Справа № 366/30/21
Провадження № 3/366/121/21
09 лютого 2021 року суддя Іванківського районного суду Київської області Ткаченко Ю.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУ НП в Київської області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої в АДРЕСА_2 , працюючої майстром лісу ТОВ «Агроліс»,
за ст.184 ч.3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
11 січня 2021 року до суду від Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП.
Як слідує з матеріалів справи, 14 грудня 2020 року в смт.Іванків по вул.Бикова ОСОБА_1 неналежним чином виконує батьківські обов'язки відносно сина ОСОБА_2 , 2006 р.н., а саме: не забезпечує належного догляду та виховання, внаслідок чого ОСОБА_2 з хуліганських мотивів підпалив запальничкою куртку учню 9-В класу ОСОБА_3 , 2006 р.н.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, за що передбачена відповідальність ч.3 ст.184 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася. Заяв та клопотань від ОСОБА_1 до суду не надходило.
Суд, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Суддя вважає можливим проводити розгляд справи без присутності ОСОБА_1 , згідно з вимогами ст. 268 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, судом відповідно до ст. 280 КУпАП встановлено, що правопорушення мало місце, а в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП, тобто «Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Із матеріалів справи не встановлено обставин, що виключали б адміністративну відповідальність ОСОБА_1 .
Вимоги статті 251 КУпАП передбачають, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 635048 від 23.12.2020 року;
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ;
- її письмовими поясненнями, з яких слідує, що даний факт мав місце.
Таким чином, на підставі досліджених доказів у їх сукупності суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.184 КУпАП, і її вина в цьому доведена.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, її майновий стан. Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу та на підставі ст. 40-1 КУпАП стягнення з неї судового збору.
Керуючись ст.ст. 24, 283-285, ст.184 ч.3 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.184 ч.3 КУпАП, та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень).
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 454 грн. (чотириста п'ятдесят чотири гривні).
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Суддя: Ю.В. Ткаченко