Справа № 761/3435/21
Провадження № 1-кс/761/3002/2021
01 лютого 2021 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, яке внесено до ЄРДР за № 12020100100007483 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, яке внесено до ЄРДР за № 12020100100007483 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, в якому прокурор просить: накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 66,7 кв.м., реєстраційний номер об'єкту: 2222927480000, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , із забороною розпорядження та користування даним майном.
Клопотання мотивовано тим, що у провадженні слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.12.2020 під № 12020100100007483 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що до Шевченківського УП ГУНП надійшов рапорт про те, що 25.11.2020 у невстановленому місці, невстановлена особа шахрайським шляхом, на підставі фіктивного договору купівлі-продажу від 04.04.2011, заволоділа нерухомим майном, а саме квартирою АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим завдала останній майнових збитків в особливо великих розмірах.
В липні 1991 року, ОСОБА_5 , яка являється потерпілою у кримінальному провадженні, допомогла своєму батькові, ОСОБА_6 викупити квартиру АДРЕСА_1 (далі - квартира), що підтверджується документами про викуп, оригінали яких знаходяться у ОСОБА_5 . Квартира була зареєстрована в Київському міському бюро технічної інвентаризації 22.10.1991 за №34253 на ОСОБА_6 .
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою США, що підтверджується сертифікатом натуралізації №12865975 від 22.04.1986.
23.11.1993 між ОСОБА_5 та її рідним батьком ОСОБА_6 був укладений Договір купівлі-продажу квартири, згідно якого ОСОБА_5 придбала у свого батька квартиру АДРЕСА_1 . Невдовзі після укладення договору, ОСОБА_5 забрала батьків до США, де вони проживали разом однією сім'єю до самої смерті батьків.
З моменту купівлі квартири, 23.11.1993, ОСОБА_5 постійно оплачувала всі комунальні послуги, що підтверджується багатьма рахунками та банківськими квитанціями. Останній раз ОСОБА_5 перебувала на території України та відвідувала квартиру в 2005 році. Після того, доручила наглядати за квартирою своїй знайомій, ОСОБА_7 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_7 здійснює оплату за комунальні послуги по квартирі та протягом останніх 15 років, зберігає у себе всі оригінали рахунків та оригінали квитанцій за оплачені послуги, а також регулярно відвідує квартиру. До 2000 року квартира неодноразово здавалася в оренду, що підтверджується копіями довіреності від 24.11.1993 на ОСОБА_8 терміном дії на 1 рік; довіреності від 18.09.1995, виданої на ОСОБА_9 , терміном дії на 2 роки; довіреності від 28.08.1997, на ОСОБА_9 , терміном дії на 3 роки. В подальшому ріелтори відмовилися здавати квартиру в оренду до моменту проведення капітального ремонту.
24.11.2020 близько 16:00 год ОСОБА_7 отримала вхідний дзвінок на мобільний тел. НОМЕР_1 від сусідки, яка повідомила, що невстановлені особи виламують замки на вхідних дверях квартири. ОСОБА_7 викликала поліцію та прибула на місце події, де застала двох невідомих їй раніше осіб, які пред'явили довіреність працівникам поліції, що прибули на виклик. Також на місці був присутній майстер, який зламав верхній замок та намагався зламати нижній. Особи, які діяли на підставі довіреності назвали себе представниками нового власника ОСОБА_10 .
Після складання протоколу представники ОСОБА_10 покинули місце події, що дало можливість ОСОБА_7 частково поновити стан зіпсованих дверей та забезпечити її доступ до квартири. ОСОБА_5 негайно була поінформована про спробу захоплення квартири.
Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що квартира зареєстрована 02.11.2020 державним реєстратором Рисак Оленою Олександрівною Департаменту з питань реєстрації КМДА на підставі договору купівлі-продажу № 545, посвідченого 04.04.2011 приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_11 . Тобто між реєстрацією квартири та укладенням договору минуло більше 9 років, протягом яких ОСОБА_10 не платив за квартиру, не оглядав її та не намагався нею користуватися.
Нотаріус ОСОБА_12 засуджена Оболонським районним судом м. Києва (вирок від 23.04.2013 у справі №2605/7851/12) за ч.4 ст. 190 КК України; ч.1 ст. 358 КК України; ч.3 ст. 358 КК України. Під час розгляду справи №2605/7851/12 (провадження 1/756/42/13) ОСОБА_11 давала покази, що з 2011 року всю її діяльність як нотаріуса контролювала особа, у якої вона позичила грошові кошти під розписку. Дана невстановлена особа, заволоділа її печаткою приватного нотаріуса, її паспортом громадянина України, контролював всі її дії, весь час був присутній в її офісі та забирав весь її прибуток. Також судом було встановлено, що діяльність ОСОБА_11 контролювали люди кавказької зовнішності. Нещодавно Вища кваліфікаційна комісія нотаріату анулювала свідоцтва 6 нотаріусам, в тому числі ОСОБА_12 (наказ Мін'юсту від 07.08.2020 № 2688/5).
Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_5 з 2005 року не перебувала на території України. Більше того, її закордонний паспорт типу НОМЕР_2 виданий 06.08.1997 і діяв до 05.08.2007, що в своїй сукупності вказує на підроблення договору купівлі-продажу № 545, посвідченого 04.04.2011 приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_11 .
Крім цього, в ході подальшого проведення досудового розслідування встановлено, що 10.12.2020 приватний нотаріус КМНО ОСОБА_13 , на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 453 від 10.12.2020, укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_14 , вносить запис про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , за ОСОБА_14 .
Також, реалізовуючи злочинний умисел, пов'язаний із незаконним привласнення об'єкту нерухомого майна, приватний нотаріус ОСОБА_15 , на підставі договору-купівлі-продажу серія та номер 5590 від 18.12.2020, вносить запис про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 .
Надалі, 18.12.2020 приватний нотаріус ОСОБА_15 , посвідчує договір позики серія та номер 5595 від 18.12.2020, укладений між ОСОБА_4 , та ОСОБА_16 , відповідно до якого встановлено основне зобов'язання у сумі 1 000 000 грн між вказаними особами.
Після цього, на виконання зобов'язання за договором позики укладено договір іпотеки серія та номер 5596 від 18.12.2020, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_15 , предметом якої являється квартира АДРЕСА_1 , де іпотекодавцем виступає ОСОБА_4 , а іпотекодержателем виступає ОСОБА_16 .
З огляду на викладене вище, орган досудового розслідування вважає, що об'єкт нерухомості, а саме квартира АДРЕСА_1 , незаконно привласнена вказаними особами та надалі, шляхом здійснення правочину, стосовно перереєстрації, зміни власників та укладання фіктивних договорів, викликає сумніви щодо добросовісності набуття такого майна вказаними особами.
У зв'язку із вищевикладеним, з метою забезпечення збереження речового доказу, недопущення його пошкодження, псування, знищення, використання або передачі, у органу досудового розслідування, виникла необхідність накласти арешт на предмет злочину, а саме на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 66,7 кв.м., реєстраційний номер об'єкту: 2222927480000, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , із забороною користування та розпорядження.
У зв'язку з наведеним, з метою збереження речових доказів прокурор просить накласти арешт на зазначене в клопотанні майно.
В судове засідання прокурор не з'явився та подав заяву про розгляд клопотання без його участі, в якій зазначив, що доводи клопотання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.
Володілець майна в судове засідання не викликався відповідно до ч.2 ст.172 КПК України, зважаючи на те, що майно тимчасово не вилучалося, та такий захід є необхідним для забезпечення арешту майна.
Дослідивши доводи клопотання й додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення, виходячи з такого.
В судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.12.2020 за № 12020100100007483 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Встановлено, що 25.11.2020 у невстановленому місці, невстановлена особа шахрайським шляхом, на підставі фіктивного договору купівлі-продажу від 04.04.2011, заволоділа нерухомим майном, а саме квартирою АДРЕСА_1 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим завдала останній майнових збитків в особливо великих розмірах.
Статтею 131 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, який в силу ч. 3 ст. 132 КПК України застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.
Досліджуючи існування на момент розгляду клопотання про накладення арешту зазначених складових, слідчий суддя відмічає, що наданими слідчим матеріалами, достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом злочину.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
В силу ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, серед іншого, з метою збереження речових доказів.
Як вбачається з матеріалів клопотання, постановою слідчого Шевченківського управління поліції ГУ НП України ОСОБА_17 від 25.12.2020 квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 66,7 кв.м, реєстраційний номер об'єкту: 2222927480000 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12020100100007483.
При цьому, слідчий суддя, з урахуванням конкретних обставин даного кримінального провадження, зазначає про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна, з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна виправдовує втручання у права та інтереси власників майна.
Приймаючи до уваги наведене, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом якого здійснюється розслідування у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави для застосування ініційованого прокурором заходу забезпечення кримінального провадження та накладення арешту.
Керуючись ст. 131, 132, 167, 168, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 66,7 кв.м., реєстраційний номер об'єкту: 2222927480000, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , із забороною розпорядження та користування даним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1