Справа № 369/6078/20
Провадження № 2/369/782/21
Іменем України
15.02.2021 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Дубас Т.В.,
при секретарі Мазурик Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
22 травня 2020 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , яка проживала за адресою АДРЕСА_1 . Після її смерті позивачка звернулась до Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори для оформлення спадщини, після чого була заведена спадкова справа № 25/2018. Однак позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з пропуском строку на прийняття спадщини. Просить суд визначити додатковий строк до трьох місяців для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .
Ухвалою судді від 22.05.2020 було відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.
31.08.2020 ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області за клопотанням позивача витребувано спадкову справу після смерті ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 27.01.2021 було закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.
27.01.2021 в судове засідання позивач не з'явився. Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, вимоги позову підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області в судове засідання 27.01.2021 свого представника не направив. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду невідомі.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Судом встановлено, що предметом спору є неможливість оформити у спадщину майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2 , тому суд під час вирішення справи керується нормами Цивільного кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 15.11.2017 органом державної реєстрації актів цивільного стану виконавчого комітету Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області про що складено актовий запис № 618.
Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дочкою померлої ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 , виданим 23.06.1976 Первомайським районним ЗАГС м. Ростов-на-Дону, РРФСР. Прізвище ОСОБА_1 змінене на ОСОБА_1 у зв'язку з одруженням, що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_3 , виданим 21.02.1998 відділом реєстрації актів громадянського стану Києво-Святошинського району Київської області.
26.01.2018 позивачка звернулась до Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області із заявою № 56 про прийняття спадщини після матері ОСОБА_2 , що підтверджується матеріалами спадкової справи № 25/2018, наданої Києво-Святошинською районною державною нотаріальною конторою Київської області. На підставі вказаної заяви було розпочато спадкову справу № 25/2018.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини . Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Частиною першою статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Отже наведені норми встановлюють, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має у шестимісячний строк особисто подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Перебіг шестимісячного строку починається з часу відкриття спадщини.
Як видно з матеріалів справи ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а позивачка подала заяву про прийняття спадщини до Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області 26.01.2018, що становить 2 місяці 9 днів після смерті спадкодавиці. Тому строк для прийняття спадщини нею не є пропущеним.
Статтею 1272 ЦК України передбачено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Тобто суд може визначити додатковий строк, достатній для подання спадкоємцем заяви про прийняття спадщини, якщо спадкоємець не подав заяву про прийняття спадщини протягом шестимісячного строку після смерті спадкодавця.
07.12.2018 позивачка звернулась до Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області із заявою № 1737 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 . Постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії вих. № 3782/02-31 від 07.12.2018 державний нотаріус Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області зазначила, що підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом є відсутність реєстрації за ОСОБА_2 відповідно до норм діючого на той час законодавства 11/19 часток житлового будинку АДРЕСА_1 . Вказані 11/19 часток по АДРЕСА_1 були присуджені Києво-Святошинським районним народним судом Київської області Медусі А.А. 04.02.1983 у справі № 2-234/83 за позовом ОСОБА_5 . Листом комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» від 24.07.2018 № 1275 повідомлено позивачку, що згідно з матеріалами інвентаризаційної справи на житловий будинок АДРЕСА_1 право власності зареєстроване за ОСОБА_6 на Ѕ частину на підставі договору дарування від 19.04.1996 посвідченого державним нотаріусом Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області Стратілат П.І та зареєстрованого в реєстрі за № 1806 (зареєстровано в БТІ 25.04.1996 за реєстраційним № 2738 в реєстраційній книзі № 18); ОСОБА_5 на Ѕ частину - на підставі договору купівлі-продажу від 06.06.1981 посвідченого державним нотаріусом Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори Київської області Стратілат П.І та зареєстрованого в реєстрі за № 2256 (зареєстровано в БТІ 16.06.1981 за реєстраційним № 2738 в реєстраційній книзі № 18). Нотаріусом встановлено, що пред'явлене ОСОБА_1 рішення суду про розподіл часток між подружжям та інформація БТІ про реєстрацію права власності не співвідноситься, адже загальний розмір часток будинку перевищує цілий будинок. Тому було рекомендовано звернутись до суду.
Отже нотаріусом були наведені інші підстави відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, ніж пропуск строку для звернення із заявою про прийняття спадщини та необхідність визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Частиною третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено принцип диспозитивності, зміст якого розкриває стаття 13 ЦПК України. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Отже розгляд справи судом відбувається тільки за зверненням особи, яке подане відповідно до ЦПК, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Інакше кажучи, право визначення предмету і підстави позову позивач реалізує самостійно, на власний розсуд, підтверджуючи порушення права необхідними доказами.
Згідно із частинами 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Відповідно до частин 1, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно із п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, при розгляді справ про визначення додаткового строку для прийняття спадщини судам слід перевіряти наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка вчасно звернулась до нотаріальної контори із заявою прийняття спадщини, на підставі якої було розпочато спадкову справу. Враховуючи відсутність доказів того, що позивачка пропустила строк для прийняття спадщини суд доходить до висновку про недоведеність порушення її права на та необґрунтованість позову.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Стаття 81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд приходить до висновку про відмову у позові.
Зважаючи на вище викладене, відповідно до статей 1218, 1220, 1221, 1222, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» та керуючись статтями 12, 13,76-81,263-265 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області або безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Дубас Т.В.