Справа № 554/1924/20 Номер провадження 22-ц/814/575/21Головуючий у 1-й інстанції Гальонкіна Ю. С. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.
15 лютого 2021 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Пилипчук Л.І.,
судді Абрамов П.С., Бондаревська С.М.,
розглянувши заяву судді Пилипчук Л.І. про самовідвід від розгляду цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Борсука Віктора Валерійовича,
на рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 09 грудня 2020 року, постановлене суддею Гальонкіною Ю.С. (повний текст виготовлено 21 грудня 2020 року),
по справі за позовом ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Шевченківської районної у м.Полтаві ради, Орган опіки та піклування Шевченківської районної у м.Полтаві ради, Подільський відділ реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції, ОСОБА_4 , про визнання усиновлення недійсним,
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2021 у справі №554/1924/20 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Пилипчук Л.І., судді Абрамов П.С., Бондаревська С.М.
Суддя Пилипчук Л.І. заявила самовідвід з підстав, передбачених пунктом 5 частини 1 статті 36 ЦПК України, про що подала заяву.
Апеляційний суд, вирішуючи питання обґрунтованості даного самовідводу, виходить з наступного.
В силу пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і підлягає застосуванню на підставі статті 8 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено принцип, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід (самовідвід) дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.
Згідно пункту 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів, передбачено що при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довір'ям не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довір'я до незалежної судової влади буде підірвано.
Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством.
Згідно частини 1 статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Частиною 3 статті 39 ЦПК України визначено, що самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
За правилами частин 1, 2, 8, 9, 11 статті 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановлює ухвалу.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що заява судді Пилипчук Л.І. про самовідвід підлягає задоволенню, а справа - повторному розподілу за програмою автоматизованої системи документообігу.
Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України, -
Заяву судді Пилипчук Лідії Іванівни про самовідвід задовольнити.
Справу передати до канцелярії суду для повторного розподілу цивільної справи автоматизованою системою документообігу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л.І. Пилипчук
Судді П.С. Абрамов
С.М. Бондаревська