листопада 2020 року відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст. 121 КУпАП, ч.2 ст.126 КУпАП залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського апеляційного суду Ковальчук Н.М.