Справа № 761/958/21
Провадження № 1-кс/761/1538/2021
09 лютого 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
секретаря судових засідань - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника власника майна адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна,
12.01.2021 до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника власника майна адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.12.2017 (справа № 761/44777/17, провадження 1-кс/761/28404/20217) в межах кримінального провадження № 12017100060002380 від 25.05.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Клопотання, мотивовано, зокрема тим, що у провадженні СУ ГУНП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12017100060002380 від 25.05.2017, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, де, за матеріалами слідства, невстановлена особа спільно з ОСОБА_5 за підробленими документами прийняли у власність квартиру АДРЕСА_2 .
Постановою про визнання потерпілим від 26.07.2018 винесеною старшим слідчим СУ ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 , в рамках досудового розслідування кримінального провадження №12017100060002380, від 25.05.2017, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 190 КК України - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано потерпілим в зазначеному кримінальному провадженні.
Так, зазначена квартира, належала ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заявник - ОСОБА_4 , є рідним племінником ОСОБА_7 .
Після смерті ОСОБА_7 , ОСОБА_8 як єдиний спадкоємець звернувся до нотаріуса із заявою про відкриття спадкової справи та прийняття спадщини по смерті свого рідного дядька ОСОБА_7 .
23 жовтня 2017 року ОСОБА_4 , в установленому законом порядку звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 , із заявою про прийняття спадщини по смерті свого рідного дядька ОСОБА_7 , однак у відкритті спадщини йому було відмовлено.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 29.11.2017 стало відомо, що реєстрація права власності на вищезазначену квартиру зареєстровано за ОСОБА_5 , 1317707684, було здійснено 08.06.2012 року, на підставі договору довічного утримання, зареєстрованого в реєстрі за №575, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 .
Однак, інформації щодо вказаного договору довічного утримання та переходу у право власності вказаної квартири за ОСОБА_5 у Комунального підприємства Київської міської ради Київського міського бюро технічної інвентаризації, згідно відповіді від 22.09.2017 № 062/14-11565 немає та зазначають, що вказана квартири на праві власності зареєстрована за ОСОБА_7 .
Рішенням Печерського районного суду м. Києва у справі 757/14288/18 -ц від 24.04.2020 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , Державного реєстратора Філії комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» у м. Києві ОСОБА_11 , Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат», треті особи: Київська міська адміністрація (Департамент з питань реєстрації), Головне територіальне управління юстиції в м. Києві про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно та визнання права власності на майно в порядку спадкування, позовну заяву задоволено частково, а саме: визнано недійсним договір довічного утримання № 575 від 08.06.2012 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 ; скасовано запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 22962527 щодо реєстрації права власності ОСОБА_5 на нерухоме майно з реєстраційним номером 1386087880000, за адресою: АДРЕСА_3 та загальною площею 72,2 кв.м., яке внесено на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розподілом), індексний номер: 37713354 від 23.10.2017 року; скасовано постанову приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 про відмову у здійсненні нотаріальної дії за № 44/02-31 від 30.01.2017; зобов'язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 видати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 свідоцтво про право на спадщину за законом - на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 72,2 кв.м.
Отже, накладений арешт на квартиру АДРЕСА_2 , порушує права заявника - ОСОБА_4 на оформлення та реєстрацію спадкових прав щодо арештованого майна.
Представник власника майна, адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, однак, направила клопотання про розгляд справи за її відсутність.
Слідчий, за клопотанням якого було арештовано майно, в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, однак його неявка в силу положень ч. 2 ст. 174 КПК України не є перешкодою для розгляду клопотання, при цьому, в розпорядженні слідчого судді наявні достатні матеріали для прийняття рішення.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, дійшла до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З наявних в розпорядженні слідчого судді матеріалів убачається, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.12.2017 в межах кримінального провадження № 12017100060002380 від 25.05.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, накладено арешт, на квартиру АДРЕСА_2 , з метою збереження її як об'єкта кримінально протиправних дій.
Постановою про визнання потерпілим від 26.07.2018 в рамках досудового розслідування кримінального провадження №12017100060002380, від 25.05.2017, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 190 КК України - ОСОБА_4 , визнано потерпілим в зазначеному кримінальному провадженні
Рішенням Печерського районного суду м. Києва у справі 757/14288/18 -ц від 24.04.2020 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , Державного реєстратора Філії комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» у м. Києві Штейк-Сейкіна Олексія Анатолійовича, Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат», треті особи: Київська міська адміністрація (Департамент з питань реєстрації), Головне територіальне управління юстиції в м. Києві про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно та визнання права власності на майно в порядку спадкування, позовну заяву задоволено частково, а саме: визнано недійсним договір довічного утримання № 575 від 08.06.2012 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 ; скасовано запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 22962527 щодо реєстрації права власності ОСОБА_5 на нерухоме майно з реєстраційним номером 1386087880000, за адресою: АДРЕСА_3 та загальною площею 72,2 кв.м., яке внесено на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розподілом), індексний номер: 37713354 від 23.10.2017 року; скасовано постанову приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 про відмову у здійсненні нотаріальної дії за № 44/02-31 від 30.01.2017; зобов'язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 видати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 свідоцтво про право на спадщину за законом - на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 72,2 кв.м., а тому потреба в застосуванні арешту відпала.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Статтею 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантовано право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
Тлумачення положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції при застосуванні її до вилучення майна під час кримінального провадження, надано Європейським судом з прав людини, зокрема, у Рішенні від 23 січня 2014 року у справі ««EAST/WEST ALLIANCE LIMITED» проти України»:
«…1. Суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції» від 22 вересня 1994 року, Series AN 296-A, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, п. п. 49 - 62 від 10 травня 2007 року).
2. Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», п. п. 69 і 73, Series AN 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series AN 98)…».
Таким чином, наведене дає підстави для висновку, що в кримінальному провадженні, в межах якого накладено арешт на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 відпала потреба у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт вказаного майна.
На підставі наведеного, клопотання представника власника майна ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна слід задовольнити, а арешт майна - скасувати.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя
клопотання представника власника майна ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна - задовольнити.
Накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.12.2017 (761/44777/17, провадження 1-кс/761/28404/2017) арешт на квартиру АДРЕСА_2 , - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1