Справа № 438/1411/20
Провадження № 3/455/29/2021
Іменем України
12 лютого 2021 року м.Старий Самбір
Суддя Старосамбірського районного суду Львівської області Пошивак Ю.П.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Бориславського відділення поліції Дрогобицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області,
про притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , -
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адмiнiстративнi правопорушення (КУпАП),
ОСОБА_1 25.10.2020 року о 07 годині 20 хвилин в м.Бориславі по вул. С.Петлюри, 40 «А», Львівської області, керував автомобілем марки «ВАЗ 21061», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
27.10.2020 року матеріали справи надійшли до Бориславського міського суду Львівської області.
З протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2020 року відомо, що призначення не відбулося, так як не вистачало потрібної кількості суддів для розподілу справи.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2020 року справу передано для розгляду судді Слиш А.Т.
Справу призначено до розгляду на 01.12.2020 року на 09 годину 00 хвилин, яке було відкладено на 15.12.2020 року.
Постановою Бориславського міського суду від 15.12.2020 року справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП направлено до Старосамбірського районного суду Львівської області.
Згідно супровідного листа №438/1411/20/3607/2020 справу було надіслано до Старосамбірського районного суду Львівської області 28.12.2020 року.
05.01.2021 року справа надійшла до Старосамбірського районного суду Львівської області
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2021 року справу передано для розгляду судді Пошиваку Ю.П..
Справу призначено до розгляду на 15.01.2021 року на 09 годину 00 хвилин.
15.01.2021 року ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 16.01.2021 року надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення у зв'язку з тим, що він перебуває на стаціонарному лікуванні у комінальному некомерційному підприємстві Старосамбірської районної ради «Старосамбірська центральна районна лікарня»., має намір приймати особисту участь у судовому засіданні. Розгляд справи відкладено на 20.01.2021 року на 09 годину 00 хвилин.
20.01.2021 року ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 20.01.2021 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи так як він продовжує знаходиться на стаціонарному лікуванні, його хвороба прогресує і він не може самостійно пересуватися. Розгляд справи відкладено на 25.01.2021 року.
25.01.2021 року ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 25.01.2021 року надіслав до суду клопотання, в якому зазначив, що на протязі тривалого часу знаходиться на стаціонарному лікуванні у комунальному закладі Старосамбірської центральної районної лікарні, має намір приймати особисту участь у судовому засіданні та захищати свої права та інтереси.
З відповіді на запит суду Комунальне некомерційне підприємство Старосамбірської районної ради «Старосамбірська центральна районна лікарня» №61 від 25.01.2021 року убачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно знаходиться на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні КНП Старосамбірської РР «Старосамбірська ЦРЛ» з 14.01.2021 року по даний час, з діагнозом: гострий лівобічний люмбоішіорадикулоневрит з вираженим больовим синдромом.
Розгляд справи відкладено на 12.02.2021 року.
12.02.2021 року в суд ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 12.02.2021 року надіслав до суду клопотання, в якому заперечив проти обставин, вказаних у протоколі. Свою вину, як правопорушник у скоєні адміністративного правопорушення не визнав. Зазначив, що працівник Бориславського відділу поліції, який складав протокол перебуває з ним в неприязних відносинах.
24-25.10.2020 року він спиртних напоїв не вживав, просив закрити провадження по даній справі, так як в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП
Вивчивши справу про адміністративне правопорушення приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, допиту свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.
Положення ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Також згідно з п. 27 вищевказаної Постанови, відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.
За змістом статті 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан алкогольного сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Згідно з пункту восьмого Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно з вимогами підпункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій на вимогу поліцейського повинен пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Об'єктивним доказом належного виконання процедури огляду особи на стан сп'яніння у встановленому законом порядку є відеозапис події, оскільки головним завданням відеозапису є саме фіксування фактів та доказів, які засвідчують факт правопорушення.
За таких обставин, оскільки за змістом частини першої статті 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності незалежно від того тверезий водій чи ні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Згідно вимог ст. 14 Закону України « Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
З відеоматеріалів, долучених до протоколу чітко вбачається, що ОСОБА_1 відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в присутності двох свідків.
Доводи, ОСОБА_1 про його невинуватість вважаю необґрунтованими, так як вони спростовуються матеріалами справи.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франції проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У відповідності до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП, вважаю вище перелічені докази, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні, належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій притягуваного та визнання його винуватості. Протокол про адміністративне правопорушення, пояснення свідків, які містяться в матеріалах справи, розписка від 25.10.2020 року не містять розбіжностей, а інші матеріали справи підтверджують фактичні обставини справи.
Відповідно до норм діючого законодавства, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу.
Матеріали справи не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час зупинки автомобіля та складанні протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.
Таким чином, розглядаючи справу, дослідивши докази у справі, шляхом співставлення фактично досліджених по справі обставин зі змістом обставин, що ставляться особі у вину згідно з протоколом про адміністративне правопорушення та з диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, іншими нормами чинного законодавства, доходжу висновку, що дії ОСОБА_1 , містять ознаки саме такого правопорушення, та його дії необхідно кваліфікувати саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доведена протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №080088 від 25.10.2020 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 25.10.2020 року, постановою про накладення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №815032 від 25.10.2020 року, рапортом начальника СРПП №3 ПП Бориславського ВП ДВП ГУНП у Львівській області від 25.10.2020 року, розпискою від 25.10.2020 року, відеозаписом події 25.10.2020 року, з яких відомо, що ОСОБА_1 25.10.2020 року о 07 годині 20 хвилин в м.Бориславі по вул. С.Петлюри, 40 «А», Львівської області, керував автомобілем марки «ВАЗ 21061», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння відмовився у присутності двох свідків.
Однак, згідно ч.2 та ч.5 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення. У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Оскільки, правопорушення вчинено 25.10.2020 року, на момент розгляду справи минуло три місяці, тому на ОСОБА_1 не може бути накладено адміністративне стягнення, а провадження в адміністративній справі підлягає закриттю.
Керуючись ч.2 та ч.5 ст.38, п.7 ч.1 ст.247, ст.ст. 283, 284 КУпАП,
Закрити відносно ОСОБА_1 провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП у зв'язку зі спливом строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Суддя Пошивак Ю.П.