Справа №477/1723/20
Провадження №1-кп/477/91/21
11 лютого 2021 року м. Миколаїв
Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020150230000720 відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6 ,
22 вересня 2020 року до Жовтневого районного суду Миколаївської області надійшли матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.
Ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 28 вересня 2020 року призначено підготовче судове засідання, яке неодноразово відкладалось за заявами сторін через запровадження карантину.
В підготовчому судовому засіданні прокурор та представник потерпілого висловились за можливе призначити судовий розгляд.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 заявив усне клопотання про повернення обвинувального акту прокурору як такого, що не відповідає вимогам ч.5 ст. 291 КПК України. Зокрема, відсутність у обвинувальному акті формулювання обвинувачення, що порушує право обвинуваченого на захист.
Обвинувачений підтримав клопотання захисника.
Прокурор та представник потерпілого проти заявленого клопотання заперечували.
Заслухавши думки сторін кримінального провадження щодо заявленого клопотання, вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 377 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Як визначено п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.
Відповідно до вимог п. 5 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 у справі «Камасінскі проти Австрії» № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25.03.1999р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п.52).
Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (рішення від 1 березня 2001 р. у справі «Даллос проти Угорщини», п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, «Даллос проти Угорщини», п. 47).
Як вбачається зі змісту обвинувального акту, в ньому викладені обставини, встановлені досудовим розслідуванням, та зазначена правова кваліфікація дій обвинуваченого, однак відсутнє формулювання обвинувачення, що є обов'язковим, відповідно до п.5 ст. 291 КПК України.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відсутність у тексті обвинувального акта формулювання обвинувачення свідчить про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд повертає обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
На підставі викладеного, керуючись ст. 291, 314 КПК України, суд -
Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, повернути прокурору для виконання вимог ст.291 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1