Справа № 366/3043/18
Провадження № 1-кс/366/12/21
27 січня 2021 року слідчий суддя Іванківського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у приміщенні Іванківського районного суду Київської області скаргу ОСОБА_3 в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_4 на постанову слідчого у кримінальному провадженні - заступника начальника СВ Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_5 від 06 листопада 2019 року про закриття кримінального провадження № 12018110180000433 від 07.11.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, -
До Іванківського районного суду Київської області надійшла скарга ОСОБА_3 в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_4 на постанову слідчого у кримінальному провадженні - заступника начальника СВ Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_5 від 06 листопада 2019 року про закриття кримінального провадження № 12018110180000433 від 07.11.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190 КК України, за фактом заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).
В обґрунтування своєї скарги ОСОБА_3 посилається на те, що 06 листопада 2019 року слідчим у кримінальному провадженні - заступником начальника СВ Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_5 винесено постанову про закриття кримінального провадження №12018110180000433 від 07.11.2018 року у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст.219 КПК України (абз.14 ч.1 ст.284 КПК України).
У вказаному кримінальному провадженні скаржник є потерпілим.
Скаржник вважає, що рішення слідчого є незаконним, оскільки під час досудового розслідування слідчі дії фактично не виконувались, досудове розслідування затягувалось, слідчим не досліджені повно та об'єктивно всі обставини справи та не надано їм оцінку.
У судове засідання скаржник та його адвокат не з'явилися, звернулися до суду із заявою про розгляд скарги без їхньої участі, скаргу підтримують та просять її задовольнити у повному обсязі на підставі обставин, викладених у ній.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлений вчасно. Відсутність слідчого не є перешкодою для розгляду скарги згідно ч.3 ст.306 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.107 КК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження № 12018110180000433, слідчий суддя приходить до наступного.
У відповідності до вимог передбачених ч.1 ст. 303, ч.1 ст. 304 КПК України скарги на рішення слідчого про закриття кримінального провадження можуть бути оскарженні заявником протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови про закриття кримінального провадження.
З наданих доказів, вбачається, що заявник лише 23 листопада 2020 року отримав оскаржувану постанову, після чого звернувся до суду зі скаргою до Вишгородського районного суду Київської області. Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 09.12.2020 року дану скаргу повернуто скаржнику і роз'яснено її право звернення з такою скаргою до Іванківського районного суду Київської області. Таким чином, встановлено, що скаржник у визначені законом строки звернувся до слідчого судді зі скаргою. Інше протилежної стороною не доведено.
Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Судом встановлено, що СВ Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області здійснювалось досудове розслідування у кримінального провадженні № 12018110180000433, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 листопада 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України. У вказаному кримінальному провадженні скаржник є потерпілим.
Заступником начальника СВ Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_5 06 листопада 2019 року винесено постанову про закриття кримінального провадження №12018110180000433 від 07.11.2018 року, на підставі абз.14 ч.1 ст. 284 КПК України.
Згідно до положень ст. 2, ст.284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із засобів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Аргументуючи висновок про закриття провадження слідчий цитує положення ст.219 КПК України вказуючи, що строк досудового розслідування кримінального провадження №12018110180000433 закінчився, а також те, що у цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялось про підозру, у зв'язку з чим на підставі абз.14 ч.1 ст.284 КПК України, дійшов висновку про закриття кримінального провадження.
Згідно приписів абз.2 п.10 ч. 1 ст. 284 КПК України слідчий, прокурор зобов'язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.
При цьому, мотивувальна частина даного рішення не містить жодних посилань на проведення будь-яких слідчих, процесуальних дій для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні та які передували висновку про закриття кримінального провадження, що є суттєвим порушенням вимог КПК України.
Так, згідно вимог ч.5 ст. 110 КПК України, якою передбачено, що мотивувальна частина рішення слідчого, викладеного у формі постанови повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, відомості про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу, однак слідчим не проведено жодної процесуальної дії на встановлення винної особи; не вилучено в ПАТ «Альфа-Банк» інформацію про рух грошових коштів по банківському рахунку, відкритому в ПАТ «Альфа-Банк» на ім'я ОСОБА_3 із зазначенням призначення платежу, часу і місця зняття коштів, оплати послуг та визначення їх виду, місце здійснення тощо; не визначено хто є абонентом, який телефонував потерпілій, не вилучено у оператора мобільного зв'язку ідентифікаційних даних як абонента, так і кінцевого обладнання, яким він користувався, не визначено місце перебування абонента та час вчинення злочину. Тобто, слідчим не вжито всіх передбачених законом заходів для встановлення подій кримінальних правопорушень та осіб, які їх вчинили, що є порушенням вимог ч.2 ст.9 та ст.25 КПК України і свідчить про передчасність та необґрунтованість рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Відповідно з п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, обставини, які є підставою для закриття кримінального провадження.
Положеннями ч. 1 ст. 92 КПК України встановлено, що обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - потерпілого.
Втім, слідчий під час винесення постанови від 06.11.2019 року про закриття кримінального провадження належним чином не виконав вимоги КПК України, доказів в обґрунтування мотивів прийняття такого рішення не навів, як і не наведено даних щодо вчинення будь-яких дій для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні, що є суттєвим порушенням та безпосередньо впливає на законність прийнятого рішення слідчим про закриття кримінального провадження.
Враховуючи викладені обставини, слідчий суддя вважає, що постанова про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню.
Щодо вимоги скарги про зобов'язання слідчого відновити досудове розслідування, то така вимога до задоволення не підлягає, оскільки слідчий суддя прийшов до переконання, що постанова про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню, що автоматично відновлює досудове розслідування та слідчий в межах строків досудового розслідування зобов'язаний провести необхідні слідчі дії для прийняття відповідного процесуального рішення за наслідками проведеного досудового розслідування.
Відповідно до ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
З огляду наведеного, слідчий суддя вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення, а саме в частині скасування постанови про закриття кримінального провадження, в іншій частині в задоволені скарги слід відмовити.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст.2, 9, 110, 284, 303-306 КПК України слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_4 на постанову слідчого у кримінальному провадженні - заступника начальника СВ Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_5 від 06 листопада 2019 року про закриття кримінального провадження № 12018110180000433 від 07.11.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України - задовольнити частково.
Постанову слідчого у кримінальному провадженні - заступника начальника СВ Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_5 від 12.08.2020 року про закриття кримінального провадження № 12018110180000433 від 07.11.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190 КК України - скасувати.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1