Справа № 474/586/20
Провадження № 1-кп/474/23/21
Іменем України
12.02.21 року смт. Врадіївка
Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене 12.08.2020р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020150200000224, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бобрик Врадіївського району Миколаївської області, гр. України, місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України, -
встановив:
27.08.2020р. до Врадіївського районного суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному 12.08.2020р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020150200000224, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України, за таких обставин.
Близько 17 години 11.08.2020 ОСОБА_4 , з метою з'ясування місця перебування його співмешканки ОСОБА_6 , прийшов до території домоволодіння ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 . Перебуваючи на території вказаного домоволодіння ОСОБА_4 став кликати господарів. Під час вказаного з приміщення житлового будинку вийшов ОСОБА_7 , пояснивши, що ОСОБА_6 за місцем його проживання не має.
В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне проникнення до житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне проникнення до житла, ОСОБА_4 підійшов до вхідних дверей житлового будинку ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_1 . Під час вказаного ОСОБА_7 ставши у отворі вхідних дверей, в усній формі заборонив ОСОБА_4 входити до свого будинку. ОСОБА_4 , незважаючи на заборону ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу спрямованого на незаконне проникнення до житла, поєднаного із застосуванням насильства, наніс останньому три удари кулаком правої руки в область голови, від чого останній, втративши рівновагу, впав на підлогу. Після цього ОСОБА_4 , грубо порушуючи вимоги ст. 30 Конституції України, яка гарантує недоторканність житла та іншого володіння особи, з мотивів явної неповаги до суспільства та встановлених суспільних правил та норм поведінки, умисно, всупереч волі власника, із застосуванням насильства, незаконно проник до приміщення будинку останнього, чим порушив право на недоторканість житла.
В результаті протиправних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_7 , було спричинено тілесні ушкодження у вигляді забійних ран обличчя та волосяної частини голови, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Встановлене у судовому засіданні обвинувачення кваліфіковано органами досудового розслідування за ч. 2 ст. 162 КК України, а саме: незаконне проникнення до житла особи із застосуванням насильства.
19.08.2020р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним інкримінованого йому злочину.
Потерпілим від кримінального правопорушення є ОСОБА_7 .
12.02.2021р. між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Врадіївського відділу Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , у присутності захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , відповідно до вимог глави 35 КПК України, укладена угода про визнання винуватості у даному кримінальному провадженні, згідно якої ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України, за обставин зазначених в обвинувальному акті.
Сторони угоди не мають сумнівів щодо добровільності та істинності їхніх позицій, укладення угоди не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у зазначених діяннях і зобов'язується: під час розслідування та судового провадження беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри; активно сприяти у проведенні кримінального провадження щодо нього.
Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання за ч. 2 ст. 162 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
При призначенні покарання ОСОБА_4 враховуються наступні обставини: щире каяття.
Із запропонованим видом та мірою покарання згодні: обвинувачений ОСОБА_4 захисник ОСОБА_5 .
Сторона захисту розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладення та затвердження цієї угоди для сторін є:
для прокурора, підозрюваного, обвинуваченого - обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394, 424 Кримінального процесуального кодексу України;
підозрюваного, обвинуваченого - його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України.
Підстави оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному порядку, що визначені в п. 1 ч. 1 ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені в п. 1 ч. 3 ст. 424 КПК України, роз'яснено і є зрозумілими.
Передбачені у цій нормі права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення подання клопотань, виклик свідків і надання суду своїх доказів роз'яснено і є зрозумілими.
Обвинувачений ОСОБА_4 розуміє, що виконання зобов'язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення складеної угоди.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Обвинувачений ОСОБА_4 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просила затвердити угоду про визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України, та пояснив, що йому цілком зрозумілі надані законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, а також вид покарання, яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом. При цьому обвинувачений повідомив про добровільність своєї позиції, просить суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджене покарання.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 підтвердив добровільність укладання угоди про визнання винуватості та просив її затвердити.
В матеріалах справи також наявні письмова згода потерпілого ОСОБА_7 від 02.12.2020р. на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим. При цьому потерпілий просить розглядати справу за його відсутності.
Розглянув питання про затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , судом встановлено таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 468 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора, або підозрюваного, обвинуваченого.
Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Угода про визнання винуватості відповідає приписам ст. 472 КПК України.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії нетяжких злочинів.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості. Умови угоди повністю відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та закону, інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Покарання, запропоноване сторонами є покаранням, яке відповідає положенням Загальної частини Кримінального кодексу України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Судом не встановлено жодних підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України.
З огляду на вищевикладене в сукупності, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди від 12.02.2021р. про визнання винуватості, укладеної між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Врадіївського відділу Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , у присутності захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання із звільненням обвинуваченого від подальшого відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з покладенням обов'язків визначених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
З огляду на те, що на стадіях досудового розслідування та судового розгляду обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався запобіжний захід, а також відсутність відповідних клопотань зі сторони обвинувачення, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили не застосовувати щодо обвинуваченого запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст. 75, 76 КК України, ст.ст. 370, 371, 374, 375, 394, 473, 475 КПК України, суд, -
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 12.02.2021р. укладену між прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Врадіївського відділу Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , у присутності захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному 12.08.2020р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020150200000224, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом встановленого судом іспитового строку - 1 (один) рік, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно до ч. 2 ст. 473 КПК України наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а для підозрюваного чи обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу.
Згідно ч. 4 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; 2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Копію вироку негайно вручити прокурору і засудженому.
Суддя ОСОБА_1