Справа № 473/3779/20
іменем України
"12" лютого 2021 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Ротар М.М., при секретарі - Пащенко Ю.В.
за участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Андрухова М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Зелений Гай» про стягнення заборгованості з виплати винагороди за договором
встановив
06 листопада 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області з позовною заявою до відповідача Приватного акціонерного товариства «Зелений Гай» провиконання умов цивільно-правового договорушляхом стягнення заборгованості з виплати винагороди за надані послуги в сумі 30 156,00 грн., стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язань у розмірі 905,39 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що перебував з відповідачем в договірних відносинах з 01.06.2017 року по 29.11.2019 року на підставі договору від 01.06.2017 року про надання послуг з обслуговування насосних установок та іншого устаткування насосної станції та виконання послуг та робіт передбачених п 2.1. договору з додатковою угодою від 29.11.2019 року, за умовами якого надавав послуги з обслуговування насосних установок та іншого устаткування насосної станції та виконання послуг та робіт передбачених п 2.1. договору та отримував за це винагороду 19,34 грн. за годину наданих послуг, виконання робіт а відповідач зобов'язувався сплачувати винагороду за надані послуги, роботи не пізніше 5 числа кожного місяця. Також позивачем зазначено, що з 01.04.2019 року по 29.11.2019 р. розмір винагороди становив 25,13 грн. за кожну годину надання послуг. Вказаний договір було розірвано 29.11.2019 року.
Посилаючись на те, що відповідач на час розірвання договору не виконав зобов'язання, а саме не сплатив винагороду в сумі 30 156,00 грн. та не сплачено пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань у розмірі 905,39 грн., що підтверджується розрахунками позивача від 27.02.2020 року та 28.10.2020 року, позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 09.11.2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, справу призначено до судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
04.12.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
23.12.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача ПрАТ «Зелений Гай»Андрухов М.І. заявлені позовні вимоги визнав частково, заборгованість із виплати винагороди за договором в сумі 16 905 грн., щодо стягнення пені в розмірі 905.39 грн. просить застосувати строк позовної давності за період з травня 2019 року по жовтень 2019 року включно. При цьому зазначив, що дійсно з позивачем було укладено договір за умовами якого позивач надавав послуги з обслуговування насосних установок та іншого устаткування насосної станції та виконання послуг та робіт передбачених п 2.1. договору та отримував за це винагороду 19,34 грн. за годину наданих послуг. Основним документом, який підтверджує факт надання послуг є Акт надання послуг. При цьому відповідач зазначає, що за травень та червень позивачу була виплачена винагорода по 3381 грн. за кожний місяць.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи в межах наданих сторонами доказів, суд приходить до наступного.
Зобов'язання виникають, зокрема з договорів та інших юридичних фактів (стаття 11 ЦК України). Зобов'язання є правовідношення (частина перша статті 509 ЦК України), а змістом правовідношення - права й обов'язки сторін.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї сторін має бути досягнуто згоди.(ст. 638 ЦК України).
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідчення та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Згідно ст.207 ч.1 ЦК України правочин, вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
У письмові формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше раз розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, крім правочинів , передбачених частиною першою статті 206 ЦК України
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. (ст.901 ЦК України).
На підставі відомостей, повідомлених позивачем у позовній заяві, наданим представником відповідача відзиву на позовну заяву, відомостей, повідомлених позивачем під час судового розгляду в поясненнях, а також відомостей, що містяться в письмових доказах, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 01.06.2017 року сторонами було укладено договір про надання послуг, який був розірваний 29.11.2019 року (а.с. 6,7) за умовами якого позивач ОСОБА_1 надавав послуги з обслуговування насосних установок та іншого устаткування насосної станції та виконання послуг та робіт передбачених п 2.1. договору та отримував за це винагороду 19,34 грн. за годину наданих послуг.
В судовому засіданні не знайшла свого підтвердження та обставина, що між сторонами укладалася додаткова угода та розмір винагороди з 01.04.2019 року по 29.11.2019 рік становив 25.13 гривень за кожну годину надання послуг. Жодних доказів на підтвердження цієї обставини суду надано не було.
Крім цього відповідно до відомостей на виплату грошей № ЗЛ-0000941 за травень 2019 року та № ЗЛ - 0000998 за червень 2019 року позивачу була виплачена винагорода в розмірі 3381 грн. за травень і червень 2019 рік, про що свідчить підпис позивача у вказаних документах.
Отже в судовому засіданні встановлено, що у відповідача є заборгованість по виплаті винагороди позивачу за період з липня 2019 року по листопад 2019 рік.
В ході досудового врегулювання спору позивач ОСОБА_1 звертався до ПрАТ «Зелений Гай», однак його вимоги не були розглянуті. В ході розгляду позову відповідачем надано звіт про виплату заробітної плати за 01.01.2019 - 11.11.2020 р. відповідно до якого заборгованості з виплати винагороди за надані послуги складає 16 905, 01 грн., з якою позивач був не згоден.
Відповідно до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (індивідуальні відомості про застраховану особу) винагорода ОСОБА_1 за період з 01.07.2019 року по 29.11.2019 року складала по 4200 грн. кожного місяця.
Згідно статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану послугу у розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 4.2 договору за прострочення оплати послуг, робіт Підприємство зобов'язується сплатити на користь виконавця пеню у розмірі 10% річних від суми простроченого платежу за весь період прострочення оплати.
Відповідно до ст..256 ЦК України позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Частиною 2 ст.258 ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки.
Частиною 4 ст.267 ЦК України встановлено, що сплив позовної давності , про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови у позові.
Враховуючи заяву представника відповідача про застосування строку позовної давності, суд приходить до висновку, про часткове задоволення позовної вимоги про стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, саме в розмірі 5,95 грн. за період 20.11.2019 року по 29.11.2019 року, оскільки саме цей період не виходить за межі річного строку позовної давності.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задоволити частково, оскільки вони обгрунтовані та відповідають вимогам чинного законодаства.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 571 грн. 74 коп. (68 % задоволених позовних вимог).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 263-265, 268,280-282 ЦПК України, суд
ухвалив
позов - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Зелений Гай» (ЄДРПОУ 00414090) на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати винагороди в сумі 21000 грн., з утриманням обов'язкових платежів (податку), пеню - 5, 95 грн., судові витрати в сумі 571,74 грн.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 12 лютого 2021 року.
Позивач: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_1 .
Відповідач: Приватне акціонерного товариства «Зелений Гай» код ЕДРПОУ 00414090, юридична адреса 56541 с. Бузьке, Вознесенський район, Миколаївська область вулиця Зеленогаївська будинок 12.
Суддя: М.М. Ротар